Постанова
від 24.02.2009 по справі 31/114-08-4583
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

31/114-08-4583

           

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"24" лютого 2009 р. Справа № 31/114-08-4583

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - Величко Т.А.

суддів: Бойко Л.І., Жукової А.М.

при секретарі судового засідання Арбієві А.А.

за участю представників сторін:

від позивача – Цюпа В.П.;

від відповідача — Стасенко А.В.,

розглянувши апеляційну скаргу ТОВ “Істок-2001”

на рішення господарського суду Одеської області від 23.12.2008р.

зі справи № 31/114-08-4583

за позовом АТЗТ БК “Глиноземпромбуд”

до ТОВ “Істок-2001”

про стягнення 100758,56грн.

( в судовому засіданні оголошувалась перерва до 24.02.09р.)

встановив:

Рішенням господарського суду Одеської області від 23.12.2008р. по справі № 31/114-08-4583 (суддя Лєсогоров В.М.) позов АТЗТ БК “Глиноземпромбуд” до ТОВ “Істок-2001” про стягнення 100758,56грн. - заборгованості (з урахуванням основного боргу, інфляційних, пені та 3% річних) за договором № 26/11 від 21.11.2005р. на виконання підрядних робіт з реконструкції будівель -задоволено; стягнуто з ТОВ “Істок-2001” на користь АТЗТ БК “Глиноземпромбуд” - 100758,56грн., держмита - 1007,59грн., ІТЗ судового процесу - 118грн.

Судове рішення мотивоване тим, що в порушення умов договору та законодавства відповідач по факту виконаних робіт з позивачем у встановлені строки не розрахувався, внаслідок чого виникла сума:

- основного боргу - 59326грн;

та за період з 09.01.2006р. по 01.07.2008р.:

- інфляційних - 30273,22грн.;

- 3% річних - 6000,94грн.;

- пені - 5158,4грн.

Господарський суд, перевіривши усі вищеозначені нарахування, дійшов висновку щодо їх правильності та недопустимості порушення ст. 193 ГК України, згідно якої  суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції,  ТОВ “Істок-2001” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове, про відмову в задоволенні позовних вимог АТЗТ БК “Глиноземпромбуд”.

Посилаючись на незаконність оскаржуваного рішення, скаржник звертає увагу апеляційного суду на те, що господарським судом проігноровано факт наявності спору між сторонами щодо розміру заборгованості, обсягу робіт, вартість яких вимагає сплатити позивач, поряд с тим, на думку апелянта, деякі роботи виконані не якісно чи не дороблені, частина робіт включена до сплати необгрунтовано.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом, обговоривши доводи апеляційної скарги,  заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

21.11.2005р. АТЗТ БК “Глиноземпромбуд” (Субпідрядник) та ТОВ “Істок-2001”(Генпідрядник) уклали договір № 26/11, згідно якого Генпідрядник доручає, а Субпідрядник приймає на себе обов'язок по виконанню загальнобудівничих робіт по реконструкції будівель № 66 та № 158 під 12-квартирний житловий будинок № 63 у м. Миколаєві по договірній ціні.

П.2.1 Договору вартість робіт, згідно договірній ціні, складає 654384грн., у т.ч. ПДВ - 109064грн.

Відповідно до п. 3.1 Договору на Субпідрядника покладено обов'язок виконати роботи до 31.12.2005р. при регулярном фінансуванні Субпідрядника.

Ч. 5 Договору встановлено, що:

- Генпідрядник передає Субпідряднику аванс у розмірі 30% від кошторисної вартості;

- Генпідрядник здійснює щомісячні платежі за виконані роботи на підставі акту (форма КБ-26, КБ-3), підписаного уповноваженими представниками сторін на протязі 10-денного строку;

- остаточні розрахунки за виконані роботи з Виконавцем здійснюються через 5 днів після підписання акту здавання об'єкта в експлуатацію (акт приймання робіт).

У ч. 7 Договору оговорено, що за прострочення оплати чи виконання робіт винна сторона сплачує пеню в розмірі двойної облікової ставки НБУ.

Відповідно до актів: від 30.11.2005р. (за листопад 2005р.) - на 141458,4грн, від 28.12.2005р. (за грудень 2005р.) - на 455725,2грн., від 29.06.2006р. (за червень 2006р.) - 3600,8грн., - позивач виконав підрядні роботи на загальну суму 600784,4грн.

