30/194-08-3867
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" лютого 2009 р. Справа № 30/194-08-3867
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Л.В. Поліщук
Суддів: Л.І. Бандура, В.Б. Туренко,
при секретарі судового засідання –Соломахіній О.О.
за участю представників сторін:
від позивача –О.І. Андрєєв
від відповідачів – О.М. Варикаша,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ ''Державний ощадний банк України'' в особі філії Одеського обласного управління ВАТ ''Державний ощадний банк України''
на рішення господарського суду Одеської області від 09.12.2008р.
у справі № 30/194-08-3867
за позовом Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) в особі філії ''Відділення Промінвестбанку в м. Одеса''
до ВАТ ''Державний ощадний банк України'' в особі філії Одеського обласного управління ВАТ ''Державний ощадний банк України'', Комунального підприємства ''Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості''
про зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
11.09.2008р. Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (ЗАТ) в особі філії ''Відділення Промінвестбанку в м. Одеса'' (далі - Промінвестбанк) звернувся до господарського суду з позовом про витребування від ВАТ ''Ощадбанк'' приміщення коридору № 16 площею 6,7кв.м в будівлі за адресою: м. Одеса, вул. М'ясоєдівська, 39, зобов'язання ВАТ ''Ощадбанк'' усунути перешкоди щодо здійснення права власності на зазначене приміщення на підставі 386, 388, 391 ЦК України, та зобов'язання КП ''Одеське МБТІ та РОН'' внести запис в реєстр прав власності на нерухоме майно щодо припинення права власності ВАТ ''Ощадбанк'' на зазначене приміщення. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що придбав спірне майно у власність за договором купівлі —продажу від 05.03.2003р., укладеним з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області.
ВАТ ''Державний ощадний банк України'' в особі філії Одеського обласного управління ВАТ ''Державний ощадний банк України'' проти позову заперечує, посилаючись на те, що спірне приміщення знаходиться у нього у власності згідно свідоцтва про право власності на нежилу будівлю від 08.12.2003р., виданого виконкомом Одеської міськради на підставі рішення виконкому Одеської міськради від 27.11.2003р. № 663. Одночасно відповідач послався на пропуск позивачем строку позовної давності на захист свого права власності.
Рішенням господарського суду Одеської області від 09.12.2008р. (суддя Н.В. Рога) позов задоволено.
Рішення мотивовано тим, що позивач придбав спірне майно за нотаріально посвідченим договором купівлі —продажу від 05.03.2003р. і у відповідності із ст. 391 ЦК України має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, адже у будь —якому випадку на момент прийняття виконкомом Одеської міської ради рішення від 27.11.2003р. № 663 та оформлення свідоцтва на право власності на нежилу будівлю від 08.12.2003р. за ВАТ ''Ощадбанк'' право власності на спірне приміщення вже виникло у Промінвестбанку. Також було зобов'язано комунальне підприємство ''Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості'' внести запис в Реєстр прав власності на нерухоме майно щодо припинення права власності ВАТ ''Ощадбанк'' на приміщення коридору № 16 площею 6,7кв.м в будівлі за адресою: м. Одеса, вул. М'ясоєдівська, 39, так як відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003р. №6/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.01.2003р. за реєстраційним № 66/7387 з послідуючими змінами та доповненнями, реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації.
25.12.2008р. ВАТ ''Державний ощадний банк України'' в особі філії Одеського обласного управління, не погоджуючись з прийнятим судом рішенням, звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, в позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що ВАТ ''Державний ощадний банк України'' згідно із Свідоцтвом про право власності на нежилу будівлю від 08.12.2003р., виданим виконавчим комітетом Одеської міської ради на підставі рішення виконкому Одеської міської ради від 27.11.2003р. № 663 є власником спірного приміщення (вхідного коридору), розташованого за адресою: м. Одеса, вул. М'ясоєдівська, 39, і використовує його як вхід до приміщення на протязі тривалого часу, отже не перешкоджає Промінвестбанку користуватися власним приміщенням. Крім того, скаржник просить застосувати до вимог позивача строки позовної давності.
29.12.2008р. ВАТ ''Державний ощадний банк України'' в особі філії Одеського обласного управління вдруге звернувся із апеляційною скаргою, яка ідентична першій, а тому розглядається як одна апеляційна скарга.
Промінвестбанк у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області (продавець) та Промінвестбанк (покупець) 05.03.2003р. уклали договір купівлі-продажу державного майна шляхом викупу, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця об'єкт малої приватизації - службові приміщення (нежилі приміщення), що знаходяться на балансі Промінвестбанку та розташовані за адресою: м. Одеса, вул. М'ясоєдівська, 39 та в цілому складаються з нежилих приміщень загальною площею 1678,2кв.м, а покупець зобов'язався прийняти об'єкт приватизації і сплатити його ціну відповідно до умов договору. Право власності на об'єкт приватизації переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Об'єкт приватизації належить продавцю на підставі Свідоцтва про право власності від 07.02.2003р., виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради згідно із наказом регіонального Фонду державного майна України по Одеській області від 27.01.2003р. №83, зареєстрованого в Одеському бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості в реєстровій книзі №23 неж, під № 562 10.02.2003р. Характеристика об'єкту приватизації наводиться у технічному паспорті та довідці-характеристиці, які видані Одеським МБТІ і РОН (п.1.2).
Вказаний договір посвідчений нотаріально 05.03.2003р.(т.1 а.с.16).
Згідно технічного паспорту, виготовленого ОМБТІ та РОН 10.02.2003р. до складу об'єкту приватизації входить спірне приміщення коридору (16), площею 6,7кв.м, яке розташоване на першому поверсі будівлі №39 по вул. М'ясоїдівська (т.1 а.с. 20).
Відповідно до рішення виконкому Одеської міськради депутатів трудящих від 16.06.1966р. № 434 Іллічівському відділенню Держбанку була відведена земельна ділянка по вул. М'ясоєдівська (Шолом - Алейхема), 39-43 для будівництва службової будівлі Держбанку і Іллічівського відділення №5374 Ощадбанку. Останній прийняв дольову участь у фінансуванні будівництва за рахунок централізованого фінансування.
Рішенням виконкому Іллічівської міськради від 21.06.1974р. № 526 затверджений акт державної комісії з прийняття в експлуатацію будівлі Іллічівського відділення Держбанку по вул. Шолом —Алейхема, 39-43. Згідно з довідкою ОМБТІ та РОН від 05.05.2003р. № 308 з моменту здачі будівлі в експлуатацію Іллічівському відділенню Ощадбанку було відведено ліве крило першого поверху і підвал загальною площею 444,9кв.м., що складає 227/1000 частин домоволодіння.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.1999р. № 876 Державний спеціалізований комерційний ощадний банк України перетворено у Відкрите акціонерне товариство ''Державний ощадний банк України'' (далі —ВАТ ''Державний ощадний банк України'').
Відповідно до ч. 11 пп.а п.6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. за № 7/5, п.1 розпорядження Одеського міського голови ''Про оформлення свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна'' від 20.01.2003р. № 59-01р виконавчий комітет Одеської міської ради прийняв рішення про оформлення свідоцтва про право власності на нежилу будівлю, яка розташована за адресою: вул. М'ясоєдівська, 39 Відкритому акціонерному товариству ''Державний ощадний банк України''.
На підставі вказаного рішення відповідачу було видано свідоцтво про право власності на нежилу будівлю від 08.12.2003р. (т. 1 а.с. 98).
Як вбачається із матеріалів справи і пояснень сторін, спірне приміщення коридору увійшло в частину приміщень, площею 444,9кв.м., що належать ВАТ ''Державний ощадний банк України'' згідно свідоцтва на право власності від 08.12.2003р. і технічного паспорту від 26.08.2003р. (тамбур № 8 площею 6,3кв.м.), а також одночасно у частину приміщень площею 1678,2кв.м. (коридор № 16 площею 6,7кв.м.), що належать Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку (ЗАТ) на підставі договору купівлі —продажу від 15.03.2003р., і технічного паспорту від 10.02.2003р.
Обидві сторони тривалий час користувалися вказаним приміщенням, через яке здійснювався вхід до обох відділень банків. Однак, після того, як відповідач став перешкоджати позивачу у користуванні спірним приміщенням, останній змушений був звернутись до суду за захистом свого порушеного права.
Про порушення свого права позивач дізнався з листа ОМБТІ та РОН від 29.05.2008р. за № 4439-11/388. За таких обставин апеляційна інстанція вважає, що відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України позивач не пропустив строк позовної давності на захист свого права, на застосуванні якої наполягав відповідач.
Згідно зі ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Глава 29 ЦК України встановлює засади і способи захисту права власності. Вимоги позивача ґрунтуються на положеннях статей 386, 388, 391 названого кодексу. Так, відповідно до ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Статтею 388 ЦК України передбачено право власника на витребування майна від добросовісного набувача, а згідно із статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Обрання способу захисту порушеного права здійснює позивач, але господарський суд, приймаючи рішення зі справі, має перевірити відповідність обраного способу закону, фактичним обставинам справи та призначенню судового захисту.
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд послався на положення ст. 391 ЦК України, тоді як ця стаття передбачає захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння (негаторний позов). Такий позов пред'являється у випадках створення фактичних або юридичних перешкод у користуванні майном і, як правило, перешкоди до користування майном створюються особою, яка є власником об'єктів, суміжно розміщених з майном, перешкоди до користування яким створюються.
В даному випадку відповідач має право власності на спірне майно, оформлене на підставі чинного правового акту органу місцевого самоврядування.
Статтею 393 ЦК України передбачено, що правовий акт органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. При цьому власник майна має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.
Однак такі вимоги позивачем не заявлялись.
Таким чином, позивач неправильно обрав спосіб захисту свого порушеного права, тому в задоволенні позовних вимог про витребування у відповідача спірного приміщення, усунення перешкод щодо здійснення права власності на зазначене приміщення, та зобов'язання ОМБТІ та РОН внести запис в реєстр прав власності на нерухоме майно щодо припинення права власності ВАТ ''Ощадбанк'' на вказане приміщення, слід відмовити.
Зазначене не було враховане судом першої інстанції при вирішенні спору, що призвело до неправильного прийняття рішення, в зв'язку з чим воно підлягає скасуванню згідно зі ст. 104 ГПК України з одночасним ухваленням нового рішення про відмову у позові.
Керуючись ст.ст. 99, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів-
постановила:
1. Апеляційну скаргу задовольнити.
2. Рішення господарського суду Одеської області від 09.12.2008р. у справі № 30/194-08-3867 скасувати, в позові відмовити.
3. Стягнути з Акціонерного комерційного промислового інвестиційного банку (ЗАТ) в особі філії ''Відділення Промінвестбанку в м. Одеса' на користь ВАТ ''Державний ощадний банк України'' в особі філії Одеського обласного управління ВАТ ''Державний ощадний банк України'' витрати по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги в сумі 85грн.
Доручити господарському суду видати відповідний наказ.
4. Видати ВАТ ''Державний ощадний банк України'' в особі філії довідку на повернення зайво сплаченого державного мита за платіжним дорученням № 3562 від 18.12.2008р. в сумі 85грн.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання постанови законної сили.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя Л.І. Бандура
Суддя В.Б. Туренко
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 19.02.2009 |
Оприлюднено | 05.03.2009 |
Номер документу | 3063752 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Поліщук Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні