Постанова

від 28.03.2013 по справі 826/2447/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 березня 2013 року 11:10 № 826/2447/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Ткачук О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Солом'янського району м. Києва Державної податкової служби до про Товариства з обмеженою відповідальністю «Тонад» накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків за участю:

від позивача - Вегера Т.М.;

від відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Солом'янського району м. Києва Державної податкової служби звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тонад», в якому просить суд прийняти рішення про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в установі банку Товариства з обмеженою відповідальністю «Тонад» (код ЄДРПОУ 32373164) з метою погашення податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств та з комунального податку у розмірі 22 149,04 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у відповідача обліковується консолідована податкова заборгованість перед Державним бюджетом з податку на прибуток у розмірі 22 078,69 грн. та з комунального податку у розмірі 70,35 грн., яка на день звернення до суду відповідачем не сплачена, майно, що підлягає внесенню у податкову заставу, у відповідача відсутнє. Зазначені обставини, на думку позивача, є підставою для накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банках.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 28 березня 2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові.

Відповідач явку повноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце судового засідання належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив, заперечень на позовну заяву суду не надано.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 28 березня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тонад» (код ЄДРПОУ 32373164) згідно довідки про взяття на облік платника податків № 5576/29-004 від 07 липня 2010 року перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби з 07 березня 2003 року.

За результатами фінансово-господарської діяльності у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на прибуток приватних підприємств та з комунального податку.

Заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств виникла з таких підстав.

Відповідачем відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена виїзна перевірка ТОВ «Тонад» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2006 року по 31 березня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2005 року по 31 березня 2009 року.

За результатами перевірки складено Акт перевірки від 08 жовтня 2009 року № 12092/23-02/32373164, відповідно до якого встановлено порушення підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 13 107,00 грн., статті 15, 19 Декрету Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року № 56-93 «Про місцеві податки і збори» та пунктів 5.1, 5.2 рішення Київської міської ради від 18 березня 2004 року № 81/1291 «Про затвердження Положення про комунальний податок в м. Києві», в результаті чого занижено комунальний податок за ІІ квартал 2007 року на суму 66,30 грн. та неподання декларацій за ІІ квартал 2007 року.

На підставі Акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0003732302/0 від 22 жовтня 2009 року, відповідно до якого визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 13 107,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6 553,00 грн.

Крім того, відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Тонад» з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток. За результатами перевірки складено акт № 6513/15-1-32373164 від 30 травня 2010 року про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету. Перевіркою встановлено порушення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, а саме ТОВ «Тонад» протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на прибуток.

На підставі акту № 6513/15-1-32373164 від 30 травня 2010 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0028421501/0 від 30 травня 2011 року, яким визначено суму штрафу в розмірі 50% грошового зобов'язання з податку на прибуток, погашеного з затримкою, що становить 1 526,42 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0028431501/0 від 30 травня 2011 року, яким визначено суму штрафу у розмірі 20% грошового зобов'язання з податку на прибуток, погашеного з затримкою та становить 292,40 грн.

Також Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Тонад» з питань неподання або несвоєчасного подання податкової звітності з податку на прибуток за І півріччя 2011 року та 9 місяців 2010 року, під час якої було встановлено порушення підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За результатами перевірки складено Акт № 486/15-1-32373164 від 26 січня 2011 року, на підставі якого за неподання податкової звітності з податку на прибуток за І півріччя та 9 місяців 2010 року у строки, визначені законодавством, винесено податкове повідомлення-рішення № 0006571501/0 від 27 січня 2011 року про застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 340,00 грн.

Також відповідачем проведено камеральну перевірку ТОВ «Тонад» за звітний податковий період ІІ квартал 2011 року з питань несвоєчасного подання звітності та несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань.

За результатами даної перевірки складено акт № 1024/15-1-32373164 від 06 лютого 2012 року, на підставі якого винесене податкове повідомлення-рішення № 0003741501 від 28 лютого 2012 року з визначенням суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток, з якого штрафні (фінансові) санкції на суму 170,00 грн.

В матеріалах справи містяться податкові декларації з податку на прибуток підприємства, де платником податків самостійно визначено податкові зобов'язання: декларація від 04 лютого 2010 року, за якою визначена сума податку до сплати в розмірі 1 462,00 грн., декларація за І квартал 2010 року на суму - 313,00 грн., декларація за 3 квартали 2010 року на суму - 886, 00 грн.

Згідно з розрахунком штрафних санкцій, що містяться в матеріалах справи, відповідачем частково сплачений борг.

З метою погашення податкової заборгованості позивачем на адресу відповідача направлялись податкові вимоги: перша податкова вимога форми «Ю1» № 1/1781 від 24 грудня 2009 року, за якою загальна сума податкового боргу за погодженими податковими зобов'язаннями становить 19 753,83 грн.; друга податкова вимога № 2/475 від 02 березня 2010 року - на суму 19 794, 76 грн.

Податкові вимоги направлялись на адресу платника податків з повідомленням про вручення. Але у зв'язку з поверненням поштової кореспонденції до податкового органу, останнім складено акт № 2702/24-30 про неможливість вручення та розміщення податкової вимоги на дошці податкових оголошень.

У зв'язку зі сплатою відповідачем частини суми податкового зобов'язання, сума боргу з податку на прибуток підприємств складає 22 078,69 грн. (21 811,34 грн. - основний борг. + 267,35 грн. - пеня).

Заборгованість з комунального податку виникла з таких підстав.

Відповідачем самостійно визначено податкові зобов'язання з комунального податку та подано до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва податкові розрахунки з комунального податку від 03 лютого 2010 року, згідно якого розмір комунального податку складає 25,50 грн., від 11 травня 2010 року, згідно якого розмір комунального податку складає 22,10 грн. та від 09 серпня 2010 року, згідно якого розмір комунального податку складає 20,40 грн. Також за відповідачем обліковується пеня в розмірі 2,35 грн.

Отже, загальна сума з комунального податку за узгодженими податковими зобов'язаннями відповідача становить 70,35 грн. (68,00 грн. - основний борг + 2,35 грн. - пеня).

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед бюджетом з податку на прибуток підприємств та комунального податку становить 22 149,04 грн.

Згідно положень статті 19-1 Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 05 липня 2012 року № 5083-VI) до функцій органів державної податкової служби, зокрема, віднесено: здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом (п.п.19-1.1.1 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України); здійснення контролю за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі (п.п.19-1.1.15 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України); організація роботи та здійснення контролю за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку (п.п.19-1.1.19 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України).

Згідно підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до пункту 94.3, пункту 94.4, пункту 94.5 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті. Арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Арешт майна може бути повним або умовним.

Застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду (п.п.94.6.2 п.94.6 ст.94 ПК України).

Пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі арешт майна) визначається як винятковий спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Відповідно до пункту 7.3 Порядку застосування адміністративного арешту майна платників податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07 листопада 2011 року № 1398, для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Наведені вище норми законодавства, якими регулюються підстави і порядок накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банку, визначають обов'язкові обставини, з якими законодавець пов'язує виникнення права податкового органу на звернення до суду із даними вимогами.

Так, на виконання покладених на нього функцій з огляду на положення підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України податковий орган уповноважений на звернення до суду із вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банку за умови наявності у платника податків податкового боргу, узгодженого у встановленому законодавством порядку та відсутності у останнього майна, за рахунок якого такий борг може бути погашений та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Однією з підстав для припинення адміністративного арешту майна платника податків є погашенням податкового боргу платника податків (п.п.94.19.2 п.94.19 ст.94 ПК України).

При цьому, арешту коштів та інших цінностей такого платника податків, що знаходяться в банку, передує ряд заходів, визначених Главою 9 Податкового кодексу України, які слід вжити податковому органу з метою забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань, в тому числі встановлення майна та інших цінностей такого платника податків, що можуть стати джерелами погашення податкових зобов'язань платника податків, передача такого майна у податкову заставу та накладення адміністративного арешту на майно.

На підтвердження факту відсутності у платника податків майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, позивачем було надано копію інформаційної довідки Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 01 вересня 2010 року за № 34674 (И-2010), відповіді Державної авіаційної адміністрації Міністерства транспорту та зв'язку України від 01 вересня 2010 року, відповіді Інспекції головного державного реєстратора флоту Міністерства транспорту та зв'язку України № 3/11.1-3104/3733 від 10 серпня 2010 року та копію листа до УДАІ ГУ МВС України в м. Києві № 5780/9/24/041 від 29 липня 2010 року, відповідно до яких за відповідачем повітряних суден, транспортних засобів та квартири № 57 в будинку 23/25 по вулиці Клінічній за відповідачем на зареєстровано.

Суд звертає увагу позивача, що останнім на підтвердження факту відсутності у платника податків майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг надано відповіді станом на 2010 рік і будь-яких інших запитів та відповідей стосовно наявності (відсутності) у платника податків майна у період з 2011 року по 2013 рік позивачем суду не надано, а отже не підтверджено про вчинення будь-яких дій позивачем, спрямованих на встановлення майна та інших цінностей відповідача.

Крім того, в матеріалах справи міститься копія рішення № 399 від 25 червня 2010 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Разом з тим, позивачем не надано жодного звернення на адресу відповідача з вимогою надати перелік майна, що перебуває у власності підприємства.

Таким чином, позивачем не надано доказів на підтвердження вжиття всіх необхідних заходів, спрямованих на розшук майна відповідача з метою погашення податкового боргу, а отже викладені у позові обставини визнаються судом не доведеними.

Крім того, не надано й рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, форму якого затверджено наказом Міністерством фінансів України № 1398 від 07 листопада 2011 року.

Суд звертає увагу позивача на те, що адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу, а наявність у відповідача такого боргу не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку.

Крім того, слід зазначити, що накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банку не може призвести до позитивного наслідку, як то забезпечення виконання платником податків його обов'язків без вжиття заходів, спрямованих на безпосереднє стягнення такого боргу у судовому порядку.

Так, з бази Діловодство спеціалізованого суду (ДСС) вбачається, що позивач звертався до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тонад» про стягнення податкової заборгованості в розмірі 22 148,89 грн., в тому числі: з податку на прибуток приватних підприємств - 22 078,69 грн., з комунального податку - 70,20 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2012 року у справі № 2а-11411/12/2670 за позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Тонад» про стягнення податкової заборгованості, адміністративний позов задоволено повністю, стягнуто з розрахункових рахунків ТОВ «Тонад» податкову заборгованість у розмірі 22 148,89 грн. на користь Держави.

Крім того, на виконання зазначеної постанови судом 02 листопада 2012 року було видано виконавчий лист.

Жодних доказів неможливості виконання постанови суду про стягнення з відповідача заборгованості перед бюджетом в розмірі 22 148,89 грн., на виконання якої 02 листопада 2012 року видано виконавчий лист, позивачем суду не надано.

Згідно частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач не довів обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та не надав необхідні докази в підтвердження своїх позовних вимог, що дає суду підстави для відмови позивачу у задоволені його вимог про застосування виняткового способу забезпечення виконання платником податків його обов'язків - накладення арешту на кошти та цінності відповідача, що знаходяться в банку.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя В.П. Катющенко