Постанова

від 15.04.2013 по справі 826/2624/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 квітня 2013 року 08:00 № 826/2624/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С. при секретарі судового засідання Іконніковій О.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 доДержавної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС від 06.02.2013 № 0000051703.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову.

10.04.2013 в судовому засіданні за згодою представників сторін ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

06.02.2013 ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС винесено податкове повідомлення-рішення № 0000051703, яким згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 287.3 ст. 287 ПК України позивачу визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку у розмірі 34490,69 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 6 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів), зокрема, плати (податку) за землю.

Пунктом 1 підрозділу 8 розділу XX ПК України встановлено, що з 1 січня 2011 року до внесення змін до розділу XIV Податкового кодексу України в частині оподаткування суб'єктів малого підприємництва Указ Президента України від 3 липня 1998 року N 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (з наступними змінами) та абзаци шостий - двадцять восьмий пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» застосовуються з урахуванням таких особливостей: платники єдиного податку не є платниками таких податків і зборів, визначених Податковим кодексом України, зокрема, земельний податок, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення підприємницької діяльності.

Як видно з матеріалів справи, позивач - фізична особа-підприємець, у спірний період перебував на спрощеній системі оподаткування та був платником єдиного податку, що підтверджується відповідними свідоцтвами від 01.01.2010 серії НОМЕР_1, від 01.01.2011 серії НОМЕР_2 та від 15.05.2012 серії НОМЕР_3, копії яких наявні в матеріалах справи.

Водночас, статтею 269 ПК України встановлено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі. Особливості справляння податку суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу.

За змістом ст. 270 ПК України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

При цьому, згідно з п. 291.2 ст. 291 глави 1 розділу XIV ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до змісту п. 297.1 ст. 297 глави 1 розділу XIV ПК України платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів, зокрема, земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності.

З системного аналізу викладених норм видно, що у разі, якщо земельна ділянка використовується фізичною особою-підприємцем - платником єдиного податку, для провадження господарської діяльності, то такий підприємець звільняється від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку. При цьому, суд зауважує, що для використання земельної ділянки у власній підприємницькій діяльності фізичною особою не вимагається, щоб така ділянка була зареєстрована на праві власності саме за нею, і саме як за суб'єктом підприємницької діяльності чи приватним підприємцем.

Водночас, з матеріалів справи видно, що відповідно до Реєстраційного посвідчення Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації власності на об'єкти нерухомого майна від 31.03.2004, нежила будівля, яка розташована в АДРЕСА_2, зареєстрована за ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу та записано в реєстрову книгу № 10-3-220 за реєстровим № 733-з.

Разом з тим, як встановлено судом, позивач використовує земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер 8000000000:62:068:0142, на якій розташоване вказане нежитлове приміщення, для провадження господарської діяльності по виготовленню будівельних матеріалів (вікон) з пластмас, що також підтверджується залученими до матеріалів справи договорами на виготовлення, поставку та установку відповідної продукції та супутніми документами до них, книгою обліку доходів і витрат позивача.

Враховуючи зазначене, а також те, що позивач є платником єдиного податку і використовує вищенаведене приміщення та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2, для провадження підприємницької діяльності, суд приходить до висновку, що нарахування останньому податкового зобов'язання зі сплати податку за землю за використання цієї земельної ділянки є протиправним, у зв'язку з чим, винесене ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС податкове повідомлення-рішення від 06.02.2013 № 0000051703 є безпідставним та неправомірним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Позивач про присудження судових витрат на його користь з Державного бюджету України не просив.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02068, АДРЕСА_1) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.02.2013 № 0000051703, прийняте Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

СуддяК.С. Пащенко