Постанова

від 02.06.2009 по справі 30/194-08-3867

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

30/194-08-3867

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 02 червня 2009 р.                                                                                    № 30/194-08-3867  

   Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, суддіПлюшко І.А.,

суддівРазводової С.С., Бернацької Ж.О.,

розглянувши касаційну скаргу філії "Відділення Промінвестбанку в м. Одеса"

напостанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.02.09р.

у справі№ 30/194-08-3867

за позовом АК ПІБ (ЗАТ) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в                 м. Одеса"

доВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України", КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості"

прозобов'язання вчинити певні дії

За участю представників сторін

від позивача       не з'явилися,

від відповідачів  не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

11.09.2008р. Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (ЗАТ) в особі філії ''Відділення Промінвестбанку в м. Одеса'' (далі - Промінвестбанк) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про витребування від ВАТ ''Ощадбанк'' приміщення коридору № 16 площею 6,7кв.м в будівлі за адресою: м. Одеса, вул. М'ясоєдівська, 39, зобов'язання ВАТ ''Ощадбанк'' усунути перешкоди щодо здійснення права власності на зазначене приміщення на підставі 386, 388, 391 ЦК України, та зобов'язання КП ''Одеське МБТІ та РОН'' внести запис в реєстр прав власності на нерухоме майно щодо припинення права власності ВАТ ''Ощадбанк'' на зазначене приміщення.

       Рішенням господарського суду Одеської області від 09.12.2008р. у справі №30/194-08-3867 (суддя Н.В. Рога) позов задоволено.

        Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.02 2009 року у справі № 30/194-08-3867 (судді: Поліщук Л.В., Бандура Л.І., Туренко В.Б.) рішення господарського суду Одеської області від 09.12.2008р. скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

 Не погоджуючись із постановою господарського суду апеляційної інстанції, філія "Відділення Промінвестбанку в м. Одеса" звернулася до  Вищого  господарського  суду України з касаційною  скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.02.09р., а рішення господарського суду Одеської області від 09.12.2008р. залишити без змін, посилаючись на порушення та невірне застосування судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши  правильність  застосування  судом апеляційної інстанції  норм матеріального  та процесуального  права,  колегія  суддів  Вищого господарського  суду  України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з  наступних  підстав.

          Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області (продавець) та Промінвестбанк (покупець) 05.03.2003р. уклали договір купівлі-продажу державного майна шляхом викупу, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця об'єкт малої приватизації - службові приміщення (нежилі приміщення), що знаходяться на балансі Промінвестбанку та розташовані за адресою: м. Одеса, вул. М'ясоєдівська, 39 та в цілому складаються з нежилих приміщень загальною площею 1678,2кв.м, а покупець зобов'язався прийняти об'єкт приватизації і сплатити його ціну відповідно до умов договору. Право власності на об'єкт приватизації переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Об'єкт приватизації належить продавцю на підставі Свідоцтва про право власності від 07.02.2003р., виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради згідно із наказом регіонального Фонду державного майна України по Одеській області від 27.01.2003р. №83, зареєстрованого в Одеському бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості в реєстровій книзі № 23 неж, під № 562 10.02.2003р. Характеристика об'єкту приватизації наводиться у технічному паспорті та довідці-характеристиці, які видані Одеським МБТІ і РОН.

          Відповідно до технічного паспорту, виготовленого ОМБТІ та РОН 10.02.2003р. до складу об'єкту приватизації входить спірне приміщення коридору (16), площею 6,7кв.м, яке розташоване на першому поверсі будівлі №39 по вул. М'ясоїдівська.

          Рішенням виконкому Одеської міськради депутатів трудящих від 16.06.1966р. № 434 Іллічівському відділенню Держбанку була відведена земельна ділянка по вул. М'ясоєдівська (Шолом - Алейхема), 39-43 для будівництва службової будівлі Держбанку і Іллічівського відділення №5374 Ощадбанку. При цьому останній прийняв дольову участь у фінансуванні будівництва за рахунок централізованого фінансування.

