20/429-НА
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"04" грудня 2006 р. Справа №20/429-НА
за позовом Закритого акціонерного товариства "Хмельницька макаронна фабрика",
м. Хмельницький
до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, м. Хмельницький
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000082340/0/4777 від 14.11.2006р. про визначення суми податкового зобов'язання за платежем „ПДВ” в розмірі 613041 грн., з яких за основним платежем 408694 грн., за штрафними санкціями 204347 грн., в частині визначення суми податкового зобов'язання в розмірі 612469,50 грн., з яких за основним платежем 408313 грн., за штрафними санкціями 204156,50 грн. та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000072340/0/4778 від 14.11.2006 року про визначення суми податкового зобов'язання за платежем „Податок на прибуток” в розмірі 13002 грн., з яких 8668 грн. - за основним платежем, 4334 грн. - за штрафними санкціями в частині визначення суми податкового зобов'язання в розмірі 6292,50 грн., з яких за основним платежем в сумі 4195 грн., за штрафними санкціями в сумі 2097,50 грн.
Суддя Гладій С.В.
Секретар судового засідання Микитюк О.А.
Представники:
Від позивача: Мярковська О. В. - за довіреністю № б/н від 02.11.2006р.
Від відповідача: Дмитрієва А. Л. - за довіреністю № 36251/9/10 від 27.11.2006р.
Блажієвська Ж. В. - за довіреністю № 36250/9/10 від 27.11.2006р.
Онищенко І. В. - за довіреністю № 38147/9/10-1 від 04.12.2006р.
Згідно ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Суть спору :
Позивач звернувся з позовом до суду в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000082340/0/4777 від 14.11.2006р. про визначення суми податкового зобов'язання за платежем „ПДВ” в частині визначення суми податкового зобов'язання в розмірі 612469,50 грн., з яких за основним платежем 408313 грн., за штрафними санкціями 204156,50 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000072340/0/4778 від 14.11.2006 року про визначення суми податкового зобов'язання за платежем „Податок на прибуток” в частині визначення суми податкового зобов'язання в розмірі 6292,50 грн., з яких за основним платежем 4195 грн., за штрафними санкціями 2097,50 грн..
Щодо амортизаційних відрахувань складського приміщення, яке фактично використовувалось в господарській діяльності підприємства зазначає. Порядок нарахування та сплати податку на прибуток визначений виключно Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. № 283/97-ВР, а не Типовими правилами забудови і розпорядженнями на що, в обґрунтування своїх дій, посилаються працівники ДПІ.
Відповідно до п. п. 8.1.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, амортизації підлягають витрати на придбання, самостійне виготовлення. Жодних вимог, щодо документації введення об'єкта в експлуатацію даний закон не передбачає. Статтею 3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. № 996-ХІV визначено, що фінансова, податкова та інші звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Пунктом 29 П(с) БО 7 „Основні засоби” визначено, що, нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатний для корисного використання. Внутрішній Акт від 29.12.2005р. є підтвердженням того що об'єкт основних засобів став придатний для корисного використання. Тому внутрішнього Акта підприємства цілком достатньо для введення об'єкта в експлуатацію і нарахування „податкової” амортизації в І кварталі 2006р. в сумі 8474 грн., в II кварталі 2006р. в сумі 8305 грн. Отже, донарахування податку на прибуток за півріччя 2006р. в розмірі 4195 грн. є безпідставним а дії працівників ДПІ такими що суперечать п. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до яких органи владних повноважень, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Щодо податку на додану вартість, посилається на те, що пунктом 2.6 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники даного податку.
Постачальником шкур ВРХ протягом січня-травня 2005 року було ТОВ „Промбізнес”, з яким позивачем було укладено договір № 22/18-1 від 18.01.2005р. Виконуючи вимоги даного Договору, ТОВ „Промбізнес” поставляло позивачу шкури ВРХ. Факт поставки оформлений належним чином оформленими накладними № 1/12-5 від 12.05.2005р., № 1/28-4 від 28.04.2005р., № 4/10-3 від 10.03.2005р., № 3/25-2 від 25.02.2005р., № 6/31-1 від 31.01.2005р. та податковими накладними № 1/12-5 від 12.05.2005р., № 1/28-4 від 28.04.2005р., № 4/10-3 від 10.03.2005р., № 3/25-2 від 25.02.2005р, № 6/31-1 від 31.01.2005р.
Як видно з Акту, державну реєстрацію ТОВ „Промбізнес” було скасовано 15.11.2005 року. Отже, в період з січня по травень 2005 року, господарські правовідносини платника податку з ТОВ „Промбізнес” носять цілком правомірний, законний характер. Крім того, по ТОВ „Промбізнес” була зроблена зустрічна перевірка, яка підтвердила, що податкові накладні включені позивачем до податкового кредиту були включені постачальником –ТОВ „Промбізнес” до податкових зобов'язань. Отже, зменшення податкового кредиту на суму 408313грн. є необґрунтованим та таким, що суперечить чинному законодавству.
Відповідач проти позову заперечує. Зазначає, що перевіркою правильності визначення амортизаційних відрахувань встановлено завищення загальної суми амортизаційних відрахувань на 16779 грн. В додатку до Декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2006 року К1/1 „Розрахунок амортизаційних відрахувань” відображено балансову вартість основних фондів 1 групи з нормою амортизації 2 відсотки в сумі 425000 грн. В ході перевірки документально-підтверджених доказів витрат на суму 423738,09 грн., понесених в зв'язку із будівництвом та введенням в експлуатацію основних фондів 1 групи у 4 кварталі 2005 року не надано. По бухгалтерському рахунку 10 „Основні засоби” (оборот по Дт) за грудень 2005 року платником відображено новостворений об'єкт основних фондів групи 1 вартістю 423738,09 грн. Підставою віднесення по даних обліку основного засобу є внутрішній акт від 27.12.2005 року про введення в експлуатацію будівлі складського приміщення, будівництво якої проводилось на земельній ділянці, виділеній у постійне користування позивачу за адресою м. Хмельницький, вул. Я. Галана,7.
Визначення основних фондів групи 1 встановлено Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств”. (п. п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 ) - основні фонди групи 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої.
Оскільки витрати понесені Позивачем в зв'язку з будівництвом саме будівлі складського приміщення (як стверджує внутрішній акт введення в експлуатацію), то для подальшого корисного використання в господарських цілях (введення результату будівництва в експлуатацію в якості будівлі) слід користуватися законодавчими та нормативними документами, що регламентують порядок проведення забудови та введення результатів такого будівництва в експлуатацію. На момент перевірки у Позивача було відсутнє рішення міськвиконкому про введення в експлуатацію збудованої будівлі.
На підставі п. 1.3 Типових регіональних правил забудови, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 10.12.2001р. № 219, за реєстр. в Міністерстві юстиції України 03.01.2002 року за № 4/6292, регіональні правила забудови є обов'язковими для суб'єктів містобудування на території відповідного регіону. Пунктом 1.5 даних Типових регіональних правил передбачено, що будівництво на території сільських, селищних, міських рад житлових будинків, громадських будівель і виробничих об'єктів, благоустрій їх територій провадяться згідно з регіональними і місцевими правилами забудови на основі містобудівної та проектної документації з дотриманням державних будівельних протипожежних, санітарних, екологічних, інших норм.
До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад згідно із ст. 31 Закону України „Про місцеве самоврядування”, належить прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством.
Постановою Ради Міністрів СРСР від 23.01.1981р. № 105 „Про приймання в експлуатацію завершених будівництвом об'єктів”, встановлено, що всі об'єкти, завершені будівництвом, пред'являються до приймання державним приймальним комісіям. Даним нормативним документом визначено склад комісії за участю представників генерального підрядника, виконкому органів місцевого самоврядування, державного санітарного нагляду, державного пожежного нагляду, охорони навколишнього середовища, архітектурно-будівельного контролю.
Розпорядженням Ради Міністрів Української РСР від 28.10.1987р. № 585-р, визначено, що після прийняття органами Державного приймання об'єктів будівництва, акт про прийняття в експлуатацію затверджується виконкомом органу місцевого самоврядування і включаються в державну звітність.
Згідно повідомлення управління архітектури та містобудування міської Ради
від 31.10.2006р. № 1/12-1879, дані про введення об'єктів в експлуатацію за
адресою м. Хмельницький, вул. Я.Галана, 7, замовником - ЗАТ „Хмельницька макаронна фабрика” відсутні.
Таким чином, на момент перевірки відсутні оформлені до вимог вищевказаних нормативних актів документи про введення в експлуатацію завершеного будівництва приміщення складу, висновки про його будівництво для використання у господарській діяльності підприємства.
Перевіркою також встановлено порушення підприємством п. п. 3.1.1 ст. З, п. п. 7.3.1 п. 7.3, п. п. 7.4.1 п. 7.4, 7.7.5 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 408694 грн., а саме за період, що перевірявся ЗАТ „Хмельницька макаронна фабрика” проводила операції з придбання та поставки шкур ВРХ. Постачальником шкур протягом січня-травня 2005 року було ТОВ „Промбізнес” ( код ЄДРПОУ 32485957) м. Київ.
Згідно матеріалів зустрічної перевірки ТОВ „Промбізнес”, отриманих від ДПА у м. Києві № 1319 від 18.07.2005р. встановлено, що ТОВ „Промбізнес” не являється виробником шкур ВРХ, а є підприємством-посередником з поставки шкур ВРХ. В свою чергу, ТОВ „Промбізнес” придбало шкури ВРХ в підприємств м. Луганська : ПП „Ронгсат-М” код ЄДРПОУ 33181790, м. Луганськ. Загальна вартість отриманого товару від постачальника згідно податкової накладної № 64 від 29.01.2005 року складає 240094,89 грн., в т.ч. ПДВ 40015,82 грн.;
ПП „Алтеніон”, код ЄДРПОУ 33269822, м. Луганськ. Загальна вартість товару, отриманого від постачальника згідно податкових накладних № 35 від 24.02.2005року та № 41 від 09.03.2005року складає 1062466,94 грн., в т.ч. ПДВ 177077,81 грн.
Таким чином, ТОВ „Промбізнес” є підприємством - посередником з поставки шкур ВРХ, податок на додану вартість до бюджету сплачено ним тільки з посередницької націнки.
06.09.2005 року працівниками ХВ ПМ направлено запит № 3287/8/26-001/7 на адресу Ленінської МДШ у м. Луганську з метою проведення зустрічної перевірки по взаєморозрахунках між ТОВ „Промбізнес” та його постачальниками : ПП „Ронгсат-М” і ПП „Алтеніон”. 24.10.2005р. з Ленінської МДШ у м. Луганську отримано відповідь № 25037/23-2 згідно якої: ПП „Алтеніон” за юридичною адресою не знаходиться. За період проведення операцій з поставки шкур ВРХ в адресу ТОВ „Промбізнес”, підприємство прозвітувало про відсутність показників фінансово-господарської діяльності, про що свідчать податкові декларації з податку на додану вартість, подані підприємством в Ленінську МДПІ у м. Луганську: за лютий 2005 року - вх. № 27054 від 21.03,2005 року; за березень 2005 року - вх. № 36600 від 19.04.2005 року.
Засновник ПП „Алтеніон” Стучебрюхов І.В. за даними ОАБ УМВС у Луганській області на території області не зареєстрований, місцезнаходження його не встановлено.
Згідно відповіді Ленінської МДПІ у м. Луганську від 24.10.2005 року №25038/38-2 : ПП „Ронгсат-М” за юридичною адресою не знаходиться, у період проведення операцій з поставки шкур ВРХ товариству „Промбізнес” подано податкову декларацію з податку на додану вартість, яка свідчить про відсутність показників фінансово-господарської діяльності: за січень 2005 року - вх. № 21534 від 24.02.2005 року.
При цьому, 09.12.2004р. ПП „Ронгсат-М” виключено з реєстру платників ПДВ в зв'язку з втратою свідоцтва за № 17321689. Нове свідоцтво платника ПДВ за № 17323664 ПП „Ронгсат-М” отримано 01.03.2005р.
Крім того, згідно пояснень свідків, Петренко Є.М. фактично не являється засновником ПП „Ронгсат-М”.
Відповідно до п.1.3. статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість”, платником податку є особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.
Підпункт 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” крім визначених обов'язкових підстав виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, передбачає обов'язкову наявність ще й такої підстави як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку.
Відповідно до вимог п. п. 7.7.5 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом.
Тобто законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України.
Висновок про те, що до податкового кредиту підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, випливає з самої суті поняття податку, його основної функції -формування доходів Державного бюджету України (п. 19 ст. 2, ст. 9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку, як особи, яка згідно Закону України „Про податок на додану вартість” зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем ( п.1.3 ст. 1 Закону). Таким чином, Законом України „Про податок на додану вартість” встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету ПДВ та відображенням сум в податковому кредиті. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту.
Враховуючи зазначене відповідач просить в позові відмовити.
Розглядом матеріалів справи встановлено :
ДПІ у м. Хмельницькому 02.11.2006 року проведено виїзну планову перевірку ЗАТ „Хмельницька макаронна фабрика” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 року по 30.06.2006 року.
За наслідками перевірки складено акт № 4753/00380511/24-3 яким встановлено порушення позивачем вимог п. п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. п. 8.3.2 ст. 8, п. п. 11.3.1 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 8668 грн., а саме : в додатку до Декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2006 року К1/1 „Розрахунок амортизаційних відрахувань” відображено балансову вартість основних фондів 1 групи з нормою амортизації 2 відсотки в сумі 425000 грн. про що документально-підтверджених доказів витрат на суму 423738,09 грн., понесених в зв'язку із будівництвом та введенням в експлуатацію основних фондів 1 групи у 4 кварталі 2005 року не надано. По бухгалтерському рахунку 10 „Основні засоби” (оборот по Дт) за грудень 2005 року платником відображено новостворений об'єкт основних фондів групи 1 вартістю 423738,09 грн. Підставою віднесення по даних обліку основного засобу є внутрішній акт від 27.12.2005р. про введення в експлуатацію будівлі складського приміщення, будівництво якої проводилось на земельній ділянці, виділеній у постійне користування позивачу за адресою м. Хмельницький, вул. Я. Галана,7.
У зв'язку з тим, що позивачем не було надано при перевірці оформлених документів про введення в експлуатацію завершеного будівництва приміщення складу, висновки про його будівництво для використання у господарській діяльності підприємства відповідачем на підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення рішення № 0000072340/0/4778 від 14.11.2006 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем „Податок на прибуток” в розмірі 13002 грн., з яких за зазначене порушення в розмірі 6292,50 грн. в т.ч. за основним платежем 4195 грн., за штрафними санкціями –2097,50 грн.
Також перевіркою встановлено порушення позивачем п. п. 3.1.1 ст. 3, п. п. 7.3.1 п. 7.3, п. п. 7.4.1 п. 7.4, п. п. 7.7.5 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 408694 грн., а саме, за період, що перевірявся ЗАТ „Хмельницька макаронна фабрика” проводила операції з придбання та поставки шкур ВРХ. Постачальником шкур ВРХ протягом січня-травня 2005 року було ТОВ „Промбізнес”, з яким позивачем було укладено договір № 22/18-1 від 18.01.2005р. Відповідно до договору, ТОВ „Промбізнес” поставляло позивачу шкури ВРХ. Факт поставки підтверджується накладними № 1/12-5 від 12.05.2005р., № 1/28-4 від 28.04.2005р., № 4/10-3 від 10.03.2005р., № 3/25-2 від 25.02.2005р., № 6/31-1 від 31.01.2005р. та податковими накладними № 1/12-5 від 12.05.2005р., № 1/28-4 від 28.04.2005р., № 4/10-3 від 10.03.2005р., № 3/25-2 від 25.02.2005р, № 6/31-1 від 31.01.2005р.
Згідно матеріалів зустрічної перевірки ТОВ „Промбізнес”, отриманих від ДПА у м. Києві № 1319 від 18.07.2005р. встановлено, що ТОВ „Промбізнес” не являється виробником шкур ВРХ, а є підприємством-посередником з поставки шкур ВРХ.
На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 000008234/0/4777 від 14.11.2006 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем „ПДВ” в розмірі 613041 грн., з яких за зазначені операції позивачу донараховано 612469,50 грн., в т. ч. за основним платежем 408313 грн., за штрафними санкціями –204156,50 грн.
Позивач, вважаючи спірні податкові повідомлення-рішення такими, що не відповідають чинному законодавству, просить визнати їх протиправними та скасувати.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені представниками сторін пояснення та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне:
Щодо амортизаційних відрахувань, судом приймається до уваги наступне :
Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99р. № 996-ХІV - фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Аналогічні вимоги викладені в п. 1.6 „Порядку складання декларації з податку на прибуток” затв. наказом ДПА України від 29.03.03р. № 143 - „дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку”.
Враховуючи зазначене при проведенні перевірки відповідачу необхідно було провести перевірку на відповідність даних, наведених в декларації, даним підтвердженим первинними документами обліку та відповідність їх податковому обліку.
Відповідно до ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити : назву документа, дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до наказу Мінстату від 29.12.95р. № 352 „Про затвердження типових форм первинного обліку”, затверджено перелік форм для оформлення операцій з основними засобами. При надходженні основних засобів на підприємство, приймальна комісія, призначена керівником підприємства, складає акт приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (Форма 03-1) в одному примірнику на кожний об'єкт основних засобів. Акт № 03-1 також оформляється при внутрішньому переміщенні, введенні в експлуатацію основних засобів. Для узагальнення інформації про кожний об'єкт основних засобів існує інвентарна картка обліку основних засобів (форма № 03-6). Приводом для відкриття картки є акт № 03-1, технічна та інша документація на даний об'єкт. Надалі до форми 03-6 заносять всі відомості про об'єкт : ремонти, дооцінка, переоцінка, індексація, знос, а також про вибуття або про результати його списання.
Для обліку і систематизації карток ведеться опис інвентарних карток основних засобів (форма 03-7). Пооб'єктний облік основних засобів за місцем їх знаходження і за матеріально відповідальними особами ведеться в інвентарному списку основних засобів (форма № 03-9).
Вищезазначені форми до перевірки позивачем були надані.
Крім того, порядок нарахування та сплати податку на прибуток визначений виключно Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97р. № 283/97-ВР.
Відповідно до п. п. 8.1.1 Закону, амортизації підлягають витрати на придбання, самостійне виготовлення... Витрати понесені в зв'язку з будівництвом та введенням в експлуатацію основних фондів групи 1 в 4 кварталі 2005 року на суму 423738,09 грн. документально підтверджені згідно акту перевірки та наданих в матеріали справи книгами обліку придбання, реєстрами отриманих податкових накладних, головню книгою, накладними, бухгалтерською та статистичною звітністю.
Пунктом 29 Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 „Основні засоби” затв. наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. № 92 визначено, що нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатний для корисного використання.
Акт робочої комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом будівлі, споруди, приміщення від 29.12.2005р., акт введення в експлуатацію основних засобів (Форма 03-1) від 29.12.2005р., інвентарна картка обліку основних засобів (форма № 03-6), копія технічного паспорту на об'єкт є підтвердженням того що складське приміщення стало придатним для корисного використання та було введено в експлуатацію.
Крім того, відповідно до п. п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. № 283/97-ВР під терміном „основні фонди” розуміються матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку...
І оскільки дані первинні документи оформленні належним чином, як то передбачено ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. № 996-ХІV свідчать про те, що платник податків призначив та визнав можливим використовувати склад готової продукції в господарській діяльності, у зв'язку з чим підстав не нараховувати амортизацію у позивача не було.
Щодо податку на додану вартість, судом приймається до уваги наступне :
Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість”, податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податку та складання податкових накладних згідно з п. п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону, надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у встановленому законом порядку.
У відповідності до п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.
Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та ТОВ „Промбізнес”, м. Київбуло укладено договір № 22/18-1 від 18.01.2005р. За умовами Договору, ТОВ „Промбізнес” поставляло позивачу шкури ВРХ.
