Постанова

від 29.03.2013 по справі 820/2107/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 березня 2013 р. № 820/2107/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лук'яненко М.О.,

при секретарі судового засідання Гайворонському В.С.,

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - Бондаренко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд податкові повідомлення - рішення від 28.11.2012 року №0001901722, №0001891722, винесені Західною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, скасувати частково, як такі, що суперечать діючому законодавству України з питань оподаткування.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з висновками акту перевірки, та вважає їх безпідставними, а податкові повідомлення - рішення такими, що не відповідають приписами чинного податкового законодавства України, оскільки, з Указу Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" випливає, що фізична особа - підприємець - платник єдиного податку, розмір виручки якого в будь - якому кварталі перевищує 500 тис. грн., допрацьовує до кінця цього кварталу на єдиному податку і лише з початку наступного кварталу переходить на загальну систему оподаткування. Тому, до закінчення кварталу, в якому перевищено 500 тисячне обмеження щодо виручки, підприємець є платником єдиного податку, отже його доходи за цей квартал обкладаються єдиним податком у фіксованому розмірі. Таким чином, виручка понад 500 тис. грн., отримана в період перебування підприємця на спрощеній системі оподаткування, не обкладається податком з доходів фізичних осіб, а єдиним наслідком перевищення платником єдиного податку граничного розміру виручки є позбавлення його права перебування на спрощеній системі оподаткування як мінімум впродовж наступного календарного року. Крім того, також зазначив, що до плати експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, тобто доходом ФОП ОСОБА_1 відповідно до п.177.2 ст.177 Кодексу - є сума винагороди, а отже в декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік він вірно зазначив суму валового доходу у розмірі 208453,51 грн., а суму валових витрат у розмірі 184750,89 грн.

В судовому засіданні позивач вимоги адміністративного суду підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на цілком законних підставах та відповідають чинному законодавству, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Фахівцями Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби була проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за період з 01.10.2009 року по 31.12.2011 року.

Результати перевірки оформлені актом №2634/17-221/НОМЕР_1 від 07.11.2012 року, яким зафіксовані наступні порушення: ст. 1 Указу Президента України від 03.07.1998 р. № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" зі змінами та доповненнями, за рахунок перевищення у 2 кварталі 2010 року обсягу виручки 500,0 тис. грн.. Відповідно до п.7.1 ст.7 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-ІУ "Про податок з фізичних осіб" із змінами та доповненнями та розділу IV ст.13 Декрету КМУ від 26.12.1992 року №13-92 "Про прибутковий податок з громадян" зі змінами та доповненнями до донараховано за 2-3 квартали 2010 року податку з доходу фізичних осіб від підприємницької діяльності у сумі 6756,16 грн.; п.6 ст.128 Господарського Кодексу України від 16.01.2003 року №436-ІV, п.п.19.1.ст.19 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-ІV "Про податок з доходів фізичних " із змінами та доповненнями, п.8 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 13.10.1999 року № 599, п.5 Постанови КМУ від 26.09.2001 року №1269 "Про затвердження порядку ведення книги обліку доходів та витрат", п.3 Порядку ведення Книги обліку доходів та витрат, які ведуть фізичні особи-підприємці, який затверджено наказом ДПАУ від 24.12.2010 року №1025, п.177.10 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями, а саме: неналежне ведення обліку доходів та витрат за період з 01.10.2009 року по 31.12.2011 року; п.п.139.1.12 п.139.1 ст. 139, п.177.1, п.177.2 та п.177.4. ст.177 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями, призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб від провадження господарської діяльності за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011 р. у сумі 115310,85 грн.; пп.2.3.1, п.2.3, ст.2, пп.6.1.1 п.6.1 та пп.6.2.4 п. 6.2 ст.6, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.9.3 та п.9.4 ст.9 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97- ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями, п. 187.1 ст.187, п. 189.4 ст.189 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями, призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 4240 грн., в т.ч. у липні 2010 року у сумі 686 грн., у серпні 2010 року - 766 грн., у жовтні 2010 року - 60 грн., у листопаді 2010 року - 69 грн., у грудні - 77 грн., у січні 2011 року - 849 грн., у лютому 2011 року - 42 грн., у березні 2011 року - 157 грн., у травні 2011 року - 511 грн., у червні 2011 року - 990 грн. та у липні 2011 року - 33 грн.; неповідомлення за формою 1-ДФ відомостей про доходи нараховані/виплачені фізичним особам-підприємцям за 3 квартал 2010 року, чим порушено ст.9 Закону України від 22.12.1994 року №320-ВР "Про державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших платежів до бюджету", п.19.2 ст.19 Закону України від 22.05.2003року №889-ІV "Про податок з доходів фізичних осіб" із змінами та доповненнями, та п.3 Порядку заповнення та надання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом ДПА України від 29.09.2003 року №451, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.10.2003 року №960/8281(т. 1 а.с. 14-52).

