Ухвала

від 01.04.2013 по справі 2а-13362/12/0170/10

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-13362/12/0170/10

01.04.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Іщенко Г.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М. ) від 04.12.12

за позовом Дочірнього підприємства "Краншип" (Кирова,54-а, м. Керч, Автономна Республіка Крим,98300)

до Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції (вул. Московська,45, м. Ялта, Автономна Республіка Крим,98600)

про визнання незаконним та скасування рішення,,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.12.12р. задоволено адміністративний позов Дочірнього підприємства "Краншип" до Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції про визнання незаконним та скасування рішення.

Визнано протиправним та скасовано рішення Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції про тимчасову заборону (зупинення) виробничої діяльності, пов'язаної з утворенням та розміщенням відходів лако-фарбувальних матеріалів, полімерів, гуми, тари Дочірнього підприємства "Краншип" (код ЄДРПОУ 33433543, директор Маловічко Сергій Олексійович, адреса: вул. Кірова, 54А, м. Керч, АР Крим, 98300) від 15 листопада 2012 року № 15/3749.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Краншип" судові витрати по сплаті судового збору у розмірі у розмірі 32,19 гривень.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.12.12 та прийняти нове рішення по справі.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності їх представників.

Відповідно статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи. Відповідач наполягає, що визнання протиправним та скасування судом рішення Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції про тимчасову заборону (зупинення) виробничої діяльності, пов'язаної з утворенням та розміщенням відходів лако-фарбувальних матеріалів, полімерів, гуми, тари Дочірнього підприємства "Краншип" є протиправним.

Дочірнє підприємство "Краншип" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції із вимогами про визнання незаконним та скасування рішення про тимчасову заборону (зупинення) виробничої діяльності, пов'язаної з утворенням та розміщенням відходів лако-фарбувальних матеріалів, полімерів, гуми, тари Дочірнього підприємства "Краншип" від 15 листопада 2012 року № 15/3749.

Як вбачається з матеріалів справи у період з 17 по 28 вересня 2012 року посадовими особами відповідача проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Дочірнім підприємством "Краншип", за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства (а.с. 7-9).

На підставі даного акту перевірки складений припис № 23 від 02 жовтня 2012 року (а.с. 34) та протоколи про адміністративне правопорушення стосовно посадових осіб ДП "Краншип", за результатами розгляду яких прийняти постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення природоохоронного законодавства, а саме:

- протокол № 001823 від 25 вересня 2012 року (а.с.10) та постанова № 001823 від 01.10.2012 року (а.с.11) стосовно ОСОБА_3, який працює енергетиком ДП «Краншип», за ч.1 ст. 82-1 КпАП України та ст. 42 Закону України "Про відходи" - порушення правил ведення первинного обліку операцій з відходами, накладено адміністративне стягнення в розмірі 51,00 гривень, штраф було сплачено 02.10.2012 року (квитанція № ПН2375 - а.с. 12),

- протокол №001824 від 25.09.2012 року (а.с.13) та постанова № 001824 від 01.10.2012 року (а.с.14) стосовно ОСОБА_4, який працює технологом ДП «Краншип», за ч.1 ст.82-4 КпАП України та ст. 42 Закону України "Про відходи" - за змішування відходів полімерів з відходами лако-фарбових матеріалів, накладено адміністративне стягнення в розмірі 85,00 гривень, штраф сплачено 02.10.2012 року (квитанція № ПН2384 - а.с.15),

- протокол №001828 від 28.09.2012 року (а.с.16) та постанова № 001828 від 01.10.2012 року (а.с.17) стосовно ОСОБА_5, який працює інженером по ОТ ПБ і ООС, за ч.1 ст. 82 КпАП України та ст. 42 Закону України "Про відходи" - за порушення вимог з обігу відходів лако-фарбових матеріалів, полімерів під час їх зберігання, накладено адміністративне стягнення в розмірі 1530,00 гривень (квитанція № ПН2360 - а.с.18),

- протокол №001838 від 07.11.2012 року (а.с.19) та постанова № 001838 від 08.11.2012 року (а.с.20) стосовно ОСОБА_3, ОСОБА_3, який працює енергетиком ДП «Краншип», за ч.1 ст. 188-5 КпАП України та ст. 42 Закону України "Про відходи" - не виконання до 07.11.2012 року припису Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції № 23 від 02.10.2012 року, накладено адміністративне стягнення в розмірі 765,00 гривень, штраф сплачено 13.11.2012 року (квитанція № ПН909 - а.с.21).

