Постанова

від 01.04.2013 по справі 2а-9664/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2013 року Справа № 2а-9664/12/1370

16 год. 25 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий - суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Саїв М.В.,

від позивача Попадюк С.С., Макарук Ф.Ф.,

від відповідача Кармелюк Т.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Тексленд» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося приватне підприємство «Тексленд» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень № 0004812300/18167 від 02.11.2012 року, № 0004832300/18165 від 02.11.2012 року, № 0004822300/18166 від 02.11.2012 року, № 0004802300/18168 від 02.11.2012 року, № 000130172010/18341 від 05.11.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки у позивача є в наявності всі підтверджуючі документи пов'язані із здійсненням господарської діяльності, тому вимог чинного законодавства позивач не порушував.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив повністю, вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки при проведенні перевірки встановлено відсутність факту здійснення господарських операцій, просить у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухав пояснення сторін, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і заперечення та ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та -

в с т а н о в и в :

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби у період з 26.09.2012 року по 04.10.2012 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватного підприємства "Тексленд" (код ЄДРПОУ 35286731) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.06.2012 року, за результатами якої складено акт перевірки № 1489/169/22-100/35286731 від 11.10.2012 року /т.1 а.с.19-81/.

Згідно висновків викладених в акті перевірки, ПП "Тексленд» порушило:

- вимоги пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 878706,00 грн., в тому числі за 1 квартал 2011 року в сумі 878706,00 грн.

- вимоги п. 1.4 ст. 1, пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 13, п. 4.2 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2756-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2891850,00 грн., в т.ч. за лютий 2011 року в сумі 68021 грн., за березень 2011 року в сумі 645142 грн., за квітень 2011 року в сумі 429111,00 грн., за травень 2011 року в сумі 683625,00 грн., за червень 2011 року в сумі 478908,00 грн. за вересень 2011 року в сумі 45101,00 грн., за грудень 2011 року в сумі 541942,00 грн., завищення залишку від'ємного значення ПДВ по р.24 за грудень 2011 року в сумі 2792,00 грн.

- вимоги п. 1 ст. 1, пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» та пп. 164.1.2 п. 164.1 пп. 164.2.17 п. 164.2 п. 164.3 п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VI, що призвело до недобору податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 4740,40 грн.

На підставі Акта перевірки №1489/169/22-100/35286731 від 11.10.2012 року із внесеними змінами 23.10.2012 року № 17502/22-100, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова прийняла податкові повідомлення-рішення від 02.11.2012 року № 0004812300/18167, від 02.11.2012 року №0004832300/18165, від 02.11.2012 року № 0004822300/18166, від 02.11.2012 року № 0004802300/18168, від 05.11.2012 року № 0001301720/0/18341 /т.1. а.с.14-18/.

У податковому повідомленні-рішенні від 02.11.2012 року № 0004812300/18167 збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість 2891850 грн. 00 коп. (два мільйони вісімсот дев'яносто одна тисяча вісімсот п'ятдесяти грн. 00 коп.) та застосовано штрафні (фінансові) санкцій в сумі 146762 грн. 00 коп. (Сто сорок шість тисяч сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) внаслідок порушення п. 1.4 ст. 1, пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.2 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756-VI (із змінами та доповненнями) (т.1 а.с.15).

Податковим повідомленням-рішенням від 02.11.2012 року № 0004832300/18165 за порушення п. 1.4 ст. 1, пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.2 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями), пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756-VI (із внесеними змінами і доповненнями), зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість у розмірі 2792 грн. 00 коп. (дві тисячі сімсот дев'яносто дві грн. 00 коп.) (т.1 а.с.18).

Податковим повідомленням-рішенням від 02.11.2012 року № 0004822300/18166 зменшено суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1324 грн. 50 коп., застосованих за порушення пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) (т.1 а.с.17).

У податковому повідомленні-рішенні від 02.11.2012 року № 0004802300/18168 збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 878706 грн. 00 коп. (вісімсот сімдесят вісім тисяч сімсот шість грн. 00 коп.) податку на прибуток та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 1 грн. 00 коп. (одна грн. 00 коп.), за порушення вимог пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 р. «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями) (т.1 а.с.14).

У податковому повідомленні-рішенні від 05.11.2012 року № 0001301720/0/18341 збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 4740 грн. 49 коп. (чотири тисячі сімсот сорок грн. 00 коп.) та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1185 грн. 12 коп. (одна тисяча сто вісімдесят п'ять грн. 12 коп.), застосованих за порушення вимог п. 1 ст. 1, пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.1 пп. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону України № 889-IV від 22.05.2003 р. Про податок з доходів фізичних осіб» року (із змінами та доповненнями) та пп. 164.1.2 п. 164.1 пп. 164.2.17 п. 164.2 п. 164.3 п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2756-VI (т.1 а.с.16).

Вказані порушення зумовлені тим, що в ході проведення перевірки встановлено, що позивачем не здійснювалися господарські операції щодо реалізації товарів контрагентам позивача - ТОВ "Промтехметал", ПП "Воллі", ТзОВ «Крафт ЛВ», ТзОВ «Сталевий дім» котрі фактично не відбувалися через відсутність у контрагентів основних фондів та виробничих потужностей, трудових ресурсів, транспортних засобів, отже є нікчемними, у зв'язку з тим, що первинні документи надані вищевказаним підприємствам є недостовірними. Також підприємством не нараховано та не утримано податок з доходів фізичних осіб при оплаті послуг телефонного зв'язку за послуги роумінгу.

Висновки ДПІ в Шевченківському районі м. Львова зроблені на підставі акту ДПІ в Сихівському районі м. Львова про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Промтехметал" з питань правильності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2011 року від 12.04.2011 року № 707/15-2/37398974 та акту ДПІ в Сихівському районі м. Львова про результати позапланової виїзної документальної перевірки про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Промтехметал" з питань правильності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий-травень 2011 року від 04.11.2011 року № 4124/23-408/37398974; акту ДПІ у Франківському районі м. Львова від 30.06.2011 року № 921/23-2/34029609 "Про проведення аналізу діяльності ПП "Воллі" з питань дотримання податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за березень-квітень 2011 року" та акту ДПІ у Франківському районі м. Львова від 23.08.2011 року № 1559/23-4/34029609 "Про проведення аналізу діяльності ПП "Воллі" з питань дотримання податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за червень 2011 року.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч. 2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів, відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України, поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Судом з матеріалів справи встановлено укладення позивачем 01.10.2010 року з ТзОВ "Рішер" контракту купівлі-продажу №1/2010 (т.1 а.с.95-97) з додатками (т.1 а.с.98-105), предметом якого є купівля позивачем вживаного одягу.

Факт придбання позивачем передбаченого вищевказаним контрактом товару підтверджується вантажними митними деклараціями (т.2 а.с.158-250, т.3 а.с.1-26), звітом про рух товарів за місцями зберігання (т.2 а.с.143-157) та звітом про дебетові та кредитові операції (т.2 а.с.46-70).

Наявність у позивача приміщень для складування та зберігання товару підтверджується договором оренди нежитлового приміщення від 21.11.2010р. (т.2 а.с.136-140), прийнятим позивачем в користування згідно актів приймання-передачі (т.2 а.с.141-142).

Продаж імпортованих товарів ПП «Тексленд» здійснювало фізичним особам-підприємцям та юридичним особам у тому числі ТОВ «Промтехметал», ПП «Воллі», ПП «Крафт ЛВ", ТОВ «Сталевий дім» на підставі укладених із ними договорів поставки.

Відповідно до укладеного договору поставки № 03/06 від 01.06.2011 року, ПП «Тексленд» зобов'язувався поставити ТОВ «Сталевий дім» вживаний одяг, вживане взуття та вживані текстильні вироби згідно специфікацій до договору (т.1 а.с.111-114).

