Ухвала

від 10.04.2013 по справі 2а-964/12/2170

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2013 р.Справа № 2а-964/12/2170

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Лук'янчук О.В.

при секретарі Івановій К.І.

за участю представника позивача - Риженко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06.08.2012 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Сіт-Релайн" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И В:

В березні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Сіт-Релайн" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що оскаржуване повідомлення-рішення підлягає скасуванню у повному обсязі оскільки порушує права ТОВ «Компанія «Сіт - Релайн» на отримання бюджетного відшкодування, не зазначаючи в чому саме було скоєне порушення норм Податкового кодексу України та не заперечуючи факт отримання підприємством товару, як і факту вивозу цього товару за межі митної території Україні, не встановлюючи будь - яких порушень по оформленню та дійсності податкових накладних. Надання позивачу транспортних послуг підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, наданими позивачем для перевірки ( в т. ч. рахунками за транспортні послуги, платіжними дорученнями про оплату транспортних послуг, актами здачі-приймання виконаних робіт, які підтверджують надання транспортних послуг; відображенням операцій з придбання транспортних послуг у книзі придбання товарів, податковими накладними). Відсутність факту порушення податкового законодавства унеможливлює застосування до позивача штрафних санкцій.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 06.08.2012 року позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 12.03.2012 року за № 0000650700 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування ( у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на суму 226 487,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 113 243,50 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Сіт - Релайн" (код ЄДРПОУ 31134890) бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 226 487,00 грн. (двісті двадцять шість тисяч чотириста вісімдесят сім грн.).

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія " Сіт - Релайн" відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, виданого виконавчим комітетом Херсонської міської ради 20.10.2000 р., зареєстровано як юридична особа та є платником податку на додану вартість згідно Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 30547791 від 06.11.2000 р.)

З 15.02.2012 р. по 28.02.2012 р. на підставі наказу від 15.02.2012 р. № 255/07-0 головним державним податковим ревізором - інспектором, інспектором податкової служби 1-го рангу відділу контролю за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у м. Херсоні Херсонській області Державної податкової служби ОСОБА_2 на підставі п.п. 20.1.4, п.20.1 ст. 20, п.п.78.1.8. п. 78.1. ст. 78, п. 200.11 ст.200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 p. № 2755-VІ (далі Податковий кодекс України), п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.10 № 1238 „ Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку" та відповідно до затвердженого плану перевірки проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Компанія "Сіт - Релайн" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявлених до відшкодування на рахунок платника у банку за листопад, грудень 2011 року, результати якої оформлено актом від 06.03.2012 р. № 99/15-4/31134890 (далі - акт перевірки).

Висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем -

- п 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України щодо завищення суми бюджетного відшкодування по декларації за листопад 2011 року у сумі - 44 950,00 грн., по декларації за грудень 2011 року у сумі - 181 537,00 грн.;

- ст. 198 Податкового кодексу України щодо завищення суми податкового кредиту по декларації за жовтень 2011 р. у сумі 44 950,0 грн., по декларації за листопад 2011 року у сумі - 181 537,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, судом першої інстанції було вірно застосовано норми матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.

Підставами для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість є: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), наявність податкових накладних, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

25.08.2011 року між ТОВ "Фірма "Агрохімпродукт, ЛТД" (перевізник) та ТОВ "Компанія "Сіт - Релайн" (замовник) укладено договір на виконання транспортних послуг №62, за яким замовник зобов'язується надати для перевезення вантаж, а перевізник прийняти та доставити вантаж в пункт призначення, вказаний замовником, автомобільним транспортом. 26.10.2011 р. між ПП «Компаніагротрейд» (продавець) та ТОВ "Компанія "Сіт - Релайн" (покупець) укладено договір купівлі - продажу № 26-10/Г, за яким продавець на умовах даного договору зобов'язується поставити та передати у власність покупця гірчицю білу, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах передбачених даним договором товар. 18.11.2011 р. між ТОВ «Новофастівське» ( продавець) та ТОВ "Компанія "Сіт - Релайн" (покупець) укладено договір купівлі - продажу № 18-11/Г та додаткову угоду від 22.11.2011 р., згідно яким продавець на умовах даного договору зобов'язується поставити та передати у власність покупця гірчицю білу у загальній кількості 170 тн., а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах передбачених даним договором товар. 01.11.2011 р. між СТОВ «Агрофірма Чорноморська» ( продавець) та ТОВ "Компанія "Сіт - Релайн" (покупець) укладено договір № 01-11/Г та додаток № 1 від 01.11.2011 р. до вказаного договору, згідно якому продавець на умовах даного договору зобов'язується поставити та передати у власність покупця гірчицю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах передбачених даним договором товар.

На підтвердження реальності здійснення вказаних господарських операцій позивачем було надано всі необхідні первинні документи, в том числі податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-приймання робіт ( надання послуг), товарно-транспортні накладні, договори складського зберігання продукції тощо.

При цьому податковим органом не було належним чином встановлено обставини невідповідності первинних документів бухгалтерського та податкового обліку позивача, наданих під час перевірки, приписам ст.ст. 3, 9 Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Порушень Податкового кодексу України щодо податкових накладних, на підставі яких сформовано податковий кредит звітних періодів, відповідачем також не встановлено. Крім того, правильність заповнення податкових накладних та форма податкових накладних не викликає будь-яких сумнівів щодо їх достовірності та добровільності їх визнання.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 р. №996-ХІV " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, при цьому матеріали справи містять товаросупроводжувальні документи, що підтверджують фактичне відвантаження та транспортування товару.

Відповідно до підпунктів 11.1, 11.3-11.4 пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363 (далі - Правила перевезень), основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Товарно-транспортні накладні є обов'язковими лишу у випадку, коли вантажні перевезення здійснюються на договірних умовах, що встановлено п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2009р. № 207, якою затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні.

Відповідно до п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363, на який посилається відповідач в акті перевірки, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.1995 р. № 488/346 затверджені типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля, зокрема "Товарно-транспортна накладна", ф. № 1-ТН.

Інструкція про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затверджена наказом Міністерства статистики України, Міністерства транспорту України від 07.08.1996 року № 228/253, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28.08.1996 р. за № 483/15, якою було передбачено, що товарно-транспортна накладна - типова форма N 1-ТН є документом суворої звітності, згідно з висновком Міністерства юстиції України від 15.05.2006 р. № 10/68 рішення про державну реєстрацію вказаного наказу скасовано та 31.05.2006 року наказ виключено з Державного реєстру нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади. Також наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.05.2006 р. № 493 були внесені зміни до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, а саме п. 11.2 Правил виключено, яким було передбачено, що товарно-транспортні накладні і дорожні листи вантажного автомобіля належать до документів суворої звітності, які виготовляються друкарським способом з обліковою серією та номером. Форма і порядок заповнення цих документів Замовником і Перевізником визначаються відповідними нормативними актами.

Відсутність товарно-транспортних накладних не може бути підставою для позбавлення платника податків (позивача у справі) права на податковий кредит з податку на додану вартість, оскільки наявність цих документів не пов'язано з датою виникнення права платника податків на податковий кредит з податку на додану вартість, яка визначається пунктом 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України

Таким чином, наявні у справі документи підтверджують реальність вчинених господарських операції з придбання гірчиці та послуг по її перевезенню, що підтверджується рухом активів, зміною зобов'язань позивача та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

З огляду на викладене апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195,196,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06.08.2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 15.07.2013 року

Головуючий: суддя Зуєва Л.Є.

суддя Шевчук О.А.

суддя Лук'янчук О.В.