Постанова

від 28.03.2013 по справі 2а-0770/2849/12

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Cправа № 2a-0770/2849/12

Ряд стат. звіту № 8.2.6

Код - 04

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2013 р. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання - Шмідзен І.Ю.

за участю представників

позивача: Бахтин В.В. (довіреність від 16.10.2012 року)

відповідача: Бондарєва В.В. (довіреність від 21.01.2013 року № 503/10/10)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіс-К" до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 28 березня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 5 квітня 2013 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптіс-К" (далі - позивач, ТОВ "Оптіс-К") звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою (а.с.3-6) до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області (далі - відповідач, ДПІ у м. Ужгороді), якою просить скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Ужгороді від 3.12.2009 року № 0003792341/0 (яким ТОВ "Оптіс-К" визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток підприємств у сумі 100833,00 грн.).

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте всупереч норм чинного законодавства, висновок перевірки про безоплатно отримані послуги не відповідає приписам Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки у відповідності до вимог законодавства ТОВ "Оптіс - К" включено до складу валових витрат суми нарахованого платежу за договором оренди, при цьому, відсутні встановлені пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 цього Закону підстави для збільшення валових доходів.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просить суд позов задовольнити, визнавши протиправним та скасувавши податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Ужгороді від 31.12.2009 року за № 0003792341/0.

Відповідач надав суду заперечення на адміністративний позов (лист ДПІ у м. Ужгороді від 07.11.2012 року за № 6567/10/10-10, а.с.97-98), яким проти позову заперечив та просить відмовити в його задоволенні, посилаючись на наступне: позивачем як орендарем не здійснено оплату за надані послуги оренди, в зв'язку з чим відсутні підстави для включення сум до валових витрат, та у відповідності до п.1.23 ст.1 та пп.4.1.6 п.4.1 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" вказані суми підлягають включенню до с4кладу валових доходів, тобто, зобов'язання по податку на прибуток визначено у відповідності до норм законодавства, в зв'язку з чим відсутні підстави для скасування рішення.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, просить суд відмовити в його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи , заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі, виходячи з наступного:

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, виїзною плановою перевіркою ТОВ "Оптіс - К" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в період з 01.04.2008 року по 30.06.2009 року (акт ДПІ у м. Ужгороді від 28.12.2009 року за № 3151/23-1/33985559, а.с.33-45) встановлено порушення п. 1.23 ст. 1, п. 4.1 ст. 4, п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п. 2.5 Порядку ведення обліку приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та деривативів), матеріалів, сировини (палива), комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві і залишках готової продукції (у тому числі малоцінних предметів на складах), в результаті чого донараховано податок на прибуток у сумі 67222,00 грн.

Згідно акту перевірки, збільшено валові доходи ТОВ "Оптіс К" по рядку 01.6 Декларації з податку на прибуток підприємств на загальну суму 169088,00 грн., оскільки ТОВ "Оптіс -К" (орендар) укладено з ПП ОСОБА_3 (орендодавець) договір оренди нежитлового приміщення, станом на 01.04.2008 року оплату за надані послуги не здійснено та по бухгалтерському рахунку 6851 "Розрахунки з іншими кредиторами" по даному контрагенту обліковується кредиторська заборгованість у сумі 169088,00 грн. Вартість послуг оренди, що отримані безоплатно, підлягають включенню до складу валових доходів, у відповідності до п.1.23 ст. 1, пп.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

На підставі акту ПІ у м. Ужгороді від 28.12.2009 року за № 3151/23-1/33985559, 31 грудня 2009 року ДПІ у м. Ужгороді прийнято податкове повідомлення - рішення 0003792341/0 (а.с.32), яким ТОВ "Оптіс - К" визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток підприємств у сумі 100833,00 грн. (за основним платежем - 67222,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 33611,00 грн.).

Податкове повідомлення - рішення в адміністративному порядку не оскаржено та ТОВ "Оптіс - К" звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та оскарження податкового повідомлення - рішення ДПІ у м. Ужгороді від 31.12.2009 року за № 0003792341/0 в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.3.1 ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року за № 334/94 - ВР (втратив чинність з 01.01.2013 року), діючий та в редакції Закону чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон 334), об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених ст. 5 цього Закону, та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст. ст. 8, 9 цього Закону.

Згідно п.5.1 ст. 5 Закону 334, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються, в тому числі, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті (пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону 334).

Наказом Мінфіну України від 31 грудня 1999 року за № 318 затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" (зареєстровано в Мінюсті України 19.01.2000 року за N 27/4248), та згідно п. 15.4 цього Положення - витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення включаються до складу загальновиробничих витрат.

Згідно абзацу восьмого п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" (затвердженого наказом Мінфіну України від 27 квітня 2000 року за № 9, зареєстровано в Мінюсті України 18.05.2000 року за N 288/4509), основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

В силу пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 вищевказаного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Україні" від 16.07.99 року № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88 (зареєстрованого в Мінюсті України 05.06.95 року за № 168/704), первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пунктів 2.15, п. 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися судом, якщо проти цього не заперечують сторони та в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Обставини щодо отримання послуг оренди ТОВ "Оптіс - К", наявність кредиторської заборгованості у сумі 169088,00 грн. в зв'язку зі смертю орендодавця ОСОБА_3, відображення отримання послуг оренди та облік кредиторської заборгованості у бухгалтерському обліку - підтверджені матеріалами справи, зокрема, актом перевірки, сторонами не заперечуються, в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання та вказані обставини судом не доказуються.

Абзацом першим пп.7.9.6 п.7.9 ст.7 Закону 334 встановлено, що оподаткування операцій лізингу (оренди) здійснюється у такому порядку: передання майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює податкових зобов'язань орендодавця та орендаря. При цьому орендодавець збільшує суму валових доходів, а орендар збільшує суму валових витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування.

При цьому, підпунктом 11.2.3 п.11.2 ст. 11 Закону 334 встановлено, що датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є резидентами (та які сплачують цей податок за ставкою нижчою, ніж зазначена у статті 10 цього Закону (крім платників податку, зазначених у пункті 7.2 статті 7 цього Закону), або сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксованого податку чи є звільненими від сплати цього податку або не є його суб'єктами згідно із законодавством) для робіт (послуг) - є дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

Таким чином, діючим на час виникнення спірних правовідносин законодавством передбачалось збільшення валових витрат за датою фактичного отримання послуг та валові витрати збільшуються на суму нарахованого платежу, в незалежності від оплати орендарем нарахованих платежів.

Судом відхиляються посилання відповідача на норми п.1.23 ст.1 Закону 334 щодо безоплатності наданих ТОВ "Оптіс - К" послуг, виходячи з того, що під безоплатно наданими послугами наведена норма Закону розуміє послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості.

Згідно договору оренди нежитлового приміщення передбачена орендна плата у розмірі 23445,00 грн. за місяць, тобто, передбачена компенсація вартості наданих послуг (надання їх за визначену договором щомісячну оплату), відтак, надання послуг з компенсацією їх вартості не відповідає наведеним у п.1.23 ст. 1 Закону 334 вимогам.

Виходячи з наведеного, висновок перевірки щодо включення вартості послуг оренди (як отриманих безоплатно за наявною заборгованістю ТОВ "Оптіс - К" по договору оренди з орендодавцем ОСОБА_3, оскільки орендна плата не сплачувалась в зв'язку зі смертю орендодавця ОСОБА_3) є неправомірним, оскільки станом на час винесення оскарженого податкового повідомлення - рішення не настали обставини, визначені абзацом "а" пп.12.1.5 п.1.21 ст. 12 Закону 334 (оскільки заборгованість за договором не визнана в порядку досудового врегулювання спору).

Сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною або фізичною особою визнається безповоротною фінансовою допомогою (п.1.22 ст.1 Закону 334), однак, даною нормою передбачено обов'язковість закінчення строку позовної давності для стягнення (строк позовної давності три роки, згідно ст. 257 Цивільного кодексу України), тобто, сума заборгованості набуває статусу безповоротної фінансової допомоги в податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, і підпадає під дію пп. 4.1.6 ст. 4 Закону 334, яким визначено, що валовий дохід включає доходи з інших джерел, зокрема, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги. При цьому судом встановлено, що строки позовної давності для стягнення заборгованості станом на час виникнення спірних правовідносин не спливли, в зв'язку з чим відсутні підстави для збільшення валового доходу на суму заборгованості по сплаті орендної плати як фінансової допомоги.

Судом відхиляються посилання на порушення ТОВ "Оптіс - К" п.2.5 Порядку ведення обліку приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та деривативів), матеріалів, сировини (палива), комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві і залишках готової продукції (у тому числі малоцінних предметів на складах), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.06.1998 року за № 124 (зареєстрований в Мінюсті України 03.07.1998 року за № 417/2857) оскільки такий втратив чинність згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20 лютого 2003 року № 146, тобто, станом на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірності донарахування ТОВ "Оптіс - К" зобов'єязання по податку на прибуток підприємств та, відповідно, не доведено правомірності оскарженого податкового повідомлення - рішення, позовні вимоги є обгрунтованими, відповідають вимогам закону та встановленим в судовому засіданні обставинам справи, що підтверджені належними доказами, в зв'язку з чим позов підлягає до задоволення повністю.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного (місцевого) бюджету, такими є витрати позивача зі сплати судового збору (державного мита) у розмірі 3,40 грн. (згідно квитанції від 20.01.2010 року № 042010418 (а.с.26) та дана сума підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіс-К" до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Ужгороді від 31 грудня 2009 року № 0003792341/0 про визначення товариству з обмеженою відповідальністю "Оптіс-К" податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств у сумі 100833,00 грн. (за основним платежем - 67222,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 33611,00 грн.).

3. Стягнути з державного (місцевого) бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіс-К" (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гвардійська, 26 код 33985559) витрати зі сплати судового збору (державного мита) у сумі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

4. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст.186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя С. І. Рейті