Рішення

від 08.04.2013 по справі 5011-41/2024-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-41/2024-2012 08.04.13

За позовомКиївського прокурора захисту прав громадян та інтересів держави в екологічній сфері в інтересах держави в особі Київської міської ради До Третя особа,Приватного підприємства «Баракуда» Приватного підприємства «Анкор» яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Голосіївська районна в м. Києві рада Пропро визнання договору недійсним та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки Колегія суддів у складі: суддя Спичак О.М. головуючий

суддя Івченко А.М.

суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Самелюк К.О. - дов. № 225-КР-424 від 02.04.2013 р.;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

прокурор: Руденко О.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київський прокурор захисту прав громадян та інтересів держави в екологічній сфері в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Баракуда» про визнання договору суборенди 02/01/11 від 05.01.2011 р. недійсним та зобов'язати повернути земельну ділянку.

Ухвалою від 20.02.2012 року було порушено провадження по справі, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача Приватне підприємство «Анкор», розгляд справи призначено на 16.03.2012 року.

В судовому засіданні 16.03.2012 року представник позивача частково подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача та третьої особи в судове засідання 16.03.2012 року не з'явилися, про причину неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Прокурор у даному судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача та третьої особи, суд відклав розгляд справи на 09.04.2012 року.

В судовому засіданні 09.04.2012 року представник позивача та прокурор надали усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача та третьої особи в судове засідання 09.04.2012 року не з'явилися, про причину неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою від 09.04.2012 р. суд, з власної ініціативи, залучив до участі у справі Приватне підприємство «Анкор» в якості іншого відповідача та з власної ініціативи залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Голосіївську районну у м. Києві раду.

У зв'язку з залученням до участі у справі іншого відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, а також у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, суд відклав розгляд справи до 07.05.2012 р.

В судовому засіданні 07.05.2012 року представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з участю його представника в іншому судовому процесі.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхиляє з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника.

Представники відповідачів та третьої особи у дане судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що 27.04.2012 р. та 28.04.2012 р. Київський прокурор захисту прав громадян та інтересів держави в екологічній сфері звернувся до Господарського суду м. Києва з позовними заявами до Голосіївської районної у м. Києві ради в особі ліквідаційної комісії та Приватного підприємства «Анкор» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2012 р. порушено провадження по справі № 5011-4/5498-2012 та ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.05.2012 р. порушено провадження по справі № 5011-26/5668-2012 за позовом Київського прокурора захисту прав громадян та інтересів держави в екологічній сфері до Голосіївської районної у м. Києві ради в особі ліквідаційної комісії та Приватного підприємства «Анкор» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки.

Зважаючи на той факт, що розгляд справи 5011-41/2024-2012 був неможливим до остаточного вирішення спору у справах № 5011-4/5498-2012 та № 5011-26/5668-2012, господарський суд з власної ініціативи зупинив провадження у справі № 5011-41/2024-2012 на підставі частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

22.01.2013 року Київський прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері через канцелярію Господарського суду м. Києва звернувся із клопотанням про поновлення провадження у справі з якої вбачається, що обставини, які були підставою для зупинення провадження по справі відпали.

Згідно з частиною 3 статті 79 ГПК України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

У зв'язку з тим, що відпали обставини, які зумовили зупинення провадження у справі № 5011-41/2024-2012, господарський суд ухвалою від 12.02.2013 р. поновив провадження по справі № 5011-41/2024-2012.

У зв'язку зі складністю справи, судом прийнято рішення про призначення колегіального розгляду справи № 5011-41/2024-2012.

Розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва № б/н від 12.02.2013 р. затверджено колегію суддів в наступному складі суддів: Спичак О.М. (головуючий), Івченко А.М., Літвінова М.Є.

Ухвалою суду від 12.02.2013 р. справа № 5011-41/2024-2012 прийнята до свого провадження колегією суддів, розгляд справи призначено на 11.03.2013 р.

Учасники судового процесу у судове засідання 11.03.2013 р. не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників судового процесу та необхідністю витребувати додаткові докази по справі, господарський суд відклав розгляд даної справи на 25.03.2013 р.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про перенесення у Київській області та Києві робочого дня у зв'язку з подоланням наслідків стихійного лиха, яке сталося 22-23 березня 2013 року», понеділок, 25.03.2013 р., оголошено вихідним днем.

Оскільки 25.03.2013 р. був вихідним днем, що унеможливлювало розгляд даної справи у зазначений час, суд призначив її розгляд на 08.04.2013 р. о 15:20 год.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні 08.04.2013 р. надали усні пояснення по суті спору відповідно до яких просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідачів та третьої особи у судове засідання 08.04.2013 р. не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01- 08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 08.04.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.11.2008р. між Голосіївською районною у м. Києві радою та Приватним підприємством «Анкор» було укладено договір оренди земельної ділянки.

Пунктом 2 договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 100 кв.м. в т.ч. для експлуатації існуючого сезонного майданчика (збірно-розбірного понтону) біля існуючого кафе площею 100 кв.м. на розі вул. Генерала Радімцева та вул. Голосіївської (Оріховатське водоймище № 1) терміном на три роки.

Відповідно до п.6. договору договір укладено на три роки. Після закінчення строку договору оренди, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово про намір продовжити його дію.

06.10.2009 р. між Голосіївською районною у місті Києві радою та Приватним підприємством «Анкор» був укладений договір оренди земельної ділянки для експлуатації існуючого сезонного майданчика площею 100 кв. м., яка розташована на перетині вул. Генерала Родимцева та вул. Голосіївської у Голосіївському районі м. Києва на території національного природного парку «Голосіївський», який зареєстрований у книзі реєстрації договорів оренди земельних ділянок в Голосіївській районній адміністрації за № 192 від 06.10.2009 р. ).

Строк оренди земельної ділянки встановлено на 3 роки.

Договір оренди щодо зазначеної земельної ділянки укладено на підставі п. 24 рішення Голосіївської районної у м. Києві ради 33 сесії V скликання від 04.06.2009 р. № 33/18.

05.01.2011 р. між Приватним підприємством «Анкор» (орендодавець) та Приватним підприємством «Баракуда» (орендар) було укладено договір суборенди № 02/01/11, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар бере у тимчасове володіння споруду (надалі - об'єкт що орендується) - збірно-розбірний пантон з підсобними спорудами, який є власністю ПП «Анкор» за адресою: Ріг вул. Генерала Родимцева та вул. Голосіївської загальною площею двісті квадратних метрів, розмір земельної ділянки, на якій розміщено збірно-розбірний пантон передано у тимчасове користування ПП «АНКОР» на підставі договору на тимчасове користування землею (в тому числі на умовах оренди) № 234 від 14.11.2008 р. та договору на тимчасове користування землею (в тому числі на підставі оренди) № 192 від 06.10.2009 р.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що термін оренди складає 12 місяців з моменту прийняття об'єкта, за актом приймання-передачі об'єкта.

Відповідно до п. 1 ст.8 Закону України «Про оренду землі» орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем в суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди земельної ділянки.

Відповідно до приписів ст. 9 Земельного кодексу України, до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що вирішення відповідно до Закону питань земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад.

Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої ради або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом, або за результатом аукціону.

Враховуючи зміст даної норми закону, право власності або право користування земельною ділянкою із земель державної або комунальної власності виникає лише за наявності рішення зазначених органів і тільки в межах, вказаних в цих рішеннях.

Надання земельних ділянок у власність та користування у м. Києві здійснюється у відповідності з Земельним кодексом України та Рішенням Київської міської ради від 15.07.2004 р. №457/1867 «Про порядок передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність у місті Києві».

Тобто, повноваження щодо передачі земельних ділянок в користування або у власність у місті Києві є виключно компетенцією Київської міської ради.

Оскільки Київська міська рада дозволу про передачу ПП «Баракуда» в суборенду земельної ділянки не приймала, то у відповідача-1 відсутні правові підстави користуватися зазначеною земельною ділянкою.

Враховуючи вищенаведене, прокурор в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду м Києва з позовом, в якому просить суд визнати договір суборенди 02/01/11 від 05.01.2011 р. укладений між ПП «Анкор» та ПП «Бракуда» недійсним та зобов'язати ПП «Баракуда» повернути земельну ділянку площею 200 кв.м., яка розташована на перетині вул. Генерала Родимцева та вул. Голосіївської у Голосіївському районі м. Києва Київській міській раді, привівши її у попередній стан.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі з огляду на наступне.

Згідно зі ст. ст. 13, 19 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України вказано, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ч.5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно зі ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

В ст. 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч.1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).

З наведених правових норм випливає, що за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.

На підставі п. 24 рішення Голосіївської районної у м. Києві ради 33 сесії V скликання №33/18 від 04.06.2009 р. «Про продовження дії договорів оренди земельних ділянок для експлуатації існуючих малих архітектурних форм» 06.10.2009р. між Голосіївською районною у м. Києві радою, як орендодавцем, та Приватним підприємством «Анкор», як орендарем, було укладено договір на короткострокову оренду земельної ділянки для експлуатації існуючого сезонного майданчика площею 100 кв. м., яка розташована на перетині вул. Генерала Родимцева та вул. Голосіївської у Голосіївському районі м. Києва на території національного природного парку «Голосіївський».

Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції міських рад відносяться питання, які вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

В п.п. «а» - «в» ст. 9 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно зі ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

В ст. 16 Закону України «Про оренду землі» визначено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (ч.1 ст. 6 Закону України «Про оренду землі»).

Таким чином, враховуючи вищезазначені норми лише Київська міська рада уповноважена здійснювати правомочності власника земельних ділянок, належних до державної та комунальної власності, в тому числі і земельної ділянки, переданої Голосіївською районною в м. Києві радою Приватному підприємству «Анкор» за договором оренди земельної ділянки від 06.10.2009 р.

Зважаючи на те, що Голосіївська районна рада не мала необхідний обсяг повноважень для укладення договору оренди земельної ділянки від 06.10.2009 р., то рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 5011-26/5668 від 19.07.2012 р., яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2012 р. та постановою Вищого господарського суду України від 18.12.12 р., визнано договір оренди земельної ділянки що укладений між Приватним підприємством «Анкор» та Голосіївською районною у місті Києві радою, зареєстрований у книзі реєстрації договорів оренди земельних ділянок в Голосіївській районній адміністрації за № 192 від 06.10.2009 р. недійсним; зобов'язано Приватне підприємство «Анкор» повернути Київській міський раді земельну ділянку площею 0,01 га, вартістю 243 129,78 грн., яка розташована на перетині вул. Генерала Родимцева та вул. Голосіївської у Голосіївському районі м. Києва.

Крім того, рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 5011-4/5498-2012 від 10.07.2012 р., яке залишено без змін постаново Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2012 р., у зв'язку з відсутністю рішення Київської міської ради про поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки від 14.11.2008 р. зобов'язано Приватне підприємство «Анкор» звільнити земельну ділянку, площею 100 кв.м., яка знаходиться на розі вул. Генерала Родімцева та вул. Голосіївської (Оріховатське водоймище № 1) в Голосіївському районі міста Києва та привести земельну ділянку у придатний для використання стан.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 13, 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Стаття 235 Цивільного кодексу України визначає, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Як вбачається з умов договору суборенди № 02/01/11 від 05.01.2011 року, останній фактично є договором оренди земельної ділянки, яка знаходиться у Голосіївському районі м. Києва на території національного природного парку «Голосіївський».

Згідно із ст. 125 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст.ст. 92, 93 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Згідно ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

З наведених норм права вбачається, що розпоряджатись земельними ділянками, в тому числі надавати їх в оренду, користування мають право власники цих земельних ділянок, користувачі земельних ділянок можуть володіти та використовувати надані їм земельні ділянки з дня одержання відповідного правовстановлюючого документа, але не можуть без дозволу власника передавати ці земельні ділянки іншим особам.

Судом встановлено, що документи, які посвідчують право користування земельною ділянкою у Голосіївському районі м. Києва на території національного природного парку «Голосіївський» відсутні.

Таким чином, відповідач-2 не мав права до отримання відповідного правовстановлюючого документа використовувати земельну ділянку та без згоди позивача укладати спірний договір та передавати земельну ділянку відповідачу-1 у платне користування.

Згідно статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Вирішуючи спір про визнання угоди (правочину) недійсною, господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому обставини, що мають істотне значення для вирішення спору повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами відповідно до вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У зв'язку з тим, що договір оренди земельної ділянки від 06.10.2009 р. на підставі якого було укладено договір суборенди № 02/01/11 від 05.01.2011 р. судом було визнано недійсним, а також те, що в матеріалах справи відсутні докази існування рішення уповноваженого органу місцевого самоврядування, договору оренди спірної земельної ділянки, або документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою та її державної реєстрації, то укладений договір суборенди № 02/01/11 від 05.01.2011 р. також є недійсним з підстав зазначених вище.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

З положень частини 5 статті 126 Земельного кодексу України слідує, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до частини 2 пункту 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази існування рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, договору оренди спірної земельної ділянки, або документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації, господарський суд вважає, що відповідач-1 без дозволу Київської міської ради самовільно займає спірну земельну ділянку та володіє нею без законних на те підстав, з порушенням визначеного порядку надання земельних ділянок.

У відповідності до ст. 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або користувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги прокуратури є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно з п. 4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.03.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

З огляду на вище наведене, судові витрати покладаються на відповідачів пропорційно до розміру задоволених позовних вимог стосовно кожного.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір суборенди № 02/01/11 від 05.01.2011 р., укладений між Приватним підприємством «Анкор» (місцезнаходження: 03040, м. Київ, Голосіївський р-н, проспект 40-річчя Жовтня, 61, код ЄДРПОУ 24927055) та Приватним підприємством «Баракуда» (місцезнаходження: 03039, м. Київ, Голосіївський р-н, проспект 40-річчя Жовтня, 15, код ЄДРПОУ 32768413).

3. Зобов'язати Приватне підприємством «Баракуда» (місцезнаходження: 03039, м. Київ, Голосіївський р-н, проспект 40-річчя Жовтня, 15, код ЄДРПОУ 32768413) повернути Київській міській раді (місцезнаходження: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141 ) земельну ділянку площею 200,00 кв.м., що знаходиться за адресою: Ріг вул. Генерала Родимцева та вул. Голосіївської у Голосіївському районі м. Києва, привівши її у попередній стан, звільнивши від будівель та споруд.

4. Стягнути з Приватного підприємства «Баракуда» (місцезнаходження: 03039, м. Київ, Голосіївський р-н, проспект 40-річчя Жовтня, 15, код ЄДРПОУ 32768413) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

5. Стягнути з Приватного підприємства «Анкор» (місцезнаходження: 03040, м. Київ, Голосіївський р-н, проспект 40-річчя Жовтня, 61, код ЄДРПОУ 24927055) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

13.04.2013 року

Колегія суддів у складі: суддя О.М. Спичак (головуючий)

суддя А.М. Івченко

суддя М.Є. Літвінова