У розділі «Умови поставки» сторони погодили, що поставка товару здійснюється силами Покупця та за рахунок Покупця зі складу Постачальника, транспортування товару відбувається силами та за рахунок Покупця. У розділі «Ціна і порядок розрахунків» погоджено, що розрахунки здійснюються у безготівковому порядку (т.1 а.с.106).

На виконання договору поставки № 03/06 від 01.06.2011 року ПП «Тексленд» продано (передало у власність) ТОВ «Сталевий дім» товар - вживаний одяг - згідно видаткової накладної РН-000117 від 01.06.2011 року на загальну суму з ПДВ - 242824,80 грн., видаткової накладної РН-000119 від 04.06.2011 року на загальну суму з ПДВ - 217295,20 грн., видаткової накладної РН-000121 від 06.06.2011 року на загальну суму з ПДВ - 393437,30 грн., видаткової накладної РН-000123 від 08.06.2011 року на загальну суму з ПДВ - 404042,70 грн. (т.1 а.с.107-110).

За проданий товар на поточний рахунок ПП «Тексленд» від ТОВ «Сталевий дім» надійшли кошти в повній сумі реалізованого товару, що підтверджується звітом про дебетові і кредитові операції по рахунку ПП «Тексленд» (т.1 а.с.115).

Послідовність здійснених господарський операції відображено позивачем у «Журнал-ордері і Відомості по рахунку 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями» (т.2 а.с.28-35).

Відповідно за подією яка сталася раніше «поставки товару чи оплати за товар», ПП «Тексленд» виписана податкова накладна № 112 від 01.06.2011 року, податкова накладна № 114 від 04.06.2011 року, податкова накладна № 116 від 06.06.2011 року, податкова накладна № 119 від 08.06.2011 року (т.1 а.с.143-146).

Вказані податкові накладні включені до «Реєстру виданих та отриманих податкових накладних» за червень 2011 року (т.2. а.с.44-45).

Відповідно до укладеного договору поставки № 2 від 02.02.2011 року (т.1. а.с.170), ПП «Тексленд» зобов'язувався поставити ТОВ «Промтехметал» вживаний одяг та текстильні вироби згідно специфікацій до договору (т.1 а.с.193-214). У розділі «Умови поставки» сторони погодили, що поставка товару здійснюється силами Покупця та за рахунок Покупця зі складу Постачальника, транспортування товару відбувається силами та за рахунок Покупця. У розділі «Ціна і порядок розрахунків» погоджено, що розрахунки здійснюються у безготівковому порядку.

На виконання договору поставки № 2 від 02.02.2011 року ПП «Тексленд» продано (передано у власність) ТОВ «Промтехметал» товар - вживаний одяг - згідно з видатковою накладною РН-000024 від 01.02.2011 року на загальну суму з ПДВ - 456223,20 грн., видатковою накладною РН-000028 від 08.02.2011 року на загальну суму з ПДВ - 403322,40 грн., видатковою накладною РН-000057 від 04.03.2011 року на загальну суму з ПДВ - 154913,28 грн., видатковою накладною РН-000059 від 09.03.2011 року на загальну суму з ПДВ - 251212,49 грн., видатковою накладною РН-000062 від 11.03.2011 року на загальну суму з ПДВ - 430334,56 грн., видатковою накладною РН-000064 від 14.03.2011 року на загальну суму з ПДВ - 243693,14 грн., видатковою накладною РН-000066 від 18.03.2011 року на загальну суму з ПДВ - 237890,10 грн., видатковою накладною РН-000069 від 22.03.2011 року на загальну суму з ПДВ - 301967,50 грн., видатковою накладною РН-000070 від 24.03.2011 року на загальну суму з ПДВ - 481710,58 грн., видатковою накладною РН-000072 від 28.03.2011 року на загальну суму з ПДВ - 242523,76 грн., видатковою накладною РН-000073 від 29.03.2011 року на загальну суму з ПДВ - 236912,56 грн., видатковою накладною РН-000074 від 30.03.2011 року на загальну суму з ПДВ - 235940,56 грн., видатковою накладною РН-000075 від 31.03.2011 року на загальну суму з ПДВ - 239598,88 грн., видатковою накладною РН-000076 від 01.04.2011 року на загальну суму з ПДВ - 229104,00 грн., видатковою накладною РН-000081 від 06.04.2011 року на загальну суму з ПДВ - 232677,90 грн., видатковою накладною РН-000084 від 07.04.2011 року на загальну суму з ПДВ - 163443,67 грн., видатковою накладною РН-000085 від 11.04.2011 року на загальну суму з ПДВ - 232195,80 грн., видатковою накладною РН-000086 від 12.04.2011 року на загальну суму з ПДВ - 233623,50 грн., видатковою накладною РН-000088 від 12.04.2011 року на загальну суму з ПДВ - 180029,10 грн., видатковою накладною РН-000089 від 13.04.2011 року на загальну суму з ПДВ - 233865,16 грн., видатковою накладною РН-000090 від 14.04.2011 грн. на загальну суму з ПДВ - 235307,86 грн., видатковою накладною РН-000101 від 10.05.2011 року на загальну суму з ПДВ - 456200,00 грн. (т1. а.с.171-192).

За проданий товар на поточний рахунок ПП «Тексленд» від ТОВ «Промтехметал» надійшли кошти в повній сумі реалізованого товару, що підтверджується звітом про дебетові і кредитові операції по рахунку ПП «Тексленд» (т1. а.с.215-218).

Послідовність здійснених господарський операції відображено у «Журнал-ордері і Відомості по рахунку 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями» (т.2 а.с.28-35).

Відповідно за подією яка сталася раніше «поставки товару чи оплати за товар», ПП «Тексленд» виписана податкова накладна № 24 від 01.02.2011 року, податкова накладна № 28 від 08.02.2011 року, податкова накладна № 52 від 04.03.2011 року, податкова накладна № 55 від 09.03.2011 року, податкова накладна № 58 від 11.03.2011 року, податкова накладна № 60 від 14.03.2011 року, податкова накладна № 62 від 18.03.2011 року, податкова накладна № 65 від 22.03.2011 року, податкова накладна № 66 від 24.03.2011 року, податкова накладна № 68 від 28.03.2011 року податкова накладна № 69 від 29.03.2011 року, податкова накладна № 70 від 30.03.2011 року, податкова накладна № 71 від 31.03.2011 року, податкова накладна № 72 від 01.04.2011 року, податкова накладна № 76 від 06.04.2011 року, податкова накладна № 78 від 07.04.2011 року, податкова накладна № 79 від 08.04.2011 року, податкова накладна № 80 від 11.04.2011 року, податкова накладна № 81 від 12.04.2011 року, податкова накладна № 83 від 12.04.2011 року, податкова накладна № 84 від 13.04.2011 року, податкова накладна № 85 від 14.04.2011 року, податкова накладна № 96 від 10.05.2011 року (т.1 а.с.147-169).

Вказані податкові накладні включені до «Реєстру виданих та отриманих податкових накладних» за лютий, березень, квітень, травень 2011 року (т.2 а.с.36-43).

На виконання договору поставки № 3 від 01.04.2011 року (т.1 а.с.219) ПП «Тексленд» продано (передало у власність) ТОВ «Крафт ЛВ» згідно специфікацій (т.1 а.с.234-245) товар - вживаний одяг - згідно з видатковою накладною РН-000077 від 04.04.2011 року на загальну суму з ПДВ - 215124,00 грн., видатковою накладною РН-000092 від 18.04.2011 року на загальну суму з ПДВ - 231462,00 грн., видатковою накладною РН-000095 від 21.04.2011 року на загальну суму з ПДВ - 292489,00 грн., видатковою накладною РН-000096 від 22.04.2011 року на загальну суму з ПДВ - 168941,44 грн., видатковою накладною РН-000098 від 29.04.2011 року на загальну суму з ПДВ - 123711,72 грн., видатковою накладною РН-000100 від 05.05.2011 року на загальну суму з ПДВ - 346363,98 грн., видатковою накладною РН-000102 від 10.05.2011 року на загальну суму з ПДВ - 240722,80 грн., видатковою накладною РН-000105 від 13.05.2011 року на загальну суму з ПДВ - 238935,60 грн., видатковою накладною РН-000107 від 17.05.2011 року на загальну суму з ПДВ - 113917,20 грн., видатковою накладною РН-000110 від 20.05.2011 року на загальну суму з ПДВ - 242053,20 грн., видатковою накладною РН-000112 від 23.05.2011 року на загальну суму з ПДВ - 234154,80 грн., видатковою накладною РН-000113 від 27.05.2011 року на загальну суму з ПДВ - 242053,20 грн., видатковою накладною РН-000115 від 27.05.2011 року на загальну суму з ПДВ - 209569,58 грн., видатковою накладною РН-000127 від 10.06.2011 року на загальну суму з ПДВ - 187976,48 грн. (т.1. а.с.220-233).

За проданий товар на поточний рахунок ПП «Тексленд» від ТОВ «Крафт ЛВ» надійшли кошти в повній сумі реалізованого товару, що підтверджується звітом про дебетові і кредитові операції по рахунку ПП «Тексленд» (т.1. а.с.246-248).

Послідовність здійснених господарський операції відображена у «Журнал-ордері і Відомості по рахунку 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями» (т.2 а.с.28-35).

Відповідно за подією яка сталася раніше «поставки товару чи оплати за товар», ПП «Тексленд» виписана податкова накладна № 73 від 04.04.2011 року, податкова накладна № 87 від 18.04.2011 року, податкова накладна № 90 від 21.04.2011 року, податкова накладна № 91 від 22.04.2011 року, податкова накладна № 93 від 24.04.2011 року, податкова накладна № 95 від 05.05.2011 року, податкова накладна № 97 від 10.05.2011 року, податкова накладна № 100 від 13.05.2011 року, податкова накладна № 102 від 17.05.2011 року, податкова накладна № 105 від 20.05.2011 року, податкова накладна № 107 від 23.05.2011 року, податкова накладна № 108 від 27.05.2011 року, податкова накладна № 110 від 27.05.2011 року, податкова накладна № 118 від 06.06.2011 року (т.1 а.с.116-129).

Вказані податкові накладні включені до «Реєстру виданих та отриманих податкових накладних» за квітень, травень та червень 2011 року (т.2 а.с.40-43).

На виконання договору поставки № ДГ-03/03-1 від 03.03.2011 року (т.1 а.с.249), ПП «Тексленд» продано (передано у власність) згідно специфікацій до договору (т.2 а.с.21-25) приватному підприємству «Воллі» товар - вживаний одяг - згідно з видатковою накладною РН-000068 від 21.03.2011 року на загальну суму з ПДВ - 127312,00 грн., видатковою накладною РН-000071 від 24.03.2011 року на загальну суму з ПДВ - 223474,96 грн., видатковою накладною РН-000091 від 18.04.2011 року на загальну суму з ПДВ - 227843,56 грн., видатковою накладною РН-000094 від 20.04.2011 року на загальну суму з ПДВ - 103206,48 грн., видатковою накладною РН-000099 від 02.05.2011 року на загальну суму з ПДВ - 346338,78 грн., видатковою накладною РН-000104 від 11.05.2011 року на загальну суму з ПДВ - 347504,00 грн., видатковою накладною РН-000106 від 16.05.2011 року на загальну суму з ПДВ - 237262,80 грн., видатковою накладною РН-000108 від 18.05.2011 року на загальну суму з ПДВ - 235590,00 грн., видатковою накладною РН-000111 від 23.05.2011 року на загальну суму з ПДВ - 477633,60 грн., видатковою накладною РН-000114 від 27.05.2011 року на загальну суму з ПДВ - 26970,82 грн., видатковою накладною РН-000116 від 01.06.2011 року на загальну суму з ПДВ - 474765,90 грн., видатковою накладною РН-000120 від 04.06.2011 року на загальну суму з ПДВ - 88134,10 грн., видатковою накладною РН-000128 від 15.06.2011 року на загальну суму з ПДВ - 295250,00 грн. (т.1 а.с.250, т.2 а.с.1-20).

За проданий товар на поточний рахунок ПП «Тексленд» від ПП «Воллі» надійшли кошти в повній сумі реалізованого товару, що підтверджується звітом про дебетові і кредитові операції по рахунку ПП «Тексленд» (т.1 а.с.26-27).

Послідовність здійснених господарський операції відображено у «Журнал-ордері і Відомості по рахунку 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями», відповідно за подією яка сталася раніше «поставки товару чи оплати за товар» (т.2 а.с.28-35).

ПП «Тексленд» виписана податкова накладна № 64 від 21.03.2011 року, податкова накладна № 67 від 24.03.2011 року, податкова накладна № 86 від 18.04.2011 року, податкова накладна № 89 від 20.04.2011 року, податкова накладна № 94 від 02.05.2011 року, податкова накладна № 99 від 11.05.2011 року, податкова накладна № 101 від 16.05.2011 року, податкова накладна № 104 від 18.05.2011 року, податкова накладна № 106 від 23.05.2011 року, податкова накладна № 109 від 27.05.2011 року, податкова накладна № 111 від 01.06.2011 року, податкова накладна № 115 від 04.06.2011 року, податкова накладна № 122 від 15.06.2011 року (т.1 а.с.130-142).

Вказані податкові накладні включені до «Реєстру виданих та отриманих податкових накладних» за березень, квітень, травень та червень 2011 року (т.2 а.с.38-45).

Згідно з п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України (далі - ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Вищезазначені господарські операції відбувались у момент дії Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VI.

В силу ст. 20.1.1 ПК України відповідачу надано право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків).

Згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою згідно із п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХГУ обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

У ст.. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704.

Відповідно до п.п. 1.2 п. 1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.п. 2.1 п. 2 Положення).

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п. 2 ст. 9 цього Закону).

Частиною 5 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» передбачено, що підприємство самостійно визначає облікову політику; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановленим цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форму внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.

Разом з тим, у листі Державної податкової адміністрації України від 08.04.2008 року № 3146/6/15-016 зазначено, що частиною другою та третьою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Як вже було зазначено, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Факт ввезення позивачем товару на територію України та використання його у власній господарській діяльності шляхом продажу та отримання від цього економічної вигоди підтверджений відповідними первинними документами (ВМД, видаткові накладні, податкові накладні), що складені відповідно до вимог чинного законодавства та містять необхідні реквізити.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 283/97-ВР), валові витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 283/97-ВР до складу валових витрат включаються суми, будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 283/97-ВР визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Водночас суд звертає увагу відповідача, що за умовами укладених позивачем з контрагентами договорів, позивач не поставляв і не зобов'язувався поставляти товар покупцям. Згідно з умовами договорів покупці товар отримували на складі позивача і всі витрати та процедури по навантаженню, розвантаженню, перевезенню здійснювали покупці. Відповідно позивач не є ні замовником, ні відправником, ні перевізником, а отже у жодному випадку не може мати товаро-транспортних документів на придбаний у нього товар покупцями.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону», згідно пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Згідно п. 1.31 ст. 1 Закону України" Про оподаткування прибутку підприємств" продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Дата збільшення валового доходу відповідно до пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

З урахуванням вищенаведеного та встановлених фактичних обставин справи, твердження відповідача щодо недоведеності господарських операцій позивача щодо продажу товарів зазначеним у акті перевірки контрагентам, якщо первинними документами підтверджено їх купівлю позивачем та використання у господарській діяльності шляхом продажу з метою отримання прибутку контрагентам є помилковими та не відповідають встановленим судом фактичним обставинам справи.

За своїм змістом наведені норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачають як підставу для не включення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства нереальних сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі, а для підтвердження включення витрат до складу валових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».

Господарські операції позивача підтверджені належним чином оформленими первинними документами, а правочини не визнані у встановленому законом порядку недійсними, як і немає інших відомостей, які б свідчили про завищення позивачем валових витрат.

Висновки акта перевірки не ґрунтуються на нормах закону та не містять посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що б підтверджували наявність факту порушення податкового законодавства саме позивачем.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186, а згідно з п. 186.1. ст. 186 ПК України місцем постачання товарів є: а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту); б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою; в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені».

Згідно з п. 187.1. ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку».

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п. 201.6 Податкового Кодексу України).

Оскільки позивачем отримано оплату за товар від покупців та здійснено його передачу покупцям, у позивача виник обов'язок видати податкові накладні та відобразити податкове зобов'язання по податку на додану вартість. Судом встановлено, що видані позивачем податкові накладні містять всі необхідні реквізити вказані у п. 201.1 ст. 201 ПК України та включені до реєстру податкових накладних

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ст.. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Окрім цього, з 01.01.2011 року набули чинності зміни, внесені до ЦК України, зокрема, було викладено частину першу статті 203 у новій редакції та доповнено статтю 228 частиною третьою. На підставі частини 3 статті 228 ЦК України чи статті 207 Господарського кодексу України (далі - ГК України) доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку.

В матеріалах справи відсутні докази на предмет визнання недійсними в установленому порядку вищевказаних договорів та порушення позивачем законодавства України в момент складання податкових накладних.

При розгляді справи, зазначені факти встановлено не було та відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, що ввезений позивачем товар реалізовано іншим контрагентам, ніж ті, щодо яких у матеріалах справи містяться первинні бухгалтерські документи.

Відповідно до п. 20.1.5 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право вимагати від платників податків, що перевіряються в ході перевірок, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Проте відповідачем під час перевірки не вжито жодних заходів по встановленню залишків ввезених позивачем згідно вантажно-митних декларацій товарів, що б доводило відсутність факту реалізації товару зазначеним у акті перевірки контрагентам.

Посилання відповідача на вирок Сихівського районного суду м. Львова, у якому зазначено, що ТзОВ "Промтехметал", ПП "Воллі" та ТзОВ "Крафт ЛВ" використовувалися для прикриття незаконної діяльності для підприємств-вигодонадувачів шляхом формування податкового кредиту суд не може взяти до уваги, оскільки позивач не може нести відповідальність за дії покупців, яким продав товар та отримав за це кошти, позивач не набував права від вказаних підприємств на податковий кредит і відповідно не є вигодонабувачем.

Також безпідставним є твердження ДПІ у Шевченківському районі м. Львова, щодо заниження ПП «Тексленд» зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2011 року в сумі 541942,00 грн. із наступних причин.

Так, на сторінці 35 акту податкові ревізори-інспектори зазначили «В узагальнюючій податковій консультації затвердженій наказом ДПС України від 15.02.2012 року № 23 зазначено, що сплата мотиваційних виплат (премій, бонусів, інших заохочень) на користь третіх осіб (організацій, які придбавають товари у постачальника та здійснюють їх збут (дистриб'ютори), є методом просування товарів постачальника на ринку, що, у свою чергу, є маркетингом», та зробили висновок «Таким чином, на суму отриманих бонусів від постачальників (як резидентів, так і нерезидентів) у підприємства виникає податкове зобов'язання з податку на додану вартість».

Затверджена наказом ДПС України від 15.02.2012 року № 123 «Узагальнююча податкова консультація щодо віднесення витрат на оплату маркетингових та рекламних послуг до складу витрат» не надає консультації щодо нарахування чи не нарахування зобов'язань з ПДВ на суму отриманої премії від нерезидента.

Господарська операція у ПП «Тексленд» відбулася у грудні 2011 року а узагальнююча податкова консультація № 123 затверджена наказом ДПС України 15.02.2012 року, тобто після здійснення операції.

Відповідно до укладеного додатку № 8 від 15.11.2011 року (т.1 а.с.99) до контракту купівлі-продажу № 1/2010 від 01.10.2010 року «Сторони домовились у зв'язку із тим, що Покупець придбав товар у продавця на суму понад 2800000,00 євро (Два мільйони вісімсот тисяч євро 00 євроцентів) протягом дії Контракту, Продавець прийняв рішення про виплату Покупцю премії (бонусу) у сумі 314616,00 євро (Триста чотирнадцять тисяч шістсот шістнадцять євро 00 євроцентів). Кошти продавець перерахував на рахунок Покупця до 31 грудня 2011 року».

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України «Об'єктом оподаткування є: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом».

При цьому згідно пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПК України «постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. …», пп. 14.1.185 п.14.1 ст. 14 ПК України «постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності».

Таким чином, премія (бонус), яка виплачується постачальником товару постійному покупцю, не відповідає визначенню поставки товарів (послуг) і відповідно не є об'єктом обкладення ПДВ. Тому донарахування позивачеві зобов'язання у грудні 2011 року в сумі 541942,00 грн. є безпідставним.

Враховуючи вищевикладене, завищення від'ємного значення ПДВ у сумі 2792,00 грн. яке виникло при донарахуванні зобов'язання у грудні 2011 року є помилковим.

Стосовно збільшення позивачеві відповідачем суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) вказаних у податковому повідомленні-рішенні № 0001301720/0/18341 ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби від 02.11.2012 року то на сторінці 47 акту перевірки податкові ревізори-інспектори зазначають «Перевіркою встановлено, що протягом вищевказаного періоду працівники згідно представлених до перевірки документів (рах. 372, авансові звіти, накази на відрядження) у відрядженнях за кордоном не перебували».

Суд звертає увагу відповідача, що податок з доходів фізичних осіб є персоніфікований (тобто має утримуватися із доходу конкретної фізичної особи), проте податкові ревізори-інспектори в акті та висновках не вказали кому нарахований дохід у не грошовій формі з якого проведено донарахування податку з доходів фізичних осіб.

Згідно із листом Державної податкової адміністрації від 08.05.2001 року № 3324/6/22-3216 "Щодо окремих питань оподаткування витрат банку по сплаті послуг мобільного зв'язку та роумінгу» який не скасований на дату прийняття податкового повідомлення-рішення вказано «Стосовно послуг мобільного зв'язку і роумінгу, якими користуються працівники за умови, що телефони належать юридичній особі, то перераховані за дані послуги суми, на нашу думку, не відносяться до додаткових матеріальних благ і тому не повинні включатися до сукупного оподатковуваного доходу зазначених громадян».

Жодних відомостей про те, хто з працівників позивача користувався послугами роумінгу і кому з працівників позивача надано додаткові блага, у акті перевірки не наведено, будь-які докази у матеріалах справи відсутні, що в свою чергу свідчить про протиправність податкового повідомлення-рішення № 0001301720/0/18341.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюються рішення прийняті відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Таким чином сукупність вищенаведених встановлених судом обставин підтверджено належними та допустимими доказами, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними доказами у справі, і такими, що належить задовольнити.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94, 138, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби № 0004812300/18167 від 02.11.2012 року.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби № 0004832300/18165 від 02.11.2012 року.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби № 0004822300/18166 від 02.11.2012 року.

5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби № 0004802300/18168 від 02.11.2012 року.

6. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби № 000130172010/18341 від 05.11.2012 року.

7. Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Тексленд» (м. Львів, вул. Тесленка, 7/3, ЄДРПОУ 35286731) судовий збір в сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку передбаченому ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 08.04.2013 року о 17:00 год.

Суддя Кравців О.Р.