Рішення

від 03.04.2013 по справі 910/1922/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1922/13 03.04.13

Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Сінема-центр» доПриватного підприємства «Ассарі» простягнення 235 051,66 грн. Представники сторін: від позивача Зюнькіна В.В. - представник за довіреністю; від відповідача Не з'явились.

У судовому засіданні 02.04.2013 р.

судом оголошено перерву до 03.04.2013 р.

у відповідності до вимог статті 77

Господарського процесуального кодексу України

С У Т Ь С П О Р У :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінема-центр» про стягнення з Приватного підприємства «Ассарі» заборгованості у розмірі 235 051,66 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2013 р. порушено провадження у справі № 910/1922/13.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 12.03.2013 р. справу № 910/1922/13 передано на розгляд судді Бойко Р.В. у зв'язку із перебуванням судді Джарти В.В. у відрядженні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2013 р. справу № 910/1922/13 прийнято до провадження судді Бойко Р.В.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 18.03.2013 р. у зв'язку із поверенням судді Джарти В.В. з відрядження справу № 910/1922/13 передано на розгляд судді Джарти В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2013 р. справу № 910/1922/13 прийнято до провадження судді Джарти В.В.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не належним чином виконані зобов'язання щодо поставки товару згідно договору поставки № 14/09/12-1 від 14.09.2012 р. У зв'язку недопоставкою товару відповідачем з посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути суму заборгованості у розмірі 235 051,66 грн., в тому числі 38 094,00 грн. - сплаченого авансу, 165 214,96 грн. - неустойки за прострочення поставки товарів за договором за період з 15.10.2012 р. по 13.12.2012 р., на підставі п. 8.3. договору поставки № 14/09/12-1 від 14.09.2012 р., 31 548,58 грн. - штрафу за прострочення поставки товарів за договором більше ніж на 10 календарних днів, на підставі п.п. 8.3.1. договору поставки № 14/09/12-1 від 14.09.2012 р. та 194,12 грн. - передбаченого законом відшкодування (процентів) за несвоєчасне повернення суми попередньої оплати.

Відповідач проти позову заперечує та вказує, що товар було фактично відвантажено повністю до 31.10.2012 р. що підтверджується актом приймання-передачі обладнання. Крім того, після поставки товару представники позивача відмовлялись належним чином, відповідно до чинного законодавства України, оформити документи - надати доручення на отримання товарно-матеріальних цінностей та підписати видаткові накладні до 22.11.2012 р. Також, відповідач вказує, що повна оплата за відвантажений та змонтований товар згідно видаткової накладної № 182 від 22.11.2012 р. не надходила від позивача, а видаткові накладні № 10 від 01.02.2013 р. та № 11 від 28.02.2013 р. не оформленні належним чином.

Представник позивача, у судових засіданнях, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача, у судових засіданнях, проти задоволення позовних вимог заперечував.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані представниками сторін документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

14.09.2012 р. між Приватним підприємством «Ассарі», як постачальником (надалі - відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сінема - центр», як покупцем (надалі - позивач) укладено договір поставки № 14/09/12-1 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Договір підписано зі сторони позивача директором Лісовоська Л.В., а зі сторони відповідача - директором Романенко О.Г., крім того, договір скріплено печатками сторін.

Згідно п. 1.2. договору загальна кількість товару, що підлягає поставці, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією (додаток № 1), що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до специфікації до договору поставки № 14/09/12-1 від 14.09.2012 р. сторони погодили асортимент товару що підлягає поставці. Загальна вартість товару, що підлягав поставці згідно вказаної специфікації складає 387 864,00 грн.

Специфікацію підписано зі сторони позивача директором Лісовоська Л.В., а зі сторони відповідача - директором Романенко О.Г., також, на специфікації наявні відтиски печаток сторін.

У вартість товарів не входить вартість монтажних і пусконалагоджувальних робіт та витратних матеріалів (п. 1.3. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору поставка товару здійснюється силами і за рахунок Постачальника, який зобов'язаний здійснити поставку товару, протягом 30 календарних днів з дати підписання цього договору сторонами.

Тобто, поставка товару відповідачем мала відбутись у строк до 14.10.2012 р. включно.

Зазначені строки є остаточними і зміні не підлягають. Постачальник гарантує, що ним враховані всі можливі умови і фактори, що впливають на строки поставки товару (п. 3.2. договору).

Згідно п. 3.3. договору поставка товару на підставі даного договору здійснюється силами, засобами та за рахунок постачальника на умовах поставки DDP відповідно до правил «Інкотермс» у редакції 2010 року, у місце поставки, визначене Покупцем, яке знаходиться за адресою: Україна, м. Київ, кінотеатр «Сінема - Сіті Київ», 5-й поверх будівлі Торговельного центру «Океан Плаза», за адресою вул. Горького, 176, у Голосіївському районі м. Києва.

Загальна вартість Товару, що підлягає поставці згідно Специфікації (Додаток № 1) за цим Договором становить, 387 864,00 грн. з урахуванням ПДВ (20%) 64 664,00 грн. 00 коп . До Ціни Договору включена вартість тари, упакування і доставки Товару (п. 6.1. договору).

Відповідно до п. 6.2. договору покупець здійснює розрахунки у наступному порядку:

- Аванс у розмірі 190 000,00 грн. з урахуванням ПДВ (20%) 31 666,67 грн. сплачується Покупцем потягом 5 (п'яти) банківських днів з дати підписання цього Договору Сторонами (п. 6.2.1. договору).

- Аванс у розмірі 158 000,00 грн. з урахуванням ПДВ (20%) 26 333,33 грн. сплачується Покупцем потягом 5 (п'яти) банківських днів з дати надходження повідомлення від Постачальника про можливість здійснити відвантаження товару Покупцю (п. 6.2.2. договору).

- Залишок вартості Ціни Договору, що становить 39 864,00 грн., з урахуванням ПДВ (20%) 6 464,00 грн. - оплачується Покупцем в день підписання Покупцем видаткової накладної за адресою: Україна, м. Київ, вул. Горького, 176 (п. 6.2.3. договору).

Згідно п. 6.3. договору оплата за Договором здійснюється в національній валюті України (гривні), шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

У пункті 6.4. договору сторони визначили, що ціна Договору є твердою і не підлягає зміні. Будь-які додаткові витрати, що збільшують, можуть збільшувати Ціну Договору, Постачальник несе самостійно і Покупцем вони не компенсуються.

Розділ 5 договору визначає порядок приймання-передачі товару, відповідно до п. 5.1. та 5.2. якого, Покупець здійснює приймання Товару за дорученням на ім'я представника Постачальника в момент передачі Товару у місці визначеному Сторонами п. 3.3. цього Договору, та Постачальник зобов'язаний підготувати Товар для передачі таким чином, щоб Покупець мав можливість перевірити комплектність товару і якість товару на предмет відсутності видимих дефектів.

Відповідно до п. 5.3. договору моментом поставки Товару вважається дата приймання - передачі Товару та підписання покупцем видаткових накладних.

Приймання Товару Покупцем здійснюється відповідно положень Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку за кількістю затвердженою Постановою Держарбітражу від 15.06.65 р. № П-6, та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу від 25.04.66 р. № П-7 (п. 5.4. договору).

Згідно п. 5.5. договору у разі виявлення Покупцем під час приймання Товару недоліків упаковки, маркування, кількості та асортименту Товару, Покупець має право відмовитися від прийняття і оплати Товару та вимагати від постачальника безоплатного усунення виявлених недоліків.

Відповідно до п. 5.6. договору у випадку якщо при прийманні Товару Покупцем буде виявлена некомплектність Товару Постачальник зобов'язаний на вимогу Покупця доукомплектувати його протягом десяти календарних днів після одержання вимоги від Покупця, або замінити комплектним Товаром у той же строк. У разі якщо Продавець у встановлений строк не укомплектує Товар, або не замінить його комплектним, Покупець має право відмовитися від прийняття і оплати Товару, а якщо Товар уже оплачено, вимагати від Продавця повернення сплачених сум.

Перехід до Покупця права власності на Товар, а також ризиків випадкового знищення або випадкового пошкодження Товару, що поставляється за Договором, відбувається в момент його поставки відповідно до п. 5.3. цього Договору (п. 5.7. договору).

Відповідно до видаткової накладної № 182 від 22.11.2012 р. відповідачем поставлено позивачу товар на загальну суму 365 544,00 грн.

Отримання товару позивачем підтверджується підписом уповноваженої особи позивача про отримання товару на видатковій накладній № 182 від 22.11.2012 р. та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей № 201 від 22.11.2012 р. (належним чином засвідчені копії наявні в матеріалах справи).

Позивачем перераховано на користь відповідача 348 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученням № 84 від 17.09.2012 р. на загальну суму 190 000,00 грн. та № 9 від 02.11.2012 р. на загальну суму 158 000,00 грн.

При цьому позивач вказує, що між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 від 26.11.2012 р. до договору поставки № 14/09/12-1 від 14.09.2012 р. відповідно до умов якої постачальник зобов'язувався передати покупцю додатковий товар на загальну суму 61 820,00 грн. у строк не пізніше 29.11.2012 р.

Крім того, як вказує позивач, останнім було перераховано на користь відповідача аванс у розмірі 55 638,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 111 від 27.11.2012 р.

Суд відмічає, що додаткова угода № 1 від 26.11.2012 р. до договору поставки № 14/09/12-1 від 14.09.2012 р. та специфікація до неї представником (директором) відповідача не підписана, проте, на додатковій угоді наявний відбиток печатки відповідача.

У судових засіданнях, представник відповідача вказував, що ним вказана додаткова угода № 1 від 26.11.2012 р. до договору поставки № 14/09/12-1 від 14.09.2012 р. та специфікація до неї не підписувалась.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною другою статті 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Так як, додаткова угода № 1 від 26.11.2012 р. до договору поставки № 14/09/12-1 від 14.09.2012 р. та специфікація до неї представником (директором) відповідача не підписана, тому, суд приходить до висновку, що вказана додаткова угода № 1 від 26.11.2012 р. до договору поставки № 14/09/12-1 від 14.09.2012 р. та специфікація до неї сторонами не укладалась.

Грошові кошти у розмірі 55 638,00 грн., які було перераховано на користь відповідача згідно платіжного доручення № 111 від 27.11.2012 р. відповідачем зараховано в якості оплати залишку у розмірі 17 544,00 грн., за товар поставлений згідно видаткової накладної № 182 від 22.11.2012 р., що не заперечувалось представником відповідача у судових засіданнях.

Так як, відповідно до платіжного доручення № 111 від 27.11.2012 р. було перераховано 55 638,00 грн., а відповідачем в якості оплати за поставлений згідно видаткової накладної № 182 від 22.11.2012 р. товар зараховано 17 544,00 грн. з перерахованих позивачем коштів, тому, відповідач безпідставно володіє грошовими коштами у сумі 38 094,00 грн.

Враховуючи викладене вище, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 38 094,00 грн., сплачених в якості авансу.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положеннями ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

14.12.2012 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою вих. № 290 від 13.12.2012 р. повернути суму грошових коштів у розмірі 38 094,00 грн., сплачених в якості авансу, у строк до 20.12.2012 р. та повідомив відповідача про припинення (розірвання) договору з 13.12.2012 р.

Відповідач відповіді на вказану вимогу вих. № 290 від 13.12.2012 р. не надав, грошові кошти у строк вказаний у вимозі вих. № 290 від 13.12.2012 р. не повернув.

Суд вважає договір розірваним з 14.12.2012 р., так як, повідомлення про розірвання договору було направлено відповідачу 14.12.2012 р. (в матеріалах справи наявний опис вкладення у цінний лист з відтиском поштового штемпеля 14.12.2012 р. та фіскальний чек про надання поштових послуг).

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З огляду на те, що станом на час розгляду справи судом, договір поставки № 14/09/12-1 від 14.09.2012 р. є розірваним, а додаткова угода № 1 від 26.11.2012 р. до договору поставки № 14/09/12-1 від 14.09.2012 р. неукладеною то в силу норм ст. 1212 Цивільного кодексу України, грошові кошти отримані відповідачем у розмірі 38 094,00 грн. підлягають поверненню позивачу.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 38 094,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо, вимог позивача про стягнення з відповідача 194,12 грн. - передбаченого законом відшкодування (процентів) за несвоєчасне повернення суми попередньої нарахованих на суму 38 094,00 грн. то, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3 % річних наданий позивачем суд визнає його арифметично невірним, так як, при здійсненні розрахунку позивачем не враховано те, що 2012 рік був високосним, в зв'язку з чим кількість днів у 2012 році становить 366, а кількість днів у 2013 році - 365 днів.

За розрахунком суду, здійсненим за період вказаний позивачем (з 30.11.2012 р. по 30.01.2013 р.), з урахуванням кількості днів у 2012 році та 2013 році, 3 % річних складає 193,85 грн. (99,92 грн. - за період з 30.11.2012 р. по 31.12.2012 р. та 93,93 грн. - за період з 01.01.2013 р. по 30.01.2013 р.).

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних підлягають частковому задоволенню на суму 193,85 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 165 214,96 грн. - неустойки за прострочення поставки товарів за договором за період з 15.10.2012 р. по 13.12.2012 р., на підставі п. 8.3. договору поставки № 14/09/12-1 від 14.09.2012 р. та 31 548,58 грн. - штрафу за прострочення поставки товарів за договором більше ніж на 10 календарних днів, на підставі п.п. 8.3.1. договору поставки № 14/09/12-1 від 14.09.2012 р., суд зазначає наступне:

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так як відповідачем поставлено товар з порушенням строків поставки вказаних у п. 3.1. договору, дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому відповідач вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойки, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 8.3. договору за несвоєчасне постачання товару постачальник за кожен день прострочення поставки вплачує покупцеві неустойку у розмірі 1 (одного) %.

Також, відповідно до п. 8.3.1. договору у разі прострочення поставки товару більше ніж на 10 календарних днів постачальник, окрім штрафних санкцій передбачених п. 8.3. договору додатково сплачує штраф у розмірі 7 (семи) %.

А тому, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу за несвоєчасну поставку товару та прострочення поставки товару більше ніж на 10 календарних днів є законними та обґрунтованими.

Перевіривши розрахунок штрафу передбаченого п. 8.3. договору, що наданий позивачем, суд визнає його арифметично не вірним, так як, позивач при здійсненні розрахунку допустив арифметичні помилки. Крім того, позивачем не враховано, що поставка товару згідно додаткової угоди № 1 від 26.11.2012 р. до договору поставки № 14/09/12-1 від 14.09.2012 р. не відбувалась, так як, вказана угода є неукладеною, а тому нарахування штрафних санкцій за прострочення поставки товару згідно вказаної додаткової угоди не проводиться.

За розрахунком суду, штраф, що передбачений п. 8.3. договору розраховується наступним чином:

- за період з 15.10.2012 р. включно (товар мав бути поставлений до 14.10.2012 р. включно - протягом 30 календарних днів з моменту підписання договору, договір підписано 14.09.2012 р.) по 21.11.2012 р. включно (22.11.2012 р. здійснено поставку товару відповідно до видаткової накладної № 182 від 22.11.2012 р. на суму 365 544,00 грн.). Кількість днів прострочення поставки складає 38. Штраф нараховується на суму 387 864,00 грн., яка вказана у специфікації до договору та п. 6.1. договору - сума на яку мала бути здійсненна поставка товару: 387 864,00 грн. * 1 % * 38 = 147 388,32 грн.

- за період з 22.11.2012 р. включно (22.11.2012 р. здійснено поставку товару відповідно до видаткової накладної № 182 від 22.11.2012 р. на суму 365 544,00 грн.) по 13.12.2012 р. включно (дата вказана позивачем у своєму розрахунку). Кількість днів прострочення поставки складає 22. Штраф нараховується на суму 22 320,00 грн. (різниця між сумою, яка вказана у специфікації до договору та п. 6.1. договору та сумою на яку було здійснено поставку товару): 22 320,00 грн. * 1 % * 22 = 4 910,40 грн.

