Постанова

від 11.04.2013 по справі 905/173/13-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

08.04.2013 р. справа №905/173/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСтойка О.В. Діброви Г.І., Чернота Л.Ф. за участю представників сторін від позивача від відповідача не з'явився; не з'явився; розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Крусеш", м. Краматорськ, Донецька область на рішення господарського судуДонецької області від 21.02.2013 р. (підписано 26.02.2013 р.) у справі№ 905/173/13-г (суддя Макарова Ю.В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Укр Авто Дизель", м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крусеш", м. Краматорськ, Донецька область простягнення 30 378,08 грн.

В С Т А Н О В И В:

У січні 2013 року до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Авто Дизель", м. Дніпропетровськ (Позивач) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крусеш", м. Краматорськ Донецької області (Відповідач) про стягнення 30 378,08 грн., що складається з суми основного боргу в розмірі 24 000,00 грн., пені в сумі 1 578,08 грн. та штрафу в сумі 4 800,00 грн.

Позивачем в процесі розгляду справи зменшено розмір позовних вимог внаслідок неврахування при подачі позовної заяви здійсненої відповідачем 02.07.2012р. часткової оплати суми основного боргу в розмірі 12 000,00 грн. та пред'явлено до стягнення з відповідача суму основного боргу в розмірі 12 000,00 грн., пеню в сумі 789,04 грн., штраф у сумі 2 400,00 грн. (всього 15 189, 04 грн.). Зменшення розміру позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України прийнято господарським судом до розгляду.

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.02.2013р. позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, стягнуто з відповідача суму основного боргу в розмірі 12 000,00 грн., пеню в сумі 789,04 грн. та штраф в сумі 2 400,00 грн.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати в повному обсязі, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права України, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що господарським судом помилково встановлений факт укладення між сторонами договору, оскільки між сторонами не підписано специфікації відносно найменування товару, його ціни та кількості, а також між сторонами неузгодженими залишились п.п. 1.4, 2.5, 3.6, 6.3, 7.4, 7.5, 11.3 договору відповідно до протоколу розбіжностей.

Позивачем надано відзив від 01.04.2013р., в якому останній просив залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про причини неявки судову колегію не повідомили, про час і місце слухання сторони були повідомлені належним чином, тому судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників сторін, що не скористались своїм правом участі у судовому засіданні за наявними матеріалами справи.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.02.2012р. між сторонами укладено договір поставки № 22/02 (далі - Договір) із протоколом розбіжностей, за умовами якого позивач зобов'язується в порядку та в строки, встановлені договором, передати товар у власність відповідача в визначеній кількості, відповідної якості та по узгодженій ціні, а останній - прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених даним договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору найменування, асортимент та ціна поставляємого товару зазначаються в Додатку № 1 до даного договору (Специфікація), який є його невід'ємною частиною.

Згідно із п.п. 2.3, 3.2 Договору, датою поставки вважається дата підписання відповідачем видаткової накладної на товар, а остаточна загальна сума договору визначається як сума всіх видаткових накладних, підписаних обома сторонами.

Пунктом 3.3 Договору сторони встановили строк оплати товару протягом 15 календарних днів після підписання видаткових накладних.

Згідно із п. 10.1 Договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2012р. включно, або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.

Зазначений договір підписаний відповідачем з протоколом розбіжностей, докази врегулювання яких в матеріалах справи відсутні.

Специфікація, що оформлена відповідно до вимог п. 1.2 Договору, в матеріалах справи відсутня.

Разом з тим, на виконання договору № 22/02 від 22.02.2012р. позивач здійснив поставку товару відповідачу за видатковою накладною № 113 від 03.07.2012р. загальною вартістю 24 000,00 грн. та виставив останньому рахунок на оплату № 206 від 02.07.2012р. на суму 24 000,00 грн., що також містить посилання на спірний Договір.

Зазначений товар 02.07.2012р. відповідачем оплачений частково у розмірі 12 000,00 грн., із посиланням на вищезазначений рахунок у якості призначення платежу.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.266 Господарського кодексу України, предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

За приписами ст.180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Отже зазначений Договір є укладеним, оскільки фактичними діями сторін по поставці та прийняттю спірного товару за відповідною накладною вони узгодили істотні умови зазначеного Договору.

Висновок суду у відповідній частині є законним та обґрунтованим, а доводи відповідача щодо поставки товару в рамках іншої домовленості не підтверджуються матеріалами справи.

Посилання скаржника, що спірний договір є неукладеним, судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки навіть при відсутності оформленої єдиним документом специфікації до спірного договору, підписана обома сторонами видаткова накладна містить найменування товару, його кількість та вартість, що свідчить про те, що сторони узгодили предмет, ціну товару, тобто всі істотні умови поставки.

Умови Договору, що залишились неузгодженими за змістом протоколу розбіжностей, не є істотними та не впливають на факт укладення Договору.

За таких підстав, судом законно та обґрунтовано стягнуто з відповідача на користь позивача сума основної заборгованості за Договором у розмірі 12 000,00 грн.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивачем також нарахована до стягнення пеня 789,04 грн. за період з 19.07.2012р. по 26.12.2012р., штраф 20% - 2 400,00 грн., у зв'язку із порушенням строку оплати товару більш ніж 30 календарних днів.

Відповідно до п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Змістом п. 7.4 Договору в частині, що погоджена відповідачем в протоколі розбіжностей (а.с. 49-51), передбачена відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату поставленого товару у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочення платежу.

Судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції в частині стягнення 789,04 грн. пені, оскільки такий розмір відповідає вимогам закону та Договору.

Разом з тим, погоджуючи в протоколі розбіжностей порядок та підстави застосування пені та її розмір, що передбачена п. 7.4 Договору, відповідач виключив з його змісту штраф. Отже застосування цієї штрафної санкції укладеним Договором з урахуванням змісту протоколу розбіжностей не передбачено, сторонами не було досягнуто згоди щодо застосування відповідальності за прострочення оплати поставленого товару у вигляді штрафу.

Висновок суду першої інстанції про узгодженість між сторонами відповідальності у вигляді штрафу та стягнення з відповідача штрафу у розмірі 2 400,00 грн. є помилковим, не підтверджується матеріалами справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 21.02.2013 року у справі № 905/173/13-г підлягає скасуванню в частині стягнення з відповідача штрафу через невідповідність висновків суду обставинам справи. В скасованій частині слід прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 2 400,00 грн.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 21.02.2013 року у справі № 905/173/13-г слід залишити без змін.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на сторін пропорційно задоволених позовних вимог, стягнувши з позивача на користь відповідача судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 135,93 грн.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Крусеш", м. Краматорськ Донецької області задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 21.02.2013 року у справі № 905/173/13-г скасувати в частині стягнення штрафу в сумі 2 400,00 грн.

В скасованій частині прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Авто Дизель", м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крусеш", м. Краматорськ Донецької області про стягнення штрафу в сумі 2 400,00 грн.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 21.02.2013 року у справі № 905/173/13-г - залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Авто Дизель" (юридична адреса: 49017, м. Дніпропетровськ, вул. Кам'янська, будинок 2, офіс 1, код ЄДРПОУ 37733144) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Крусеш" (юридична адреса: 84313, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Богдана Хмельницького, будинок 6, код ЄДРПОУ 23178143) витрати на оплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 135,93 грн.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В.Стойка

Судді Г.І. Діброва

Л.Ф. Чернота

Надр. 5 прим