Також, посадовими особами відповідача у період з 05 листопада 2012 року по 09 листопада 2012 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ДП "Краншип", за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами (а.с. 22-29).

На підставі акту позапланової перевірки 15 листопада 2012 року прийнято рішення № 15/3749 про тимчасову заборону (зупинення) з 22.11.2012 року виробничої діяльності, пов'язаної з утворенням та розміщенням відходів лако-фарбувальних матеріалів, полімерів, гуми, тари Дочірнього підприємства "Краншип". Прийняття рішення мотивовано тим, що заходи адміністративного реагування не призвели до усунення виявлених порушень Дочірнім підприємством «Краншип» вимог природоохоронного законодавства, а саме:

- утворенням та розміщенням відходів лако-фарбувальних матеріалів, полімерів, гуми, тари без ліміту на їх утворення і розміщення та без дозволу на їх розміщення, що є порушенням ст. 17, 32 Закону України «Про відходи»;

- не веденням обліку відходів лако-фарбувальних матеріалів, полімерів, гуми, тари за формою 1-ВТ, що є порушенням статті 17 Закону України «Про відходи», Інструкції, затвердженої наказом Мінприроди України № 342 від 07.07.2008 року;

- не переданням відходів лако-фарбувальних матеріалів, полімерів, гуми, тари відповідним суб'єктам господарювання, що мають ліцензії та дозволи щодо поводження з цими відходами, не укладенням договорів на вивезення побутових відходів, що є порушенням статей 17,32,33,34 Закону України «Про відходи»;

- не поданням статистичної звітності щодо поводження з відходами за формою № 1 - відходи, що є порушенням статей 17,26 Закону України «Про від'їзди», Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.1999 року № 2034;

- здійсненням експлуатації плавучого доку «Берестечко», не обладнаного місткостями для накопичування забруднюючих речовин, у тому числі вод, що їх містять без регістрових документів щодо запобігання забруднення моря нафтою, стічними водами та сміттям, що є порушенням ст.ст. 67, 102 Водного кодексу України, ст.ст. 15,22,23 Кодексу торговельного мореплавства України, пунктів 7,8,19 Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 року № 269 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року № 431;

- змішенням відходів полімерів, для утилізації яких в Україні існують відповідні технології, з іншими відходами, що є порушенням ст. 17 Закону України «Про відходи»;

- не виконанням пунктів 1,2,4,6,7 припису № 23 від 02.10.2012 року, що є порушенням ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ст. ст. 17,26,32,33,34 Закону України «Про відходи», ст. ст. 67,102 Водного кодексу України, ст. ст. 15,22,23 Кодексу торговельного мореплавства України.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно до ст. 1 Закону України "Про відходи" №187/98-ВР від 05.03.1998 року відходами є будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Також, статтею 1 вищезазначеного Закону дано визначення термінам, які вживаються в Законі. А саме визначено, що збирання відходів - це діяльність, пов'язана з вилученням, накопиченням і розміщенням відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах, включаючи сортування відходів з метою подальшої утилізації чи видалення. Зберіганням відходів, є тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення), видаленням відходів є здійснення операцій з відходами, що не призводять до їх утилізації. Спеціально відведеним місцем чи об'єктом для утилізації чи видалення Закон визначає місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами. Поводження з відходами - дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення. Операцією поводження з відходами є збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізація, видалення, знешкодження і захоронення відходів.

Якщо розміщені відходи назавжди або практично на невизначений довготривалий термін будуть поховані або займуть певне місце на поверхні, то тимчасово розміщенні відходи згодом можуть бути передані на утилізацію або видалення, і зазначені остаточні операції можливо будуть проведені в інших місцях та іншими суб'єктами господарювання.

Отже, тимчасове зберігання відходів у контейнерах або урнах не є розміщенням відходів у розумінні статті 1 Закону України "Про відходи", тобто фактичне розміщення відходів власники та балансоутримувачі не здійснюють.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про відходи" суб'єктами у сфері поводження з відходами є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також підприємства, установи та організації усіх форм власності, діяльність яких пов'язана із поводженням з відходами.

Суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані: запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; забезпечувати приймання та утилізацію використаних пакувальних матеріалів і тари, в яких знаходилася продукція цих підприємств, установ та організацій - суб'єктів господарської діяльності, або укладати угоди з відповідними організаціями на їх збирання та утилізацію; забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки; виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами. (ст.17 ЗУ «Про відходи»)

Відповідно до п. а) ч. 1 ст.32 Закону України «Про відходи» з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів;

Відповідно до абз. 3) ч. 1, ч.2 ст. 31 Закону України «Про відходи» з метою запобігання або зменшення обсягів утворення відходів та стимулювання впровадження маловідходних технологій Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні і місцеві органи виконавчої влади в межах своєї компетенції здійснюють встановлення на основі затверджених нормативів (питомих показників обсягів утворення відходів) лімітів на утворення відходів.

Приписами ч. 4 ст. 33 Закону України «Про відходи» зазначено, що зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.

Згідно до листа Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.08.2011 року № 7/12-8463 та листа Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.08.2011 року № 14364/07/10-11 контейнери та контейнерні майданчики для побутових відходів, що належать споживачам (фізичним чи юридичним особам) або виконавцям послуг з вивезення побутових відходів, не є спеціально відведеними місцями чи об'єктами для розміщення відходів, на використання яких необхідно отримувати дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами.

Ні власники чи балансоутримувачі, ні виконавці послуг з вивезення побутових відходів, які здійснюють виключно збір та/або перевезення побутових відходів, не здійснюють розміщення відходів.

З метою запобігання або зменшення обсягів утворення відходів, удосконалення економічного механізму справляння зборів за їх розміщення та відповідно до статті 31 Закону України "Про відходи" Кабінет Міністрів України своєю Постановою від 03.08.1998 року № 1218 затвердив Порядок розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів.

Відповідно до п.1 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. №1218:

ліміт на утворення відходів - максимальний обсяг відходів, на який у суб'єкта права власності на відходи є документально підтверджений дозвіл на передачу їх іншому власнику (на розміщення, утилізацію, знешкодження тощо) або на утилізацію чи розміщення на своїй території;

ліміт на розміщення відходів - обсяг відходів (окремо для кожного класу небезпеки), на який у власника відходів є дозвіл на їх розміщення, виданий органами Мінекоресурсів на місцях.

Відповідно до п.п.13-15, 17 Порядку №1218 органи Мінекоресурсів на місцях видають дозволи на розміщення відходів, на підставі яких власники відходів готують скориговані проекти лімітів на утворення та розміщення відходів, які після погодження останніх органами Мінекоресурсів на місцях передаються на затвердження Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям.

Відповідно до п. 10,11 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів місцеві державні адміністрації за погодженням з органами Мінекоресурсів на місцях до 1 лютого поточного року визначають перелік власників відходів, яким необхідно одержати ліміти на утворення та розміщення відходів на наступний рік (крім власників, які звільняються від одержання таких лімітів).

Органи Мінекоресурсів на місцях до 1 березня поточного року надсилають на адреси власників відходів повідомлення про необхідність подання на погодження проектів лімітів на утворення та розміщення відходів на наступний рік.

Встановлено, що у виконання норм діючого законодавства позивачем були отримані дозволи на розташування відходів у 2012 році (а.с. 35) та 2013 році (а.с. 37), а також, було укладено ряд договорів, а саме:

- договір № КР-899 від 12.04.2012 року, відповідно до якого ТОВ "Український центр поводження з відходами" приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт із перевезення, знешкодження, утилізації відходів, інших речовин, матеріалів, товарів, продукції, що належать на праві власності ДП "Краншип", (а.с.38-39)

- договір № М-012 від 30.12.2011 року, відповідно до якого ТОВ "Кримсплав" приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт із вивозу металобрухту, (а.с.41)

- договір № 13/4-12 від 13.04.2012 року, відповідно до якого ТОВ "ИСТ ПРОФИТ" приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт із прийому та розміщенню твердих побутових відходів на полігоні ТБО, (а.с.42)

- договір № 155 від 03.11.2012 року, відповідно до якого ПП "Крчекотехпром" приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт з проведення інвентаризації відходів виробництва ДП "Краншип" відповідно до нормативних документів, складання реєстрових карт та технічних паспортів відходів виробництва, розробки нормативів утворення відходів виробництва. (а.с.47-48)

При цьому ДП "Краншип" з урахуванням перспектив на 2013 рік передбачає отримання лімітів на відходи лако-фарбувальних матеріалів, полімерів, гуми, тари, у зв'язку з чим ПП «Екотехпром», з яким ДП «Краншип» уклав договір № 155 від 03.11.2012 року, розробив паспорта та реєстрові карти, які 07.11.2012 року були відправлені до Рескомприроди для отримання лімітів.

