Ухвала

від 09.07.2014 по справі 2а-9664/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2014 року Справа № 6824/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.

з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2013 року по справі за позовом приватного підприємства «Тексленд» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

13.11.2012р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Львова Львівської області ДПС №0004812300/18167 від 02.11.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість 2891850 грн. 00 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкцій в сумі 146762 грн. 00 коп. внаслідок порушення п.1.4 ст.1, пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.2 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп.14.1.185 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, №0004832300/18165 від 02.11.2012 року, яким зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість у розмірі 2792 грн. 00 коп. за порушення п.1.4 ст.1, пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.2 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп.14.1.185 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, №0004822300/18166 від 02.11.2012 року, яким зменшено суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1324 грн. 50 коп., застосованих за порушення пп.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», №0004802300/18168 від 02.11.2012 року, яким збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 878706 грн. 00 коп. податку на прибуток та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 1 грн. 00 коп., за порушення вимог пп.4.1.4 п.4.1 ст.4, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», №000130172010/18341 від 05.11.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 4740 грн. 49 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1185 грн. 12 коп., застосованих за порушення вимог п.1 ст.1, пп.4.2.1 п.4.2 ст.4, пп.8.1.1 пп.8.1.4 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та пп.164.1.2 п.164.1 пп.164.2.17 п.164.2 п.164.3 п.164.5 ст.164 Податкового кодексу України.

Позовні вимоги мотивовано тим, що у позивача є в наявності всі підтверджуючі документи пов'язані із здійсненням господарської діяльності, тому вимог чинного законодавства позивач не порушував.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2013 року позов задоволено.

ДПІ у Шевченківському районі м.Львова Львівської області ДПС оскаржила дану постанову з підстав порушення норм матеріального права.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що встановлені вироком Деснянського районного суду м.Києва від 10.07.2006р. факти свідчать, що контрагент ТзОВ «Сотис» засноване на підставну особу, яка не мала наміру здійснювати підприємницьку діяльність.

ДПІ у Шевченківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби 18.03.13 долучено до матеріалів справи копію вироку Сихівського районного суду м.Львова від 26.12.2012 року у справі №1319/5265/2012, відповідно до якого директор ПП „Воллі", чиє прізвище вказане в долучених позивачем до матеріалів справи первинних документів, як особи контрагента, що підписала накладні, визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України, за ознаками сприяння у фіктивній підприємницькій діяльності, яка полягала у створенні суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності. В силу вимог частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України цей вирок є обов'язковим для адміністративного суду при вирішенні даного спору щодо правових наслідків дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок.

Встановлені вироком факти свідчать, що ПП „Воллі", ТзОВ „Промтехметал" та ТзОВ „Крафт ЛВ" зареєстровані на підставних осіб, які не мали наміру здійснювати підприємницьку діяльність, фактично у господарських операціях діяли особи, яка не мали законних повноважень на здійснення господарських операцій та підписання документів податкового обліку, до яких відноситься і долучені представниками позивача первинні документи

В провадженні СУ ДПС у Львівській області знаходиться кримінальна справа порушена відносно директора ТзОВ «Промтехметал» - ОСОБА_1 за ознаками вчинених злочинів, передбачених ч.2 ст.205, ч.3, 4 ст.358 КК України та про обвинувачення директора і власника ПП «Воллі» ОСОБА_2 у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.27, ч.2 ст.205, ч.2 ст.27 ч.4 ст.358 КК України.

Відповідно до висновку експерта №957 від 25.11.11р., підписи на документах по взаємовідносинах із контрагентами від імені ПП «Воллі» виконані не директором ПП «Воллі» ОСОБА_3, а різними особами.

Супроводжуючих документів ТТН, актів виконаних робіт на транспортування ТМЦ зі складу Продавця (в даному випадку ПП «Тексленд») та в подальшому до складів покупців; актів виконаних робіт по перевезенню великої партії товарів сторонніми транспортними організаціями) довіреності на отримання товару, надання інформації хто з працівників підприємства відпускав товар, хто проводив розвантажувально-навантажувальні роботи, зважаючи, що поставка ТМЦ відбувалась в значних об'ємах враховуючи, що реалізація ТМЦ не здійснювалась в один і той самий день - посадові особи не представили та не надали письмових пояснень.

Відповідно не підтверджений факт передачі товарів даним підприємствам. В зв'язку з відсутністю в даних підприємств необхідних умов для здійснення даних операцій перевіркою встановлено відвантаження товару невстановленим особам.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України „Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" від 24.05.95 № 88, господарські операції - це факти підприємницької діяльності та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу; зобов'язань і фінансових результатів.

Таким чином, при перевірці підприємством не доведена реальність операції не підтверджується реальність часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, виробничо - складських приміщень та іншого майна ( технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів), які економічно необхідні для виконання такого постачання, або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності.

Проведеним дослідженням фінансово-господарської діяльності ТОВ „Промтехметал" ПП „Воллі" встановлено, що в них відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує на неможливість фактичного здійснення господарської діяльності, а значить відсутній факт доставки товарів на склади підприємства від ПП «Тексленд». Дані підприємства фактично не займались фінансово-господарською діяльністю, а проводило транзитні операції, спрямовані на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням (наданням) податкової вигоди третім особам з метою штучного формування валових витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Враховуючи, що за результатами перевірки встановлено відсутність факту відвантаження продукції на ТОВ „Промтехметал", ПП „Воллі" суми попередньої оплати від даних підприємств отримані на розрахунковий рахунок підприємства в за 1 квартал 2011 року в сумі 3514825 грн. збільшує валові доходи підприємства на дату зарахування коштів, від покупця, на банківський,. рахунок підприємства на суму 3514825 грн.

Крім того, оскільки підприємством не дотримано норм чинного законодавства щодо податкових зобов»язань по податку на додану вартість, то відповідно до п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за квітень 2010 року на суму 121508 грн.

Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст.55 КАС України ДПІ у Шевченківському районі м.Львова Львівської області ДПС замінено на ДПІ у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника податкового органу, який підтримав апеляційну скаргу, представника позивача, який просить залишити без змін рішення суду, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватного підприємства "Тексленд" (код ЄДРПОУ 35286731) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.06.2012 року, за результатами якої складено акт перевірки №1489/169/22-100/35286731 від 11.10.2012 року, яким встановлено порушення вимог: пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України від 22.05.1997 р. №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 878706,00 грн., в тому числі за 1 квартал 2011 року в сумі 878706,00 грн.; п.1.4 ст.1, пп.3.1.1 п.3.1 ст.13, п.4.2 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями), пп.14.1.185 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2891850,00 грн., в т.ч. за лютий 2011 року в сумі 68021 грн., за березень 2011 року в сумі 645142 грн., за квітень 2011 року в сумі 429111,00 грн., за травень 2011 року в сумі 683625,00 грн., за червень 2011 року в сумі 478908,00 грн. за вересень 2011 року в сумі 45101,00 грн., за грудень 2011 року в сумі 541942,00 грн., завищення залишку від'ємного значення ПДВ по р.24 за грудень 2011 року в сумі 2792,00 грн.; п.1 ст.1, пп.4.2.1 п.4.2 ст.4, пп.8.1.4 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та пп.164.1.2 п.164.1 пп.164.2.17 п.164.2 п.164.3 п.164.5 ст.164 Податкового кодексу України, що призвело до недобору податку з доходів фізичних осіб на загальну суму4740,40 грн.

На підставі даного Акта перевірки із внесеними змінами 23.10.2012 року №17502/22-100, ДПІ у Шевченківському районі м.Львова прийняла податкові повідомлення-рішення №0004812300/18167 від 02.11.2012 року, №0004832300/18165 від 02.11.2012 року, №0004822300/18166 від 02.11.2012 року, №0004802300/18168 від 02.11.2012 року, №000130172010/18341 від 05.11.2012 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідача, оскільки головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані в акті висновки є суто суб»єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатись до суду з позовом про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Відповідачем не доведено, а судом першої та апеляційної інстанції не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагентів, як обов»язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій.

Твердження відповідача щодо недоведеності господарських операцій позивача про продажу товарів зазначеним у акті перевірки контрагентам, якщо первинними документами підтверджено їх купівлю позивачем та використання у господарській діяльності шляхом продажу з метою отримання прибутку контрагентам є помилковими виходячи з наступного:

Позивачем 01.10.2010 року з ТзОВ "Рішер" укладено контракт купівлі-продажу №1/2010 (т.1 а.с.95-97) з додатками (т.1 а.с.98-105), предметом якого є купівля позивачем вживаного одягу.

Наявність у позивача приміщень для складування та зберігання товару підтверджується договором оренди нежитлового приміщення від 21.11.2010р. (т.2 а.с.136-140), прийнятим позивачем в користування згідно актів приймання-передачі (т.2 а.с.141-142).

Продаж імпортованих товарів ПП «Тексленд» здійснювало фізичним особам-підприємцям та юридичним особам у тому числі ТОВ «Промтехметал», ПП «Воллі», ПП «Крафт ЛВ", ТОВ «Сталевий дім» на підставі укладених із ними договорів поставки.

Відповідно до укладеного договору поставки №03/06 від 01.06.2011 року, ПП «Тексленд» зобов'язувався поставити ТОВ «Сталевий дім» вживаний одяг, вживане взуття та вживані текстильні вироби згідно специфікацій до договору (т.1 а.с. 111-114).

У розділі «Умови поставки» сторони погодили, що поставка товару здійснюється силами Покупця та за рахунок Покупця зі складу Постачальника, транспортування товару відбувається силами та за рахунок Покупця. У розділі «Ціна і порядок розрахунків» погоджено, що розрахунки здійснюються у безготівковому порядку (т.1 а.с. 106).

На виконання договору поставки №03/06 від 01.06.2011 року ПП «Тексленд» продано (передало у власність) ТОВ «Сталевий дім» товар - вживаний одяг, що стверджується видатковими накладними та податковими накладними, наявними в матеріалах справи (т.1 а.с.107-110, 143-146).

За проданий товар на поточний рахунок ПП «Тексленд» від ТОВ «Сталевий дім» надійшли кошти в повній сумі реалізованого товару, що підтверджується звітом про дебетові і кредитові операції по рахунку ПП «Тексленд» (т.1 а.с. 115).

Відповідно до укладеного договору поставки №2 від 02.02.2011 року (т.1 а.с.170), ПП «Тексленд» зобов'язувався поставити ТОВ «Промтехметал» вживаний одяг та текстильні вироби згідно специфікацій до договору (т.1 а.с.193-214). У розділі «Умови поставки» сторони погодили, що поставка товару здійснюється силами Покупця та за рахунок Покупця зі складу Постачальника, транспортування товару відбувається силами та за рахунок Покупця. У розділі «Ціна і порядок розрахунків» погоджено, що розрахунки здійснюються у безготівковому порядку.

На виконання даного договору ПП «Тексленд» продано (передано у власність) ТОВ «Промтехметал» товар - вживаний одяг - згідно з видатковими накладними та податковими накладними, наявними в матеріалах справи (т.1 а.с.171-192, 147-169)

На виконання договору поставки №3 від 01.04.2011 року (т.1 а.с.219) ПП «Тексленд» продано (передало у власність) ТОВ «Крафт ЛВ» згідно специфікацій (т.1 а.с.234-245) товар - вживаний одяг - згідно з видатковими накладними та податковими накладними, наявними в матеріалах справи (т.1 а.с.220-233, 116-129)

На виконання договору поставки №ДГ-О3/03-1 від 03.03.2011 року (т.1 а.с.249), ПП «Тексленд» продано (передано у власність) згідно специфікацій до договору (т.2 а.с.21-25) приватному підприємству «Воллі» товар - вживаний одяг - згідно з видатковими накладними податковими накладними, наявними в матеріалах справи (т.1 а.с.130-142, 250, т.2 а.с.1-20)

Вищевказані первинні документи оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», доказів протилежного відповідачем не представлено та судом не встановлено. Крім того, факт ввезення позивачем товару на територію України та використання його у власній господарській діяльності шляхом продажу та отримання від цього економічно вигоди підтверджений відповідними первинними документами (ВМД, видаткові накладні, податкові накладні), що складені відповідно до вимог чинного законодавства та містять необхідні реквізити.

Відповідно до п.3.1 ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону», згідно пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Згідно п.1.31 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Дата збільшення валового доходу відповідно до пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Згідно з п.187.1 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації, готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку».

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п.201.6 Податкового Кодексу України).

Посилання апелянта на вироки суду про притягнення до кримінальної відповідальності директора ТзОВ «Промтехметал» - ОСОБА_1 та про обвинувачення директора і власника ПП «Воллі» ОСОБА_2 за ознаками вчинених злочинів, передбачених ч.2 ст.205, ч.3, 4 ст.358 КК України і як доказ фіктивності господарських операцій, колегія суддів як і суд першої інстанції, не приймає до уваги, оскільки на момент укладення угоди і реалізації товару, контрагенти були платниками податків, зареєстровані в Єдиному реєстрі. Сам вирок не свідчить про факт не здійснення господарських операцій, а лише може підтверджувати про протиправність самого контрагента, як суб»єкта господарської діяльності стосовно його правовідносин з контролюючими органами.

Щодо заниження ПП «Тексленд» зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2011 року в сумі 541942,00 грн., то господарська операція у ПП «Тексленд» відбулася у грудні 2011 року а узагальнююча податкова консультація №123 затверджена наказом ДПС України 15.02.2012 року, тобто після здійснення операції.

Відповідно до укладеного додатку № 8 від 15.11.2011 року (т.1 а.с.99) до контракту купівлі-продажу №1/2010 від 01.10.2010 року «Сторони домовились у зв'язку із тим, що Покупець придбав товар у продавця на суму понад 2800000,00 євро протягом дії Контракту, Продавець прийняв рішення про виплату Покупцю премії (бонусу) у сумі 314616,00 євро. Кошти продавець перерахував на рахунок Покупця до 31 грудня 2011 року».

Відповідно до п.185.1 ст.185 ПК України «Об'єктом оподаткування є: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; є) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом».

Колегія суддів погоджується, що премія (бонус), яка виплачується постачальником товару постійному покупцю, не відповідає визначенню поставки товарів (послуг) і відповідно не є об'єктом обкладення ПДВ. Тому донарахування позивачеві зобов'язання у грудні 2011 року в сумі 541942,00 грн. є безпідставним, а завищення від'ємного значення ПДВ у сумі 2792,00 грн. яке виникло при донарахуванні зобов'язання у грудні 2011 року є помилковим.

Щодо збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб та за штрафними (фінансовими) санкціями вказаних у податковому повідомленні-рішенні №0001301720/0/18341 від 02.11.2012 року, то податковим органом не встановлено хто з працівників позивача користувався послугами роумінгу і кому з працівників позивача надано додаткові блага, у матеріалах справи відсутні будь-які докази.

При цьому, колегія суддів враховує вимоги ч.2 ст.71 КАС України, якою передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2013 року по справі №2а-9664/12/1370- без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: О.І.Мікула

А.Р.Курилець

Повний текст виготовлено 11.07.14р.