          Суди встановили, що згідно рішення виконкому Іллічівської міськради від 21.06.1974р. № 526 затверджений акт державної комісії з прийняття в експлуатацію будівлі Іллічівського відділення Держбанку по вул. Шолом —Алейхема, 39-43. Згідно з довідкою ОМБТІ та РОН від 05.05.2003р. № 308 з моменту здачі будівлі в експлуатацію Іллічівському відділенню Ощадбанку було відведено ліве крило першого поверху і підвал загальною площею 444,9кв.м., що складає 227/1000 частин домоволодіння.

           Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.1999р. № 876 Державний спеціалізований комерційний ощадний банк України перетворено у Відкрите акціонерне товариство ''Державний ощадний банк України'' (далі —ВАТ ''Державний ощадний банк України'').

       На підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради про оформлення свідоцтва про право власності на нежилу будівлю, яка розташована за адресою: вул. М'ясоєдівська, 39 Відкритому акціонерному товариству ''Державний ощадний банк України'' було видано свідоцтво про право власності на нежилу будівлю від 08.12.2003р.

        Спірне приміщення коридору увійшло в частину приміщень, площею 444,9кв.м., що належать ВАТ ''Державний ощадний банк України'' згідно свідоцтва на право власності від 08.12.2003р. і технічного паспорту від 26.08.2003р. (тамбур № 8 площею 6,3кв.м.), а також одночасно у частину  приміщень площею 1678,2кв.м. (коридор № 16 площею 6,7кв.м.), що належать Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку (ЗАТ) на підставі договору купівлі —продажу від 15.03.2003р., і технічного паспорту від 10.02.2003р.

         Суд попередньої інстанції зазначив, що обидві сторони тривалий час користувалися вказаним приміщенням, через яке здійснювався вхід до обох відділень банків. Після того, як відповідач став перешкоджати позивачу у користуванні спірним приміщенням, останній змушений був звернутись до суду за захистом свого порушеного права.

         Згідно ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

        Статтею 388 ЦК України встановлене право власника на витребування майна від добросовісного набувача.

        Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

        Судова колегія погоджується з твердженням суду апеляційної інстанції, що задовольняючи позов, місцевий господарський суд послався на положення ст. 391 ЦК України, тоді як ця стаття передбачає захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння (негаторний позов). Такий позов пред'являється у випадках створення фактичних або юридичних перешкод у користуванні майном і, як правило, перешкоди до користування майном створюються особою, яка є власником об'єктів, суміжно розміщених з майном, перешкоди до користування яким створюються.

        Відповідач має право власності на спірне майно, оформлене на підставі чинного правового акту органу місцевого самоврядування.

        Згідно ст. 393 ЦК України правовий акт органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. При цьому власник майна має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

        Натомість такі вимоги позивачем не було заявлено.

        За таких обставин попередня інстанція дійшла цілком законного та обґрунтованого висновку про те, що позивач неправильно обрав спосіб захисту свого порушеного права, тому в задоволенні позовних вимог про витребування у відповідача спірного приміщення, усунення перешкод щодо здійснення права власності на зазначене приміщення, та зобов'язання ОМБТІ та РОН внести запис в реєстр прав власності на нерухоме майно щодо припинення права власності ВАТ ''Ощадбанк'' на вказане приміщення, слід відмовити.

         Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, якою рішення місцевого господарського суду було скасоване, відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування не має.

На підставі викладеного та керуючись  ст. ст.1115, 1117 ,  1119 - 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -      

                                    П О С Т А Н О В И В:    

1.          Касаційну скаргу філії "Відділення Промінвестбанку в м. Одеса" залишити без задоволення.

    2.  Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.02.09р. по справі № 30/194-08-3867 залишити без змін.

Головуючий, суддя                                                                           І.А. Плюшко

Судді                                                                                                 С.С. Разводова

                                                                                                           Ж.О. Бернацька