Постанова

від 09.04.2013 по справі 802/731/13-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/731/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2013 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Курка О. П. Матохнюка Д.Б.

при секретарі: Лозінській Н.В.

за участю представників сторін:

позивач : не з'явився

відповідач (апелянт) : Грабік Максим Сергійович

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Могилів-Подільському районі Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 04 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі Вінницької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Могилів-Подільському районі Вінницької області про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення витрат, -

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2013 року управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі Вінницької області звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Могилів - Подільському районі Вінницької області про зобов'язання вчинити дії та стягнення витрат.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 04 березня 2013 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 березня 2013 року скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог позивачу відмовити повністю. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач вказує на те, що підстав для відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, отриманих в країнах СНД немає.

В судовому засідання представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.

Позивач уповноваженого представника в судове засідання не надіслав, причини неявки суду не відомі, хоча позивач був належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи.

Перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що вимоги про зобов'язання відповідача включити до акту щомісячної звірки спірні витрати по відшкодуванню шкоди по пенсіях потерпілим, що отримали травми на території інших країн СНД підлягають задоволенню, а вимоги про зобов'язання відповідача включити до акту щомісячної звірки суми адресної допомоги та відшкодування вказаних сум не можуть бути задоволені, оскільки є безпідставними.

Колегія суддів вважає неправильним висновок суду першої інстанції в частині задоволенні даного позову, оскільки позивач обрав непередбачений законодавством спосіб захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів, а тому позов задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи сума виплаченої адресної допомоги, яка підлягає відшкодуванню відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Чернівецькому районі Вінницької області з жовтня 2012 року по лютий 2013 року становить 54479,41 грн., сума виплаченої пенсії по інвалідності громадянам України, які отримали каліцтво на території держав учасниць СНД та переїхали на постійне місце проживання в Україну, яка підлягає відшкодуванню з жовтня 2012 року по лютий 2013 року становить 1200,00 грн., витрати на виплату пенсії по інвалідності громадянам України, які отримали каліцтво на території держав учасниць СНД та переїхали на постійне місце проживання в Україну становить 9,36 грн. та витрати на виплату адресної допомоги становить 778,61 грн.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить з того, що пенсійне забезпечення громадян України відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" здійснюється органами Пенсійного Фонду України.

Пунктом 5 частини першої статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності " (далі Закон № 1105-XIV) Фонд зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.

Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом, передбачений статтею 21 Закону № 1105-XIV.

Судом встановлено, що відповідно до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за жовтень 2012 року позивач зазначає, що у кількості 24 особи сума виплачених пенсій (основний розмір) становить 2 695,71 грн., сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття становить 17 548,29 грн., сума витрат з виплати і доставки пенсій становить 195,57 грн., загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню становить 20439,57 грн.

За даними відповідача у кількості 22 особи сума виплачених пенсій (основний розмір) становить 2 395,71 грн., сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття становить 185,54 грн., сума витрат з виплати і доставки пенсій становить 25,50 грн., загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню становить 2 606,75 грн.

Різниця становить 17 832,82 грн.

Відповідно до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за листопад 2012 року позивач зазначає, що у кількості 24 особи сума виплачених пенсій (основний розмір) становить 2 695,71 грн., сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття становить 17 548,29 грн., сума витрат з виплати і доставки пенсій становить 195,57 грн., загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню становить 20 439,57 грн.

За даними відповідача у кількості 22 особи сума виплачених пенсій (основний розмір) становить 2 395, 71 грн., сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття становить 185,54 грн., сума витрат з виплати і доставки пенсій становить 25,50 грн., загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню становить 2 606,75 грн.

Різниця становить 17 832,82 грн.

Відповідно до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за грудень 2012 року позивач зазначає, що у кількості 24 особи сума виплачених пенсій (основний розмір) становить 2 695,71 грн., сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття становить 18220, 29 грн., сума витрат з виплати і доставки пенсій становить 202,17 грн., загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню становить 21118,17,87 грн.

За даними відповідача у кількості 22 особи сума виплачених пенсій (основний розмір) становить 2 395,71 грн., сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття становить 185,54 грн., сума витрат з виплати і доставки пенсій становить 25,50 грн., загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню становить 2 606,75 грн.

Різниця становить 18511,46 грн.

Відповідно до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за січень 2013 року позивач зазначає, що у кількості 24 особи сума виплачених пенсій (основний розмір) становить 2 695,71 грн., сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття становить 185,37 грн., сума витрат з виплати і доставки пенсій становить 27,85 грн., загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню становить 2908,84 грн.

За даними відповідача у кількості 22 особи сума виплачених пенсій (основний розмір) становить 2 395,62 грн., сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття становить 185,37 грн., сума витрат з виплати і доставки пенсій становить 25,50 грн., загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню становить 2 606,49 грн.