Факт поставки поставки шкур підтверджується накладними № 1/12-5 від 12.05.2005р., № 1/28-4 від 28.04.2005р., № 4/10-3 від 10.03.2005р., № 3/25-2 від 25.02.2005р., № 6/31-1 від 31.01.2005р. та податковими накладними № 1/12-5 від 12.05.2005р., № 1/28-4 від 28.04.2005р., № 4/10-3 від 10.03.2005р., № 3/25-2 від 25.02.2005р, № 6/31-1 від 31.01.2005р.
Відповідно до рішення господарського суду м. Києва у справі № 6/856 від 15.11.2005 року за позовом прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі Голосіївської районної у м. Києві Державної адміністрації припинено державну реєстрацію ТОВ „Промбізнес”.
Таким чином, в період з січня по травень 2005 року, господарські правовідносини платника податку з ТОВ „Промбізнес” носять правомірний, законний характер, оскільки на момент видачі податкових накладних ТОВ „Промбізнес” було зареєстроване органами ДПС у встановленому законом порядку як платник податку на додану вартість.
Відповідно до акту № 84-23/02-7/32485957 від 07.12.2005 року про результати виїзної планової перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ „Промбізнес” за період з 01.10.2004 року по 30.09.2005 року податкові накладні включені позивачем до податкового кредиту були включені постачальником –ТОВ „Промбізнес” до податкових зобов'язань.
Судом враховується, що умови договору укладеного між позивачем та ТОВ „Промбізнес” , позивачем виконано в повному обсязі, витрати по сплаті податку на додану вартість підтверджені податковими накладними та включені в податкові декларації з податку на додану вартість.
Податкові накладні отримані позивачем від ТОВ „Промбізнес”, в свою чергу, містять всі необхідні реквізити передбачені чинним законодавством. Будь-яких порушень зі сторони ТОВ „Промбізнес” за результатами зустрічної перевірки не виявлено.
Враховуючи зазначене, вимоги позивача підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 6, 14, 55, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259 Кодексу адміністративного судочинства України, п. п. 3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов закритого акціонерного товариства „Хмельницька макаронна фабрика”, м. Хмельницький до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, м. Хмельницький про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000082340/0/4777 від 14.11.2006р. про визначення суми податкового зобов'язання за платежем „ПДВ” в розмірі 613041 грн., з яких за основним платежем 408694 грн., за штрафними санкціями 204347 грн. в частині визначення суми податкового зобов'язання в розмірі 612469,50 грн., з яких за основним платежем 408313 грн., за штрафними санкціями 204156,50 грн. та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення № 0000072340/0/4778 від 14.11.2006 року про визначення суми податкового зобов'язання за платежем „Податок на прибуток” в розмірі 13002 грн., з яких 8668 грн. - за основним платежем, 4334 грн. - за штрафними санкціями в частині визначення суми податкового зобов'язання в розмірі 6292,50 грн., з яких за основним платежем в сумі 4195 грн., за штрафними санкціями в сумі 2097,50 грн. задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000082340/0/4777 від 14.11.2006р. про визначення суми податкового зобов'язання за платежем „ПДВ” в частині визначення суми податкового зобов'язання в розмірі 612469,50 грн., з яких за основним платежем 408313 грн., за штрафними санкціями 204156,50 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000072340/0/4778 від 14.11.2006 року про визначення суми податкового зобов'язання за платежем „Податок на прибуток” в частині визначення суми податкового зобов'язання в розмірі 6292,50 грн., з яких за основним платежем 4195 грн., за штрафними санкціями 2097,50 грн..
Стягнути з державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства „Хмельницька макаронна фабрика” (м. Хмельницький, вул. Ярослава Галана, 7, код 00380511) 3,50 грн. (три гривні 50 коп.) відшкодування сплаченого держмита.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.В. Гладій
Виготовлено та підписано 08.12.2006р.
Віддрук. 3 прим. :
1 - до справи, 2 - позивачу, 3 - відповідачу.
Суд | Господарський суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 04.12.2006 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 306214 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Хмельницької області
Гладій С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні