Постанова

від 10.02.2009 по справі 54/150-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

54/150-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09  лютого 2009 р.                                                          Справа №54/150-08

Колегія суддів у складі:

головуючого-судді - Могилєвкін Ю.О., судді –Пушай В.І., Плужник О.В.

при секретарі –Карпенко Ж.М.

за участю представників сторін:

стягувача –Тарасов А.В., Джемілєв М.Т.

боржника –Волинець В.І.

розглянувши апеляційну скаргу позивача вх. № 58Х/3-7 на ухвалу господарського суду Харківської області від 22.12.2008 р. по справі №54/150-08

за позовом – Кредитної спілки «Карат», м. Куп'янськ

до – «Слов'янський культурний фонд», м. Куп'янськ

про визнання дійсним договором, -

  встановила:

        Позивач звернувся до господарського суд з позовною заявою, в який просить суд визнати дійсним договір застави № 907 від 28.07.2004 року, укладений між Кредитною спілкою "Карат" в особі голови правління Хлопоніної Т.П. та членом спілки Волинець В.І. з віднесенням на відповідача судових витрат.

        Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.12.2008 р. (суддя Хачатрян В.С.) відповідно до вимог ст.ст. 1, 21, п. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі № 54/150-08 припинено.

Ухвала господарського суду Харківської області мотивована тим, що як вважає суд першої інстанції, даний спір за предметною ознакою підвідомчий господарському суду, однак, враховуючи те, що спірний договір укладено з фізичною особою, то належним відповідачем по даному спору є фізична особа, яка не можуть бути учасником господарського процесу, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне припинити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, тому що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Позивач з ухвалою господарського суду Харківської області не погоджується, просить її скасувати та передати справу на розгляд по суті до того ж суду.

       Свою скаргу апелянт обґрунтовує тим, що при винесенні ухвали суд не в повному обсязі з'ясував обставини, що мають значення для справи та не правильно застосував норми матеріального, процесуального права, а саме: при винесенні ухвали суд встановив, що даний позов повинен розглядатися у судах загальної юрисдикції на підставі того, що договір, який є предметом спору, був укладений між юридичною та фізичною особою.

Із зазначеною ухвалою позивач не погоджується і зазначає, що у відповідності до ст.24 ЦПК України, загальним судам підвідомчі справи по спорах, що виникають із цивільних відносин, якщо хоча б однією із сторін у спорі є громадянин. У зв'язку з тим, що правовідносини, стосовно застави майна, виникли між юридичними особами, спір стосовно заставленого майна виник виключно між юридичними особами, тому у відповідності до ст.21 ЦПК України даний спір повинен розглядатися лише у господарському суді так як договір застави укладався із директором/засновником «Слов'янського культурного фонду» Волинцем В.І. від імені та в інтересах юридичної особи - «Слов'янського культурного фонду», саме на підставі статуту яким зазначено, що Волинець В.І. самостійно, без доручення, розпоряджається майном фонду (тобто договір був укладений між юридичними особами). Все це підтверджується відповіддю на претензію (вих.№2 від 11.01.2008 року) якою відповідач по справі «Слов'янський культурний фонд»визнав борг по договору кредиту, а також визнав укладеним договір застави №907 від 28.07.2008 року саме юридичною особою - «Слов'янським культурним фондом», та, крім того, майно зазначене у договорі застави, належить саме юридичній особі - «Слов'янському культурному фонду»- і тому спір, стосовно заставленого майна, не може бути розглянутий у загальному суді.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи та не заперечують представники сторін в засіданні судової колегії позов заявлений до юридичної особи - «Слов'янського культурного фонду», м. Куп'янськ, що також підтверджено наданим до справи свідоцтвом про державну реєстрацію (аркуш справи 20).

Відповідно до вимог ст. 21 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі —позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Позивачами вважаються підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі —підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.

       Таким чином, суд першої інстанції обгрунтовано прийняв до розгляду та порушив провадження у справі за поданою позовною заявою. Однак, суд першої інстанції безпідставно припинив провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, тобто тому, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

    В даному випадку суд першої інстанції повинен був розглянути по суті позов заявлений юридичною особою до іншої юридичної особи. Тобто, суд повинен був надати правову оцінку укладеному договору та прийняти рішення щодо задоволення або відмову в задоволенні позовних вимог.

      Таким чином, висновки, викладені в ухвалі господарського суду від 22.12.2008 року не відповідають вимогам ст.ст. 1, 2, 21, 80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 1, 2, 21, 80, 99, 101, 104-106, Господарського процесуального кодексу України, -

                                                   постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити. Ухвалу господарського суду Харківської області від 22.12.2008 р. по справі № 54/150-08 скасувати. Справу передати на розгляд господарському суду Харківської області.

Головуючий суддя                                                                   Могилєвкін Ю.О.

                        судді                                                                   Пушай В.І.

                                                                                                     Плужник О.В.

Повний текст постанови підписано 10.02.2009 р.