Згідно виписок з рахунку, АТЗТ БК “Глиноземпромбуд” перерахував ТОВ “Істок-2001”: 13.12.2005р. - 141458,4 грн., 20.01.2006р. - 200000грн. та 21.03.2006 - 200000грн.

          Таким чином, станом на 01.07.06р. (останній акт виконаних робіт підписано 29.06.06р.) - заборгованість відповідача за виконані і прийняті ним роботи складала 59326грн.

          Звертаючись за стягненням вказаної суми боргу з нарахуванням на неї інфляційних, річних позивач виходив з того, що сума основного боргу визначена станом на 09.07.06р., але здійснив нарахування інфляційних і річних з 09.01.06р., з моменту прострочення оплати актів виконаних робіт.

          Відповідач під час розгляду справи апеляційної скарги, з сумою основного боргу погодився, але оспорив правомірність нарахування інфляційних та річних. Згідно наданого відповідачем контррозрахунку, останній акт виконаних робіт було підписано сторонами 29.06.05р., а тому інфляційні збитки та три відсотки річних повинні нараховуватися з 01.07.06р.

          За контррозрахунком відповідача сума інфляційних збитків складає 22721,86грн, сума річних —4042,30грн, сума пені, з якою погодився відповідач, складає 5158,40грн.

          Таким чином, за розрахунком відповідача стягненню підлягає сума 86090,16грн, а з урахуванням пені, 91248,56грн.

          Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

          Ч. 2 ст. 625 ЦК України  передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Враховуючи вищенаведені встановлені господарським судом обставини, приймаючи до уваги ст. 625 ЦК України та положення договору підряду № 26/11, господарського та цивільного законодавства щодо відповідальності за неналежне виконання зобов'язання, апеляційна інстанція вважає вірними висновки господарського суду про правомірність позовних вимог в частині стягнення інфляційних витрат та 3% річних, а також про стягнення пені в сумі 5158,40грн. із строком її в шість місяців.

          Борг в сумі 59326грн виник станом на 01.07.06р., оскільки останній акт виконаних робіт підписано сторонами 29.06.06р., але остання оплата в сумі 200000грн була здійснення 21.03.06р.

          Позивач при нарахуванні інфляційних і 3% річних правомірно виходив із сум боргу, які склалися в процесі оплати виконаних робіт, а саме: за актом від 28.12.05р. - на суму 455725,20грн перераховано 20.01.06р. - 200000грн, 21.03.06р. - сплачено 200000грн, і за актом від 29.06.06р. залишився борг 3600грн.

          Господарський суд правильно встановив нарахування інфляційних, виходячи із сум заборгованості, які виникли в зв'язку з простроченням і неповною оплатою актів виконаних робіт.

          Доказам у справі в їх сукупності суд дав належну оцінку і постановив рішення, яке відповідає матеріалам справи і вимогам закону, а тому підстави для зміни рішення відсутні.

Керуючись ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, колегія суддів

постановила:

          Рішення господарського суду Одеської області від 23.12.08р. у справі № 31/114-08-4583 - залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

          Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

          Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                  Т.А. Величко

Суддя                                                                                         Л.І. Бойко

Суддя                                                                                         А.М. Жукова

СудОдеський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення24.02.2009
Оприлюднено05.03.2009
Номер документу3063762
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —31/114-08-4583

Ухвала від 15.01.2015

Господарське

Господарський суд Одеської області

Демешин О.А.

Ухвала від 23.12.2014

Господарське

Господарський суд Одеської області

Демешин О.А.

Ухвала від 19.11.2014

Господарське

Господарський суд Одеської області

Демешин О.А.

Ухвала від 24.02.2012

Господарське

Господарський суд Одеської області

Демешин О.А.

Постанова від 23.04.2009

Господарське

Вищий господарський суд України

Черкащенко М.М.

Ухвала від 08.04.2009

Господарське

Вищий господарський суд України

Черкащенко М.М.

Постанова від 24.02.2009

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Величко Т.А.

Рішення від 23.12.2008

Господарське

Господарський суд Одеської області

Лєсогоров В.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні