Рішення

від 13.12.2006 по справі 8/321-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/321-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

13.12.2006                                                                Справа №  8/321-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Хом"якової В.В. при секретарі Зибцевій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго"

до Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України  

про визнання частково недійсним рішення  

за участю

представників сторін:

позивача - нач. юр. відділу Коваленко І.О., дов. №07/1037-05 від 26.12.05.

відповідача - гол. експерт ю/к Соловйов К.В., дов. №511-4-1 від 29.08.06., заст. нач. відділу Карпухіна С.М., нач. відділу Васинська В.В., дов. №686-4-1 від 13.11.06.

Відкрите акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія „Херсонобленерго” (далі –Обленерго) звернулось до господарського суду з позовом про визнання частково недійсним рішення адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення № 25/П-1 від 24 травня 2006 року по справі № 45/1-05, а саме пунктів 2, 2.1, якими встановлено, що ВАТ займає монопольне становище на ринку додаткових послуг, які нерозривно пов'язані із діяльністю на ринку передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами та на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом в межах Херсонської області із часткою 100 %, а дії  ВАТ «ЕК»Херсоноблєнерго», які полягають у встановленні та стягненні із споживачів електричної енергії, необґрунтованої вартості за додаткові роботи (послуги), які нерозривно пов'язані із монопольною діяльністю порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 2 ст. 50 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, ч.1 ст. 13 Закону, а саме –зловживання монопольним становищем на ринку у вигляді дій, що призвели  до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку та пункту 1 частини 2 статті 13 цього Закону шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку. За вчинене порушення накладено на ВАТ «ЕК»Херсонобленерго»  штраф у сумі 10200 грн.

ВАТ «ЕК»Херсонобленерго»вважає, що відповідачем односторонньо, необґрунтоване прийнято рішення, яке суперечить нормам процесуального та матеріального права, а саме ст.ст. 6, 19 Конституції України, ст. 27 Закону України „ Про електроенергетику", Закону України „Про державну службу", ст.12, 16,17,52, Закону України «Про захист економічної конкуренції», «Правил користування електричною енергією», «Правил користування електричною енергією для населення».

            За період, в якому виявлені порушення ВАТ „ЕК „Херсонобленерго”  надавало  додаткові послуги  за цінами, розрахованими відповідно до Методики розрахунку витрат на додаткові роботи, затвердженої 20 грудня 1996 року начальником Херсонського регіонального представництва Національної комісії регулювання електроенергетики України Дрегаловим Ю.В. та згідно з порядком, викладеним у Положенні (стандарт) бухгалтерського обліку 16 „Витрати”, затвердж. наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 № 318.

          Звертає увагу суду на те, що відповідачем при  здійсненні висновку про завищення статті витрат на оплату праці при розрахунку вартості додаткової послуги „Підключення нового або повторне підключення побутового споживача до електричних мереж” не враховано залежність кількості працівників від категорії споживача, виду приміщення та способу виконання робіт, правил підвищеної  небезпеки. Що стосується наданих послуг з переоформлення абонентів з виданням рекомендацій з виділення на самостійний рахунок оплати за електроенергію, то позивач зазначає, що у штатному розписі не зазначаються посадові обов'язки працівника, як на це посилається у своєму рішенні  відповідач, а виконання цієї роботи здійснює працівник, який має відповідну освіту та посадові повноваження.  Відповідно до Ліцензійних умов та Правил контроль за дотриманням ліценціатом ліцензійних умов здійснюється НКРЕ, до повноважень Антимонопольного комітету України здійснення такого контролю не входить.

          Херсонське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (відповідач) проти позову заперечує, вважає рішення № 25/П-1, прийняте 24 травня 2006 року адміністративною колегією за результатами розгляду справи № 45/1-05 про порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції, законним та обґрунтованим. Вказує, що позивач має право керуватися Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р № 318, при розрахунку власних витрат, пов'язаних із виконанням додаткових робіт. Але розрахунок розміру витрат,  пов'язаних із виконанням додаткових робіт, за будь-яких умов повинен бути обґрунтованим. Суб'єкт господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, повинен застосовувати економічно обґрунтовані тарифи (ціни) на власні товари (послуги). Встановлення таким суб'єктом господарювання цін у інший спосіб прямо заборонено статтею 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" як різновид зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку.

          Факт неодержання позивачем рекомендації Херсонського територіального представництва НКРЕ (лист від 19.05.2004р № 23-21-16/394) щодо обмеження рівня загально виробничих витрат до рівня відповідних витрат попереднього періоду, але не більше 25 % від рівня оплати праці, на що посилався позивач, не впливає на оцінку обґрунтованості всього рішення, яке оскаржується, в цілому, оскільки цим рішенням, крім застосування рівня загально виробничих витрат у розмірі більш ніж 25 % встановлено цілу низку фактів завищення Обленерго вартості додаткових робіт (послуг) у іншій спосіб. У рішенні адмінколегії вказано про встановлення у калькуляціях від 29.12.2004 відсотка загально виробничих витрат та адміністративних витрат у розмірі, відповідно, 308 % і 137 % від фонду оплати праці, що було наслідком врахування у калькуляціях на додаткові послуги витрат, пов'язаних із ліцензійними видами діяльності Обленерго. Вказаного Обленерго не повинно було допускати, виходячи із загальної заборони, передбаченої пунктом 3.1.2   Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованими тарифами, затвердженими постановою НКРЕ від 13.06.96 № 15/1.

          Відповідач посилається також на те, що під час розгляду справи, рішення у якій оскаржується, Обленерго листом від 04.01.2006 №34-4025-01 повідомило, що калькуляції витрат на додаткові послуги переглянуто та приведено у відповідність до фактичних витрат, калькуляції затверджено заступником голови правління - фінансовим директором Обленерго та погоджено з начальником Херсонського територіального представництва НКРЕ. Це калькуляції на: -   "Переоформлення   абонентів   з   виділенням   на   самостійний електроенергію (промислові підприємства, організації)";  "Опломбування однофазного і трьохфазного лічильників": "Приймання зновувведеного або реконструйованого об'єкту".

          Позивач ніяким чином не спростував висновки відповідача про те, що  до розрахунку витрат на послугу "Виклик інспектора" включено витрати на опломбування приладу обліку. Поряд з цим, надається окрема послуга з опломбування приладів обліку (одно- та трьохфазних). Одночасне надання послуг "Виклик інспектора" та "Опломбування однофазного та трьохфазного приладу обліку" призводить до подвійного стягнення коштів за опломбування приладу обліку".

          Посилання на те, що здійснення контролю за обґрунтованістю розміру вартості додаткових робіт, які нерозривно пов'язані із ліцензованою діяльністю, є виключною компетенцію НКРЕ, відповідач не визнає. Право на здійснення господарської діяльності із виконання таких додаткових робіт (послуг) є лише похідним, тобто виникає після отримання права на здійснення ліцензованої діяльності. Відповідно до визначення поняття "товар", що містить у собі стаття 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції"' додаткові роботи (послуги) Обленерго, які нерозривно пов'язані із його ліцензованою діяльністю  є товаром у розумінні вказаною правової норми. Додаткові роботи (послуги), які нерозривно пов'язані із ліцензованою діяльністю Обленерго, надаються цим енергопостачальником за цінами, затвердженими керівником Обленерго. Тобто, ціни на ці роботи (послуги) є вільними цінами. Відповідно ж до ст. 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення" Антимонопольний комітет України контролює додержання вимог конкуренційного законодавства у сфері дії вільних цін.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

          В С Т А Н О В И В :

          Оспорюваним рішенням  адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення визначено, що  ВАТ  «ЕК «Херсоноблєнерго»  займає монопольне становище на ринку  додаткових послуг, які нерозривно пов'язані із діяльністю на ринку передачі  електроенергії  місцевими (локальними) мережами та на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом в межах Херсонської області з часткою 100 відсотків.  Згідно з цим рішенням дії ВАТ “Херсонобленерго”,   які полягають у встановленні та стягненні із споживачів електричної енергії необґрунтованої вартості додаткових робіт (послуг), які нерозривно пов'язані із монопольною діяльністю, визнані порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 2 ст. 50 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, ч.1 ст. 13 Закону, а саме –зловживання монопольним становищем на ринку у вигляді дій, що призвели  до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку та пункту 1 частини 2 статті 13 цього Закону шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку. За вчинене порушення накладено на ВАТ «ЕК»Херсонобленерго» штраф у сумі 10200 грн.