Судова колегія погоджується з тим, що з матеріалів справи вбачається, що за результатами діяльності ДП «Краншип» у 2011 році відходи лако-фарбувальних матеріалів, полімерів та гуми не утворювалися, у зв'язку з чим статистична звітності щодо поводження з відходами за формою № 1 - відходи за 2011 рік ДП «Краншип» не подавалась, у той час, як відповідно до наказу Держкомстату №96 від 22.04.2011 року звіти по закінченню календарного року подаються до 20 лютого наступного року, у зв'язку з чим час подання звіту за 2012 рік настане - 20 лютого 2013 року.

ДП «Краншип» має свідоцтво про гідність до плавання плавучого доку «Берестечко», яке видано Російським морським регістром судноплавства, яке дійсно до 03.08.2014 року, при цьому між ДП «Краншип» та Російським морським регістром судноплавства укладений договір № 228 на надання послуг. Окрім того, відповідно до листу Російського морського регістру судноплавства на плавучий док «Берестечко» свідоцтво про запобігання забруднення суден ф. 2.4.18 не видається. (а.с.44, 45-46)

Але, відповідач, приймаючи рішення про тимчасову заборону (зупинення) виробничої діяльності, пов'язаної з утворенням та розміщенням відходів лако-фарбувальних матеріалів, полімерів, гуми, тари Дочірнього підприємства "Краншип" №15/3749 від 15.11.2012 року (а.с.30-32), не врахував наявність зазначених договорів.

Також, пунктом 4 Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затвердженого Постановою ВР України від 29.10.92 року №2751, вказано, що діяльність підприємств обмежується або тимчасово забороняється (зупиняється) у разі перевищення ними лімітів використання природних ресурсів, порушення екологічних нормативів, екологічних стандартів, а також вимог екологічної безпеки, зокрема: використання природних ресурсів, викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, складування, захоронення, зберігання або розміщення виробничих, побутових та інших відходів без відповідних дозволів.

Щодо посилання відповідачем у рішенні №15/3749 від 15 листопада 2012 року на відсутність у позивача лімітів на утворення та розміщення відходів лако-фарбувальних матеріалів, полімерів, гуми, тари, а також обліку відходів лако-фарбувальних матеріалів, полімерів, гуми, тари за формою 1-ВТ, не поданням статистичної звітності щодо поводження з відходами за формою № 1 - відходи, не виконанням приписів, у тої час як відсутність лімітів на утворення та розміщення відходів, обліку відходів лако-фарбувальних матеріалів, полімерів, гуми, тари за формою 1-ВТ, не поданням статистичної звітності щодо поводження з відходами за формою №1 - відходи, в якості підстави для зупинення діяльності підприємства законодавством не передбачено.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано безперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його апеляційна скарга.

Щодо посилання відповідача на те, що посадові особи ДП «Краншип» за порушення вимог природоохоронного законодавства були притягнути до адміністративної відповідальності, та навіть сплатили штраф, не є допустимими, з урахуванням наявних у справі доказів ведення первинного обліку операції з відходами та їх реєстрації у журналі обліку відходів за формою 1-ВТ, договорів та дозвільних документів позивача, які свідчать про відсутність завданої позивачем шкоди та докладання ним зусиль щодо усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства.

Сумуючи наведене судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що застосування на підставі рішення Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції від 15 листопада 2012 року № 15/3749 до позивача тимчасової заборони (зупинення) виробничої діяльності, пов'язаної з утворенням та розміщенням відходів лако-фарбувальних матеріалів, полімерів, гуми, є таким, що порушує принцип пропорційності, та матеріалами справи свідчать про докладання з боку позивача зусиль щодо усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства та відсутність заподіяної з боку позивача шкоди. Враховуючи відсутність такої шкоди чи загрози її завдання, до позивача були застосовані несумірні санкції.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.12.12р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко