Постанова

від 23.02.2009 по справі 56/237-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

56/237-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2009 р.                                                           Справа № 56/237-08  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Барбашова С.В., судді Могилєвкін Ю.О. ,  Пушай В.І.

при секретарі Черкашиній І.В.

за участю представників сторін:

позивача - Шелахань М.В., Льовочкин В.М. (директор)

відповідача -  Дворник Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу АКБ «Національний кредит»в особі філії акціонерного комерційного банку «Національний кредит»в місті Балаклея Харківської області (вх. № 66 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 10.12.08 р. по справі № 56/237-08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сфінкс Групп" м. Балаклія

до Акціонерного комерційного банку «Національний кредит»в особі філії акціонерного комерційного банку «Національний кредит»в місті Балаклея Харківської області

про стягнення 11340,00 грн.

встановила:

У жовтні 2008 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнень просив стягнути з відповідача 10 920,00 грн. збитків у вигляді недоотриманого прибутку, що виникли внаслідок односторонньої відмови відповідача від виконання умов договору № 1 на охорону об'єкта від 30.08.2007р..

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.12.2008 р. по  справі            № 56/237-08 (суддя Кухар Н.М.) позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 10 920,00 грн. збитків у вигляді недоотриманого прибутку, 109,20 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 10.12.2008 р. скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. При цьому посилається на відсутність підстав для відшкодування збитків. Оскільки, на його думку, вина за невиконання обов'язків передбачених договором на охорону повністю лежить на позивачеві.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає викладені в ній доводи необґрунтованими та зазначає, що відповідач є винним у тому, що ТОВ «Сфінкс Групп»не мало змоги починаючи з 18.07.08р. виконувати свої обов'язки за договором, а тому вважає, що відповідно до умов Договору та норм чинного законодавства відповідач повинен відшкодувати завдану позивачу шкоду у вигляді недоотриманого прибутку.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, їх юридичну оцінку в межах вимог, передбачених ст. 101  Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 30.08.2007р. між позивачем та відповідачем укладено Договір № 1 на охорону об'єкту (далі, Договір), відповідно до умов якого відповідач (замовник) передав, а позивач (охорона) прийняв під охорону об'єкт, зазначений у Дислокації, а саме приміщення філії АКБ «Національний кредит»в місті Балаклея Харківської області.

Відповідно до пункту 11.1 Договору строк його дії 1 рік, якщо за два місяці до закінчення строку дії Договору жодна з сторін не вимагатиме його припинення, Договір вважається продовженим на тих же умовах.

Проте, відповідач 27.06.08р., за два місяці до закінчення дії Договору, своїми листами повідомив позивача про те, що філія АКБ «Національний кредит»в місті Балаклея не має можливості здійснювати оплату послуг з охорони об'єкту та дія договору буде припинена 30.08.08р.

Як встановлено в ході судового розгляду, позивачем на підставі наказу № 31-л від 15.07.08р. були прийняті на стажування строком на три дні з 15.07.08р.  громадяни Богачов В.М. та Біндасов А.І. з послідуючим працевлаштуванням після проходження стажування на посаду охоронця. Відповідно до наказу, стажування мало відбутися у філії АКБ «Національний кредит»в місті Балаклея з 15.07.08р. по 18.07.08р.

Згідно доповідних записок головного бухгалтера філії Прудкої О.М. та охоронця Богдана А.М., які містяться в матеріалах справи, 15.07.08 р. на території філії знаходились сторонні особи (Богачов В.М. та Біндасов А.І.), які відповідно до пояснень директора ТОВ «Сфінкс Групп» повинні були чергувати з охоронцем позивача Богданом А.М. Як зазначено в доповідних записках, ці сторонні особи перебували у нетрезвому стані, у зв'язку з чим, керівництвом філії АКБ «Національний кредит»їх не було допущено до охорони приміщення банку.

Відповідачем 15.07.08р. було направлено позивачу лист про неможливість здійснення охорони філії особами, які викликають сумніви щодо своєї компетентності та припинення дії Договору охорони з 18.07.08р.

28.07.08р. позивач направив відповідачу лист, в якому повідомив про свою позицію з приводу зазначених обставин та висловив небажання припинити дію Договору.

На даний лист відповідач письмово 13.08.08р. повідомив позивача про відсутність потреб надання ним охоронних послуг та припинення дії Договору.  Підставою для дострокового розірвання Договору було визначено допущення позивачем до охорони осіб, які не відповідають встановленим чинним законодавством України кваліфікаційним вимогам та не перебували у трудових відносинах з позивачем.

Позивач вважає, що відповідач своїми діями порушив умови Договору та норми чинного законодавства, оскільки в односторонньому порядку відмовився від виконання Договору з мотивів невідповідності працівників позивача певним вимогам, що є, на погляд позивача, підставою для стягнення збитків у вигляді недоотриманого прибутку в розмірі 11 340,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем умови Договору виконувались належним чином, особи, які були направлені для проходження стажування знаходились з позивачем в трудових відносинах, а доводи відповідача щодо неналежного виконання працівниками позивача службових обов'язків по охороні об'єкту визнані судом безпідставними.

На підставі викладеного, господарський суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно не допустив працівників позивача до об'єкта охорони, тобто в односторонньому порядку відмовився від виконання Договору з мотивів невідповідності працівників позивача вимогам відповідача, за таких обставин визнав позовні вимоги ТОВ «Сфінкс Групп»щодо відшкодування збитків, завданих позивачу внаслідок односторонньої відмови відповідача від Договору в розмірі 10 920,00 грн., обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Проте, колегія суддів не погоджується з даними висновками місцевого господарського суду.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції при розгляді справи не взято до уваги та не надано належної оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть  спору, свідчить про не з'ясування судом всіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи надані позивачем докази на підтвердження правомірності заявленої до  стягнення суми збитків у вигляді недоотриманого прибутку, їх матеріальне та документальне обґрунтування, доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі; висновки суду першої інстанції стосовно порушення відповідачем умов Договору та вимог чинного законодавства, колегія суддів визнає їх неправомірність щодо задоволення позовних вимог у заявленої до стягнення суми збитків в розмірі                 10 920,00 грн., оскільки, вирішуючи спір між сторонами по справі, господарський суд не з'ясував дійсні обставини справи в їх сукупності, не дав належну оцінку умовам спірного договору, не дослідив правову природу збитків у вигляді недоотриманого прибутку, наявність вини відповідача, безпосередній причинний зв‘язок між порушенням відповідачем своїх договірних зобов‘язань і заподіянням збитків, не взяв до уваги відсутність в матеріалах справи обґрунтованого розрахунку розміру завданих збитків, в зв'язку з чим не вірно застосував норми матеріального права до даних правовідносин.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи, які одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником.

У частині 2 статті 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна. А також неодержані доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

При цьому позивач повинен довести збитки, котрі були заподіяні відповідачем, факт протиправної поведінки відповідача, безпосередній причинний зв‘язок між його поведінкою  і заподіянням збитків та їх розмір.

В даному випадку, позивач посилається на те, що підставою для стягнення збитків є одностороння відмова відповідача від виконання Договору охорони, вважає, що відповідач безпідставно не допустив працівників позивача до об'єкта охорони.

Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні дійшов висновку, що заявлена позивачем сума збитків пов'язана з односторонньою відмовою відповідача від виконання Договору з мотивів невідповідності працівників позивача вимогам відповідача, але колегія суддів з даними висновками не погоджується з наступних підстав.

Як було встановлено під час розгляду справи, 15.07.08р. на території філії АКБ «Національний кредит»в місті Балаклея знаходились стажери позивача Богачов В.М. та Біндасов А.І., яких керівник позивача Льовочкин В.М.  намагався залучити до охорони філії.  

Згідно умов Договору, пунктів 4.1.5 та 4.2.2.1, забороняється знаходження сторонніх осіб в приміщеннях, що охороняються, крім працівників охорони.

У рішенні місцевого господарського суду зазначено, що стажери Богачов В.М. та Біндасов А.І. знаходились у трудових відносинах з позивачем, про що свідчать надані позивачем копії наказів № 31-л від 15.07.08р. про призначення на стажування зазначених осіб та № 32-л від 18.07.08р. про припинення стажування цих осіб. Однак, колегія суддів з даними висновками погодитись не може, оскільки надані копії наказів не є підтвердженням виникнення трудових відносин між позивачем та громадянами Богачов В.М. та Біндасов А.І. в розумінні статті 21 КЗоТ, відповідно до якої трудові відносини встановлюються на підставі трудового договору, про що робиться відповідний запис в трудовій книжці працівника.

Однак, позивачем не було представлено до суду ні трудових книжок зазначених осіб, ні інших належних доказів наявності трудових відносин з Богачовим В.М. та Біндасовим А.І., тому колегія суддів вважає недоведеним факт того, що на об'єкті охорони відповідача знаходились саме працівника ТОВ «Сфінкс Групп».

Згідно пункту 3.1 Договору, керівництво відповідача та позивача спільно організують проведення занять та інструктажів з службовими особами по вивченню порядку приймання і завдання об'єкту охорони.

Так як Богачов В.М. та Біндасов А.І. не перебували у трудових відносинах з позивачем та не були його  службовими особами, стосовно них не могло бути проведено навчання, а такої форми відносин, як стажування умовами Договору не передбачено

Таким чином, позивач допустив знаходження в приміщенні відповідача осіб, які не перебували з ним у договірних відносинах, на них не розповсюджувалась дія Договору охорони, вони не могли нести жодних обов'язків і відповідальності перед відповідачем, чим порушив пункти 4.1.5 та 4.2.2.1 Договору.

Пунктом 5.2.3 Договору передбачено, що у разі припинення необхідності в користуванні послугами охорони, банк має право достроково припинити дію Договору шляхом письмового повідомлення про це охорони не менш ніж за 2 місяці.

Згідно цих умов відповідачем 27.06.08р. направлено лист з повідомленням про припинення дій Договору 30.08.2008р. в зв'язку з неможливістю філії здійснювати оплату послуг з охорони об'єкта (а.с. 22, 23).

Крім того, 13.08.08р. відповідач також повідомив позивача про відсутність потреб надання ним охоронних послуг та припинення дії Договору. Підставою для дострокового розірвання Договору було визначено допущення позивачем до охорони осіб, які не відповідають встановленим чинним законодавством України кваліфікаційним вимогам та не перебували у трудових відносинах з позивачем (а.с. 26).

Отже, дії філії АКБ «Національний кредит»в місті Балаклея з дострокового розірвання Договору відповідають умовам даного Договору (пункти 11.1 та 5.2.3), а тому є цілком правомірними.

За таких обставин, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання суду в оскаржуваному рішенні на порушення відповідачем вимог чинного законодавства щодо односторонньої відмови від виконання зобов'язання, оскільки такі твердження спростовуються самим умовами Договору (пункт 11.1 та 5.2.3 Договору) та не відповідають дійсним обставинам справи.

Відповідно до ст.623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Згідно діючого законодавства (ст.ст. 614, 623 Цивільного кодексу України, ст. 226 Господарського кодексу України), для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) порушення зобов'язання; 2) збитки; 3) причинний зв'язок між порушенням зобов'язання та збитками; 4) вина.

Однак, колегія суддів вважає, що позивачем не доведений, а матеріалами справи не підтверджений факт порушення відповідачем своїх зобов'язань за Договором.

Крім того, шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між протиправними діями особи, самою шкодою та наявністю вини.

В даному випадку, відсутність причинного зв'язку, як складової цивільного правопорушення робить неможливою відповідальність відповідача.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача збитки у  вигляді неодержаного прибутку, тобто вигода, на яку позивач мав право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання відповідачем.

Прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності і визначається шляхом збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, яке приводить до зростання власного капіталу.

Проте, позивачем не представлено відповідних показників його господарської діяльності, рентабельності підприємства, а також документально не обґрунтовано, з чого саме мав складатися неодержаний прибуток.

Матеріали справи не містять обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми збитків у вигляді неодержаного прибутку, а позивачем не доведено, що заявлена до стягнення сума 10 920,00 грн.  дійсно була б ним отримана в тому разі, якби відповідач не відмовився від охоронних послуг.

До того ж, позивачем не надано доказів вжиття заходів щодо запобігання нібито виниклих збитків в розмірі 10 920,00 грн.

На підставі таких встановлених обставин колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що позивачем не доведено суду протиправність поведінки відповідача, а також не доведено наявність вини відповідача у невиконанні зобов'язань за вказаним договором, заявлена до стягнення сума збитків у вигляді неодержаного прибутку документально та матеріально не обґрунтована, що позбавляє позивача права вимагати стягнення з відповідача збитків.          

Отже, за таких обставин позовні вимоги щодо стягнення 10 920,00 грн. збитків є необґрунтованими, безпідставними та не підтвердженими належними документальними доказами по справі, а тому вони задоволенню не підлягають.

Таким чином, на думку колегії суддів, висновки господарського суду є помилковими та передчасними, оскільки ґрунтуються на наданих позивачем доводах, які не можуть бути належними доказами по справі, що в свою чергу спростовується вищевказаним. В даному випадку суд не надав належної оцінки дійсним обставинам справи та умовам договору, не звернув уваги на умови та порядок відшкодування збитків відповідно до вимог чинного законодавства, не з'ясував, чи передбачає взагалі певна діяльність позивача за спірним договором отримання прибутку і у чому саме він полягає.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 10.12.2008 року по справі № 56/237-08 скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст 22, 623 Цивільного кодексу України, 224, 225, 226 Господарського кодексу України, ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п.1,4 ч.1 ст. 104 ст. ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -                                                                   

постановила:        

        Апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку «Національний кредит»в особі філії акціонерного комерційного банку «Національний кредит»в місті Балаклея Харківської області задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 10.12.2008 року по справі          № 56/237-08 скасувати та прийняти нове рішення.

У позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфінкс Групп»(64200, Харківська область, м. Балаклея, вул. Леніна, 66, кв. 68, код ЄДРПОУ 34923247, п/р 26007301751083 в філії АКБ «Національний кредит» в м. Балаклея, МФО 350705) на користь Акціонерного комерційного банку «Національний кредит»в особі філії акціонерного комерційного банку «Національний кредит»в місті Балаклея Харківської області  (64200, Харківська область, м. Балаклея, вул. 1-го Травня, 17, код                                            ЄДРПОУ 25752913, п/р 39009901350705, відкритий в Розрахункові палаті в АКБ «Національний кредит» м. Київ, МФО банку 350705) державного мита по скарзі у розмірі 54,60 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

         Головуючий суддя                                                                    Барбашова С.В.  

                                 Судді                                                                    Могилєвкін Ю.О.  

                                                                                                               Пушай В.І.