Ухвала

від 07.07.2014 по справі 2а-964/12/2170

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

07 липня 2014 року м. Київ В/800/2880/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В., Степашко О.І., Федоров М.О.,

розглянувши заяву державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України

ухвали Вищого адміністративного суду України від 17.03.2014

у справі № 2а-964/12/2170

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Сіт-Релайн» (далі - Товариство)

до ДПІ

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетного відшкодування з ПДВ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 06.08.2012, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2013, позов задоволено; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 12.03.2012 № 0000650700 та стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства бюджетне відшкодування з ПДВ у сумі 226 487 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.03.2014 вказані судові акти попередніх інстанцій залишено без змін.

ДПІ звернулася із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 17.03.2014, в якій просить скасувати рішення усіх судових інстанцій зі спору та відмовити у задоволенні позову, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Як доказ неоднакового правозастосування заявником подано ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.10.2013 у справі № 2а/0270/2835/12 та від 26.03.2014 у справі № 2а-4419/10/2670.

Розглянувши заяву про перегляд ухвади суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У пункті 4 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України» передбачено, що ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах рішення Вищого адміністративного суду України, на які посилається заявник.

Адже, як вбачається зі змісту ухвали від 17.03.2014, про перегляд якої подано заяву, у прийнятті цього рішення Вищий адміністративний суд України на підставі установлених судами обставин справи щодо реального виконання господарських операцій та сплати Товариством необхідних сум ПДВ постачальникам у ціні придбаних товарів (послуг) дійшов висновку про дотримання позивачем нормативно встановлених умов щодо одержання бюджетного відшкодування ПДВ.

У той же час у справах № 2а/0270/2835/12 та № 2а-4419/10/2670, на рішення касаційного суду в яких посилається заявник, установлені судами обставини справи свідчили про безтоварний характер операцій з поставки товару платникові, а також про неналежне документальне оформлення цих операцій, у зв'язку з чим Вищий адміністративний суд України зазначив про незаконність відображення таких операцій у податковому обліку платника.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать про різні обставини справи щодо фактичного виконання господарських операцій, за наслідками оцінки яких суд касаційної інстанції дійшов різних правових висновків.

З огляду на викладене відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 236-240 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити державній податковій інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області у допуску справи № 2а-964/12/2170 до провадження Верховного Суду України.

Ухвала не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько О.І. Степашко М.О. Федоров