Ухвала

від 05.04.2013 по справі 2а-3112/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2013 р. Справа № 125897/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І.,Ліщинського А.М.,

при секретарі судового засідання: Коцур В.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Личаківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2012 року по справі № 2а-3112/12/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал - Будсервіс» до Державної податкової інспекції в Личаківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

09.04.2012 року ТзОВ «Глобал - Будсервіс» звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - ДПІ в Личаківському районі м.Львова) про скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ в Личаківському районі м.Львова від 28.11.2011 року № 0008591530.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2012 року позовні вимоги ТзОВ «Глобал - Будсервіс» - задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ДПІ в Личаківському районі м.Львова оскаржила її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволені позовних вимог ТзОВ «Глобал - Будсервіс» відмовити в повному обсязі.

Апелянт, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, що не перешкоджає розгляду справи за його відсутності згідно ч.4 ст.196 КАС України.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Судова колегія перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова проведено камеральну перевірку податкової звітності ТзОВ «Глобал - Будсервіс», за результатами якої складено Акт № 34/153/32801172 від 24.11.2011 року.

На підставі висновків зазначеного акту Державною податковою інспекцію у Личаківському районі м. Львова винесено податкове повідомлення-рішення №0008591530 від 28.11.2011 року, яким встановлено порушення пп.7 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим збільшено ТзОВ «Глобал - Будсервіс» суму грошового зобов'язання за платежем - земельний податок з юридичних осіб на суму 107 943,73 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі договорів купівлі-продажу ТзОВ «Глобал - Будсервіс» стало власником комплексу складських приміщень загальною площею 3 521,5 кв.м. у м. Львові по вул. Тракт Глинянський, 40а та власником цілісного майнового комплексу у м. Львові по вул. Тракт Глинянський, 40а.

Відповідно до, наявної в матеріалах справи, довідки Львівського міського управління земельних ресурсів № 40/1460 01-19 від 18.06.2004 року, земельна ділянка по вул. Тракт Глинянський, 40а відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 27.01.2011 року підприємством подано декларацію із сплати земельного податку за 2011 рік, де визначено суму податку - 4 451,37 грн. Земельний податок задекларовано як на землі, надані для потреб сільськогосподарського виробництва.

Проте, податковий орган вважає, що за функціональним використанням вказана земельна ділянка належить до категорії земель комерційного призначення, а відтак ставка земельного податку має бути значно вищою.

Відповідно до ч.1 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщенні на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вона розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч.2 ст. 120 Земельного Кодексу України).

Згідно із п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України підставою нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Пунктом 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України передбачається, що власник землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Пунктом 287.6 ст. 287 Податкового кодексу України визначено, що при переході права власності на будівлю, споруду податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди, з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Згідно із пп. 1 ст. 274 Податкового кодексу України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

З довідки Управління Держкомзему у м. Львів про кількісні характеристики земельної ділянки, розподілення земель між власниками і користувачами № НО/01-15/1238 від 05.04.2012 року, вбачається, що згідно земельно-кадастрових даних, земельна ділянка по вул. Тракт Глинянський, 40а у м. Львові не надана у власність або користування. Земельна ділянка входила в межі земельної ділянки загальною площею 4,9520 га, яка знаходилась в користуванні Агрофірми «Провесінь» без належно оформлених правовстановлюючих документів на землекористування. За категорією земель дана земельна ділянка з 2000 і по даний час відноситься до земель сільськогосподарського призначення.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що позивач, придбавши цілісний майновий комплекс у м. Львові по вул. Тракт Глинянський, 40а, автоматично став землекористувачем земельної ділянки, на якій розміщено ЦМК, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Оскільки, згідно земельно-кадастрових даних земельна ділянка відносилась до категорії земель сільськогосподарського призначення, то і відповідно ТзОВ «Глобал Будсервіс» стало землекористувачем земель сільськогосподарського призначення.

Разом з тим, ДПІ в Личаківському районі м.Львова не представлено суду документального підтвердження того, що вказана земельна ділянка згідно земельно-кадастрових даних належить до категорії земель комерційного призначення.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що ТзОВ «Глобал - Будсервіс» є землекористувачем земельної ділянки, яка віднесена до категорії земель сільськогосподарського призначення, а відтак, декларуючи плату за змелю в сумі 4 451,37 грн. діяло правомірно. З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про протиправність податкового повідомлення рішення ДПІ в Личаківському районі м.Львова від 28.11.2011 року № 0008591530 та його скасування.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу ДПІ в Личаківському районі м.Львова слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Личаківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2012 року по справі № 2а-3112/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлений 10.04.2013 року.

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді О.І.Довга

А.М.Ліщинський