Отже, розмір штрафу, що передбачений п. 8.3. договору складає 152 298,72 грн. (147 388,32 грн. + 4 910,40 грн. = 152 298,72 грн.).

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу передбаченого п. 8.3. договору підлягають частковому задоволенню на суму 152 298,72 грн.

Перевіривши розрахунок штрафу передбаченого п. 8.3.1. договору, суд визнає його арифметично невірним, так як, позивач при здійсненні розрахунку допустив арифметичні помилки та не врахував, що поставка товару згідно додаткової угоди № 1 від 26.11.2012 р. до договору поставки № 14/09/12-1 від 14.09.2012 р. не відбувалась, тому що, вказана угода є неукладеною, а, отже, нарахування штрафних санкцій за прострочення поставки товару згідно вказаної додаткової угоди не проводиться.

За розрахунком суду, штраф, що передбачений п. 8.3. договору розраховується наступним чином:

387 864,00 грн. * 7 % = 27 150,48 грн., де

- 387 864,00 грн. - сума на яку мала бути здійсненна поставка товару, вказана у специфікації до договору та п. 6.1. договору;

- 7 % - розмір штрафу передбачений п. 8.3.1. договору;

- 27 150,48 грн. - розмір штрафу який підлягає стягненню з відповідача за прострочення поставки товару більше ніж на 10 календарних днів.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 7 % за прострочення поставки товару більше ніж на 10 календарних днів підлягають частковому задоволенню на суму 27 150,48 грн.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судом не приймаються заперечення відповідача про те, що товар було фактично відвантажено повністю до 31.10.2012 р., що підтверджується актом приймання-передачі обладнання, та те, що, після поставки товару представники позивача відмовлялись належним чином, відповідно до чинного законодавства України, оформити документи - надати доручення на отримання товарно-матеріальних цінностей та підписати видаткові накладні до 22.11.2012 р.

Вказані обставини спростовуються матеріалами справи. Крім того, відповідачем не надано вказаний ним акт приймання-передачі обладнання та докази, що підтверджують відмову позивача належним чином оформити документи на поставку товару, надати доручення на отримання товарно-матеріальних цінностей та підписати видаткові накладні до 22.11.2012 р.

Щодо посилання відповідача на видаткові накладні № 10 від 01.02.2013 р. та № 11 від 28.02.2013 р., які, як вказує відповідач, не оформленні належним чином, то вказані накладні, суду, відповідачем не надавались. Крім того, позивачем не вказувались видаткові накладні № 10 від 01.02.2013 р. та № 11 від 28.02.2013 р., як підстава позову.

За таких обставин, матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких не надано, у зв'язку з чим вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: 38 094,00 грн. - авансу, 193,85 грн. - 3 % річних, штраф передбачений п. 8.3. договору у розмірі 152 298,72 грн. та 27 150,48 грн. - штрафу за прострочення поставки товару більше ніж на 10 календарних днів.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «Ассарі» (місцезнаходження: 02152, місто Київ, вулиця Березняківська, будинок 24, квартира 202; ідентифікаційний код 34647278) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінема - центр» (місцезнаходження: 01032, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 146; ідентифікаційний код 33835003) суму грошових коштів у розмірі 38 094,00 (тридцять вісім тисяч дев'яносто чотири) грн. 00 коп., 3 % річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 193,85 (сто дев'яносто три) грн. 85 коп., штраф за несвоєчасну поставку товару передбачений п. 8.3. договору у розмірі 152 298,72 (сто п'ятдесят дві тисячі двісті дев'яносто вісім) грн. 72 коп., штраф за прострочення поставки товару більше ніж на 10 календарних днів передбачений п. 8.3.1. договору у розмірі 27 150,48 (двадцять сім тисяч сто п'ятдесят) грн. 48 коп. та витрати з оплати судового збору у розмірі 4 350,27 (чотири тисячі триста п'ятдесят) грн. 27 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Дата складення повного рішення 04.04.2013 р.

Суддя В.В. Джарти