Постанова

від 03.04.2013 по справі 807/232/13-а

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Cправа № 807/232/13-а

Ряд стат. звіту № 8.2.6

Код - 10

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2013 р. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд під головуванням судді Дору Ю.Ю., за участю секретаря судового засідання Приходько Т.В., та сторін, які беруть участь у справі:

позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія деревообробки" - представник Попюк В.М.;

відповідача: Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області - представник Ліуш Б.Б.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія деревообробки" до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 03 квітня 2013 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано протягом 05 квітня 2013 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустрія деревообробки" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області про скасування податкових повідомлень - рішень від 19.12.2012 року №000287/22-0/33142018, яким підприємству визначено грошове зобов'язання у сумі 161 272,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 7298,00 грн. та №000288/22-0/33142018, яким підприємству визначено грошове зобов'язання у сумі 56,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні 03.04.2013 року позов підтримав повністю, мотивуючи його наступним. Ужгородської МДПІ проведено виїзну планову документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Індустрія деревообробки» з питань вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року за результатами якої складено акт перевірки від 07.09.2012 року №818/22-0/33142018. На підставі даного акту 21 вересня 2012 року винесено податкове повідомлення-рішення №194/22-0/33142018, яким товариству визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 161 тис. 272 гривень та застосовані штрафні (фінансові) санкції розміром 13 тис. 373 гривень, разом - 174 тис. 645 гривень, на яке товариство подало до ДПС у Закарпатській області скаргу. За результатами розгляду скарги 19.12.2012 року товариству вручені податкові повідомлення-рішення від 19.12.2012 року №000287/22-0/33142018, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 56 гривень та №000288/22-0/33142018, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 161 тис. 272 гривень та застосовані штрафні (фінансові) санкції розміром 7 тис. 298 гривень. Як результат розгляду скарги підприємства на податкові повідомлення-рішення від 19.12.2012 року, винесено Рішення ДПС України від 14.01.2013 року вих. №456/6/10-2115 про відмову в задоволенні зазначеної скарги. Дані податкові повідомлення - рішення є незаконними, винесені на підставі акту перевірки, аргументи в якому непідтверджені належними та допустимими доказами, є надуманими та безпідставними, окрім цього всі витрати, невраховані податковим органом безпосередньо пов'язані із здійсненням господарської діяльності.

Відповідач проти даної позовної заяви заперечив, надавши суду свої письмові заперечення. (т.1 а.с.231-237) У судовому засіданні свої заперечення аргументував тим, що перевіркою встановлені порушення у господарській діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія деревообробки", що викладено у акті перевірки від 07.09.2012 року №818/22-0/33142018, на підставі якого товариству вручені податкові повідомлення-рішення від 19.12.2012 року №000287/22-0/33142018, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 56 гривень та №000288/22-0/33142018, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 161 тис. 272 гривень та застосовані штрафні (фінансові) санкції розміром 7 тис. 298 гривень (після розгляду первинної скарги товариства на податкове повідомлення-рішення №194/22-0/33142018 від 21.09.2012 року, яким товариству визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 161 тис. 272 гривень та застосовані штрафні (фінансові) санкції розміром 13 тис. 373 гривень, разом - 174 тис. 645 гривень) Враховуючи факти, зазначені у акті перевірки, відповідач вважає прийняті вищенаведені податкові повідомлення-рішення від 19.12.2012 року правомірними та такими, що прийняті у відповідності до норм чинного законодавства, а тому, підстави для скасування таких - відсутні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із статтею 71 частиною 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як підтверджено матеріалами справи та встановлено в судовому засіданні Ужгородської МДПІ проведено виїзну планову документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Індустрія деревообробки» з питань вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року, про що 07.09.2012 року складено акт №818/22-0/33142018. (т.1 а.с.12-54)

На підставі даного акту 21 вересня 2012 року складено податкове повідомлення-рішення №194/22-0/33142018, яким товариству визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 161тис. 272 гривень та застосовані штрафні (фінансові) санкції розміром 13тис. 373 гривень, разом - 174тис. 645 гривень. (т.1 а.с.67) Зазначене податкове повідомлення-рішення позивачем було оскаржено (т.1 а.с.68-71) і як результат розгляду даної скарги - скасовано повідомлення в частині 6075,00 гривень штрафної санкції та одночасно збільшено на 56 гривень податку на прибуток підприємств, про що свідчить рішення ДПС від 10.12.2012 року №2259/10/10-244 про результати розгляду скарги, яке отримане скаржником 11.12.2012 року (т.1 а.с.72-79).

Як результат розгляду скарги позивача №270 від 05.10.2012 року та на підставі рішення ДПС від 10.12.2012 року №2259/10/10-244, 19.12.2012 року товариству вручені податкові повідомлення-рішення від 19.12.2012 року №000287/22-0/33142018, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 56 гривень та №000288/22-0/33142018, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 161тис. 272 гривень та застосовані штрафні (фінансові) санкції розміром 7тис. 298 гривень .(т.1 а.с.55, 56), які Товариством з обмеженою відповідальністю "Індустрія деревообробки" також оскаржені, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія скарги позивача №343 від 21.12.2012 року (т.1 а.с.80-83).

17.01.2013 року товариство отримало Рішення ДПС України від 14.01.2013 року вих.№456/6/10-2115, якою йому відмовлено в задоволенні зазначеної скарги. (т.1 а.с.84-90)

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено у судовому засіданні, перевіркою встановлено, що ТОВ "Індустрія деревообробки" порушило п.1.32 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 14.1.36 п.14.1 ст.14, пп.135.5.4, пп. 135.5.5 п.135.5 ст.135, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження товариством податку на прибуток підприємств на 161 272 грн., при цьому занижено податок за 1 квартал 2011р. на 3 750 грн., за 2 квартал 2011р. на 35 583 грн., за 3 квартал 2011р. на 147 787 грн., за 1квартал 2012 р. на 53 489 грн. та завищено податок за 4 квартал 2011р. на 54 980 грн., за 2 квартал 2012р.на 24 357 грн.;

Згідно матеріалів акту перевірки, заниження валових доходів виникло за рахунок допущення підприємством наступних порушень податкового законодавства.

В ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Індустрія деревообробки» орендує у ПАТ «Перечинський лісокомбінат» (код ЄДРПОУ 00274178, м. Перечин) виробничі приміщення та обладнання згідно договору оренди від 01.12.2008р. № 1-08 (Місцезнаходження об'єкту оренди: с. Дубриничі, вул. Центральна,93). Загальна площа об'єкту оренди будівель 5009,0 кв. м. Орендна плата встановлена в розмірі 8,98 грн. без ПДВ за 1 кв. метр орендованої площі будівель та споруд на місяць. Сума орендної плати за місяць становить - 53976,98 грн., в т.ч. ПДВ.(т.1 а.с.93)

Будівлі та споруди ПАТ «Перечинський лісокомбінат», який орендує ТОВ «Індустрія деревообробки» згідно договору від 01.12.2008р. № 1-08, які знаходяться в с. Дубриничі, вул. Центральна, 93 на земельній ділянці площею 3,9266 га (т.1 а.с.93)

Проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ «Індустрія деревообробки» використовує земельну ділянку на якій розміщені будівлі та споруди, які орендує у ПАТ «Перечинський лісокомбінат» для здійснення господарської діяльності.(т.1 а.с.14-15)

В договорі оренди визначена вартість за 1 м площі окремих будівель та споруд. Вартість оренди земельної ділянки до розрахунку орендної плати у вказаному правочині не визначена.

Як свідчать надані до Перечинського відділення Ужгородської МДПІ розрахунки про сплату орендної плати за земельну ділянку ПАТ «Перечинський лісокомбінат» сума орендної плати за земельну ділянку площею 3,9266 га за 2011 рік становить 46041,97 грн., за 2012 рік становить 24305,63 грн. Вказану земельну ділянку ПАТ «Перечинський лісокомбінат» орендує згідно договору оренди б/н від 08.05.2008р у Дубриницької сільради.

На території де знаходяться будівлі та споруди також розміщені об'єкти, що не входять до переліку орендованих будівель та споруд за договором оренди б/н від 08.05.2008р., площею 0,206 га (2060,34 кв.м.)

Сума орендної плати за земельну ділянку площею 3,9266 га за 2011рік становить - 46041,67 грн., за 2012 рік становить 24305,63 грн.

Перевіркою самостійно визначено суму орендної плати за земельну ділянку площею 3,7206 га та визначено дохід від використання земельною ділянкою 3,7206 га ТОВ «Індустрія деревообробки» за 1 квартал 2011 року в сумі 10918,00 грн., за 2 квартал 2011р. в сумі 10918 грн., 3 квартал 2011р. в сумі 10918 грн., 4 квартал 2011р. в сумі 10918 грн. Перевіркою визначено дохід від використання земельною ділянкою 3,7206 га ТОВ «Індустрія деревообробки» за 2012 рік за 1 кв.2012р.-5764 грн., 2 кв.2012р.- 5764 грн.

Пунктом 135.2 статті 135 Кодексу визначено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ із змінами та доповненнями до інших доходів включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником у звітному періоді.

Відповідно до ч. 1 ст. 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Згідно статті 796 ЦК України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець. Якщо наймодавець не є власником земельної ділянки, вважається, що власник земельної ділянки погоджується на надання наймачеві права користування земельною ділянкою, якщо інше не встановлено договором наймодавця з власником земельної ділянки. Відповідно до статті 797 ЦК України плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Отже, за імперативними нормами статті 796 ЦК України отримання наймачем права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться об'єкт нерухомого майна здійснюється автоматично, незалежно від волі сторін договору. Одночасно, встановлено наслідки не визначення розміру земельної ділянки, яка передається наймачеві, і таким наслідком є отримання права на користування усією земельною ділянкою. Статтею 797 ЦК України встановлено склад плати, яка справляється з наймача будівлі, до якої входить плата за користування об'єктом нерухомого майна та плата за користування земельною ділянкою.

Отже, висновки податкового органу щодо безоплатного користування позивачем земельною ділянкою, на якій знаходиться орендоване підприємством майно - є безпідставними, сума оренди будівель покриває також вартість оренди земельної ділянки, платником даного податку ПАТ "Перерчиснський ЛХК"

В ході здійснення перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, податковим органом з'ясовувалась правомірність правочину, укладеного між ТОВ «Індустрія Деревообробки» та іноземною фірмою „Metreck International Inc" (Advaced 099 Tower, Ricardo Arias, Street 6 Floor, Panama City, Республіка Панама; Банк: UKIO Bankas, Maironio g.25, LT-44250 Kaunas, account: LT187010000022603059) № MIID-007 від 18.05.2011 року, предметом якого є реалізація меблевої продукції (столи, стільці та інше). У вищевказаному контракті зазначено, що ТОВ «Індустрія деревообробки» на виконання умов контракту поставляє нерезиденту меблеву продукцію. Сума поставки по контракту становить 2000000 євро.

На виконання вищевказаного контракту нерезидентом фірмою «Metreck International Inc" здійснено попередню оплату ТОВ «Індустрія деревообробки», а саме: 24.08.2011р. перераховано попередню оплату в сумі 47000,00 євро, що становить в еквіваленті 539998,18 грн.; 26.01.2012р. перераховано попередню оплату на валютний рахунок в сумі 16000,0 євро, що становить в еквіваленті 165446,38 грн (т.1 а.с.18)

Однак, податковий орган зробив висновок, що у ТОВ «Індустрія Деревообробки» відсутні будь-які підтвердження належного виконання умов договору, оскільки, у суб'єкта господарювання відсутні специфікація із зазначенням асортименту продукції, який необхідно поставити нерезиденту на виконання умов укладеного контракту та наряди виконання замовлення по вищевказаному контракту, на ТОВ «Індустрія деревообробки» відсутні ескізи меблевої продукції, кошторис на виготовлення продукції по вищевказаному контракту. Крім того, не представлено до перевірки погоджений асортимент меблевої продукції, її кількість, ціна, строки поставки та на підприємстві відсутнє ділове листування щодо поставки меблевої продукції нерезиденту згідно контракту.

Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що нерезидентом здійснено попередню оплату 24.08.2011р. в сумі 47000,0 євро, що становить в еквіваленті 539998,18 грн. ТОВ «Індустрія деревообробки» не вжито заходів щодо виконання вищевказаного контракту, а для розрахунків з постачальниками за отримані ТМЦ та послуги, які не пов'язані з виконанням вищевказаного контракту.

У вищевказаному контракті зазначено, що при невиконанні умов контракту на протязі 90 днів, постачальник зобов'язаний повернути кошти в повному обсязі.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Індустрія деревообробки» частково повернула нерезиденту кошти 14.11.2011р. в сумі - 27000,00 євро, що становить в еквіваленті 294187,68 грн.

Крім того, ТОВ «Індустрія деревообробки» не представлено до перевірки жодних вимог (чи судових) нерезидента щодо невиконання умов контракту та повернення коштів.

Разом з тим, перевіркою встановлено, що нерезидентом повторно здійснено попередню оплату 26.01.2012р. в сумі 16000 євро, що в еквіваленті становить 165446,38 грн.

В свою чергу ТОВ «Індустрія деревообробки» 30.05.2012р. здійснено повернення попередньої оплати 5000 євро, що в еквіваленті 50045 грн. та 01.06.2012р. здійснено повернення попередньої оплати 10000 євро , що в еквіваленті 99130,98 грн.

Станом на 30.06.2012р. сума неповернутої попередньої оплати становить 21000,0 євро, що становить в еквіваленті - 262080,86 грн. Таким чином, перевіркою встановлено, що ТОВ «Індустрія деревообробки» не мала на меті виконання вищевказаного контракту, а використовувала попередню оплату як поворотну фінансову допомогу. Відтак, податковий орган самостійно визначив предмет вищевказаного договору, а саме вважає, що такий укладений згідно ст.1046 ЦК України та являється договором позики. Внаслідок зміни предмету договору податковим органом включено у доходи отриману від нерезидента попередню оплату, яку не використано для забезпечення виконання контракту, а саме: 3кв.2011р.-539998 грн., 1кв.2012р.-165446 грн., а часткове повернення коштів нерезиденту включено у витрати, як повернуту поворотну допомогу, а саме: 1кв.2012р.- 165446,38 грн., 2 кв.2012р.-149175,98 грн.

Таким чином, податковим органом зроблено висновок, що ТОВ «Індустрія деревообробки» порушено вимоги п.п.135.5.5 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ із змінами та доповненнями, в результаті чого перевіркою донараховано дохід у загальній сумі 705444 грн., в т.ч. 3кв.2011р.-539998 грн., 1 квартал 2012р.- 165446 грн.(т.1 а.с.18)

У свою чергу представник позивача у судовому засіданні пояснив, що між ТОВ «Індустрія Деревообробки» та іноземною фірмою „Metreck International Inc" (Advaced 099 Tower, Ricardo Arias, Street 6 Floor, Panama City, Республіка Панама; Банк: UKIO Bankas, Maironio g.25, LT-44250 Kaunas, account: LT187010000022603059) укладено договір № MIID-007 від 18.05.2011 року, предметом якого є реалізація меблевої продукції (столи, стільці та інше).(т.1 а.с.91-92). Даний контракт являється договором куплі-продажу.

Згідно ст. 655.1 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до 14.1.257 ПКУ поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Отже, наявність заборгованості за вказаним вище контрактом свідчить лише про невиконання позивачем своїх господарських зобов'язань перед нерезидентом, та відповідно не може слугувати підставою для висновку про іншу мету товариства під час виконання контракту. У вказаній частині висновки податкового органу побудовані на припущеннях.

Отже, збільшення валового доходу за 3 квартал 2011 року та 1 квартал 2012 року у загальній сумі 705тис. 444 гривень є безпідставним.

Згідно ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 202 ГКУ господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. Стаття 205 ГКУ встановлює, що господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ст. 207 ГКУ Господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

З аналізу вищезазначених норм законодавства, відповідно до вимог ст. 20 ПКУ суд приходить до переконання, що податковий орган не наділений повноваженнями змінювати предмет договору і визначати фінансово-господарські операції як поворотну фінансову допомогу, а наявність у товариства заборгованості вказує лише на неналежне виконання своїх господарських обов'язків.

В ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Індустрія деревообробки» (комітент) укладались договори комісії з наступними комісіонерами:

До перевірки надано договір комісії № 3 від 15.10.2010р., який укладено між ТОВ «Індустрія деревообробки» (комітент) та ВАТ «Меблевий комбінат «Стрий» (код ЄДРПОУ 33142018, м. Стрий, комісіонер) на експорт меблів (столи). (а.с.182)

В договорі вказано, що комісіонер зобов'язується за дорученням комітента укласти в інтересах останнього за винагороду від свого імені угоду на експорт продукції. Виступаючи від свого імені, комісіонер самостійно укладає угоду купівлі-продажу по експорту з третьою особою. Продукція, що надійшла комісіонеру від комітента є власністю останнього.

Комісіонер самостійно експортує продукцію, передану відповідно до договору комісії. Комісіонер зобов'язується надати звіт комітенту та передати копію рахунку фактури, наданого покупцю товару, завіреного печаткою комісіонера, копію СМR, надати копію ВМД. Згідно акту прийому-передачі робіт та послуг № 3 від 14.02.2011р. зазначено, що комітентом передано на комісію меблі на суму 13131,56 грн., які комісіонером відвантажено згідно ВМД № 000886 від 15.02.2011 року на експорт.

Крім того, до перевірки надано звіт комісіонера від 14.02.2011р. № 3, в якому зазначено, що комісіонером реалізовано столи на суму 13131,55 грн.

Під час проведення перевірки податковим органом встановлено, що згідно даних бухгалтерського обліку собівартість меблів, переданих на комісію становить 17211 грн., однак, як стало відомо в судовому засіданні, дані факти встановлені зі слів бухгалтера і не підтверджено жодними допустимими доказами. Розрахунок собівартості даної продукції, наданий представником позивача відрізняється від зазначеної в акті перевірки (т.1 а.с.183-184).

Таким чином, перевіркою безпідставно встановлено, що ТОВ «Індустрія деревообробки» (комітент) реалізовано по договору комісії ВАТ «Меблевий комбінат «Стрий» (комісіонер, код ЄДРПОУ 00274878) за 1 квартал 2011 року столи нижче собівартості на суму 4080 грн. (13131-17211грн).