Різниця становить 302,35 грн.

Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року N 5-4/4, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 р. за N 376/7697, передбачено порядок відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсій, що виплачується відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" та визначено механізм відшкодування на централізованому рівні.

Статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" не передбачено можливість відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань витрат по оплаті державної адресної допомоги.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. за № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" запроваджена щомісячна державна адреса допомога, яка сплачується у разі, коли розмір пенсії не досягає певного відсотка прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків, передбачений ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Відповідно до ст. 21 вказаного Закону України позивач зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, при настанні страхового випадку.

Державна адресна допомога, яка встановлена постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 року, не передбачена у вказаному переліку соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 року передбачено, що виплата державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога, але ж даною постановою Кабінету Міністрів України не передбачено обов'язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовувати Пенсійному фонду України витрати по сплаті вказаних виплат.

Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року за N5-4/4 затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено перелік виплат, які відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України, серед якого відсутня щомісячна державна адресна допомога та витрати по її доставці.

Аналіз положень постанови № 265, якою передбачено надання щомісячної державної адресної допомоги, дає підстави вважати, що такі виплати не входять до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Вирішуючи питання, чи здійснюються ці виплати за рахунок коштів Фонду, необхідно враховувати те, що страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Одним з основних принципів страхування від нещасного випадку є цільове використання коштів, які відповідно до статті 46 Закону № 1105-XIV не формуються за рахунок Державного бюджету України, не включаються до його складу та використовуються виключно за їх прямим призначенням.

Зважаючи на особливості фінансування страхування від нещасного випадку, виключно цільове використання цих коштів та враховуючи те, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Фонд не може нести витрати на виплату державної адресної допомоги.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовна вимога в частині відшкодування сум виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття (адресної допомоги) та відшкодування витрат на її виплату і доставку задоволенню не підлягає.

Що стосується вимоги про відшкодування витрат з виплати пенсій по інвалідності громадянам України, які отримали каліцтво на території держав учасниць СНД та переїхали на постійне місце проживання в Україну, та витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по інвалідності громадянам України, які отримали каліцтво на території держав учасниць СНД та переїхали на постійне місце проживання в Україну, то суд задовольняє дану вимогу з огляду на наступне.

За частиною 2 статті 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV (далі по тексту Закон № 1105) особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Таким чином, з огляду на вказану норму Закону та матеріали справи, громадяни, які отримали каліцтво на території колишнього СРСР мають право на відшкодування шкоди, за законодавством України.

Відповідно до підпункту "в" пункту першого частини першої Закону Україні "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

З цього вбачається, що Фонд є особою, яка відповідно до закону зобов'язана здійснювати спірні виплати.

Згідно частини другої статті 24 вказаного Закону якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення витрат на виплату пенсій громадянам СНД, які переїхали в Україну, є обґрунтованою та підлягає задоволенню, оскільки право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій із колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання пов'язане із встановленням нею трудових обов'язків.

Управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі Вінницької області відповідно до обґрунтованого розрахунку суми, що підлягає включенню до щомісячних актів звірок відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Могилів - Подільському районі, за період з жовтня 2012 року по лютий 2013 року витратила кошти на виплату та доставку пенсії по інвалідності громадянам України, які отримали каліцтво на території держав учасниць СНД та переїхали на постійне місце проживання в Україну в розмірі 9,37 грн.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення суми витрат з виплат пенсій по інвалідності громадянам України, які отримали каліцтво на території держав учасниць СНД та переїхали на постійне місце проживання в Україну з жовтня 2012 року по лютий 2013 року в розмірі 1200,00 грн. та 9,37 грн. витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по інвалідності громадянам України, які отримали каліцтво на території держав учасниць СНД та переїхали на постійне місце проживання в Україну.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 02.02.2012р. по справі № К-29597/10.

Частина друга статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції може скасувати її та ухвалити нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до положень частини 1 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Могилів-Подільському районі Вінницької області задовольнити частково.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 04 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі Вінницької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Могилів-Подільському районі Вінницької області про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення витрат, - скасувати.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Могилів-Подільському районі (площа Соборна, 12, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, р/р 37170002000874 в ГУДК у Вінницькій області, МФО 802015, код ЄДРПОУ 25937564) на користь Управління Пенсійного фонду України в Чернівецькому районі Вінницької області (вул. Леніна, 18, смт. Чернівці, Вінницька область, р/р 25608323620203 в Ощадбанку м. Вінниця, МФО 302076, код ЄДРПОУ 20104546) 1209,37 на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з жовтня 2012 року по січень 2013 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "15" квітня 2013 р.

Головуючий суддя Совгира Д. І.

Судді Курко О. П.

Матохнюк Д.Б.