16.11.2012 року Позивач не погодившись з висновками акту перевірки від 07.11.2012 року надав на них заперечення (т. 1 а.с. 57-63).

Листом від 23.11.2012 року №2478/Л/17-208, податковий орган повідомив Позивача, про висновки акту перевірки залишаються без змін, а заперечення без задоволення (т. 1 а.с. 64-67).

На підставі акту перевірки 07.11.2012 року, податковим органом винесено податкові повідомлення - рішення №0001901722, №0001891722 (т. 1 а.с. 55-56).

Не погодившись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, Позивач звернувся зі скаргою до ДПС в Харківській області, а в подальшому і до ДПС України, результатами розгляду якої отримав рішення від 01.02.2013 року №166/Л/10.2.17 та від 07.03.2013 року №1350/Л/10-2315 відповідно. Рішенням ДПС регіонального рівня та ДПС України, скарги позивача було залишено без задоволення, відповідно рішення-повідомлення без змін (т.1 а.с.68-79)

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 пройшов встановлену законодавством процедуру державної реєстрації у виконавчому комітеті Харківської міської ради, про що зроблено відповідний запис №2 480 000 0000 113541 від 23.09.2009 року, згідно свідоцтва серії НОМЕР_5 (т. 1 а.с. 83).

Позивач є платником податку на додану вартість, про що останньому видано свідоцтво державного зразку №100301218 від 01.10.2010 року (т. 1 а.с. 84).

З матеріалів справи вбачається, що Позивач у період з 01.10.2009 року по 31.09.2010 року здійснював підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності та був платником єдиного податку (т. 2 а.с. 152).

Щодо часткового скасування податкового повідомлення - рішення №0001901722 від 28.11.2012 року, суд зазначає наступне:

З висновків акту перевірки, вбачається, що обсяг виручки Позивача від реалізації товарів (робіт, послуг) у I - III кварталах 2010 року складає 734315,66 грн., що на 234315,66 грн. перевищує граничний обсяг виручки, передбачений ст. 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства".

Перевищення обсягу виручки у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 відбулось 13 травня 2010 року, тобто Позивач повинен був перейти на загальну систему оподаткування з III кварталу 2010 року, однак, фактично перейшов лише у IV квартали 2010 року.

Позивач в судовому засіданні часткового визнав податкове зобов'язання покладене на нього податковим органом з винесенням оскаржуваного повідомлення - рішення, в сумі: основний платіж - 3868,74 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 967,19 грн., тобто в частині сплати податку за ІІІ квартал 2010 року.

Указом Президента України №727/98 від 03.07.1998 року запроваджено спрощену систему оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва, пункт перший статті 1 якого надає фізичним особам право перебувати на такій системі оподаткування без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень. Отже, реалізація права суб'єкта малого підприємництва на запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності залежить від виконання таким суб'єктом установлених Указом вимог.

Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Статтею 2 вищевказаного Указу, передбачено, що суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Згідно ст. 5 Указу Президента України від 03.07.1998 року, у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Відповідно до ст. 6 даного Указу, суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів):

податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків;

податку на прибуток підприємств;

податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - суб'єктів малого підприємництва);

плати (податку) за землю;

збору на спеціальне використання природних ресурсів;

збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

збору до Державного інноваційного фонду;

збору на обов'язкове соціальне страхування;

відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України;

комунального податку;

податку на промисел;

збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;

збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;

внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів;

внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення;

плати за патенти згідно із Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

Згідно листа Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва №5968 від 15.07.2008 року, на підставі останнього абзацу статті 2 Указу від 03.07.1998 року доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладаються єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

У листі ДПА України від 29.07.2005 року №6479/Х/17-3115 зазначено, що у разі порушення вимог ст. 1 Указу, зокрема, перевищення обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) протягом календарного року понад 500 тис. грн., платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного періоду (кварталу) шляхом подання декларації про доходи за такий звітний період у порядку, встановленому законом.

При цьому, доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладаються єдиним податком, не включаються до складу сукупного доходу оподаткування за підсумками звітного року такого платника та осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

Тому, доходи, отримані при спрощеній системі оподаткування і оподатковані за відповідною ставкою єдиного податку, не можуть бути повторно обкладені податком на прибуток.

Також, суд зазначає, що Указом №727/98 не передбачені вимоги щодо додаткового оподаткування суми перевищення обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг),

А отже, враховуючи те, що чинним законодавством не встановлено зобов'язань платника єдиного податку оподатковувати суму виручки, що перевищує 500 тис. грн., податком з доходів фізичних осіб, то податкове повідомлення-рішення №0001901722 від 28.11.2012 року в цій частині підлягає скасуванню.

Поряд з цим, суд зазначає, що починаючи з ІІІ кварталу 2010 року позивач повинен був перейти за нагальну систему оподаткування та сплачувати всі передбачені законом податки.

Вивчивши акт перевірки, судом встановлено, що у період з III кварталу 2010 року, ФО - П ОСОБА_1 отримав на банківський рахунок грошові кошти у сумі 88452,41 грн. за організацію перевезення вантажів та надання експедиторських послуг у міжнародному сполученні, з яких:

у липні 2010 року у сумі 20799,00 грн. - замовнику ФОП ОСОБА_3 Виконавець вантажних перевезень ФОП ОСОБА_4, вартість трансп. послуги склала 19360,00 грн. Винагорода ФОП ОСОБА_1 - 1439,00 грн.

у липні 2010 у сумі 9381.00 грн. замовнику ТОВ спільне українське-білоруське підприємство "Укртехносінтез". Виконавець ФОП ОСОБА_5, вартість трансп.послуги склала 7390,00 грн. Винагорода ФОП ОСОБА_1 склала 1991,00 грн.

у липні 2010 року у сумі 1990,00 отримано оплату штрафних санкцій,

згідно акту №7 від 30.07.2010 року GF Cargo Limited отримано 38528,85 грн. та штрафних санкцій на суму 17753,56 грн. Виконавець ПП "Васагроекспорт" на суму 34701.20 грн. Винагорода ФОП ОСОБА_1 склала 3827,65 грн.

Таким чином, за ІІІ квартал 2010 року ФОП ОСОБА_1 повинен був сплатити податок з доходу фізичних осіб у розмірі 3868,74 грн. (27001,21-1209,61=25791,6х15%=3868,74 грн., де 27000,21 - сума винагороди; 25791,60 - сума чистого доходу; 1209,61 - сума ПДВ).

Крім того, висновками акту перевірки зафіксовано порушення Позивачем п.п.139.1.12 п.139.1 ст. 139, п.177.1, п.177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб від провадження господарської діяльності за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року в сумі 115310,85 грн..

25 серпня 2011 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби з проханням надати письмове роз'яснення: "Чи включається до загального річного оподаткованого доходу кошти, що надходять від клієнта на рахунок експедитора для виконання умов договору поруки, транспортного експедирування, а потім перераховується ним третім на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, тобто транзитні, чи до складу загального річного доходу включається тільки комісійна винагорода експедитора?" (а.с. 80).

Листом від 23.09.2011 року №1652 (а.с. 81-82), податковий орган роз'яснив платнику податків, що транспортно - експедиційна діяльність є допоміжним видом діяльності, пов'язаною з перевезенням вантажу.

Відповідно до ст.9 Закону України від 1 липня 2004 року № 1955-ІV "Про транспортно - експедиторську діяльність" до плати експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, визначено статтею 177 Податкового кодексу України .

Відповідно до п.177.2 ст.177 Кодексу об'єктом оподаткування у підприємця є чистий оподатковуваний дохід - різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій і негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такого підприємця.

До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі - підприємцю у грошовій та негрошовій формі.

Згідно п. 177.4 ст.177 Кодексу до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат виробництва (обігу) згідно з розділом III "Податок на прибуток підприємств" Податкового кодексу України.

Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування.

Враховуючи положення ст. 6 Указу Президента №727/98, суд приходить до висновку, що позивач в період нарахування йому податку на прибуток був платником єдиного податку, і тому у Відповідача були відсутні правові підстави для нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток.

Таким чином, відповідач протиправно виніс податкове повідомлення-рішення від 28.11.2012 року №0001901722 в частині нарахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 118198,27 грн. та штрафних санкцій в сумі 27860,53 грн., а тому зазначене податкове повідомлення-рішення в цій частині підлягає скасуванню.

Щодо часткового скасування податкового повідомлення - рішення №0001891722 від 28.11.2012 року, суд зазначає наступне:

У період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 перейшов на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, та був платником податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 в період з 01.07.2010 року по 30.09.2010 року отримав на банківський рахунок грошові кошти у сумі 88452,41 грн. за здійснення організації перевезень вантажу та надання експедиторських послуг у міжнародному сполученні, в тому числі:

1) у липні 2010 року у сумі 20799,0 грн. за організацію перевезення вантажу замовнику ФОП ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_2). Виконавець вантажних перевезень за маршрутом Графенау (Німеччина) - Краківець - Київ був ФОП ОСОБА_4 (рнокпп НОМЕР_3), вартість транспортної послуги склала 19360,0 грн. Винагорода ОСОБА_1 склала 1439,0 грн.;

2) у липні 2010 року у сумі 9381,0 грн. за організацію перевезення вантажу замовнику ТОВ Спільне українсько-білоруське підприємство "Укртехносинтез" (ЄДРПОУ 21127532). Виконавець вантажних перевезень за маршрутом Німеччина - Ягодин - Україна (м. Суми) був ФОП ОСОБА_5 (код НОМЕР_4), вартість транспортної послуги склала 7390,0 грн. Винагорода ФОП ОСОБА_1 склала 1991,0 грн.;

3) у липні 2010 року у сумі 1990,0 грн. отримано оплату штрафних санкцій від Interfacht internationale spedition, Hogekamp&Karrasch (Gmbh&Co.) KG, Bergiusstrabe 1, 28816 Stuhr (042187150288), які не є об'єктом оподаткування ПДВ;

4) згідно акту №7 від 30.07.2010 року з GENERAL FREIGHT CARGO LIMITED (SUITE 4 456-458 STREND LONDON) на суму 5685,0 євро. ((3735,0 євро (38528,85 грн.) транспортно - експедиційні послуги та 1950,0 євро штрафні санкції за простій автомобіля). Виконавець транспортних послуг ПП "Васагроекспорт" (ЄДРПОУ 32176549) на суму 34701.20 грн. Винагорода ФОП ОСОБА_1 склала 3827.65 грн..

Позивач в період перебування на загальній системі оподаткування при здійсненні своєї господарської діяльності залучав до міжнародного перевезення вантажів інших перевізників учасників транспортно - експедиторської діяльності та отримував від них податкові накладні (т. 1 а.с. 94-250, т. 2 а.с. 1-3), в яких окремими рядками відображено вартість послуг перевезення за ставкою 20% (митна територія України) та нульова ставка за межами митної території України.

Відповідно до пп.2.3.1 п.2.3. ст. 2 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997-ВР (зі змінами та доповненнями), особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість у випадку, якщо загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Пунктом 9.3. ст. 9 вищевказаного Закону передбачено, що особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання).

Згідно п.9.4. ст. 9 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом.

Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Згідно п.185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п.187.1 ст. 187 ПКУ від 02.12.2010 року №2755-VI датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Так, з матеріалів справи вбачається, що сума податкових зобов'язань Позивача з податку на додану вартість становить: за липень 2010 року - 686 грн., за серпень 2010 року - 766 грн..

Листом ДПА №10191/7/16-1517 від 18.05.2009 року, встановлено, що при оподаткуванні операцій з поставки транспортних послуг по перевезенню пасажирів, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону України відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону, застосовується нульова ставка податку на додану вартість.

Тобто, дії Відповідача щодо нарахування Позивачу сум ПДВ: у жовтні 2010 року - 60 грн., у листопаді 2010 року - 69 грн., у грудні 2010 року - 77 грн. є незаконними та такими, що порушують приписи п.п. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 ПКУ від 02.12.2010 року, де вказано, що за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання таких послуг: а) міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

З положень п.186.3 ст. 186 ПКУ від 02.12.2010 року, вбачається, що місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать: ж) надання транспортно-експедиторських послуг.

Матеріалами справи підтверджено, що вся транспортно - експедиційна діяльність Позивача - ФО-П ОСОБА_1 пов'язана тільки з міжнародним сполученням, підтвердження даного факту є податкові накладні, звіти по рахунку (т. 2 а.с. 105-132).

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення рішення №0001891722 від 28.11.2012 року підлягає скасуванню в частині нарахування податку на додану вартість в сумі 2848,75 грн., а саме: за основним платежем - 2788 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 60,75 грн..

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, та таким, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір підлягає стягненню з державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення №0001901722 від 28.11.2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 146058,80 грн., з яких за основним платежем 118198,27 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 27860,53 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0001891722 від 28.11.2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у розмірі 2848,75 грн., з яких за основним платежем 2788 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 60,75 грн.

Судові витрати в розмірі 1555,60 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят п'ять грн. 60 коп.) стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( ІПН код НОМЕР_1, АДРЕСА_1)

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя М.О. Лук'яненко

Повний текст постанови виготовлено 03 квітня 2013 року.