Рішення

від 08.04.2013 по справі 922/409/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2013 р.Справа № 922/409/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бураковой А.М.

при секретарі судового засідання Тарасова С.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Східно-Українська лісова компанія", м. Харків про стягнення 19387,67 грн. за участю представників сторін:

позивача - Нестеренко І.Ю., довіреністю № б/н від 07.02.2013р.

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія", м. Харків (Позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Східно-Українська лісова компанія", м. Харків про стягнення - 19387,67грн., в тому числі 11948,00грн. основного боргу по орендній платі, 690,62грн. пені за порушення строків розрахунків за оренду, 138,13грн. - 3% річних за порушення строків розрахунків за оренду, 6385,01грн. основного боргу за комунальні послуги та електроенергію, 188,43грн. пені за порушення строків розрахунків за комунальні послуги та електроенергію, 37,48грн. 3% річних за порушення строків розрахунків за комунальні послуги та електроенергію. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення № 5-06/03 від 05.06.2012р., внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.02.2013 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 28.02.2013 року о 10:00 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.02.2013 року було розгляд справи відкладено на 14.03.2013 року о 11:30 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.03.2013 року було розгляд справи відкладено на 21.03.2013 року о 10:30 годині.

На підставі розпорядження № 327 від 18.03.2013 року та Витягу з автоматизованої системи документообігу суду від 18.03.2013 року справа №922/409/13-г була передана судді Бураковій А.М. для розгляду, у зв'язку з хворобою судді Присяжнюка О.О.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.03.2013 року було розгляд справи відкладено на 08.04.2013 року о 11:15 годині.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав. Проте, до господарського суду Харківської області 08.04.2013 року повернулась ухвала суду від 28.02.2013 року, з поштовою довідкою з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження відповідача є таким: 61052, м. Харків, Ленінський район, вул. Восьмого Березня, 31, літ. А-5. (а.с.21)

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18, відповідно до якої зазначено, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Також у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 зазначено, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.

Відповідач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

05 червня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія", м. Харків (Орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Східно-Українська Лісова Компанія» (Орендар, відповідач) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 5-06/03 (Договір).

Відповідно до п. 1.1. та п. 1.2. Договору, позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Котлова, 185, загальною площею 116 кв.м., у тому числі складські приміщення, загальною площею 116 кв.м.

Відповідно до п.2.1. Договору, орендодавець повинен передати об'єкт оренди орендарю на протязі трьох банківських днів, з моменту підписання даного договору.

Пунктом 2.2. Договору, встановлено, що передача об'єкту оренди здійснюється за актом приймання передачі, підписання якого встановлює факт передачі в оренду приміщення.

З матеріалів справи вбачається, що 05.06.2012 року між сторонами був складений та підписаний акт приймання-передачі за Договором оренди нежитлового приміщення № 5-06/03 від 05.06.2012 року, який скріплений печатками юридичних осіб та підписами уповноважених представників сторін. (а.с. 13)

Відповідно до п. 3.2 Договору, загальний розмір орендної плати за 116 кв.м складських приміщень складає 1 740,00 гривень (одна тисяча сімсот сорок гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ.

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що орендна плата сплачується ТОВ «Східно-Українська Лісова Компанія» у безготівковій формі, щомісячно, авансом, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача з 1 по 8 число поточного місяця.

Крім того, відповідно до п. 3.5. Договору витрати, пов'язані з використанням комунальних послуг (вода, каналізація, опалення) та електроенергії, Орендар компенсує Орендодавцю згідно показників лічильників, встановлених в орендованому об'єкті. Відповідно до п. 3.7 Договору Орендар компенсує витрати, вказані в п. 3.5 на підставі виставлених рахунків Орендодавцем, щомісячно до 5 числа місяця, наступним за звітнім.

Пунктом 5.1.2 Договору передбачено, що орендар зобов'язаний своєчасно сплачувати орендні платежі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у порушення норм чинного законодавства, взятих на себе зобов'язань передбачених Договором оренди нежитлового приміщення № 5-06/03 від 05 червня 2012 року виконав не належним чином, а саме щодо перерахування на користь позивача орендних платежів та інших витрат, пов'язаних з використанням комунальних послуг та електроенергії, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість, яка відповідачем станом на момент розгляду справи не сплачена та складає 18 333,01 грн., з яких: заборгованість з орендної плати за червень 2012 р. - грудень 2012 р. в розмірі 11 948,00 грн.; заборгованість за інші витрати, пов'язані з використанням комунальних послуг та електроенергії за червень 2012 р. - грудень 2012 р. в розмірі 6 385,01 грн.

Крім того, пунктом 3.9 Договору передбачено, що по закінченню кожного місяця сторони підписують акт наданих послуг. Проте, як зазначає позивач у своїй позовній заяві, з боку відповідача так і не підписано та не повернуто на адресу позивача жодного акту приймання-передачі за весь період отримання послуг.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимоги ст.759 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, а також вимоги ст.901 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем 11 грудня 2012 року на адресу відповідача було направлено вимогу за вих. № 10/12/12 від 10.12.2012 року щодо сплати заборгованості за Договором та вимогою підписати та повернути на адресу ТОВ «Мрія» акти приймання- передачі наданих послуг. Проте, відповідач на вимогу вих. № 10/12/12 від 10.12.2012 року не відреагував та заборгованість не сплатив.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, суму заборгованості відповідачем не сплачено. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства та умов договору, суд знаходить що сума заборгованості в розмірі 18 333,01 грн., яка складається з: заборгованість з орендної плати за червень 2012 р. - грудень 2012 р. в розмірі 11 948,00 грн.; заборгованість за інші витрати, пов'язані з використанням комунальних послуг та електроенергії за червень 2012 р. - грудень 2012 р. в розмірі 6 385,01 грн., є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача 690,62 грн. - пеню за порушення строків розрахунків за оренду; 138,13 грн. - 3 % річних за порушення строків розрахунків за оренду; 188,43 грн. - пеня за порушення строків розрахунків за комунальні послуги та електроенергію; 37,48 грн. - 3 % річних за порушення строків розрахунків за комунальні послуги та електроенергію.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування надані позивачем 138,13 грн. - 3 % річних за порушення строків розрахунків за оренду та 37,48 грн. - 3 % річних за порушення строків розрахунків за комунальні послуги та електроенергію, суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.1 Договору № 5-06/03 від 05.06.2012 р. у випадку несвоєчасного внесення орендної плати, а також несвоєчасної оплати електроенергії, орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення плати.

Згідно з ч.6. ст. 232 Господарсько Кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши нарахування пені за порушення строків розрахунків за оренду в розмірі 690,62 грн., 188,43 грн. - пені за порушення строків розрахунків за комунальні послуги та електроенергію, суд приходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, тому, виходячи з вищевикладеного, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому, судові витрати у даній справі покладаються у повному обсязі на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 549, 610, 611, 625, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, статтями 193,198, 217, 230, 285 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Східно-Українська лісова компанія", м. Харків (61052, м. Харків, Ленінський район, вул. Восьмого Березня, 31, літ. А-5, Код ЄДРПОУ 35858656) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія", м. Харків (61002, м. Харків, Київський район, вул. Маршала Бажанова, 5, літ. «Б-3», Код ЄДРПОУ 31439585 р/р 26002000311001 в АТ «АСТРА БАНК», м. Київ, МФО 380548) суму основного боргу по орендній платі в розмірі 11948,00 грн.; 690,62 грн. - пені за порушення строків розрахунків за оренду; 138,13грн. - 3% річних за порушення строків розрахунків за оренду; 6385,01 грн. - основного боргу за комунальні послуги та електроенергію; 188,43 грн. - пені за порушення строків розрахунків за комунальні послуги та електроенергію; 37,48 грн. 3% річних за порушення строків розрахунків за комунальні послуги та електроенергію, а також судовий збір в розмірі 1720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.04.2013 р.

Суддя Буракова А.М.

922/409/13-г