Постанова

від 12.06.2013 по справі 910/1922/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2013 р. Справа№ 910/1922/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Кондес Л.О.

Ропій Л.М.

при секретарі: Реуцькій Т.О.,

за участю представників:

від позивача Зюнькіна В.В., дов. від 29.01.13 №23/01-13,

Хахуда О.В., дов. від 29.01.13 №22/01-13,

від відповідача Романенко О.В. - директор,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ассарі"

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.13 (дата підписання - 04.04.13)

у справі №910/1922/13 (суддя Джарти В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінема-центр"

до Приватного підприємства "Ассарі"

про стягнення 235051,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінема-центр" (далі - позивач) до Приватного підприємства "Ассарі" (далі - відповідач) про стягнення 235051,66 грн. задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 38094,00 грн. боргу, 193,85 3% річних, 152298,72 грн. неустойки за несвоєчасну поставку на підставі п.8.3 договору поставки від 14.09.12 №14/09/12-1, 27150,48 грн. штрафу за прострочення поставки товару більше ніж на 10 календарних днів на підставі п.8.3.1 договору поставки від 14.09.12 №14/09/12-1 та 4350,27 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.13 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Вважає рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що специфікація до договору поставки від 14.09.12 №14/09/12-1 та додаткова угода №1 не відповідає фактичним поставкам та не була підписана уповноваженим представником ПП "Ассарі", договір поставки від 14.09.12 №14/09/12-1 фактично не був укладений, тому стягнення з підстав невиконання договірних зобов'язань відповідачем задоволенню не підлягають. Поставка товару здійснювалась на підставі видаткової накладної від 22.11.12 №182, а не на підставі договору поставки від 14.09.12 №14/09/12-1 та додаткової угоди №1.

Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 25.04.13 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Рябуха В.І., судді Кондес Л.О., Ропій Л.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.13 прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 15.05.13. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.13 №28.

14.05.13 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач надав відзив на апеляційну скаргу.

14.05.13 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відповідач надав клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 15.05.13 оголошено перерву до 12.06.13.

11.06.13 у судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.13 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представники позивача заперечили проти задоволення апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Колегією суддів оглянуто у судовому засіданні наданий позивачем оригінал договору поставки від 14.09.12 №14/09/12-1.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.09.12 між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) укладено договір поставки №14/09/12-1 (далі - відповідач), відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар (п.1.1 договору).

Договір підписано зі сторони позивача директором Лісовською Л.В., а зі сторони відповідача - директором Романенко О.Г., підписи яких скріплено печатками товариств.

Згідно п. 1.2 договору загальна кількість товару, що підлягає поставці, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією (додаток № 1), що є невід'ємною частиною цього договору.

У специфікації до договору сторони погодили асортимент товару що підлягає поставці.

У вартість товарів не входить вартість монтажних і пусконалагоджувальних робіт та витратних матеріалів (п. 1.3. договору).

Відповідно до п. 3.1 договору поставка товару здійснюється силами і за рахунок постачальника, який зобов'язаний здійснити поставку товару, протягом 30 календарних днів з дати підписання цього договору сторонами.

Тобто, відповідач повинен був здійснити поставку товару у строк до 14.10.12 включно.

Зазначені строки є остаточними і зміні не підлягають. Постачальник гарантує, що ним враховані всі можливі умови і фактори, що впливають на строки поставки товару (п. 3.2. договору).

Згідно п. 3.3. договору поставка товару на підставі даного договору здійснюється силами, засобами та за рахунок постачальника на умовах поставки DDP відповідно до правил "Інкотермс" у редакції 2010 року, у місце поставки, визначене покупцем, яке знаходиться за адресою: Україна, м. Київ, кінотеатр "Сінема - Сіті Київ", 5-й поверх будівлі Торговельного центру "Океан Плаза", за адресою вул. Горького, 176 у Голосіївському районі м. Києва.

Загальна вартість товару, що підлягає поставці згідно специфікації (Додаток № 1) за договором становить 387864,00 грн. До ціни договору включена вартість тари, упакування і доставки товару (п. 6.1 договору).

Відповідно до п. 6.2. договору покупець здійснює розрахунки у наступному порядку: аванс в сумі 190000,00 грн. сплачується покупцем протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати підписання договору сторонами (п. 6.2.1. договору); аванс в сумі 158000,00 грн. сплачується покупцем протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати надходження повідомлення від постачальника про можливість здійснити відвантаження товару покупцю (п. 6.2.2 договору); залишок вартості товару, що становить 39864,00 грн. оплачується покупцем в день підписання покупцем видаткової накладної за адресою: Україна, м. Київ, вул. Горького, 176 (п. 6.2.3 договору).

Згідно п. 6.3 договору оплата за договором здійснюється в національній валюті України (гривні), шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

У пункті 6.4 договору зазначено, що ціна договору є твердою і не підлягає зміні. Будь-які додаткові витрати, що збільшують, можуть збільшувати ціну договору, постачальник несе самостійно і покупцем вони не компенсуються.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 договору покупець здійснює приймання товару за дорученням на ім'я представника постачальника в момент передачі товару у місці визначеному сторонами п. 3.3 договору, постачальник зобов'язаний підготувати товар для передачі таким чином, щоб покупець мав можливість перевірити комплектність товару і якість товару на предмет відсутності видимих дефектів.

