Постанова

від 08.04.2013 по справі 815/1655/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1655/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2013 року о 10.18 год. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юхтенко Л.Р.,

при секретарі судового засідання - Каракаш Ю.І.,

за участю

представника позивача - Бартош М.В., за довіреністю

представника відповідача - Лупуленко О.П., за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «ТТ-Транс» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення форми №0009612301 від 11.07.2012 року, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «ТТ-Транс» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення форми №0009612301 від 11.07.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної фахівцями Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС позапланової невиїзної документальної перевірки Приватного підприємства «ТТ-Транс» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Маркет-Строй Ко» за березень-квітень 2011 року та ТОВ «Тала Груп» за серпень 2011 року, був складений та підписаний акт перевірки № 174/22-214/36156086/230 від 04.07.2012 року. На підставі вказаного акту перевірки, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС було прийнято податкове повідомлення - рішення №0009612301 від 11.07.2012 року про збільшення позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 44 142 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 510 грн.

Позивач не згоден з висновками акту перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням, оскільки вважає, що встановлені в акті перевірки висновки були зроблені на підставі актів перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Маркет-Строй Ко» та ТОВ «Тала Груп»», без врахування поданої під час перевірки позивачем первинної бухгалтерської документації. Виконання позивачем та його контрагентами зобов'язань за спірними договорами підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які були надані перевіряючим під час проведення перевірки. Крім того, податковим органам не надані повноваження робити висновки щодо нікчемності укладених платниками податків правочинів.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову у повному обсязі з підстав викладених у письмових запереченнях.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення представників позивача судом по справі встановлені наступні факти та обставини.

Приватне підприємство «ТТ-Транс» в якості юридичної особи зареєстроване 20.10.2008 року виконавчим комітетом Одеської міської ради та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС.

Судом встановлено, що на підставі наказу начальника ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 19.06.2012 року №887, відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, фахівцем ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «ТТ-Транс» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Маркет-Строй Ко» за березень-квітень 2011 року та ТОВ «Тала Груп» за серпень 2011 року. Повідомлення про перевірку та копія наказу були вручені директору підприємства Васильєву Р.О., 20.06.2012 року. За результатами вказаної перевірки перевіряючим був складений та підписаний акт перевірки № 174/22-214/36156086/230 від 04.07.2012 року (а.с. 10-17).

З акту перевірки вбачається, що ПП «ТТ-Транс» було порушено вимоги п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ним податку на додану вартість по операціям з контрагентами ТОВ «Маркет-Строй Ко» та ТОВ «Тала Груп» на загальну суму 42 105 грн.

До такого висновку перевіряючи дійшли, посилаючись висновки актів перевірок ДПІ у Приморському районі м. Одеси №1800/23-5/37420365 від 01.07.2011 року, №506/23-5/ 37420365 від 01.07.2011 року №494/23-513/37170667 від 24.02.2012 року відносно контрагентів позивача ТОВ «Маркет-Строй Ко» та ТОВ «Тала Груп», якими встановлено, що у зазначених підприємствах відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби для ведення господарської діяльності.

Судом встановлено, що у перевіряємий період позивачем були укладені договори поставки з ТОВ «Маркет-Строй Ко» та ТОВ «Тала Груп», відповідно до умов пп.1.1 п.1 яких «Постачальник приймає на себе обов'язок доставки та розвантаження, а покупець - прийняти та оплатити товар, в асортименті та у кількості, зазначеному у видаткових документах, які є невід'ємною частиною цього договору, пп. 2.1 п. 2 договорів передбачено, що загальна кількість продукції, її асортимент та кількість визначаються сторонами та зазначаються в товаросупровідних документах, які є невід'ємною частиною цього договору, пп. 3.2 п.3 договорів передбачено, що «постачання продукції може здійснюватися транспортом постачальника на склад покупця», пп. 5.1 п. 5 договорів передбачено, що «товаросупровідними документами є товарна або товаротранспортна накладна», пп.5.2 п.5 договорів передбачено, що «при розвантаженні продукції наявність довіреності є обов'язковим».

Між тим, актом перевірки зафіксовано, що позивачем до перевірки не були надані докази фактичного здійснення зазначених у договорах товарів, у зв'язку з ненаданням підприємством до перевірки товарних або товарно-транспортних накладних, а актами перевірок ДПІ у Приморському районі м. Одеси зафіксовано відсутність у зазначених підприємств основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів для ведення господарської діяльності, а також, встановлена їх відсутність за місцезнаходженням.

Судом встановлено, що на підставі вказаного акту перевірки, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС було прийнято податкове повідомлення - рішення №0009612301 від 11.07.2012 року про збільшення позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 44 142 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 510 грн. (а.с. 9).

Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201. 4 ст. 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 201.6. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 201.14 ст. 201 Податкового кодексу України, платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пункт 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлює вичерпний перелік обов'язкових реквізитів, які повинні мати первинні облікові документи.

Так, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до абзацу першого п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Суд вважає, що перевіряючий вірно дійшов до висновку щодо завищення позивачем податкового кредиту по господарським відносинам з ТОВ «Маркет-Строй Ко» та ТОВ «Тала Груп», виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Маркет-Строй Ко» та ТОВ «Тала Груп» уклали з позивачем договори поставки товарів. Відповідно до податкових накладних вбачається, що позивач придбавав у вказаних контрагентів велику кількість машинного масла та різних автомобільних запчастин. Умовами договорів було передбачено, що «Постачальник» (контрагенти) приймає на себе обов'язок доставки та розвантаження, а «Покупець» (позивач) - прийняти та оплатити товар, в асортименті та у кількості, зазначеному у видаткових документах, які є невід'ємною частиною цього договору, загальна кількість продукції, її асортимент та кількість визначаються сторонами та зазначаються в товаросупровідних документах, які є невід'ємною частиною цього договору, постачання продукції може здійснюватися транспортом постачальника на склад покупця, товаросупровідними документами є товарна або товаротранспортна накладна, та при розвантаженні продукції наявність довіреності є обов'язковим.

Між тим, як вбачається з матеріалів перевірки та матеріалів справи у позивача відсутні документи, наявність яких передбачена умовами договорів та які підтверджують перевезення, а саме: товарно-транспортні накладні та дорожні листи.

Відповідно до п. 11.1. наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів. Товарно-транспортна накладна - це є єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Дорожній лист - документ установленого законодавством зразка для визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Відповідно до п. 11.7 вказаних Правил, перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Форма товарно-транспортної накладної затверджена наказом Міністерства транспорту та Міністерства Статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29.12.1995 року № 488/346, пунктом 2 якого передбачено, що товарно-транспортні накладні у формі первинного обліку повинні застосовувати всі суб'єкти господарювання незалежно від форми власності.

Отже, товарно-транспортна накладна і дорожні листи відноситься до первинної транспортної документації, ведення форм якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Здійснення поставки товару на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарських операцій від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік.

Тому, суд вважає, що позивач не довів, що він фактично отримав зазначений у договорах товар.

Отже, суд дійшов висновку, що за вказаними господарськими операціями у позивача не виникло право на віднесення сум податку до податкового кредиту, передбаченого п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України.

Тому, суд вважає, що відповідачем правомірно винесено податкове повідомлення - рішення №0009612301 від 11.07.2012 року про збільшення позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 44 142 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 510 грн.

Суд погоджується з думкою позивача, що висновки актів інших податкових органів відносно контрагентів не можуть слугувати підставою для зменшення податкового кредиту та витрат, але як вбачається з акту перевірки, однією із підстав встановлення порушення було саме відсутність у позивача товарно-транспортних накладних та дорожніх листів. Дана правова позиція узгоджується позицією, викладеною в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.10.2012 року по справі № К/9991/50493/12.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси Одеської області було вірно збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по господарським операціям з ТОВ «Маркет-Строй Ко» та ТОВ «Тала Груп».

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач правомірно виніс податкове повідомлення-рішення, в свою чергу, позивачем не надані належні докази в обґрунтування своїх позовних вимог.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача про скасування податкового повідомлення - рішення №0009612301 від 11.07.2012 року, винесеного Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси Одеської області, не підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Враховуючи відсутність документально підтверджених судових витрат відповідача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, керуючись ст. 94 КАС України, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

З огляду на вищевикладене, відповідно до положень Податкового кодексу України, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159-163, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «ТТ-Транс» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення форми №0009612301 від 11.07.2012 року - відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки передбачені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 08 квітня 2013 року.

Суддя Л.Р. Юхтенко

Повний текст постанови складено 08 квітня 2013 року.