Ухвала

від 10.04.2013 по справі 2а-9796/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2013 року Справа № 130921/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Пліша М.А., Коваля Р.Й.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 жовтня 2011 року про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги учаснику війни,

встановив:

У жовтні 2011 року позивач ОСОБА_1 звернулась в суд із адміністративним позовом до відповідача Департаменту соціальної політики Луцької міської ради, в якому просила визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити, як учаснику війни, щорічну грошову допомогу за 2011 р. у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком відповідно до ч.5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.10.2011 року вищенаведений адміністративний позов залишено без розгляду, на підставі ч.4,5 ст. 99, 100 КАС України, у зв'язку із пропуском позивачем місячного строку звернення до суду.

Не погоджуючись із цією ухвалою суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що кінцевий місячний строк звернення до суду сплинув 26.07.2011 р., який обчислено з дати, вказаної у листі відповідача № 473/060/201 від 25.06.2011 р. Вище зазначений лист отримано апелянтом 07.10.2011 р., а в матеріалах справи докази, які б це спростовували відсутні.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржену ухвалу суду, направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження по даній справі.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється 6-ти місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 107 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви зобов'язаний з'ясувати чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення).

Відповідно до ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_1, не дотримав вищевказаних норм процесуального законодавства, а також не перевірив наведених позивачем причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Суд першої інстанції безпідставно не вирішив питання про можливість поновлення позивачу строку звернення до адміністративного суду із даним адміністративним позовом. При цьому при відсутності заяви (клопотання) позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд першої інстанції мав би роз'яснити позивачу про необхідність подання такої заяви (клопотання) із зазначенням поважності причин пропуску строку

Крім того, суд першої інстанції не дослідив питання про те коли саме позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав (свобод чи інтересів), не визначив періоду пропущеного строку звернення до адміністративного суду по залишених без розгляду позовних вимогах.

Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції, яка винесена за результатами неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, з порушеннями норм процесуального права та перешкоджає подальшому провадженню у справі, підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду зі стадії відкриття провадження.

Керуючись ст.ст. 41 ч.1, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволити частково.

Скасувати ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 жовтня 2011 року про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги учаснику війни, а справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: М.А. Пліш

Р.Й. Коваль