Отже, суд приходить до переконання, що ТОВ «Індустрія деревообробки» не порушено вимоги п.1.32.ст.1, п.5.1ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого перевіркою неправомірно зменшено валові витрати ТОВ «Індустрія деревообробки» за 1 кв.2011р. в сумі 4080 грн.

За період з 01.04.2011 р. по 30.06.2012 р. позивачем було задекларовано витрати у сумі 23088673 грн.

Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.04.2011 по 30.06.2012 встановлено їх заниження за 4кв. 2011р.-249961грн., 2кв. 2012р.-121752 грн., завищення: 2 кв.2011р.-143789 грн., 3кв.2011р.-91637 грн., 1кв.2012р.-83498 грн.

Проведеною перевіркою відображеного показника у декларації „Собівартість придбаних виготовлених та реалізованих товарів" за період з 01.04.2011р. по 30.06.2012р. у загальній сумі 20700535 грн. на підставі таких документів: видаткових накладних, актів прийому-передачі ТМЦ, договорів, актів виконаних робіт, відомостей про нарахування заробітної плати, табелів обліку робочого часу, відомостей нарахування амортизації по групам основних фондів, банківських виписок, платіжних доручень, оборотно-сальдових відомостей, Головних книг, інших документів, встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 05.1 СВ Декларацій "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" у загальній сумі 41119 грн., в т.ч.1кв.2012р.-13695 грн., 2кв.2012р.-27424 грн.

В свою чергу представник позивача надав суду докази, які спростовують твердження податкового органу, щодо заниження підприємством собівартості меблів, надавши суду розрахунки собівартості меблів, переданих на комісію, які відповідають вимогам і підтверджують відсутність факту заниження собівартості товарів. (т.1 а.с.183-184).

Відповідно до п.1.32.ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР із змінами та доповненнями, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР із змінами та доповненнями «валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності»

В ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Індустрія деревообробки» (комітент) укладались договори комісії з наступними комісіонерами:

До перевірки надано договір комісії № 7-к від 18.11.2011р., який укладено між ТОВ «Індустрія деревообробки» (комітент) та ТОВ «Меблева фабрика «Тур'янка» (код ЄДРПОУ 35718632, с. Т. Ремета, Перечинський район, комісіонер).

В договорі вказано, що комісіонер зобов'язується за дорученням комітента укласти в інтересах останнього за винагороду від свого імені угоду на експорт продукції. Виступаючи від свого імені, комісіонер самостійно укладає угоду купівлі-продажу по експорту з третьою особою. Продукція, що надійшла комісіонеру від комітента є власністю останнього. Комісіонер самостійно експортує продукцію, передану відповідно до договору комісії. Комісіонер зобов'язується надати звіт комітенту та передати копію рахунку фактури, наданого покупцю товару, завіреного печаткою комісіонера, копію СМR, надати копію ВМД.

До перевірки надано ТОВ «Індустрія деревообробки» наступні документи, що підтверджують реалізацію продукції по договору комісії: акт прийому-передачі робіт та послуг № 1-12/Т від 20.02.2012р., згідно якого комітентом передано на комісію меблі на суму 40344,30 грн. Вищевказана продукція відвантажена комісіонером згідно ВМД № 002022 від 20.02.2012 року на експорт. Крім того, до перевірки надано звіт комісіонера від 21.02.2012р. № 1-12/Т, в якому зазначено, що комісіонером реалізовано столи на суму 40344,30 грн.

Згідно даних бухгалтерського обліку собівартість відвантаженої продукції на експорт по договору комісії становить 54309,72 грн. однак, як стало відомо в судовому засіданні, дані факти встановлені податковим інспектором зі слів бухгалтера і не підтверджено жодними допустимими доказами, пояснення по даному факту не відбиралися.

На підставі вищезазначеного податковий орган зробив невірний висновок, що ТОВ «Індустрії деревообробки» по вищевказаному договору комісії реалізувало продукцію нижче собівартості.

Отже, зменшення валових витрат за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року у загальній сумі 4тис. 80 гривень є безпідставним.

Проведеною перевіркою зменшено витрати у загальній сумі 41тис. 119 гривень, у т.ч. 1 квартал 2012р.- 13тис. 695 гривень, 2 квартал .2012р.- 27тис. 424 гривень, підставою для чого слугували виявлені факти продажу меблевої продукції нижче собівартості за договором комісії №7-к від 18.08.2011р., який укладено між ТОВ «Індустрія деревообробки» (комітент) та ТОВ «Меблева фабрика «Тур'янка» (код ЄДРПОУ 35718632, с.Т.Ремета, Перечинський район, комісіонер). Однак, собівартість переданої комісіонеру продукції у 1 кварталі 2012 року складає 43тис. 17 гривень 50 копійок, а не 54тис. 309 гривень.

Податковим органом не застосовувалися звичайні ціни при визначенні бази оподаткування. Отже, зменшення валових витрат за період з 01.01.2012 року по 30.06.2012 року у загальній сумі 41тис. 119 гривень є безпідставним.

У відповідності до п.138.8 ст. 138 ПКУ собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну); Згідно п. 138.8.1 ст. 138 ПКУ до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку;

В ході проведення перевірки, податковим органом встановлено, що ТОВ «Індустрія деревообробки» включено у витрати послуги, які отримані від ТОВ «Київський міжнародний контрактовий ярмарок (код ЄДРПОУ 2164267, м. Київ) Києві у загальній сумі 136135 грн., в т.ч. 4кв. 2011р.- 66332 грн., 1 кв.2012р.-69803 грн. (Дт 84 Кт 631, Д-т 641 К-т631).

На підтвердження вищезазначених витрат ТОВ «Індустрія деревообробки» представлено до перевірки акти надання послуг. У наданих до перевірки актах про надання послуг зазначено, що ТОВ «Київським міжнародним контрактовим ярмарком» (код ЄДРПОУ 21645267, м. Київ) надано - «Послуги по організації участі в ярмарці », а саме: - акт від 08.10.2011р. на суму 79598 грн., в т.ч. ПДВ-13266 грн.; - акт від 17.03.2012р. на суму 83763 грн., в т.ч. ПДВ-13960 грн. Представники відповідача зазначили, що в актах про надання послуг не зазначено перелік робіт, які надані ТОВ «Київський міжнародний контрактовий ярмарок» (код ЄДРПОУ 21645267).

Відтак, податковий орган дійшов висновку, що надані виконавцем послуги не підтверджені належним чином та не пов'язані з господарською діяльністю підприємства.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та підтверджено у судовому засіданні, ТОВ «Індустрія деревообробки» подало заявку -договір на участь у виставці у розділі меблі, декор. Участь підприємства у зазначеній ярмарці підтверджується актами про надання послуг, актами прийому передачі, накладними, розрахунки оплати, акт про передачу до ТОВ «Індустрія деревообробки» виставкових зразків від ФОП ОСОБА_4, та передача ФОП ОСОБА_4 від ТОВ «Індустрія деревообробки» зазначеної продукції після закінчення виставки, а також податкові накладні. Дана діяльність позивача підтверджує заняття господарською діяльністю з метою одержання прибутку. Основним видом економічної діяльності ТОВ «Індустрія деревообробки» є «виробництво інших меблів», а відтак участь товариства у міжнародній спеціалізовані виставці «Desing Living Tendency 2011 (Меблі, декор 2011)» та міжнародному меблевому форумі 2012 безперечно напряму пов'язано з основним напрямком діяльності товариства, так як спрямована на розширення ринку збуту, пошук покупців, збільшення обсягів реалізації продукції. Участь позивача та його представників у зазначеній виставці також підтверджується посвідченнями про відрядження та проїзними квитками (т.2 а.с.7-32).

Отже, зменшення валових витрат товариства за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року на загальну суму 136тис. 135 гривень є безпідставним.

Проведеною перевіркою витрат за авансовими звітами працівників ТОВ «Індустрія деревообробки» встановлено наступне: авансовий звіт Старости В.Ф. від 08.10.2011р. на суму 7012,50 грн. До звіту додаються наступні підтверджуючі документи, а саме чеки РРО: фіскальний чек РРО від 08.10.2011р. № 6599 на придбання дизпалива через АЗС с. Кінчеш-Розівка № 9 ТОВ «Харрісон Ойл Імпекс».

У вищевказаному чеку зазначено: відпуск ПММ- дизпаливо в кількості 250 л на суму 2337,50 грн., в т.ч. ПДВ-390 грн.; фіскальний чек РРО від 08.10.2011р. № 6685 на придбання дизпалива через АЗС с. Кінчеш-Розівка № 9 ТОВ «Харрісон Ойл Імпекс».

У вищевказаному чеку зазначено: відпуск ПММ- дизпаливо в кількості 500 л на суму 4675,0 грн., в т.ч. ПДВ-779 грн.

Авансовий звіт Старости В.Ф. від 19.10.2011р. на суму 2805 грн. До звіту додається фіскальний чек РРО від 19.10.2011р. № 0239 на придбання дизпалива через АЗС с. Кінчеш-Розівка № 9 ТОВ «Харрісон Ойл Імпекс». У вищевказаному чеку зазначено: відпуск ПММ- дизпаливо в кількості 300 л на суму 2805 грн., в т.ч. ПДВ-467,50 грн.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Індустрія деревообробки» орендує легковий автомобіль «Mitsubishi Outlandек» у ТОВ «Корнелія трейд» згідно укладеного договору оренди № ІД-9-07 від 29.12.2006р. який розрахований на споживання бензину, а не дизельного пального, а на підприємстві відсутній склад ПММ. Крім того, придбане паливо по вищевказаних чеках не оприбутковано матеріально-відповідальною особою.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Індустрія деревообробки» відображено у складі витрат вартість придбаного дизпалива по вищевказаним авансовим звітам за 08 жовтня 2011р. та 19 жовтня 2011р.по чекам РРО через АЗС с. Кінчеш-Розівка № 9 (ТОВ «Харрісон Ойл Імпекс) у сумі 8181 грн.

Таким чином, податковий орган зробив висновок, що придбане паливо згідно авансових звітів матеріально-відповідальною особою Староста В.Ф. не пов'язане з господарською ТОВ «Індустрія деревообробки».

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1ст.139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ із змінами та доповненнями, «витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку».

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні за ТОВ «Індустрія деревообробки» окрім легкового автомобіля «Mitsubishi Outlandek», який споживає бензин, за підприємством рахуються автобус ЛАЗ, автомобілі МАЗ, КАМАЗ, Екскаватор, 3 автонавантажувачі. Вантажні автомобілі у жовтні місяці 2011 року заправлялися дизпаливом для роботи, пов'язаної з розробленням лісосіки, згідно договору на розробку лісових деревних ресурсів (т.1 а.с.187-192). Використання дизельного палива та вантажних автомобілів підтверджується також подорожніми листами (т.1 а.с.193-216). Заправка вантажного автотранспорту здійснювалася за наказом директора В.Ф. Староста №08/Н-05 від 01.08.2011 року (т.1 а.с.125-129). Цільове призначення придбаного дизпалива підтверджується звітами про використання коштів і фіскальними чеками та наявністю у користуванні підприємства резервуарів для пального. Отже, судом встановлено використання придбаного палива пов'язане з господарською діяльністю, а отже, висновки податкового органу щодо зменшення валових витрат товариства за 4 квартал 2011 року на загальну суму 8тис. 181 гривень є безпідставним.

Перевіркою встановлено взаємовідносини ТОВ «Індустрія деревообробки з ТОВ «Ліспром-Сервіс» (код ЄДРПОУ 34789084, В.Березний), згідно договору купівлі-продажу №12-2011 від 21.03.2011 року(а.с.130), відповідно до якого, ТОВ «Ліспром-Сервіс» реалізовувало сировину ТОВ «Індустрія деревообробки» для виробництва меблевої продукції.

За перевірений період ТОВ «Ліспром-Сервіс» згідно накладних реалізовано ТОВ «Індустрія деревообробки» дошки букові, пиломатеріали букові на загальну суму 198560 грн., в т.ч. ПДВ 33093 грн.

Як вбачається із акту перевірки, згідно матеріалів, отриманих від ВПМ ДПІ у м. Ужгороді матеріалах (вх. № 653/7 від 06.09.2012р.) встановлено, що засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ «Ліспром-Сервіс» являється ОСОБА_1. Працівниками ВПМ здійснено виїзд за місцем реєстрації ОСОБА_1 та встановлено, що він не проживає за зазначеною адресою, його місцезнаходження невідоме.ТОВ «Ліспром-Сервіс» зареєстроване за адресою смт. В.Березний, вул. Шевченка, 45. Однак, в ході виїзду за вказаною адресою, працівниками ВПМ ДПІ у м. Ужгороді встановлено, що ТОВ «Ліспром-Сервіс» не знаходиться за юридичною адресою, його засновники, службові особи чи будь-які представники, первинні документи бухгалтерського обліку, що пов'язані із здійсненням господарської діяльності - відсутні. Згідно податкової звітності у ТОВ «Ліспром-Сервіс» відсутні власні необхідні трудові та матеріальні ресурси для здійснення основного виду діяльності (лісопильне та стругальне виробництво; просочення деревини), так як згідно поданого звіту 1-ДФ, середньоспискова чисельність становить: за 1кв.2011р.-1 чол., за 2 кв.2011р.-1 чол., за 3кв.2011р.-1 чол., за 4кв.2011р.-1 чол. Крім того, перевіркою встановлено, що ТОВ «Ліспром-Сервіс» не подає звіт 1-ДФ до Великоберезнянського відділення Ужгородської МДПІ з 01.01.2012року, що свідчить про відсутність найманої робочої сили .

Враховуючи вищенаведене податковий орган зробив висновок, що придбання ТМЦ та податковий кредит ТОВ «Ліспром-Сервіс» сформованй від сумнівних постачальників, а фінансово-господарська діяльність ТОВ «Ліспром-Сервіс» спрямована на надання податкової вигоди третім особам СГД вигодонабувачам, в т.ч. і ТОВ «Індустрія деревообробки».

Однак, суд не погоджується з таким твердженням ДПС, оскільки, факти отримання ТМЦ від ТОВ «Ліспром-Сервіс» підтверджуються належними документами, а саме: договір №12-2011 від 21.03.2011 року (т.1 а.с.130), специфікація від 21.03.2011 року(т.1 а.с.131), товаро-транспортні накладні (т.1 а.с.133-154), податкові накладні(а.с.155-165), таким чином у податкового органу відсутні підстави вважати реальність (товарність) господарських операцій фіктивною. Тому, суд дійшов висновку, що зменшення валових витрат товариства за період з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року на загальну суму 165тис 467 гривень є безпідставним.

Як вбачається з акту перевірки, в ході проведення перевірки встановлено факт здійснення взаємовідносин ТОВ «Індустрія деревообробки» з ТОВ «МК-Візар» (код за ЄДРПОУ 37166865, м. Київ) у вересні- жовтні 2011 року.

При оприбуткуванні придбаних у ТОВ «МК-Візар» товарів у бухгалтерському обліку підприємства проводились наступні записи: Дт 201 Кт 631 на покупну вартість товарів (без ПДВ), на суму податкового кредиту по ПДВ по операціях, що оподатковуються за ставкою 20 % проводились записи - Дт 643 Кт 631, на суму, по якій проведено розрахунок за отриманий товар - Дт 631 Кт 311. При реалізації товарно - матеріальних цінностей у бухгалтерському обліку підприємства проводились наступні записи Дт 90 «Собівартість реалізації» Кт 201 «Сировина і матеріали». За перевірений період згідно накладних підприємством придбано круги, шліфувальні стрічки та інші ТМЦ за вересень 2011р. на суму 17884 грн., в т.ч. ПДВ, ПДВ-2981 грн., за жовтень 2011р.-29724 грн. в т.ч. ПДВ- 4954 грн. та відображено у складі витрат собівартість вищевказаних матеріалів на загальну суму - 39673грн., в т.ч. 3 кв. 2011 р. -14903 грн., 4кв. 2011р.-24770 грн.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2011 р. у загальній сумі 39673 грн. встановлено завищення задекларованих ТОВ «Індустрія деревообробки» показників у рядку 05.1 Декларацій „Собівартість придбаних, виготовлених та реалізованих товарів (з урахування амортизації основних засобів)» всього у 39673 грн., в тому числі: за ІІІ квартал 2011 року в сумі 14903 грн., за ІУ квартал 2011 року в сумі 24770 грн. Дане завищення показника рядку 05.1 Декларацій «Собівартість придбаних, виготовлених та реалізованих товарів (з урахуванням амортизації основних засобів)» виникло за рахунок наступних порушень, а саме, в представлених до перевірки видаткових накладних від 25.10.2011р. № МК-0003448 на загальну суму 17884 грн.,в т.ч. ПДВ та від 31.10.2011р. № МК-000356 на загальну суму 29724 грн., в т.ч. ПДВ не ідентифіковані підписи постачальника та отримувача. Крім того, до перевірки не представлено товарно-транспортні накладні, що підтверджують переміщення ТМЦ з м. Київ до м. Перечина. Таким чином, податковий орган встановив, що в порушення вимог до п.п.1381.1п.138.1, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України від 27.12.2010р. № 2755-УІ із змінами та доповненнями, документальною перевіркою зменшено витрати по операціях з ТОВ «МК Візар» на загальну суму 39673 грн., в тому числі: за ІІІ квартал 2011 року в сумі 14903 грн., за ІV квартал 2011 року в сумі 24770 грн.

Проте, в судовому засіданні встановлено, що перевезення ТМЦ від ТОВ «МК-Візар» до ТОВ «Індустрія деревообробки» підтверджується накладними на вантаж та актами здачі-прийняття (надання послуг), що підтверджують факти перевезення, здійснених ТОВ «Транспортна компанія «САТ» .(а.с.166-181). Отже, зменшення валових витрат товариства за період з 01 вересня по 30 жовтня 2011 року загальну суму 39тис. 673 гривень є безпідставним.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а відтак податкові повідомлення-рішення від 19.12.2012 року №000287/22-0/33142018 та №000288/22-0/33142018 підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Керуючись статтями 9, 11, 70, 71, 86, 94, 160-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія деревообробки" до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 19.12.2012 року №000287/22-0/33142018 та №000288/22-0/33142018, - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області від 19.12.2012 року №000287/22-0/33142018, яким підприємству визначено грошове зобов'язання у сумі 161 272,00 грн. та застосовано штрафні(фінансові) санкції у розмірі 7298,00 грн. та №000288/22-0/33142018, яким підприємству визначено грошове зобов'язання у сумі 56,00 грн.

3. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Дору Ю.Ю.