Постанова

від 17.02.2009 по справі 20/6-09-212

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/6-09-212

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"17" лютого 2009 р. Справа № 20/6-09-212

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого:       Петрова М.С.  

          суддів:        Разюк Г.П.

                              Тофана В.М.

(Відповідно із розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 24 від 16.02.09р. для розгляду справи № 20/6-09-212 суддю Колоколова С.І. замінено на суддю Тофана В.М.)

при секретарі судового засідання: Ніколовій Г.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Бойко Н.І., довіреність № б/н від 17.07.08;

від відповідача: Демиденко М.К., довіреність № 25 від 01.10.08

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства фірми “Омегафарм”

на ухвалу господарського суду Одеської області від 19.01.2009 року

по справі № 20/6-09-212

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ДВС-Україна”

до Приватного підприємства фірми “Омегафарм”

про зобов'язання вчинити певні дії

                                                 В С Т А Н О В И Л А:

15.01.09 р. ТОВ «ДВС-Україна»звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до ПП фірми «Омегафарм»про зобов'язання відповідача вилучити з цивільного обігу товар - «Картонні коробки з не гофрованого  картону, призначені для пакування дієтичної добавки капсули DAI DAI HUA під брендом », у кількості 7000 штук, що прибули на адресу ПП фірма «Омегафарм»з КНР і знаходяться під митним контролем Південної митниці Державної митної служби України.

Одночасно із позовною заявою ТОВ „ДВС-Україна” подано клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони Південній митниці Державної митної служби України здійснювати митне оформлення товарів за ВМД від 22.12.2008 року № 500030312/8/004718, а саме „Картонні коробки з негофрованого картону, призначені для пакування дієтичної добавки капсули на основі DAI DAI HUA під брендом „LIDA”, у кількості 7000 шт., одержувачем та декларантом яких є Приватне підприємство фірма „ОМЕГАФАРМ”.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.01.09 р. були застосовані заходи забезпечення позову шляхом заборони Південній митниці Державної митної служби України здійснювати митне оформлення  товарів за ВМД від 22.12.2008 р. №500030312/8/004718, а саме «Картонні коробки з не гофрованого  картону, призначені для пакування дієтичної добавки капсули DAI DAI HUA під брендом », у кількості 7000 штук, одержувачем та декларантом яких є ПП фірма «Омегафарм»до вирішення спору по суті.

Необхідність застосування заходів забезпечення позову судом мотивована тим, що між зазначеним заходом та предметом позовної вимоги наявний зв'язок, захід співрозмірний позовній вимозі та  існує імовірність утруднення виконання рішення господарського суду у разі невжиття такого заходу. Судом зазначено, що при відсутності заборони здійснювати  митне оформлення товар може бути негайно реалізований, що в подальшому зробить неможливим його витребування у добросовісного  набувача.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду, ПП фірма «Омегафарм»звернулося з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій  просить прийняти апеляційну скаргу до провадження, зупинити дію ухвали  господарського суду Одеської області від 19.01.09 р.  та скасувати ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову.

В обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі ПП фірма «ДВС-Україна»посилається на те, що заборона митного оформлення вантажу не забезпечує здійснення позовних вимог, а суперечить ним, унеможливлює прийняття рішення про вилучення картонних упаковок з товарного обігу. Зазначене, на думку скаржника, виходить з того, що ПП фірма «Омегафарм»не отримало вантаж у свою власність, а тому не має прав і розпоряджатись ним як своїм товаром та вилучати його з цивільного обігу, як того вимагає позивач.

Скаржник також зазначає, що у провадженні господарського суду Одеської області є справа по спору між тими ж сторонами, про той же предмет і по тим же підставам, що згідно п. 2. ч. 1 ст. 62 ГПК України є підставою для відмови в прийнятті позову, позов ТОВ «ДВС-Україна»прийнято до провадження без доказів зарахування мита до державного бюджету.

ПП фірма «Омегафарм»вважає, що оскаржувана ухвала порушує її право інтелектуальної власності на користування запатентованими розгортками упаковок, так як ПП фірма «Омегафарм»має свій патент за №17110 від 11.08.08 р. на промисловий зразок розгортки упаковки для дієтичних добавок під брендом Da», з приводу чого у провадженні господарського суду м. Києва знаходиться справа за позовами ТОВ «ДВС-Україна»про визнання недійсним патенту ПП фірма «Омегафарм»і зустрічним позовом ПП фірма «Омегафарм»про визнання недійсними патентів ТОВ «ДВС-Україна».

В апеляційній скарзі скаржник також посилається на те, що при уточненні обставин, пов'язаних з доставкою на адресу ПП фірма «Омегафарм»вантажу капсул та упаковок, китайський постачальник листом від 22.12.08 р. офіційно повідомив перевізника, що вантаж відправлено на адресу ПП фірма «Омегафарм»помилково, що він призначений для отримання ТОВ «Медімпекс»(Молдова, м. Бендери). ТОВ «Медімпекс»підтвердило свої права і дало свою згоду на отримання вантажу, що прибув по авіа накладній №16936205 від 22.11.08р., інвойс №2008ХКА від 18.11.08р., на підставі чого ПП фірма «Омегафарм»заявило митній службі про свою відмову від отримання вантажу та його переадресування транзитом на адресу ТОВ «Медімпекс».

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив залишити її без задоволення, а ухвалу господарського суду без змін, вважаючи ухвалу обґрунтованою, такою, що відповідає вимогам чинного законодавства та спрямована на реальне забезпечення позову, про що свідчить адекватність заходів та їх відповідність вимогам, що викладені у позовній заяві.      

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції обставин справи і застосування норм процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

Як зазначалося вище позивач звернувся до господарського суду з позовом про  зобов'язання відповідача вилучити з цивільного обігу товар «Картонні коробки з не гофрованого  картону, призначені для пакування дієтичної добавки капсули DAI DAI HUA під брендом », у кількості 7000 штук, що прибули на адресу ПП фірма «Омегафарм»з КНР і знаходяться під митним контролем Південної митниці Державної митної служби України. Зазначені вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником патенту на №16322 від 10.04.08 р. на промисловий зразок «Розгортка упаковки «Капсули для схуднення »та патенту №16690 від 26.05.08 р. на промисловий зразок «Упаковка для  профілактичного засобу для схуднення Da».

Відповідно до Договору про виготовлення, постачання транспортування, рекламу, розповсюдження та реалізацію товарів від 15.04.2006 р. позивач володіє виключним правом на імпорт (ввезення), рекламування, збереження в цілях продажу, продаж та розповсюдження зазначених товарів на території України.  

Листом Південної митниці Державної митної служби України від 26.12.08 р. №38/28-01/9262 підтверджується, що митницею було призупинено митне оформлення товарів, заявлених у митний режим «імпорт»за ВМД від 22.12.2008 р. №500030312/8/004718 у зв'язку з виявленням ознак контрафактності. Одержувачем та декларантом товару за ВМД є ПП фірма «Омегафарм».

Південна митниця Державної митної служби України листом від 10.01.09 р. №38/28-02/137 повідомила про продовження призупинення митного оформлення товару та зазначила, що у випадку неподання ухвали суду про заборону вчинення певних дій, товари будуть підлягати митному оформленню.

З метою захисту свого права інтелектуальної власності позивач звернувся з відповідними позовними вимогами до відповідача, який задекларував відповідні упаковки, ввозячи товар на територію України. З метою поновлення свого порушеного права  позивач у позовній заяві просив зобов'язати відповідача вилучити з цивільного обігу задекларований відповідачем товар. Разом з поданням позову, позивачем було надано клопотання, в якому позивач просив забезпечити позовні вимоги шляхом заборони митниці проводити митне оформлення товару, що дозволило би до вирішення спору по суті зупинити товар та зберегти його під митним контролем.

Матеріалам справи та чинним законодавством підтверджується правомірність зазначеної вимоги про застосування заходів забезпечення позову, виходячи з такого.

Відповідно до статті 66 ГПК України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. При цьому заходи, що застосовує суд повинні бути пов'язані з предметом позовних вимог, не перевищувати розмір позовних вимог та відповідати вимозі адекватності заходів заявленим позовним вимогам.

Як свідчать матеріали справи, позов заявлено з вимогою про вилучення товару з цивільного обігу, відносно цього ж товару судом першої інстанції застосовані заходи забезпечення позову, спрямовані на зупинення товару в певному місці та запобіганню його розповсюдження, що ускладнить виконання рішення суду, якщо останнє буде прийнято на користь позивача. Тобто судом дотримані всі вимоги щодо адекватності, спів розмірності та відповідності заходів позивним вимогам. Заборона здійснювати митне оформлення багажу дійсно  запобігає з'явленню відповідних товарів в широкому обігу та таким чином сприяє забезпеченню позовних вимог щодо вилучення товарів з цивільного обігу.

Стосовно доводів апеляційної скарги, то слід зазначити їх суперечливість та невідповідність матеріалам справи та законодавству, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до матеріалів справи позов прийнятий судом з дотриманням вимог процесуального законодавства, при наявності всіх документів, які закон визначає як обов'язкові для подання позову (ст. 57 ЦПК України).

Ствердження відповідача про наявність у провадженні суду спору між тими ж сторонами та відносно  того ж предмету спростовується копією позовної заяви та ухвал господарського суду Одеської області від 06.10.08р. по справі №11/141-08-4163.

Суд, вирішуючи питання про застосування заходів забезпечення позову повинен надавати оцінку обґрунтованості заявленого клопотання про застосування заходів забезпечення спору, а не вирішувати спір по суті. Питання щодо порушень прав інтелектуальної власності, на яке посилається скаржник повинно розглядатись у межах розгляду позовних вимог і не могло бути вирішено судом при прийнятті ухвали про забезпечення позову.

Відносно порушення судом прав особи, на адресу якої нібито переадресований товар слід зазначити наступне.

Скаржник надав до суду як додатки до апеляційної скарги лист вантажовідправника від 22.12.08р. про зміну отримувача товару, лист ПП фірми «Омегафарм»№1 від 05.01.09р. на ім'я начальника митного посту Одеса Аеропорт про відмову від вантажу на користь ТОВ «Медімпекс»Молдова, м. Бендери та лист №01-7/1 від 08.01.09р. Посилаючись на зазначені документи скаржник вважає порушеними права ТОВ «Медімпекс»у зв'язку зі здійсненням переадресації на його користь та зміну режиму «імпорт»на режим «транзит»відносно вантажу, що був задекларований відповідачем за ВМД від 22.12.2008 р. №500030312/8/004718.

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 09.06.1997 р. №574, якою затверджено Положення про вантажну митну декларацію, ВМД –це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів. Відповідно до п. 5 зазначеного Положення декларант несе юридичну відповідальність за надані відомості, які є достовірними. Декларація не може бути відкликана декларантом. На час розгляду скарги відповідачем не надано доказів того, що у наданій ним для оформлення вантажу ВМД зазначений інший режим або інший вантажоотримувач. За даними ВМД посвідчений режим –«імпорт», вантажоотримувач –ПП фірма «Омегафарм».

Наказом Державної митної служби України від 08.12.98р. №771 затверджено Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення, відповідно до розділу 7 якого для зміни митного режиму, а також для переадресування товарів обов'язково повинна надаватись заява з додаванням наступних документів: товаросупровідні документи (у відповідності до обраного виду транспорту); документ, що підтверджує згоду попереднього одержувача товарів на зміну митного режиму щодо цих товарів; зовнішньоекономічна угода (контракт) між власником товарів і резидентом про придбання товарів, щодо яких змінюється митний режим, у разі ввезення з метою вільного використання на митній території України; документ, що підтверджує згоду нового одержувача товарів. Цей документ повинен містити відомості про кількість товарів, їх вартість, умови поставки та бути завіреним підписом начальника митниці або особи, що його заміщає і круглою печаткою митниці за місцем державної реєстрації нового одержувача товарів.

Перелічені вище документи є підтвердженням того, що заявник звернувся до митниці з проханням здійснити заміну митного режиму та переадресацію.

Втім, документи, надані скаржником, наведеному переліку не відповідають, та взагалі не містять доказів того, що вони направлялись до митниці, в той час як відповідно до наявних в матеріалах справи листів Південої митниці інформація щодо зміни митного оформлювання декларантом не змінювалась.

Крім зазначеного, відповідно до п. 7.1 Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення про зміну митного режиму повинно прийматись відповідне рішення. Тобто до часу прийняття рішення про зміну митного режиму або про переадресацію вантажоотримувачем є особа, яка зазначена у вантажній митній декларації.

До проміжної митниці з письмовою заявою про зміну митного режиму та переадресування товарів має право звернутися їх власник або за письмовим дорученням власника перевізник чи експедитор.

При цьому власник товарів повинен подати проміжній митниці належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують набуття ним права власності на товари, які підлягають переадресуванню. Ці ж копії документів подаються у разі звернення до митниці перевізника або експедитора, що діє за письмовим дорученням власника товару вантажній митній декларації.

Суд приходить до висновку, що до моменту прийняття рішення про зміну митного режиму та переадресації є достовірними та обов'язковими дані, заявлені у вантажній митній декларації, яка свідчить про права й обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших дій (п. 1.6 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затв. Наказом Державної митної служби України від 20.04.05р. №314).

Аналізуючи наведені норми законодавства та надані скаржником докази судова колегія приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість доводів скаржника про зміну вантажоотримувача та відповідно порушення його прав.

В судовому засіданні апеляційного суду представник скаржника заявив клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку із поданням ТОВ „Медімпекс” апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Одеської області від 19.01.09 р. по даній справі, однак доказів, підтверджуючих факт подання ТОВ „Медімпекс” вказаної апеляційної скарги у порядку, встановленому ГПК України не надав, тому його клопотання залишено без задоволення.

Враховуючи вищенаведене, апеляційна скарга ПП фірма «Омегафарм» підлягає залишенню без задоволення, оскаржувана ухвала місцевого господарського суду –без змін.

Керуючись ст.ст.66, 99, 101, 103, 105,106  ГПК України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

       Апеляційну скаргу Приватного підприємства фірма „ОМЕГАФАРМ” залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Одеської області від 19.01.09 р. –без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

             Головуючий суддя                                                         М.С. Петров

Суддя                                                                                Г.П.  Разюк                      

         Суддя                                                                                В.М. Тофан