Рішення

від 09.04.2013 по справі 910/5539/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5539/13 09.04.13 За позовом Державного господарського об'єднання «Консорціум «Військово-будівельна індустрія»;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИА»;

про стягнення 81 358,06 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: Каленюк Л. А., представник, довіреність № 22/08/12 від 22.08.2012 р.;

Від відповідача: не з'явилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2013 р. порушено провадження у справі №910/5539/13, розгляд справи призначено на 09.04.2013 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 75 550,73 грн. основного боргу, 3 841,52 грн. пені, 950,07 грн. трьох відсотків річних з простроченої суми, 1 016,28 грн. інфляційних втрат, а також 1 720,50 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про час, день та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення господарського суду відповідачеві, яке міститься в матеріалах справи, однак відповідач повноважних представників в судове засідання не направив, позовні вимоги по суті не заперечив, письмовий відзив на позовну заяву не надав.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між Консорціумом «Військово-будівельна індустрія» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРИА» (замовник) 12.07.2011 року було укладено договір №54у/11 про надання послуг, відповідно до умов якого предметом договору є надання виконавцем послуг по прийманню, зберіганню, обліку, відвантаженню товарно-матеріальних цінностей, які належать замовнику, а також надання послуг по зберіганню автомобільного транспорту, що є власністю замовника, на платній основі.

Розділом 2 договору передбачено конкретні обов'язки виконавця, які він зобов'язується надавати позивачеві.

Відповідно до п. 2.21. договору, замовник зобов'язаний щомісячно виконувати оплату послуг по зберіганню за поточний місяць на основі виставлених рахунків та актів виконаних робіт; уповноважений представник замовника зобов'язаний поставити підпис та мастичну печатку на виставленому виконавцем акті виконаних робіт та повернути його у десятиденний термін виконавцю.

Згідно з п. 2.22. договору, замовник зобов'язаний щомісячно, у разі отримання послуги, виконувати оплату до 10-го числа наступного місяця за зберігання автомобільного транспорту замовника з 17 години 00 хвилин до 08 години 00 хвилин наступної доби та у вихідні дні, відповідно до протоколу узгодження цін та пп. 3.4. договору.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що замовник зобов'язаний щомісячно оплачувати виконавцю рахунки за надані послуги по зберіганню за відповідний поточний місяць протягом 5 банківських днів з моменту одержання рахунку замовником, але не пізніше 15 числа поточного місяця, за який проводиться оплата.

У п. 3.2. договору зазначено, що вартість послуг за зберігання майна - договірна згідно з розрахунком виконавця та протоколом узгодження цін з врахуванням щомісячного індексу інфляції.

Оплата за зберігання автомобільного транспорту замовника з 17 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. наступної доби та у вихідні дні здійснюється помісячно або щодобово за домовленістю, незалежно від того скільки неробочих годин на місяць автотранспорт був відсутній на території виконавця (п. 3.4. договору).

Відповідно до п. 4.6. договору, у разі несплати замовником коштів за отримані послуги зберігання товару протягом більше п'яти банківських днів з дня одержання рахунку, замовник зобов'язується безумовно сплатити виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України із розрахунку простроченої суми з урахуванням індексу інфляції за кожний день прострочення.

12.07.2011 року сторонами договору було також підписано протокол узгодження цін до договору №54у/11 від 12.07.2011 року.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Предметом договору є надання позивачем відповідачеві послуг по прийманню, зберіганню, обліку, відвантаженню товарно-матеріальних цінностей, які належать замовнику, а також надання послуг по зберіганню автомобільного транспорту, що є власністю замовника, на платній основі.

Відповідно до п. 2.21. договору, замовник зобов'язаний щомісячно виконувати оплату послуг по зберіганню за поточний місяць на основі виставлених рахунків та актів виконаних робіт; уповноважений представник замовника зобов'язаний поставити підпис та мастичну печатку на виставленому виконавцем акті виконаних робіт та повернути його у десятиденний термін виконавцю.

На підтвердження виконання своїх зобов'язань за договором позивач надав суду акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме:

- №ОУ-0000648 від 30.09.2011 року на суму 1 262,86 грн.;

- №ОУ-0000673 від 30.09.2011 року на суму 103,97 грн.;

- №ОУ-0000619 від 30.09.2011 року на суму 18 300,00 грн.;

- №ОУ-0000780 від 31.10.2011 року на суму 129,96 грн.;

- №ОУ-0000744 від 31.10.2011 року на суму 4 310,50 грн.;

- №ОУ-0000720 від 31.10.2011 року на суму 10 860,00 грн.;

- №ОУ-0000834 від 30.11.2011 року на суму 205,86 грн.;

- №ОУ-0000857 від 30.11.2011 року на суму 5 571,47 грн.;

- №ОУ-0000809 від 30.11.2011 року на суму 10 080,00 грн.;

- №ОУ-0000916 від 31.12.2011 року на суму 6 621,67 грн.;

- №ОУ-0000938 від 31.12.2011 року на суму 1 317,02 грн.;

- №ОУ-0000946 від 31.12.2011 року на суму 149,92 грн.;

- №ОУ-0000053 від 31.01.2012 року на суму 7 180,13 грн.;

- №ОУ-0000031 від 31.01.2012 року на суму 29 124,00 грн.;

- №ОУ-0000086 від 31.01.2012 року на суму 269,76 грн.;

- №ОУ-0000141 від 29.02.2012 року на суму 8 915,18 грн.;

- №ОУ-0000170 від 29.02.2012 року на суму 223,80 грн.;

- №ОУ-0000122 від 29.02.2012 року на суму 29 124,00 грн.;

- №ОУ-0000254 від 30.03.2012 року на суму 143,89 грн.;

- №ОУ-0000228 від 30.03.2012 року на суму 7 689,17 грн.;

- №ОУ-0000209 від 30.03.2012 року на суму 22 524,00 грн.;

- №ОУ-0000298 від 30.04.2012 року на суму 19 524,00 грн.;

- №ОУ-0000324 від 30.04.2012 року на суму 6 749,57 грн.;

- №ОУ-0000349 від 30.04.2012 року на суму 281,76 грн.;

- №ОУ-0000335 від 30.04.2012 року на суму 260,00 грн.;

- №ОУ-0000430 від 31.05.2012 року на суму 235,80 грн.;

- №ОУ-0000414 від 31.05.2012 року на суму 3 327,14 грн.;

- №ОУ-0000390 від 31.05.2012 року на суму 12 924,00 грн.;

- №ОУ-0000523 від 29.06.2012 року на суму 209,80 грн.;

- №ОУ-0000471 від 29.06.2012 року на суму 12 924,00 грн.;

- №ОУ-0000497 від 29.06.2012 року на суму 4 174,50 грн.;

- №ОУ-0000590 від 31.07.2012 року на суму 4 383,07 грн.;

- №ОУ-0000608 від 31.07.2012 року на суму 223,79 грн.;

- №ОУ-0000567 від 31.07.2012 року на суму 12 924,00 грн.;

- №ОУ-0000696 від 31.08.2012 року на суму 265,78 грн.;

- №ОУ-0000655 від 31.08.2012 року на суму 12 924,00 грн.;

- №ОУ-0000680 від 31.08.2012 року на суму 3 983,62 грн.;

- №ОУ-0000737 від 28.09.2012 року на суму 12 924,00 грн.;

- №ОУ-0000787 від 28.09.2012 року на суму 4 479,48 грн.;

- №ОУ-0000755 від 28.09.2012 року на суму 692,59 грн.;

- №ОУ-0000826 від 31.10.2012 року на суму 12 924,00 грн.;

- №ОУ-0000826 від 31.10.2012 року на суму 487,87 грн.;

- №ОУ-0000851 від 31.10.2012 року на суму 4 224,38 грн.

- №ОУ-0000883 від 30.11.2012 року на суму 12 924,00 грн.;

- №ОУ-0000964 від 30.11.2012 року на суму 537,92 грн.;

- №ОУ-0000936 від 30.11.2012 року на суму 4 191,55 грн.;

- №ОУ-0001027 від 31.12.2012 року на суму 7 736,04 грн.;

- №ОУ-0000997 від 31.12.2012 року на суму 17 124,00 грн.;

- №ОУ-0001052 від 31.12.2012 року на суму 313,88 грн.

Отже, позивач надав відповідачеві послуги на загальну суму 337 981,70 грн.

Згідно з п. 2.22. договору, замовник зобов'язаний щомісячно, у разі отримання послуги, виконувати оплату до 10-го числа наступного місяця за зберігання автомобільного транспорту замовника з 17 години 00 хвилин до 08 години 00 хвилин наступної доби та у вихідні дні, відповідно до протоколу узгодження цін та пп. 3.4. договору.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що замовник зобов'язаний щомісячно оплачувати виконавцю рахунки за надані послуги по зберіганню за відповідний поточний місяць протягом 5 банківських днів з моменту одержання рахунку замовником, але не пізніше 15 числа поточного місяця, за який проводиться оплата.

У п. 3.2. договору зазначено, що вартість послуг за зберігання майна - договірна згідно з розрахунком виконавця та протоколом узгодження цін з врахуванням щомісячного індексу інфляції.

Оплата за зберігання автомобільного транспорту замовника з 17 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. наступної доби та у вихідні дні здійснюється помісячно або щодобово за домовленістю, незалежно від того скільки неробочих годин на місяць автотранспорт був відсутній на території виконавця (п. 3.4. договору).

У вказаних актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) зазначається, що виконавцем проводилися роботи по рахунках і вказуються номери цих рахунків та їх дати. Отже, підписанням актів здачі-прийняття робіт відповідач підтверджує також факт отримання рахунків від виконавця.

Станом на день звернення до господарського суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 75 550,73 грн.

Відповідач не надав суду письмовий відзив на позовну заяву і жодним іншим чином не спростував факт існування заборгованості перед позивачем, не надав доказів оплати наданих позивачем послуг, тому господарський суд вважає за можливе задовольнити цю вимогу позивача в повному обсязі.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (частина 1 статті 612 ЦК України).

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 4.6. договору, у разі несплати замовником коштів за отримані послуги зберігання товару протягом більше п'яти банківських днів з дня одержання рахунку, замовник зобов'язується безумовно сплатити виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України із розрахунку простроченої суми з урахуванням індексу інфляції за кожний день прострочення.

Згідно з пунктом 6 частини 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.07.2012 року №01-06/908/2012 «Про доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 року №01-06/249 «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарський судів», за змістом частини шостої статті 232 Господарського кодексу України та статті 253 Цивільного кодексу України, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.

Матеріали справи не містять копій рахунків на оплату послуг, доказів їх направлення відповідачеві та неможливо встановити день отримання рахунків відповідачем.

Зважаючи на вищевикладене, у господарського суду немає можливості встановити початок періоду, за який може стягуватися пеня, а тому вказана позовна вимога не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що замовник зобов'язаний щомісячно оплачувати виконавцю рахунки за надані послуги по зберіганню за відповідний поточний місяць протягом 5 банківських днів з моменту одержання рахунку замовником, але не пізніше 15 числа поточного місяця, за який проводиться оплата.

Як вже зазначалося, матеріали справи не містять копій рахунків на оплату послуг, доказів їх направлення відповідачеві та неможливо встановити день отримання рахунків відповідачем. Однак, зазначається, що оплата наданих послуг проводиться не пізніше 15 числа поточного місяця, тому період прострочення починається саме з 16 числа поточного місяця і саме з цього моменту можна нараховувати інфляційні втрати та три відсотки річних з простроченої суми. В той же час, позивач не зазначив, які саме рахунки оплачено відповідачем, а які ні, невідомо саме за який місяць рахується заборгованість, розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних втрат здійснений невірно, у господарського суду немає можливості встановити період прострочення.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача трьох відсотків річних та інфляційних втрат не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИА» (інд. 03124, м. Київ, вул. М. Василенка, 7А, код ЄДРПОУ 35965885) на користь Державного господарського об'єднання «Консорціум «Військово-будівельна індустрія» (інд. 03151, м. Київ, вул. Вінницька, 14/39, код ЄДРПОУ 90433362) 75 550 (сімдесят п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят) грн. 73 коп. заборгованості, 1 597 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто сім) грн. 69 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ .

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О. В. Мандриченко Дата складання рішення 12.04.2013 р.