Моментом поставки товару вважається дата приймання - передачі товару та підписання покупцем видаткових накладних (п.5.3 договору).

22.11.12 відповідач поставив позивачу товар на 365544,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 182.

Факт отримання товару позивачем підтверджується підписом уповноваженої, згідно довіреності від 22.11.12 №201, особи на видатковій накладній від 22.11.12 №182 .

Позивачем перераховано відповідачу 348000,00 грн., про що свідчать платіжні доручення від 17.09.12 №84 на 190000,00 грн. та від 02.11.12 №9 на 158000,00 грн.

Таким чином, у позивача утворилась дебіторська заборгованість перед відповідачем в сумі 17544,00 грн. (365544,00 грн. - 348000,00 грн.).

В матеріалах справи наявна додаткова угода від 26.11.12 №1 до договору (далі - додаткова угода), відповідно до якої відповідач зобов'язувався передати позивачу додатковий товар на загальну суму 61820,00 грн. у строк не пізніше 29.11.12.

Позивач, на виконання умов додаткової угоди, перерахував відповідачу 90% авансу за поставку нержавійки та барного обладнання, що становить 55638,00 грн..

Грошові кошти в сумі 55638,00 грн. відповідачем зараховано в якості оплати дебіторської заборгованості позивача в сумі 17544,00 грн..

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що відповідач недопоставив товару на 38094,00 грн. (55638,00 грн. - 17544,00 грн.), проте і грошові кошти в зазначеному розмірі позивачу не повернув.

Однак, як вірно зазначив суд першої інстанції, додаткова угода та специфікація представником (керівником) відповідача не підписані, проте наявний відбиток печатки ПП "Ассарі".

Враховуючи ст.207 ЦК України, відповідно до якої правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), суд першої інстанції зробив вірний висновок, що додаткова угода та специфікація не можуть вважатись укладеними.

Отже, з огляду на викладене вище, відповідач безпідставно володіє грошовими коштами позивача в сумі 38094,00 грн.

Позивач неодноразово листами-претензіями від 30.11.12 №278, від 13.12.12 №290, від 25.12.12 №294 звертався до відповідача з вимогою повернути 38094,00 грн. невикористаного авансового платежу.

Відповідача відповіді на вимоги не надав, грошові кошти не повернув.

Крім того, у претензії від 13.12.12 №290 позивач відмовився від допоставки товару відповідачем та повідомив про розірвання договору поставки від 14.09.12 №14/09/12-1 з 13.12.12.

Відповідно до ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (ч.1 ст.652 ЦК України).

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ч.3 ст.612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частиною 1 ст.670 ЦК України передбачено, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч.2 ст.693 ЦК України).

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено недопоставку на суму 38094,00 грн., а позивач у претензії від 13.12.12 №290 висловив відмову від допоставки товару, відповідачем не повернуто залишок авансу, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовну вимогу в цій частині та стягнув 38094,00 грн. залишку попередньої оплати.

В статті 610 ЦК України зазначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст. 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дана стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи відсотки річних, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається, зокрема, з отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Позивачем наведено розрахунок суми 3% річних, відповідно до якого він просить стягнути 194,12 грн..

Зробивши перерахунок, суд першої інстанції задовольнив дану вимогу позивача частково та стягнув 193,85 грн., з чим погоджується колегія суддів, оскільки позивачем при розрахунку 3% річних не враховано, що 2012 рік був високосним, в зв'язку з чим кількість днів у 2012 році становить 366, а кількість днів у 2013 році - 365 днів.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У частинах 1,3 статті 549 ЦК України зазначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойки, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 8.3 договору передбачено сплату неустойки за несвоєчасне постачання товару постачальником у розмірі 1% за кожен день прострочення поставки.

Також, відповідно до п. 8.3.1 договору у разі прострочення поставки товару більше ніж на 10 календарних днів постачальник, окрім штрафних санкцій, передбачених п. 8.3. договору, додатково сплачує штраф у розмірі 7%.

Позивач наводить розрахунок та просить стягнути з відповідача 165094,00 грн. неустойки за несвоєчасну поставку на підставі п.8.3 договору та 31548,58 грн. штрафу за прострочення поставки товару більше ніж на 10 календарних днів на підставі п.8.3.1 договору.

Місцевий господарський суд, здійснивши перерахунок, стягнув 152298,72 грн. неустойки за несвоєчасну поставку на підставі п.8.3 договору та 27150,48 грн. штрафу за прострочення поставки товару більше ніж на 10 календарних днів на підставі п.8.3.1 договору, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, оскільки нарахування штрафних санкцій здійснено на суму попередньої оплати (не взято до уваги поставку за додатковою угодою), розрахунок є арифметично вірним, із зазначенням правильних періодів нарахування.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги, а також не доведено факт недійсності договору поставки від 14.09.12 №14/09/12-1 з підстав непідписання його керівником ПП "Ассарі" (договір поставки від 14.09.12 №14/09/12-1 не був визнаний недійсним в судовому порядку).

Колегія суддів звертає увагу, що копії додатків до позовної заяви прошито, пронумеровано та засвідчено вірність копій на 41 аркуші директором ТОВ "Сінема-центр" Лісовською Л.В..

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.13 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ассарі" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.13 у справі №910/1922/13 - без змін.

2. Матеріали справи №910/1922/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Рябуха В.І.

Судді Кондес Л.О.

Ропій Л.М.