Ухвала

від 10.07.2007 по справі 20/429-на

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/429-НА

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "10" липня 2007 р.                                                           Справа № 20/429-НА

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Іоннікової І.А.

суддів:                                                                        Веденяпіна О.А.

                                                                                   Черпака Ю.К.

при секретарі                                                             Гаврилюк Т.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача:     Мярковська О.В. (довіреність від 2.11.2006 року),

від відповідача: Мельник В.В. (довіреність №25135/9/10 від 06.07.2007 року),                    Онищенко І.В. (довіреність №25134/9/10 від 06.07.2007 року),

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому

на постанову господарського суду Хмельницької  області

від "04" грудня 2006 р. у справі   

за позовом закритого акціонерного товариства "Хмельницька макаронна фабрика", м.Хмельницький

до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому

про скасуванння податкових повідомлень-рішень від 14.11.06р. №000082340/0/4777 в сумі 612469,50грн. та №000072340/0/4778 в розмірі 6292,50грн.

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Хмельницької області від 04.12.06 року у справі № 20/429-НА позов закритого акціонерного товариства „Хмельницька макаронна фабрика” до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому - задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення № 0000082340/0/4777 від 14.11.2006р. про визначення суми податкового зобов'язання за платежем „ПДВ” в частині визначення суми податкового зобов'язання в розмірі 612469,50 грн., з яких за основним платежем 408313 грн., за штрафними санкціями 204156,50 грн. та № 0000072340/0/4778 від 14.11.2006 року про визначення суми податкового зобов'язання за платежем „Податок на прибуток” в частині визначення суми податкового зобов'язання в розмірі 6292,50 грн., з яких за основним платежем 4195 грн., за штрафними санкціями 2097,50 грн. Стягнуто з державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства „Хмельницька макаронна фабрика” 3,50 грн. (три гривні 50 коп.) відшкодування сплаченого держмита.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ДПІ у м. Хмельницькому звернулась до суду  з апеляційною скаргою в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти новий судовий акт,  яким  в позові - відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не повністю з'ясовані всі обставини, що мають значення для справи, а при винесенні оскаржуваної постанови допущено порушення норм матеріального права.

Зокрема скаржник вказав, що перевіркою правильності визначення амортизаційних відрахувань встановлено завищення загальної суми   амортизаційних відрахувань на 16779 грн. В додатку до Декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2006 року К1/1 „Розрахунок амортизаційних відрахувань” відображено балансову вартість основних фондів 1 групи з нормою амортизації 2 відсотки в сумі 425000 грн. В ході перевірки документально-підтверджених доказів витрат на суму 423738,09 грн., понесених в зв'язку із будівництвом та введенням в експлуатацію основних фондів 1 групи у 4 кварталі 2005 року не надано.

Також скаржник зазначив, що оскільки витрати понесені позивачем у зв'язку з будівництвом саме будівлі складського приміщення, то для подальшого корисного використання в господарських цілях (введення результату будівництва в експлуатацію в якості будівлі) слід користуватися законодавчими та нормативними документами, що регламентують порядок проведення забудови та введення результатів такого будівництва в експлуатацію. На момент перевірки у позивача було відсутнє рішення міськвиконкому про введення в експлуатацію збудованої будівлі.

Крім того, скаржник вказав, що перевіркою також встановлено порушення підприємством п. п. 3.1.1 ст. З, п. п. 7.3.1 п. 7.3, п. п. 7.4.1 п. 7.4, 7.7.5 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 408694 грн., а саме за період, що перевірявся ЗАТ „Хмельницька макаронна фабрика” проводила операції з придбання та поставки шкур ВРХ. Постачальником шкур протягом січня-травня 2005 року було ТОВ „Промбізнес” ( код ЄДРПОУ 32485957) м. Київ.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі,  вважають оскаржувану постанову не обгрунтованою, просять її скасувати та прийняти новий судовий акт,  яким в задоволенні позовних вимог -  відмовити.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в засіданні суду заперечили проти доводів викладених в апеляційній скарзі, вважають постанову місцевого господарського суду законною та обгрунтованою, просять її залишити без змін, а апеляційну скаргу  - без задоволення.

Зокрема позивач вказав, що  Порядок нарахування та сплати податку на прибуток визначений виключно Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. № 283/97-ВР, а не Типовими правилами забудови і розпорядженнями на що, в обґрунтування своїх дій, посилаються працівники ДПІ.

Також позивач зазначив, що відповідно до п. п. 8.1.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, амортизації підлягають витрати на придбання, самостійне виготовлення. Факт наявності витрат підтверджений належним чином оформленими первинними документами.

Крім того, щодо податку на додану вартість, позивач посилається на те, що пунктом 2.6 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники даного податку.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Місцевим господарським судом встановлено, що ДПІ у м. Хмельницькому 02.11.2006 року проведено виїзну планову перевірку ЗАТ „Хмельницька макаронна фабрика” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 року по 30.06.2006 року.

За наслідками перевірки складено акт № 4753/00380511/24-3 яким встановлено порушення позивачем вимог п. п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. п. 8.3.2 ст. 8, п. п. 11.3.1 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 8668 грн., а саме : в додатку до Декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2006 року К1/1 „Розрахунок амортизаційних відрахувань” відображено балансову вартість основних фондів 1 групи з нормою амортизації 2 відсотки в сумі 425000 грн. про що документально-підтверджених доказів витрат на суму 423738,09 грн., понесених в зв'язку із будівництвом та введенням в експлуатацію основних фондів 1 групи у 4 кварталі 2005 року не надано. По бухгалтерському рахунку 10 „Основні засоби” (оборот по Дт) за грудень 2005 року платником відображено новостворений об'єкт основних фондів групи 1 вартістю 423738,09 грн. Підставою віднесення по даних обліку основного засобу є внутрішній акт від 27.12.2005р. про введення в експлуатацію будівлі складського приміщення, будівництво якої проводилось на земельній ділянці, виділеній у постійне користування позивачу за адресою м. Хмельницький, вул. Я. Галана,7.

На підставі акту перевірки выдповыдачем прийнято податкове повідомлення рішення № 0000072340/0/4778 від 14.11.2006 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем „Податок на прибуток” в розмірі 13002 грн., з яких за зазначене порушення в розмірі 6292,50 грн. в т.ч. за основним платежем 4195 грн., за штрафними санкціями –2097,50 грн.

Також перевіркою встановлено порушення позивачем п. п. 3.1.1 ст. 3, п. п. 7.3.1 п. 7.3, п. п. 7.4.1 п. 7.4, п. п. 7.7.5 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 408694 грн., а саме, за період, що перевірявся ЗАТ „Хмельницька макаронна фабрика” проводила операції з придбання та поставки шкур ВРХ. Постачальником шкур ВРХ протягом січня-травня 2005 року було ТОВ „Промбізнес”, з яким позивачем було укладено договір № 22/18-1 від 18.01.2005р. Відповідно до договору, ТОВ „Промбізнес” поставляло позивачу шкури ВРХ. Факт поставки підтверджується накладними № 1/12-5 від 12.05.2005р., № 1/28-4 від 28.04.2005р., № 4/10-3 від 10.03.2005р., № 3/25-2 від 25.02.2005р., № 6/31-1 від 31.01.2005р. та податковими накладними № 1/12-5 від 12.05.2005р., № 1/28-4 від 28.04.2005р., № 4/10-3 від 10.03.2005р., № 3/25-2 від 25.02.2005р, № 6/31-1 від 31.01.2005р.

Згідно матеріалів зустрічної перевірки ТОВ „Промбізнес”, отриманих від ДПА у  м. Києві № 1319 від 18.07.2005р. встановлено, що ТОВ „Промбізнес” не являється виробником шкур ВРХ, а є підприємством-посередником з поставки шкур ВРХ.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 000008234/0/4777 від 14.11.2006 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем „ПДВ” в розмірі 613041 грн., з яких за зазначені операції позивачу донараховано 612469,50 грн., в т. ч. за основним платежем 408313 грн., за штрафними санкціями –204156,50 грн.

Перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99р. № 996-ХІV - фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Аналогічні вимоги викладені в п. 1.6 „Порядку складання декларації з податку на прибуток” затв. наказом ДПА України від 29.03.03р. № 143 - „дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку”.

Відповідно до ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції. Первинні   документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити : назву документа, дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до наказу Мінстату від 29.12.95р. № 352 „Про затвердження типових форм первинного обліку”, затверджено перелік форм для оформлення операцій з основними засобами. При надходженні основних засобів на підприємство, приймальна комісія, призначена керівником підприємства, складає акт приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (Форма 03-1) в одному примірнику на кожний об'єкт основних засобів. Акт № 03-1 також оформляється при внутрішньому переміщенні, введенні в експлуатацію основних засобів. Для узагальнення інформації про кожний об'єкт основних засобів існує інвентарна картка обліку основних засобів (форма № 03-6). Приводом для відкриття картки є акт № 03-1, технічна та інша документація на даний об'єкт. Надалі до форми 03-6 заносять всі відомості про об'єкт : ремонти, дооцінка, переоцінка, індексація, знос, а також про вибуття або про результати його списання.

Для обліку і систематизації карток ведеться опис інвентарних карток основних засобів (форма 03-7). Пооб'єктний облік основних засобів за місцем їх знаходження і за матеріально відповідальними особами ведеться в інвентарному списку основних засобів (форма № 03-9). Як вбачається з матеріалів справи, вищезазначені форми до перевірки позивачем були надані.

Порядок нарахування та сплати податку на прибуток визначений виключно Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97р.   № 283/97-ВР.

Відповідно до п. п. 8.1.1 цього Закону, амортизації підлягають витрати на придбання, самостійне виготовлення, у т.ч. основних фондыв. Витрати понесені в зв'язку з будівництвом та введенням в експлуатацію основних фондів групи 1 в 4 кварталі 2005 року на суму 423738,09 грн. документально підтверджені згідно акту перевірки та наданих в матеріали справи книгами обліку придбання, реєстрами отриманих податкових накладних, головною книгою, накладними, бухгалтерською та статистичною звітністю.

Пунктом 29 Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 „Основні засоби” затв. наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. № 92 визначено, що нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатний для корисного використання.

Місцевий господарський суд правомірно вказав, що акт робочої комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом будівлі, споруди, приміщення від 29.12.2005р., акт введення в експлуатацію основних засобів (Форма 03-1) від 29.12.2005р., інвентарна картка обліку основних засобів (форма № 03-6), копія технічного паспорту на об'єкт є підтвердженням того що складське приміщення стало придатним для корисного використання та було введено в експлуатацію.

На думку суддів колегії, виходячи з системного аналізу ст. 8  Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. № 283/97-ВР, збільшивши балансову вартість першої групи основних засобів, позивач правомірно проводив нарахування амортизації складу.

Відповідно до п. п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 вищевказаного Закону під терміном „основні фонди” розуміються матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки дані первинні документи оформленні належним чином, як то передбачено ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. № 996-ХІV свідчать про те, що платник податків призначив та визнав можливим використовувати склад готової продукції в господарській діяльності, а тому підприємство  мало всі підстави для нарахування амортизації.

Судова колегія не погоджується з твердженням відповідача, що введення в експлуатацію завершеного будівництва приміщення складу, можливе виключно при наявності акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію цього об'єкта, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 5 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджених постановою КМУ від 22.09.04р. № 1243, для пред'явлення закінченого будівництвом об'єкта державній приймальній комісії відповідно до п. 3 цього Порядку замовником будівництва об'єкта утворюється робоча комісія. Пунктом 3 Порядку  визначено, що об'єкти виробничого призначення з кількістю робочих місць понад 50 або вартістю понад 5 млн. грн., а також об'єкти житлово – громадського призначення III, IV і V категорій складності до пред'явлення  їх державній приймальній комісії попередньо приймаються робочими комісіями.

Як вбачається з матеріалів справи, склад,  введений  ЗАТ „Хмельницька макаронна фабрика” в експлуатацію,  не передбачає створення 50 робочих місць,  а його вартість становить 423738,09 грн., а тому згідно вищевказаного Порядку для прийняття його в експлуатацію не було необхідності створювати робочу комісію та передавати акт роботи цієї комісії до державної приймальної комісії, як це стверджує відповідач.

Крім того, пункт 11 зазначеного порядку визначає вичерпний перелік випадків за наявності яких створються державна комісія для прийняття в експлуатацію об'єктів. Будівництво спірного господарського складу не підпадає під зазначений перелік, а тому, колегія суддів погоджується з доводами позивача про відсутність підстав для створення державної комісії для прийняття в експлуатацію об'єктів.

Щодо нарахування  податку на додану вартість, то відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість”,  податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього Закону визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних згідно з п. п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону, надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у встановленому законом порядку.

У відповідності до п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів   (послуг),  не  підтверджені  податковими  накладними.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та ТОВ „Промбізнес”, м. Київ було укладено договір № 22/18-1 від 18.01.2005р. За умовами Договору, ТОВ „Промбізнес” поставляло позивачу шкури ВРХ.

Факт поставки поставки шкур підтверджується накладними № 1/12-5 від 12.05.2005р., № 1/28-4 від 28.04.2005р., № 4/10-3 від 10.03.2005р., № 3/25-2 від 25.02.2005р., № 6/31-1 від 31.01.2005р. та податковими накладними № 1/12-5 від 12.05.2005р., № 1/28-4 від 28.04.2005р., № 4/10-3 від 10.03.2005р., № 3/25-2 від 25.02.2005р, № 6/31-1 від 31.01.2005р.

Відповідно до рішення господарського суду м. Києва у справі № 6/856 від 15.11.2005 року за позовом прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі Голосіївської районної у м. Києві Державної адміністрації припинено державну реєстрацію ТОВ „Промбізнес”.

Таким чином, в період з січня по травень 2005 року, господарські правовідносини платника податку з ТОВ „Промбізнес” носять правомірний, законний характер, оскільки на момент видачі податкових накладних ТОВ „Промбізнес” було зареєстроване органами ДПС у встановленому законом порядку як платник податку на додану вартість.

Відповідно до акту № 84-23/02-7/32485957 від 07.12.2005 року про результати виїзної планової перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ „Промбізнес” за період з 01.10.2004 року по 30.09.2005 року податкові накладні включені позивачем до податкового кредиту були включені постачальником –ТОВ „Промбізнес” до податкових зобов'язань.

Судом враховується, що умови договору укладеного між позивачем та ТОВ „Промбізнес” , позивачем виконано в повному обсязі, витрати по сплаті податку на додану вартість підтверджені податковими накладними та включені в податкові декларації з податку на додану вартість.

Податкові накладні отримані позивачем від ТОВ „Промбізнес”, в свою чергу, містять всі необхідні реквізити передбачені чинним законодавством., складені до прийняття рішення господарським судом м. Києва та до складення податковим органом актів про анулювання свідоцтв платника податку на додану вартість.

Скасування державної реєстрації юридичної особи  та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсність усіх правочинів та угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не може позбавити правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних. На момент здійснення господарських операцій продавець товару (ТОВ «Промбізнес») знаходився в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, а також мало дійсне свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Відповідно до п.1.3. ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку - це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем. Платники податку, визначені у п.10.1. ст.10 Закону відповідають лише за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Таким чином,  несплата податку на додану вартість продавцем при фактичному здійснення господарської операції не впливає на податковий кредит покупця - позивача по справі.

Така правова позиція викладена і у постанові Верховного суду України від 26.09.06 року.

З врахуванням викладених обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд першої інстанції  обґрунтовано визнав протиправним та скасував  податкові  повідомлення - рішення ДПІ у м.Хмельницькому №0000082340/0/4777 та №0000072340/0/4778  від 14.11.2006р.

Судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та не  ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Постанова господарського суду Хмельницької області від 04.12.2006р. у справі №20/429-НА відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для скасування вказаної постанови та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, п.п.6,7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову господарського суду Хмельницької області від 04 грудня 2006 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя                                                                 Іоннікова І. А.

судді:

                                                                                           Веденяпін О.А.  

                                                                                           Черпак Ю.К.  

 Віддрук. 4 прим.

1- до справи

2,3- сторонам

4- в наряд