Постанова

від 03.04.2013 по справі 826/2998/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 квітня 2013 року 11:26 № 826/2998/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. за участю секретаря судового засідання Хилі І.В. та представників сторін:

від позивачів: Лісовенка О.О.,

від відповідача: Богдан Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Трест «Київелектромонтаж» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001912270 від 26 лютого 2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство «Трест «Київелектромонтаж» (надалі за текстом - позивач, ПАТ «Трест «Київелектромонтаж») з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби (надалі за текстом - відповідач, ДПІ у Голосіївському районі міста Києва ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001912270 від 26.02.2013р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач необґрунтовано дійшов висновку про безпідставність віднесення ПАТ «Трест «Київелектромонтаж» до складу податкового кредиту суми ПДВ за наслідками господарської операції з ТОВ «Інстал-Електро», оскільки відповідні суми ПДВ підтверджені належним чином оформленими податковими накладними.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, надав додаткові пояснення, просить позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачем в порушення вимог пунктів 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України було завищено податковий кредит за квітень 2012 року на суму 6 327,30 грн., сформований за наслідками господарської операції з поставки гофротруб контрагентом ТОВ «Інстал-Електро».

Аргументуючи свою позицію відповідач зазначив про наявність акта перевірки ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС № 839/2240/33541781 від 12.10.2012 року, яким встановлено відсутність факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Інстал-Електро».

Також відповідач зазначав, що перевірка позивача проведена у порядку визначеному чинним податковим законодавством, викладені в акті перевірки висновки відповідають встановленим фактичним обставинам, відтак підстав для скасування прийнятого за її наслідками рішення немає.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд встановив наступне.

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Трест «Київелектромонтаж» (код ЄДРПОУ 04012750) перебуває на податковому обліку в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 листопада 2012 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих ПАТ «Трест «Київелектромонтаж» у податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2012 року, про що складено акт №1765/1/15-225-04012750 від 26.11.2012 року (надалі за текстом - Акт) (а.с. 8-12).

18 лютого 2013 року позивачем було подано до ДПІ у Голосіївському районі міста Києва заперечення до акту №1765/1/15-225-04012750 від 26.11.2012р. (а.с. 13-14).

У відповідь на заперечення ДПІ у Голосіївському районі міста Києва повідомлено, що висновки Акту залишаються без змін, а заперечення, відповідно, без задоволення (а.с.15).

За результатами камеральної перевірки та на підставі складеного акта, відповідачем 26.02.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001912270 про збільшення позивачеві грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 9 490,50 грн. (основний платіж - 6 327,00 грн., штрафна санкція - 3 163,50 грн.) - а.с.6.

У відповідності до висновку акту перевірки перевіркою встановлено порушення ПАТ «Трест «Київелектромонтаж» п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, внаслідок завищення податкового кредиту за квітень 2012 року на суму 6327,30 грн., сформованого за наслідками взаємовідносин з ТОВ «Інстал-Електро» (код ЄДРПОУ 33541781).

Підставою для такого висновку послугувало те, що згідно отриманого від ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача - ТОВ «Інстал-Електро» встановлено наявність ознак «фіктивності» та відсутність реального здійснення господарської діяльності. Засновник та директор ТОВ «Інстал-Електро» гр. ОСОБА_3 за місцем реєстрації не проживає, встановити фактичне місцезнаходження останнього не виявилось можливим.

Також згідно використаного в ході перевірки висновку спеціаліста № 497 від 02.10.2012р. встановлено, що підписи від імені гр. ОСОБА_3 у наданих для дослідження документах (копія рішення від 30.05.2005 р., копія довіреності від 01.06.2005р.) виконано не гр. ОСОБА_3, а іншою особою.

З огляду на викладене в акті перевірки зроблено висновок, що сума податку на додану вартість, яка врахована ПАТ «Трест «Київелектромонтаж» у складі податкового кредиту з ПДВ за квітень 2012 року у сумі 6 327,30 грн. не відповідає сумі податкових зобов'язань, задекларованих ТОВ «Інстал-Електро», тобто є більшою на 6 327,30 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Тому у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України ; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо ( неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення ( дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України від 02.12.2010 №2755-VI), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (п.п. 75.1.1. п. 75.1. ст. 75 ПК України).

Згідно вимог пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (п. 76.2. ст. 76 ПК України).

Листом ДПА України "Щодо питань адміністрування податку на додану вартість" від 23.03.2011, № 8073/7/16-1617 роз'яснено, що підрозділи оподаткування юридичних осіб проводять камеральну перевірку. Посадові особи контролюючого органу здійснюють камеральну перевірку без обов'язкового письмового запиту органу державної податкової служби та будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Під час камеральних перевірок аналізуються розбіжності, виявлені за результатами електронної обробки (звірки) податкової звітності з податку на додану вартість та обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, зокрема:

1) розбіжності при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість:

- арифметико-логічні помилки при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість (додатків);

- даних податкової декларації з податку на додану вартість та додатками до неї;

2) розбіжності між даними податкової декларації з податку на додану вартість та реєстром виданих та отриманих податкових накладних;

3) розбіжності між даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних та даними митних органів;

4) розбіжності між даними реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних;

5) розбіжності між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом контрагентів (по заниженню податкових зобов'язань; по завищенню податкового кредиту) за даними розшифровок;

6) розбіжності за результатами співставлення даних реєстрів виданих та отриманих податкових накладних контрагентів (у виданих податкових накладних; в отриманих податкових накладних);

7) розбіжності за результатами обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних.

За результатами проведених камеральних перевірок працівники підрозділів оподаткування юридичних осіб проводять:

- складання актів, підготовку та направлення податкових повідомлень-рішень з метою застосування згідно пункту 120.1 статті 120 Кодексу штрафних санкцій до платників податків, які не подали у встановлені терміни до податкового органу податкову звітність з ПДВ;

- складання актів у разі якщо результати камеральної перевірки податкової звітності платника свідчать про наявність у такій звітності помилок (порушень);

- підготовку та направлення податкових повідомлень-рішень у разі якщо результати камеральної перевірки податкової звітності платника свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, завищення суми бюджетного відшкодування, завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість (згідно пункту 123.1 статті 123 Кодексу);

- оформлення довідок про неможливість вручення платнику податку документа (листа, акта камеральної перевірки, податкового повідомлення-рішення тощо) та передача до підрозділу податкової міліції з метою встановлення місцезнаходження платника податків;

- формування висновків за наслідками камеральних перевірок податкової звітності та опрацювання іншої наявної в базах даних та звітній частині облікової справи платника податкової інформації (результатів Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів, розбіжностей у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних контрагентів, даних митних органів, інформації Єдиного реєстру податкових накладних тощо) (Лист ДПА України "Щодо питань адміністрування податку на додану вартість" від 23.03.2011, № 8073/7/16-1617).

Форма акта про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, затверджена наказом ДПА України від 25.01.2011 N 41 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", набула чинності з 4 березня 2010 року.

Акт складається у разі виявлення за результати камеральної перевірки помилок (порушень) за кожен звітний (податковий) період. Залежно від підстави перевірки (неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з податку на додану вартість (п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76, п. 49.18 ст. 49 Кодексу) або виявлення помилок (порушень) в податковій звітності з податку на додану вартість (п. 200.10 ст. 200, п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76) в Акті зазначається:

суть помилки (порушення) - відміткою та, у разі необхідності, указанням пунктів Кодексу та нормативно-правових актів;

інформація про застосовані штрафи для визначення повторності порушень;

таблиця з показниками, у яких допущено помилки (для перевірки з питань виявлення помилок (порушень) в податковій звітності з податку на додану вартість), або таблиця з показниками термінів подання податкової звітності з податку на додану вартість;

відповідний висновок.

Виходячи з вищенаведених правових норм права суд приходить до висновку, що предметом дослідження камеральної перевірки можуть бути лише дані податкових декларацій (розрахунків) платника податків, зокрема правильність відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або методологія проведення цих розрахунків. При цьому будь-які дослідження документів, які були підставою для таких розрахунків, в тому числі первинні бухгалтерські документи, акти перевірок контрагентів, експертні висновки , при проведенні камеральної перевірки не проводяться , оскільки це є предметом документальної перевірки. У разі, якщо предметом дослідження мають бути документи по проведеним операціям, то така перевірка не може відноситися до категорії камеральної перевірки.

Отже, документами, які мають відношення до камеральної перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші, а у разі, якщо при проведенні камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, відповідач має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку позивача з дослідженням та оцінкою всіх первинних документів за спірними відносинами, а сама перевірка повинна проводитись у т.ч. на підставі наказу керівника ДПІ та направлення на перевірку.

Натомість відповідачем під час здійснення камеральної перевірки податкової звітності позивача з податку на додану вартість за квітень 2012 року, крім даних податкової звітності позивача, використовувався також акт ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС від 12.10.2012р. № 839/2240/33541781 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Інстал-Елктро» за період діяльності з 30.05.2005р по 02.10.2012р., яким встановлено наявність ознак «фіктивності» підприємства та відсутність реального здійснення господарської діяльності, а також висновок спеціаліста № 497 від 02.10.2012р., які не належать до податкової звітності позивача.

Також, відповідно до п.200.10 ст.200 ПК України, камеральна перевірка заявлених у податковій декларації даних проводиться податковим органом протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації.

В той же час, на порушення зазначених вимог камеральна перевірка даних, заявлених позивачем у податковій декларації за квітень 2012 року, була проведена відповідачем у листопаді 2012 року.

Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв не у спосіб, передбачений законом, з порушенням порядку та строків проведення камеральної перевірки.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З аналізу норм чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, та встановлених обставин у справі суд прийшов до висновку, що ДПІ не було дотримано вимоги ПК України та передбачених ст. 2 КАС України принципів, що стало підставою для прийняття протиправного рішення, яке слід скасувати.

При цьому, суд не надає правової оцінки доводам податкового органу, викладеним в Акті перевірки щодо порушення позивачем п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, оскільки рішення відповідача скасовується судом суто з формальних підстав.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що вимоги позивача ґрунтуються на законі, підтверджені матеріалами справи та підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства 114,70 грн. судових витрат.

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011р. №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби № 0001912270 від 26 лютого 2013 року.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Трест «Київелектромонтаж» судові витрати у розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять 70 коп.).

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Патратій О.В.

Повний текст постанови складено та підписано: 09 квітня 2013 року.