Постанова

від 03.04.2013 по справі 5015/5070/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2013 р. Справа № 5015/5070/12

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Галушко Н.А.

суддів Гриців В.М.

Орищин Г.В.

розглянув апеляційну скаргу приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми "Едельвейс", м. Рава-Руська №127 від 20.02.2013р.

на рішення господарського суду Львівської області від 07.02.2013р.

у справі № 5015/5070/12

за позовом: приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми "Едельвейс", м. Рава-Руська

до відповідача: обласного комунального підприємства "Центральна районна аптека № 85", м. Золочів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача управління майном спільної власності Львівської обласної ради, м. Львів

про стягнення 525 901,94 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - Бонк О.О.-представник,

від відповідача - Богонюк РЙ.-представник

від третьої особи - Горак Я.П.-представник

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 81 ГПК України, учасниками судового процесу не заявлено.

Рішенням господарського суду Львівської області від 07.02.2013р. у справі №5015/5070/12 (суддя Бортник О.Ю.) позов задоволено: стягнено з ОКП "Центральна районна аптека № 85" м. Золочів на користь приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірма "Едельвейс" м. Рава-Руська 461 292,67 грн. основного боргу, 47 809,27 грн. штрафу та 10 182,04 грн. судового збору з розстрочкою виконання рішення суду на 14 місяців з моменту набрання рішенням законної сили, шляхом стягнення належної до сплати суми протягом перших 12 місяців по 10 000,00 грн. щомісячно та протягом останніх двох місяців - решти суми у рівних частинах щомісячно.

Приватним торговельно-посередницьким малим підприємством фірмою "Едельвейс" подано апеляційну скаргу №127 від 20.02.2013р., в якій просить скасувати рішення суду в частині розстрочення виконання рішення на 14 місяців та прийняти нове рішення, посилаючись на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального права. Зокрема, скаржник посилається на те. що у зв»язку із нестабільною економічною ситуацією та проявами фінансово-економічної кризи, що супроводжується нестабільним курсом іноземної валюти, підвищенням відпускних цін заводами виробниками, ОКП ЦРА №85 поставило скаржника у складене фінансове становище, не повернувши вчасно кошти, позбавило можливості останнього вчасно погашати кредити (в тому числі і валютні), вчасно розраховуватись з постачальниками, що призвело до утворення заборгованості перед ними. Відповідач продовжує підприємницьку діяльність та безпідставно утримує та користується чужими коштами. Скаржник вважає, що при вирішенні питання про розстрочку судом не враховано скрутний матеріальний стан скаржника, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в державі. Наводить скаржник і інші підстави для часткового скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги.

ОКП "Центральна районна аптека № 85" у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Управління майном спільної власності Львівської обласної ради у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін в судовому засіданні, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, між приватним торговельно-посередницьким малим підприємством фірмою "Едельвейс" та ОКП "Центральна районна аптека № 85" укладено договір № ЕДС-345 від 16.06.2009р.

На підставі вказаного договору та видаткових накладних, у тому числі видаткових накладних №№ 259659, 259710 від 17.10.2011 р. позивач за період часу з 05.12.2011 р. по 17.09.2012 р. поставив відповідачу медикаменти загальною вартістю 485 914,91 грн.. За отриману продукцію відповідач розрахувався частково.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що строки оплати продукції, встановлені відповідно до п. 3.5. договору у накладних на кожну партію товару, минули. Відтак, 461 292,67 грн. заборгованості підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Наявність зазначеної заборгованості підтверджується підписаним сторонами та скріпленим їхніми печатками актом звірки розрахунків від 22 січня 2013 р.

Відповідно до вимог п. 4.1. Договору № ЕДС-345 від 16 червня 2009 р. сторони погодили, що за несвоєчасну оплату відповідач разом з основною сумою боргу виплачує позивачу штраф у розмірі 10 % від простроченої суми.

Виходячи з положень п. 3.5. договору, оплата вважається несвоєчасною (простроченою) з наступного дня за днем, до якого вона, відповідно до вимог видаткової накладної, мала бути здійснена.

Видатковими накладними підтверджується поставка позивачем відповідачу продукції на загальну суму 485 914,91 грн. З поданого сторонами акту звірки вбачається, що на дату, коли позивачем допущено прострочення оплати останньої накладної, заборгованість позивача перед відповідачем становила 512 562,67 грн.

Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що з матеріалів справи не вбачається, що здійснюючи після 17.09.2012 р. сплату заборгованостей, відповідач відповідно до вимог п. 4.1. Договору разом з основною сумою боргу сплачував позивачу штраф у розмірі 10 % від кожної простроченої суми.

Згідно із п.п. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.1 ст.193 ГК України та ст..526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. А за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно із ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи наведене, правомірним є задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 461 292,67грн. основного боргу та 47 809,27грн. штрафу.

Щодо розстрочення виконання рішення суду на 14 місяців судова колегія зазначає наступне.

Згідно із ст.124 Конституції України та ст.4-5 ГПК України судові рішення є обов»язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст.116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Згідно із ч.5 ст.11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов»язки можуть виникати з рішення суду.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов»язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження»( ст.115 ГПК України).

Судове рішення містить остаточний висновок відносно прав і обов»язків сторін, приписує їм певну поведінку на майбутнє. Окрім того, судове рішення являє собою імперативне веління, яке адресується не тільки учасникам процесу, а й органам державної влади, до сфери компетенції яких входить виконання в примусовому порядку судового рішення.

У відповідності до положень ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно із вимогами ст.121 ГПК України до заяви мають бути додані, зокрема, докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві, зокрема, неможливості чи утруднення виконання рішення суду.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Такими обставинами стосовно юридичної особи, можуть бути, зокрема, наявна загроза банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Як вбачається із довідки Золочівської центральної районної лікарні за № 168 від 06.02.2013 р., Ліцензії серії АВ № 613166 та довідки відповідача за № 2 від 06.02.2013 р., відповідач є єдиним постачальником наркотичних, психотропних, отруйних, сильнодіючих та комбінованих лікарських засобів на основі процедури закупівлі в одного учасника.

Відповідно до розпорядження голови Золочівської районної державної адміністрації Львівської області № 234 від 24 травня 1999 р. відповідач здійснює роздрібну реалізацію лікарських засобів через фельдшерсько-акушерські пункти, що організовані у сільській місцевості.

Окрім того, судом першої інстанції правомірно взято до уваги той факт, що суми заборгованості відповідача перед позивачем достатньо для порушення провадження у справі про визнання його банкрутом, одноразове списання грошових коштів з рахунку відповідача може призвести до зупинки його роботи, що спричинить негативні соціальні наслідки у суспільстві. Без єдиного постачальника наркотичних, психотропних, отруйних, сильнодіючих та комбінованих лікарських засобів залишиться Золочівська районна лікарня, а відтак і хворі цієї лікарні, які потребуватимуть невідкладної медичної допомоги. Без належного забезпечення медикаментами можуть залишитись й мешканці сільських населених пунктів, аптечні пункти у яких забезпечує медикаментами відповідач.

З огляду на вищенаведені документи та обставини, судом першої інстанції правомірно враховано важке фінансове становища відповідача та існування обставин, які утруднюють виконання судового рішення.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (абз.2 ст. 34 ГПК України).

Доводи наведені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення прийняте із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 07.02.2013р. у справі №5015/5070/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити у господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 10.04.2013р..

Головуючий-суддя Галушко Н.А

Суддя Гриців В.М.

Суддя Орищин Г.В.