Факт зайняття Обленерго монопольного становища на ринку додаткових послуг позивачем не оспорюється.

Пунктом 1 ч. 2 цієї статті Закону «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що зловживанням монопольним становищем на ринку, зокрема, визнається встановлення таких цін та інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.     

Відповідно до ст. 13 Закону України „Про ціни і ціноутворення” в сфері дії вільних цін контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог  антимонопольного законодавства.

В рішенні Адміністративної колегії, яке є предметом спору,  вказано, що  позивач встановив необґрунтовано завищені ціни на додаткові послуги, нерозривно  пов'язані з його монопольною діяльністю у період з 29 грудня 2004 року по 14 листопада 2005 року.  ВАТ „ЕК „Херсонобленерго” в цей період  надавало  додаткові послуги  за цінами відповідно до калькуляцій, затверджених керівником підприємства 29.12.2004 (вільними цінами). Плата за виконання додаткових робіт повинна встановлюватися  таким чином, щоб відшкодовувати виправдані витрати підприємства. Калькуляції на додаткові послуги були розроблені Обленерго у відповідності  до Методики розрахунку витрат на додаткові роботи від 20 грудня 1996 року, узгодженої з начальником Херсонського регіонального представництва Національної комісії регулювання електроенергетики України Дрегаловим Ю.В. (арк. справи 107). Методика було розроблена згідно з Типовим положенням з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затвердженим постановою КМУ від 26 квітня 1996 року № 473 (яка втратила чинність з 16 травня 2002 року).  Позивачем  також були розроблені „Роз”яснення розрахунку вартості виконання додаткових робіт і послуг (на сторону),  що надаються ВАТ „ЕК „Херсонобленерго” для юридичних і фізичних осіб”. Позивач стверджує, що при розрахунках вартості додаткових робіт застосовував порядок, викладений у Положенні (стандарт) бухгалтерського обліку 16 „Витрати”, затвердж. Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 № 318.

Будь-яких претензій до Методики розрахунку витрат на додаткові роботи, яку використовував позивач, облтервідділення АМК не пред'являє. В якості доказів завищення вартості додаткових послуг протягом 2005 року в рішенні АМК наводиться така низка порушень. Так в абз. 9  на 3-му аркушу рішення зазначено, що   „...при розрахунку вартості додаткової послуги „Підключення нового або повторне підключення побутового споживача до електричних мереж (від опори до будинку)” завищено статтю витрат на оплату праці за рахунок  невідповідності (завищеного) часу на виконання окремих робіт які є неподільні на окремі складові та неподільні між виконавцями робіт. Згідно розшифрування трудових витрат ці роботи виконуються одночасно двома робітниками.”  На вказані послуги заступником голови правління Обленерго 29.12.2004 затверджено калькуляцію  № 201 (арк. справи 130-132), з якої та  доданого розшифрування трудових витрат і хронометражної картки вбачається, що ці роботи виконуються бригадою з двох робітників –електромонтер ОВБ 4 р. та електромонтер з обслуговування електроустановок 3 р., кожен з працівників виконує  конкретно перелічені роботи, не дублюючи один одного. Роботи з підключення споживача від опори виконуються за нарядом. У відповідності з п.п. 3.4.2 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.98 № 4,  у випадку роботи за нарядом бригада повинна складатися не менше ніж із двох працівників, включно з керівником робіт. Отже, відповідач не довів, в чому  полягає порушення розрахунку вартості цієї послуги.

В рішенні адмінколегії (абз.10 сторінка 3) зазначено, що  „до розрахунку витрат на послугу “Виклик інспектора”. включено витрати на опломбування приладу обліку. Поряд з цим, надається окрема послуга з опломбування приладів обліку (одно- та трьохфазних). Одночасне надання послуг „Виклик інспектора” та „Опломбування однофазного та трьохфазного приладу обліку” призводить до подвійного стягнення коштів за  опломбування приладу обліку”. З розшифрування трудових витрат до калькуляції № 218 витрат на виклик інспектора на об'єкти споживачів (арк. справи 150, 151) вбачається, що до складу робіт, пов'язаних з викликом інспектора на об'єкти споживачів з приєднаною потужністю вище 100 кВт , входять: перевірка виконання припису, огляд установлення; оформлення документації (актів припису, обстеження, акту опломбування), оформлення допуску на повторне підключення, надання документації споживачу, виконує ці роботи інспектор енергоінспекції енергонагляду. До складу робіт, пов'язаних з опломбуванням електролічильників (калькуляція №60) та які виконує електромонтер 4-го розряду, входять: перевірка схеми; перевірка фазування, кріплення електролічильника; опломбування електролічильника; виписка наряду (арк. справи 147, 148). Отже, роботи за послугою „Виклик інспектора" відрізняються від робіт за послугою „Опломбування  електролічильників"  за складом та фактичним змістом робіт, відрізняються          виконавцями робіт,           колом об'єктів, на яких виконуються роботи.  Таким чином, відповідачем не доведено, що  одночасне надання послуг “Виклик інспектора” та “Опломбування однофазного та трьохфазного приладу обліку” призводить до подвійного стягнення коштів за опломбування приладу обліку. До того ж в рішенні Адмінколегії відсутні відомості про те, що комусь із споживачів надавались ці дві послуги разом.

Відповідач зазначив в рішенні (абз.1 сторінка 4), що „завищення витрат на оплату праці має місце також в калькуляції „Переоформлення абонентів з виданням

рекомендацій з виділення на самостійний рахунок оплати за електроенергію (промислові

підприємства, організації)”, оскільки роботи, пов'язані з переоформленням абонентів з виданням рекомендацій з виділення на самостійний рахунок оплати за електроенергію згідно  з штатним розписом виконує технік, а в калькуляцію включено посадовий оклад інспектора”. Судом встановлено, що виконавцем робіт за даною послугою є інспектор інспекції енергонагляду, оскільки згадані роботи входять до функцій цієї штатної одиниці згідно з Типовою посадовою інструкцією інспектора інспекції енергонагляду (арк. справи  136-140). Ця обставина підтверджується розшифруванням трудових витрат до калькуляції № 220 (арк. справи 133-135). Таким чином, при розрахунку трудових витрат на цю послугу був виправдано використаний посадовий оклад інспектора.  

За текстом рішення Адмінколегії (абз.2 сторінка 4) „аналізом постатейних витрат, внесених до калькуляцій на додаткові роботи (послуги) від 29.12.2004 встановлено, що відсоток загально виробничих та адміністративних витрат становить 308 і 137 відсотків відповідно. Відсоток  загальновиробничих та адміністративних витрат завищено за рахунок врахування витрат, пов'язаних із ліцензійними видами діяльності товариства. Обумовлене призвело до завищення рівня цін на додаткові послуги”. Даний висновок не підтверджується посиланням на конкретні докази. Як вбачається з наданих суду калькуляцій, розрахунку  адміністративних, загально виробничих витрат (арк. справи 143,144), що діяли протягом 2005 року, загальновиробничі та адміністративні витрати  розраховано у відсотках до прямих витрат підприємства. Визначення   розмірів   загальновиробничих   та   адміністративних витрат у калькуляціях на додаткові послуги, які діяли з 01.01.05  по 01.12.05, здійснювалось компанією у відповідності до „Методики розрахунку калькуляцій витрат на додаткові

роботи..."    від    20.12.96,    затвердженої    начальником    Херсонського    регіонального представництва НКРЕ України, та Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 16 „Витрати", затвердж. наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 № 318. Згідно з Методикою на заробітну плату нараховуються цехові витрати - за розрахунком, загальнозаводські витрати - за розрахунком. У відповідності з п.16 Стандарту постійні та змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу ( годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат, тощо). Компанія у 2005 році розподіляла загальновиробничі та адміністративні витрати на кожну додаткову послугу (як об'єкт витрат), виходячи з фактичних обсягів загальновиробничих та адміністративних витрат, а також витрат на основну заробітну плату робочих за 1-ше півріччя 2004 року (база розподілу). За результатами розрахунку з використанням вищезазначених показників було визначено співвідношення загальновиробничих та адміністративних витрат до окладної частини фонду оплати праці робочих у розмірах 521,3 % та 231, 8 % відповідно.

В оспорюваному рішенні вказано, що у жовтні 2005 року ВАТ „ЕК „Херсонобленерго” була розроблена методика  розрахунку вартості робіт, яка була узгоджена з Херсонським територіальним представництвом НКРЕ (арк. справи 32-38), нові калькуляції введені в дію з  1 грудня 2005 року. Ці калькуляції, до яких немає претензій у відповідача,  передбачають значно нижчі розміри вартості додаткових послуг (порівняльна таблиця приведена на сторінці 4 рішення Адмінколегії), відсоток  загально виробничих та адміністративних витрат зменшено в декілька разів. Але посилання тільки на факт зменшення загальновиробничих та адміністративних витрат без аналізу причин такого зменшення не є беззаперечним доказом необгрунтованого завищення калькуляцій, що діяли з 1 грудня 2005 року.

Таким чином, відповідачем не доведено, що Обленерго була невиправдано завищена  вартість додаткових послуг у 2005 році.

Факт неодержання позивачем рекомендації Херсонського територіального представництва НКРЕ (лист від 19.05.2004р № 23-21-16/394) щодо обмеження рівня загально виробничих витрат до рівня відповідних витрат попереднього періоду, але не більше 25 % від рівня оплати праці також відповідачем не спростовано.  

В рішенні, яке є предметом спору, визнано, що   позивач  одночасно стягуючи з КВКП „Побутсервіс” (м. Гола Пристань) плату за додаткові послуги „Виклик інспектора” та „Опломбування однофазного та трьохфазного приладу обліку” допустив ущемлення інтересів споживача, оскільки за одну послугу з опломбування приладу обліку сплачено двічі. Доказом порушення  Закону України “Про захист економічної конкуренції” облтервідділення вважає  угоду, укладену між ВАТ “ЕК “Херсонобленерго” та КВКП “Побутсервіс” від 12.10.05 про надання послуг на суму 146 грн. 47 коп., рахунок-фактуру без дати № 234 на цю ж суму виставлений за такі роботи, як виклик інспектора та опломбування трьохфазного електролічильника. Разом з тим   КВКП „Побутсервіс" не сплатив кошти у сумі 146  грн. 47 коп. позивачеві. Враховуючи вищевикладений аналіз цих двох калькуляцій, та враховуючи відсутність оплати цих послуг КВКП, у відповідача не було підстав для кваліфікації дій Обленерго як ущемлення інтересів споживача.

          Оспорюване рішення не відповідає фактичним обставинам справи і порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, а тому позов підлягає задоволенню.

Судові витрати, сплачені позивачем, відшкодовуються за рахунок відповідача.

          Керуючись ст.ст.  49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

          В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити. Визнати рішення адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення № 25/П-1 від 24 травня 2006 року по справі № 45/1-05 недійсним в частині пунктів 2, 2.1.

2.          Стягнути з Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету (м.Херсон, пр-т Ушакова, 42, код ЄДРПОУ 21292403) на користь відкритого акціонерного товариства ««Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго»(м.Херсон, вул.Пестеля, 5, код ЄДРПОУ 05396638) 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, наказ видати.

         Суддя                                                                               В.В. Хом"якова