Постанова

від 03.04.2013 по справі 816/1039/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/1039/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Головка А.Б.,

при секретарі - Ковальові Д.О.,

за участю:

представника позивача - Шмельова М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

07 березня 2013 року Публічне акціонерне товариство "Крюківський вагонобудівний завод" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.02.2013 року №№ 0001122301/217, 0001112301/218, від 08.02.2013 року №№ 0001142301/219, 0001152301/19.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що фактичний рух активів, пов'язаний з господарськими операціями позивача з ПП "Укрремторг-2000", ТОВ НВП "Універсальна Машинобудівельна група" та ТОВ НВП "АРМЕТ", наслідком якого стали зміни у власному капіталі позивача, що пов'язані з його господарською діяльністю, підтверджується наявними у позивача первинними документи, які оформлені належним чином.

20 березня 2013 року представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, у якій просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.02.2013 року №№ 0001142301/219, 0001152301/19.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні. Заперечення обґрунтовані тим, що позивачем документально не підтверджено формування податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинах з ПП "Укрремторг-2000", ТОВ НВП "Універсальна Машинобудівельна група" та ТОВ НВП "АРМЕТ".

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

У період з 14.01.2013 року по 18.01.2013 року відповідачем здійснено перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Укрремторг-2000» (код 36370193 період з 01.01.2011 р. по 30.09.2011 р., ТОВ НВП «Універсальна Машинобудівельна група» (код 32130567) за період з 01.07.2011 р. по 31.12.2011 р. та ТОВ «НВП «АРМЕТ» (код 37044326) за період з 01.07.2012 р. по 31.12.2012 р. у зв'язку з неповним наданням пояснення та документального підтвердження на запити Кременчуцької ОДП1 № 2455/10/22-112 від 28.08.2012р., № 35382/10/22-112 від 06.11.2012р. та № 38903/10/22-112 від 06.12.2012 року.

Результати перевірки оформлено актом від 25.01.2013 року № 585/22.5-12/05763814. Перевіркою встановлено порушення позивачем: п.п. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4, п.5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями, пп. 135.5.4. п.135.5 ст.135, пп. 158.1.1, п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ, що призвело до заниження об'єкту оподаткування податку на прибуток у загальній сумі 171 747 грн., в т.ч.: 1 квартал 2011 р. - 19 158 грн., 2 квартал 2011 р. - 77 911 грн., 3 квартал 2011 р. - 27 493 грн., 4 квартал 2011 р. - 47 185 грн.; 2. п. 201.1 ст. 201 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у загальній сумі ПДВ 431 458 грн. у т. ч.: березень 2011 р. - 4 800 грн., квітень 2011 р. - 2 167 грн., червень 2011 р. - 6 828 грн., липень 2011 р. - 23 967 грн., жовтень 2011 р.-10 867 грн., листопад 2011 р. - 18 650 грн., вересень 2012 р.-364 180 грн.

На підставі акту від 25.01.2013 року № 585 винесено податкові повідомлення - рішення від 08.02.2013 року № 0001142301/219 про донарахування грошового зобов'язання по податку на прибуток в загальному розмірі 171 748 грн. та № 0001152301/19 про зменшення суми бюджетного відшкодування на загальну суму 431459 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 208833 грн.

Позивач не погодився з вказаними рішеннями та оскаржив їх до суду.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із пунктом 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В абзаці 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього Закону визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 зазначеного Кодексу встановлено, що витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. При цьому, витрати, які не враховуються платником податку при визначенні оподатковуваного прибутку, встановлені статтею 139 Кодексу.

На виконання пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податкового кодексу України, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

З матеріалів справи судом встановлено, що у перевіряємий період позивачем укладено ряд договорів поставки товарів із ПП "Укрремторг-2000", ТОВ НВП "Універсальна Машинобудівельна група" та ТОВ НВП "АРМЕТ".

На виконання умов вищезазначених договорів ПП "Укрремторг-2000", ТОВ НВП "Універсальна Машинобудівельна група" та ТОВ НВП "АРМЕТ" виписано позивачу податкові, видаткові накладні, рахунки-фактури. Товар оприбутковано позивачем згідно прибуткових ордерів, копії яких містяться в матеріалах справи.

Здійснення оплати вартості придбаного позивачем товару підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучено до матеріалів справи.

Позивачем віднесено до складу валових витрат суми, перераховані ним Продавцям в рахунок оплати товару, а суми ПДВ - до податкового кредиту.

Транспортування підтверджується товарно-транспортними накладними, копії яких долучено до матеріалів справи.

Фактичне використання позивачем придбаної продукції у власній господарській діяльності підтверджується долученими до матеріалів справи копіями лімітно-заборних карток, вимог, актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, прибуткових ордерів.

Позивачем до матеріалів справи в повному обсязі надані документи первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких сформований склад податкового кредиту та валових витрат, які повністю відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідно до положень статей 1-3, 9 якого дія Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством, при цьому протилежне податковим органом не доводилось.

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та ПП "Укрремторг-2000", ТОВ НВП "Універсальна Машинобудівельна група" та ТОВ НВП "АРМЕТ" підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, товар використаний у власній господарській діяльності позивача.

Суду не надано жодних належних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладенні та виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Наявності таких доказів, зокрема вироку суду, постановленого у кримінальній справі стосовно посадових осіб ПП "Укрремторг-2000", ТОВ НВП "Універсальна Машинобудівельна група" та ТОВ НВП "АРМЕТ" , судом не встановлено.

Відповідач у акті перевірки посилається на порушення позивачем статті 201 Податкового кодексу України в частині оформлення податкових накладних по господарським операціям з ТОВ "НВП "Армет" та відсутність в податкових накладних коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Дослідивши надані позивачем копії податкових накладних, отриманих позивачем від ТОВ "НВП "Армет" при поставці в серпні 2012 року комплектів модернізації візків вантажних вагонів, судом з'ясовано, що у вказаних накладних відсутній код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що отримані ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" від ТОВ "НВП "Армет" комплекти модернізації візків вантажних вагонів виготовлені ТОВ "Амстед-Рейл" на території України в Житомирській області у м. Малин, про що свідчать сертифікати якості та лист заводу-виробника ТОВ "Амстед-Рейл" від 27.02.2013 року № 54/02/13.

Суд враховує, що відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Матеріалами справи підтверджується, що на момент здійснення господарських операцій та складення податкових накладних ПП "Укрремторг-2000", ТОВ НВП "Універсальна Машинобудівельна група" та ТОВ НВП "АРМЕТ" мали свідоцтва платника податку на додану вартість, які не було анульовано.

Таким чином, оскільки ПП "Укрремторг-2000", ТОВ НВП "Універсальна Машинобудівельна група" та ТОВ НВП "АРМЕТ" на момент виникнення спірних правовідносин були зареєстровані як платники ПДВ у встановленому Законом порядку, тому формування позивачем податкового кредиту від цих підприємств є правомірним.

Суд зазначає, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Податковим кодексом України, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту, у зв'язку із чим формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинах із ПП "Укрремторг-2000", ТОВ НВП "Універсальна Машинобудівельна група" та ТОВ НВП "АРМЕТ" є правомірним.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат вартість придбаного товару від ПП "Укрремторг-2000", ТОВ НВП "Універсальна Машинобудівельна група" та сформовано податковий кредит на підставі виписаних ПП "Укрремторг-2000", ТОВ НВП "Універсальна Машинобудівельна група" та ТОВ НВП "АРМЕТ" податкових накладних, отриманих в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податкового кодексу України, а отже донарахування податку на прибуток та зменшення суми бюджетного відшкодування є необґрунтованим.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 08.02.2013 року №№ 0001142301/219, 0001152301/19.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 08.02.2013 року №№ 0001142301/219, 0001152301/19.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" (ідентифікаційний код 05763814) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 294 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 08 квітня 2013 року.

Суддя А.Б. Головко