Постанова

від 26.01.2009 по справі 20-7/242-2/256

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-7/242-2/256

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

   Справа №

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

представник позивача, Іщенко Роман Анатолійович, довіреність №  03-Д   від 09.01.09,  Товариство з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Технохімкомплект";

представник відповідача, не з'явився, Державне підприємство Міністерства оборони України "Феодосійський судномеханічний завод";

прокурор, Бучко Роман Васильович, посвідчення №  299   від 28.09.07,  Перший заступник військового прокурора Військово-Морський Сил України;

представник 3-ої особи, не з'явився, Обслуговуючий кооператив "Батіліман";

розглянувши апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Батіліман" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 18.04.2007 у справі № 20-7/242-2/256

за позовом          товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Технохімкомплект" (вул. Козлова, 45, м.Сімферополь, 95011)

до          

Державного підприємства Міністерства оборони України "Феодосійський судномеханічний завод" (вул. Горького, 19, м.Феодосія, 98108)

третя особа: Обслуговуючий кооператив "Батіліман" (вул. Пушкіна, 11-а, м.Сімферополь, 95000)

про визнання права власності

за поданням: Першого заступника військового прокурора Військово-Морських Сил України  (вул. Леніна, 41, м.Севастополь, 99011)

про перегляд рішення за нововиявленими обставинами

                                                            ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 18.04.2007 року подання першого заступника військового прокурора Військово-Морських Сил  України про перегляд за нововиявленими обставинами рішення по справі № 20-7/242 задоволено. Рішення господарського суду міста Севастополя від 17.11.04 року  по справі № 20-7/242  скасовано. У позові товариству з обмеженою відповідальністю “Об'єднання “Технохімкомплект” про визнання права власності відмовлено.

Не погодившись з постановленим судовим актом, обслуговуючий кооператив "Батіліман"  подав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення першої інстанції  від 18.04.2007 року про перегляд  рішення  за нововиявленими  обставинами, вважаючи,  що суд необґрунтовано   послався на постанову Вищого господарського суду України від 11.05.2005 року, якою було  зазначено  про необхідність встановлення правового режиму  майна державного підприємства Міністерства оборони України "Феодосійський судномеханічний завод".

Заперечуючи проти апеляційної скарги, перший заступник  військового  прокурора Військово-морських сил  України  вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на те, що встановлення правового режиму  майна  для розгляду цієї  справи  не має суттєвого значення, оскільки підставою  для перегляду  рішення  про визнання  права власності  за нововиявленими  обставинами було  саме  скасування  ухвали  господарського суду міста Севастополя від 21.07.2004 року про затвердження мирової угоди.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського  суду від 14 травня 2007 року апеляційна скарга прийнята до провадження суду та призначена до розгляду  на 31 травня 2007 року  у складі колегії: головуючий суддя Прокопанич Г.К.,  судді Горошко Н.П., Плут В.М.

Розпорядженням виконуючого обов'язки голови  Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.05.2007 року судді Горошко Н.П., Плут В.М. замінені на суддів Щепанську О.А., Гоголя Ю.М.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського  суду від 31 травня 2007 року  провадження по справі №  20-7/242-2/256 зупинено до розгляду господарським судом міста Севастополя справи № 20-10/310-12/261-12/123-2/258 за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Технохімкомплект" до Державного підприємства Міністерства оборони України "Феодосійський судномеханічний завод" про стягнення заборгованості.

Розпорядженням першого заступника голови  Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.01.2009 року судді Щепанська О.А., Гоголь Ю.М.  були замінені на суддів Заплава Л.М., Ткаченко М.І.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського  суду від 20 січня 2009 року з метою встановлення  можливості розгляду справи у розумні строки провадження по справі №  20-7/242-2/256 поновлено, справа призначена  до розгляду на  28 січня 2009   року.

У  судове засідання 28 січня  2009 року  представники відповідача та третьої особи  не з'явилися, про час та місце  розгляду  справи  повідомлені  належним  чином.  

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Оскільки  явка  учасників  процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують  спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників відповідача та третьої особи.

Розглянувши справу в порядку статей 101, 112 - 114 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

У жовтні 2004 року товариство з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Технохімкомплект" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України "Феодосійський судномеханічний завод", просило визнати право власності позивача на базу відпочинку „Таврида”, розташовану за адресою: урочище Батіліман, м. Севастополь.

Рішенням  господарського суду міста Севастополя від 17.11.2004 року, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду   від 14.03.2005 року, позовні вимоги задоволено  у повному обсязі.

08.06.2005 року  перший заступник військового прокурора Військово-Морських Сил України  звернувся до господарського  суду  міста Севастополя з поданням про перегляд рішення від 17.11.2004 року  за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що ухвала господарського суду міста Севастополя від 21.07.2004 року, якою суд затвердив мирову угоду між товариством з обмеженою відповідальністю „Об'єднання  Технохімкомплект” та державним підприємством Міністерства оборони України „Феодосійський судномеханічний завод” та на підставі якої за позивачем  було визнано право власності на базу відпочинку „Таврида”, скасована постановою Вищого господарського суду України від 11.05.2005 року.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 30.06.2005 року провадження  у справі зупинено до розгляду Верховним Судом України касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю „Об'єднання Технохімкомплект” на постанову Вищого господарського суду України від 11.05.2005 року по справі № 20-10/310-12/261.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від  15.03.2006 року провадження  у справі №20-7/242-2/256  поновлено та знову зупинено до розгляду  господарським судом міста Севастополя справи №20-10/310-12/261-12/123-2/258 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Об'єднання Технохімкомплект” до державного підприємства Міністерства оборони України „Феодосійський судномеханічний завод” про стягнення  заборгованості  у розмірі 10 031 432,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від  21.02.2007 року провадження  у справі №20-7/242-2/256  поновлено, справи призначена до розгляду на 14.03.2007 року.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від  02.04.2007 року залучений до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача  обслуговуючий кооператив „Батіліман”.

Оскаржене рішення мотивоване посиланням на постанову Вищого господарського суду України, якою  скасовано  ухвалу господарського суду  міста Севастополя від 21.07.2004  року про затвердження мирової угоди між товариством з обмеженою відповідальністю „Об'єднання Технохімкомплект” та державним підприємством Міністерства оборони України „Феодосійський судномеханічний завод”, що стало підставою для визнання права власності на базу відпочинку „Таврида”.

Вивчивши матеріали справи,  вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскарженого  рішення.

Відповідно до положень статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

За загальним правилом, істотне значення для справи мають обставини, що пов'язані з матеріалами справи, яка розглянута господарським судом, впливають на оцінку вже досліджених ним доказів і мають, таким чином, значення для об'єктивного роз гляду спору. Під такими обставинами розуміють факти, а не нові докази. Зокрема, ними можуть бути: скасування рішення або вироку суду, що мали преюдиційне значення при прийнятті рішення госпо дарським судом; факти, встановлені вироком суду, що набрав законної сили; завідомо неправдиві показання свідка у судовій справі; завідомо неправильний висновок експерта; фальшиві до кументи або речові докази тощо.

Згідно з пунктом 1.1. Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/563 від 21 травня 2002 року "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" на підставі статті 112 Господарського процесуального кодексу України судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору або розгляду справи про банкрутство і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 пункту 1.2. вищенаведеного Роз'яснення закріплено, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 21.07.2004 року у справі № 20-10/310-12/261 затверджена мирова угода, відповідно до умов якої  Державне підприємство Міністерства оборони України „Феодосійський судомеханічний завод” в рахунок повного погашення заборгованості  перед позивачем зобов'язалось передати останньому  неподільні об'єкти загальною вартістю 9 647 338 грн., що знаходяться в господарському віданні відповідача і на відчуження яких у встановленому порядку  отримано дозвіл. До  переліку об'єктів  увійшла і база відпочинку „Таврида”, яка розташована в урочищі Батіліман місто Севастополь.

11.05.2005 Вищий господарський суд України в постанові, скасовуючи ухвалу суду від 21.07.2004, вказав, що судами не було враховано, що відповідач є державним підприємством, яке підпорядковане Міністерству оборони України, а звідси, не було встановлено правового режиму майна, що мало бути передане за умовами мирової угоди, та чи  міг здійснювати повноваження власника щодо зазначеного майна відповідач.

При цьому господарський суд касаційної інстанції встановив, що суди не звернули уваги на принципи та особливий порядок і способи відчуження державного майна, в тому числі військового, які передбачені чинним законодавством України, і зокрема, Законами України “Про приватизацію  державного майна”, “Про особливості приватизації підприємств, що належать до сфери управління Міністерства оборони  України”, “Про правовий режим майна у Збройних Силах України”, “Про господарську діяльність у Збройних Силах України”.

Отже, судом затверджена  мирова угода, умови якої суперечать законодавству України та порушують права і охоронювані законом інтереси держави, та прийняті судові рішення, що стосуються прав і обов'язків осіб, яких не було залучено до участі у справі.

У відповідності з пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.1981 року „Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими  обставинами  рішень,  ухвал  і  постанов   у   цивільних   справах, що набрали законної сили” при розгляді  заяви  або  подання  про  перегляд  судового рішення   у   зв'язку  із  скасуванням  рішення,  вироку,  ухвали, постанови  суду  по  іншій  справі  або  постанови  іншого  органу необхідно  мати  на  увазі,  що  скасування  такого акта може бути визнано нововиявленою обставиною лише у  тому  випадку,  коли  суд обгрунтовував   дане  судове  рішення  цим  актом  чи  виходив  із вказаного акта, не посилаючись прямо на нього, і якщо вже прийнято новий  акт,  протилежний  за  змістом  скасованому,  або коли саме скасування акта означає протилежне вирішення  питання  (наприклад, виконком  міської,  районної ради народних депутатів скасував своє рішення з приводу безоплатного  вилучення  самовільно  збудованого громадянином будинку і дав згоду узаконити будівлю).

Затверджена  мирова угода  від 21.07.2004 року стала підставою для прийняття рішення господарського суду міста Севастополя від 17.11.2004 року, де зазначено, що позивач - товариство з обмеженою відповідальністю „Об'єднання Технохімкомплект”  надало докази  правомірного  придбання  у власність  та володіння  зазначеним майном.

Отже,  постанова Вищого господарського суду України  від 11.05.2005 року є нововиявленою  обставиною  у розумінні  статті 112 Господарського процесуального кодексу України, тому суд  першої інстанції  обґрунтовано  здійснив  перегляд  прийнятого ним 17.11.2004 року  рішення  за ново виявленими  обставинами  та скасував  його.

Відповідно до пункту 1 статті 328 Цивільного  кодексу  України  право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

З огляду  на відсутність  підстави  для визнання  за товариством з обмеженою відповідальністю „Об'єднання Технохімкомплект”  права  власності на  базу  відпочинку „Таврида”  у позові  при прийнятті  нового  рішення  було  відмовлено  обґрунтовано.

Доводи апеляційної скарги третьої особи - обслуговуючого кооперативу „Батіліман” не можуть бути  прийняті  до уваги  з  підстав, наведених  вище.

Позивачем  заявлено  клопотання  про  зупинення  провадження у справі  до розгляду господарським судом міста Севастополя іншої пов'язаної  з нею  справи № 20-10/210-12/261-12/123-2/258  за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Об'єднання Технохімкомплект”  про стягнення з Державного підприємства Міністерства оборони України "Феодосійський судномеханічний завод"  заборгованості.

Згідно статті 79 Господарського процесуального кодексу України     господарський   суд  зупиняє  провадження  у  справі  в  разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної  з  нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Судова колегія вважає, що  виришення  справи, на яку  посилається  позивач,  безумовно,  матиме  наслідки  для  правовідносин  сторін, однак, ухвала  суду  першої інстанції від 21.07.2004 року у справі № 20-10/310-12/261 як процесуальний документ, який  був правовою підставою  для  задоволення  позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю „Об'єднання Технохімкомплект” у справі № 20-7/242-2/256 втратила чинність.

Отже, у разі затвердження  судом першої інстанції  під час розгляду  справи № 20-10/310-12/261-12/123-2/258 мирової угоди буде діяти  інша  ухвала  або прийняте рішення по суті справи, на підставі якого  між сторонами  виникнуть  нові  правовідносини.

Крім того, провадження  у справі № 20-10/210-12/261-12/123-2/258 зупинено  до розгляду  справ № 20-9/141-4/310 та № 20-12/111-1/052-12/256, що фактично взаємо виключає  розгляд  будь-якої із справ.

З огляду на вищенаведене рішення суду першої інстанції відповідає  вимогам закону  і матеріалам справи, а доводи  апеляційної скарги  висновків  суду першої інстанції  не спростовують.

Керуючись статтями 101, 103, 105  Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційну скаргу обслуговуючого кооперативу "Батіліман" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя  від 18.04.2007 у справі № 20-7/242-2/256 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                  

Судді                                                                                

З орігіналом згідно

помічник судді                                                                  О.С. Грицай