Постанова

від 08.04.2013 по справі 802/961/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 квітня 2013 р. Справа № 802/961/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Свентуха Віталія Михайловича,

за участю:

секретаря судового засідання: Щербатюк Любові Євгеніївни

представників сторін:

позивача: Шевчук А.А. - представник за довіреністю;

відповідача: Охрімовський Я.В., Осадча Р.В. - представник за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Наші фрукти"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000032202, № 0000022202 від 22.02.2013р.

ВСТАНОВИВ :

В березні 2013 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Наші фрукти" (далі - ТОВ "Наші фрукти" або позивач) з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000032202, № 0000022202 від 22.02.2013р.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Вінницької області Державної податкової служби проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "Наші фрукти" з питань правильності обчислення сум податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТОВ "Стронг ІНГ" за жовтень 2012 року, наслідки якої знайшли своє відображення в акті № 363/2201/37058538 від 06.02.2013р. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення суми податкового кредиту в сумі 27 881 грн. за жовтень 2012 року при взаєморозрахунках з ТОВ "Стронг ІНГ", занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету в розмірі 1514 грн., в т.р. за жовтень 2012 року в сумі 1514 грн., завищено від'ємне значення по податку на додану вартість в сумі 26 367 грн. за жовтень 2012 року. Перевіркою також встановлено відсутність права на формування витрат по операціях з контрагентами - постачальниками в розумінні п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України. На підставі висновків викладених в акті перевірки, податковим органом прийнятті податкові повідомлення-рішення № 0000032202 від 22.02.2013р., відповідно до якого зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 26 367 грн., № 0000022202 від 22.02.2013р., відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 1893 грн. Позивач не погоджується з вказаними рішеннями, вважає їх протиправними та просить скасувати, оскільки вони є незаконними, необґрунтованими та безпідставними, не відповідають фактичним обставинам справи, а також такими, що винесені з порушенням норм матеріального права та таких принципів адміністративного провадження як безсторонності, добросовісності, розсудливості та рівності всіх перед законом.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та надав суду пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви та додаткових пояснень.

Представники відповідача заперечили проти задоволення позовних вимог, опираючись на наявні в матеріалах справи письмові заперечення (а.с. 102-104), вказали, що перевірка проводилась згідно вимог податкового законодавства і податкові рішення сформовані на підставі виявлених порушень.

Свідок - ОСОБА_4 (головний бухгалтер ТОВ "Наші фрукти"), яка була викликана судом на підставі усного клопотання представника відповідача, в судовому засіданні підтвердила факт отримання позивачем товару від ТОВ "Стронг ІНГ", оформлення видаткових та товарно-транспортних накладних, подальшої реалізації товару ТОВ "Аграна Джус Україна", та факт розвантаження товару саме на території ТОВ "Аграна Джус Україна".

Заслухавши пояснення представників сторін та свідка, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Наші фрукти" зареєстроване Тиврівською районною державною адміністрацією 30.07.2010р. за № 1 165 102 000 0000 572, код за ЄДРПОУ 37058538, взято на податковий облік в Тиврівському відділенні Вінницької МДПІ 06.08.2010р. № 5468, станом на 06.02.2013р. перебуває на обліку в Тиврівському відділенні Вінницької ОДПІ та є платником, зокрема, податку на додану вартість та податку на прибуток.

Видами його діяльності, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 155), є оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням, оптова торгівля фруктами й овочами, неспеціалізована оптова торгівля, інші види роздрібної торгівлі поза магазинами, діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту.

На підставі службового посвідчення серії ВН № 105518, виданого 30.03.2012р. ДПС у Вінницькій області, головним державним податковим ревізор-інспектором, радником податкової служби ІІІ рангу відділу перевірок платників податків управління податкового контролю Вінницької ОДПІ Вінницької області ДПС Осадчою Р.В., керуючись ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, на підставі п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, відповідно до наказу Вінницької ОДПІ Вінницької області ДПС № 376 від 01.02.2013р., проведена позапланова невиїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Наші Фрукти" з питань достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТОВ "Стронг ІНГ" (код за ЄДРПОУ 37058538) за жовтень 2012 року, наслідки якої відображені в акті № 363/2201/37058538 від 06.02.2013р.

Документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено порушення ТОВ "Наші Фрукти", зокрема:

1) п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту в сумі 27 881 грн. за жовтень 2012 року при взаєморозрахунках з ТОВ "Стронг ІНГ", занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету в розмірі 1514 грн., в т.р. за жовтень 2012 року в сумі 1514 грн., завищено від'ємне значення по податку на додану вартість в сумі 26 367 грн. за жовтень 2012 року;

2) відсутність права на формування витрат по операціях з контрагентами - постачальниками в розумінні п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки ТОВ "Наші фрукти" звернулось із письмовими запереченнями № 4 від 14.02.2013р. до Вінницької ОДПІ Вінницької області ДПС, розглянувши, які остання висновки, що викладені в акті позапланової невиїзної документальної перевірки від 06.02.2013р. № 363/2201/37058538 щодо встановлених порушень, залишила без змін, а заперечення без задоволення.

На підставі висновків вказаного акту перевірки, Вінницької ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000032202 від 22.02.2013р., відповідно до якого зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 26 367 грн., № 0000022202 від 22.02.2013р., відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 1893 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що висновки акту перевірки не обґрунтовані, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті податковим органом в порушення вимог чинного законодавства. При цьому суд виходить із наступного.

Так, перевіряючий в акті перевірки в обґрунтування висновку, зокрема, щодо завищення ТОВ «Наші Фрукти» податкового кредиту за жовтень 2012 року в загальній сумі 27 881 грн. внаслідок здійснення господарських операцій з ТОВ «Стронг ІНГ» в жовтні 2012 року, посилається на відсутність в TOB «СТРОНГ ІНГ» трудових ресурсів, власних транспортних засобів, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень та інше, які економічно необхідні для виконання постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності.

Також зазначає, що в порушення умов договору постачання плодо-ягідної продукції №28.09 від 28.09.2012р. та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю і якістю, затвердженої постановами Державного арбітражного Союзу PCP від 15.06.1965р. № П-6 і від 25.04.1966р. №П-7 ТОВ «Стронг ІНГ» не було представлено ТОВ «Наші фрукти»., а в свою чергу ТОВ «Наші фрукти» не було надано для проведення перевірки перевіряючому наступні документи:

- копії свідоцтва про державну реєстрацію;

- копії свідоцтва про сплату єдиного податку на відповідний період по виду діяльності - оптова торгівля або вирощування сільськогосподарської продукції;

- копії свідоцтва платника ПДВ;

- сертифікату якості товару (з вимірами: пестицидів; токсичних елементів (свинець, кадмій, миш'як, ртуть, мідь, цинк); радіонуклідів (стронцій - 90); мікотоксинів (патулін).

Крім того, перевіряючим встановлено, що в усіх наданих для перевірки товарно-транспортних накладних не вказано:

- марки автомобіля;

- номеру подорожнього листа;

- назви автопідприємства;

- ПІБ водія.

В акті також зазначено, що ТОВ «Стронг ІНГ» має стан «9» - направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходження, в зв'язку з чим отримати документи на підтвердження порядку відображення в бухгалтерському та податковому обліку господарських відносин із постачальниками товарів не було можливості, про що ДПІ у Печерському районі м. Києва складено акт від 10.01.2013р. за № 41/22.4/37772335.

За результатами перевірки ПП «Компанія КТТ» (акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 09.01.13р. № 20/22317/33096428) - контрагента-постачальника TOB «СТРОНГ ІНГ», встановлено відсутність власних транспортних засобів, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень та інших ресурсів, які економічно необхідні для виконання постачання своїм контрагентам або здійснення відповідної діяльності, а також відсутність TOB «Компанія KTT» за місцезнаходження, що дало підстави перевіряю чому дійти висновку про непідтвердженість обсягів проведених операцій з постачання товарів ПП «Компанія КТТ» на адресу ТОВ «Стронг ІНГ» за жовтень 2012 року.

Ретельно перевіривши доводи податкового органу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Між TOB «СТРОНГ ІНГ» (код ЄДРПОУ 37772335) (за договором - Продавець) та TOB «Наші Фрукти» (код ЄДРПОУ 37058538) (за договором - Покупець) було укладено договір на постачання плодо-ягідної продукції № 28.09 від 28.09.2012р. (надалі - Договір) (а.с.28-30).

Згідно з п. 1.1. Договору сторони дійшли до згоди, що їх виробничий та фінансовий потенціал дає їм можливість встановити довгострокове та взаємовигідне співробітництво в сфері продажу-купівлі сировини. Продавець продає сировину, в подальшому іменується Товаром, а Покупець купує Товар на умовах, оговорених в даному Договорі, по цінах згідно контракту.

Згідно з п. 2.1. Договору Продавець повинен поставити Покупцю яблука не сортовані в кількості 5 000т (надалі - товар).

Приймання Товару по кількості та якості проводиться на території Покупця (п. 2.4. Договору).

Відповідно до п. 2.6. Договору, доставка продукції здійснюється за рахунок Продавця. Розвантаження продукції проводиться за рахунок Покупця.

Судом встановлено, що відповідно до п.п. 2.1., 2.4, 2.6. Договору Продавець здійснив поставку Покупцю товару в загальній кількості 149, 36 тон на загальну суму 167 283,2 грн., в т.р. ПДВ - 27 880,54 грн.

Факт поставки товару підтверджується наступними первинними документами:

- видатковими накладними: № 100101 від 01.10.2012р.; №100201 від 02.10.2012р.; №100301 від 03.10.2012р.; №100401 від 04.10.2012р.; №100601 від 06.10.2012р.; №100701 від 07.10.2012р.; №100801 від 08.10.2012р.; №101201 від 12.10.2012р.; №101301 під 13.10.2012р.; №101701 від 17.10.2012р.; №101801 від 18.10.2012р.; №101901 від 19.10.2012р.; №102101 від 21.10.2012р. (а.с. 32-44);

- товарно-транспортними накладними: АКК №0002 від 01.10.2012р.; АКК №0001 від 01.10.2012р.; АКК №0004 від 02.10.2012р.; АКК №0003 від 02.10.2012р.; АКК №0005 від 03.10.2012р.; АКК № 0006 від 04.10.2012р.; АКК №0007 від 06.10.2012р.; АКК №0008 від 07.10.2012р.; АКК №0009 від 08.10.2012р.; АКК №0010 від 08.10.2012р.; АКК №0011 від 12.10.2012р.; АКК №0012 від 13.10.2012р.; АКК №0013 від 13.10.2012р.; АКК №0014 від 13.10.2012р.; АКК №0019 від 17.10.2012р.; АКК №0020 від 17.10.2012р.; АКК №0021 від 17.10.2012р.; АКК №0022 від 18.10.2012р.; АКК №0024 від 19.10.2012р.; АКК №0025 від 19.10.2012р.; АКК №0026 від 21.10.2012р. (а.с. 45-65).

Посилання податкового органу на недоліки заповнення первинних документів, суд визнає необґрунтованими та такими, що не спростовують факт поставки товару позивачу, що було підтверджено показами свідка.

TOB «Стронг ІНГ» внаслідок здійснення вище вказаних господарських операцій оформило та надало позивачу наступні податкові накладні на загальну суму 167 283,2 грн. в т.р. ПДВ - 27 880,54 грн.:

- №1 від 01.10.2012р.; №32 від 02.10.2012р.; №60 від 03.10.2012р.; №91 від 04.10.2012р.; №155 від 06.10.2012р.; №186 від 07.10.2012р.; №218 від 08.10.2012р.; №339 від 12.10.2012р.; №371 від 13.10.2012р.; №475 від 17.10.2012р.; №505 від 18.10.2012р.; №535 від 19.10.20.12р.; №695 від 21.10.2012р. (а.с. 66-78).

Покупець здійснив оплату Постачальнику за поставлений товар шляхом переуступки права вимоги в сумі 185676, 19 грн. на підставі Угоди про уступку права вимоги від 01.10.12р. (а.с.79), укладеної між TOB «Наші Фрукти» (за угодою - Первісний кредитор), TOB «Стронг ІНГ» (за угодою - Новий кредитор) та ПП «СПЕЦАВТООБЛАДНАННЯ» (код 34584627) (за договором - Боржник).

При цьому, згідно з п. 1.1. Угоди, Первісний кредитор уступає, а Новий кредитор приймає на себе право натуральної вимоги, належне Первісному кредиторові, і стає Кредитором за Договором про переведення боргу від 27.09.2012р. (надалі іменується, як «Основний договір»), укладений між Первісним кредитором та ПП «СПЕЦАВТООБЛАДНАННЯ».

Судом встановлено, та не спростовувалось представниками сторін під час розгляду справи, що придбаний в TOB «Стронг ІНГ» товар позивач реалізував TOB «Аграна Джус Україна» на підставі Договору №05.07.12 від 05.07.2012р. (а.с. 116,117) (разом із специфікаціями: №1 від 05.07.2012р., №2 від 17.07.2012p., № 3 від 27.07.2012р., №4 від 30.07.2012р., №5 від 07.08.2012р., №6 від 14.08.2012p., №7від 31.08.2012р., №8 від 05.09.2012р., №9 від 18.09.2012р., №10 від 21.09.2012р.(а.с.118-128), що підтверджується наступними первинними документами:

- видатковими накладними №РН-0000132 від 01.10.2012р., №РН-0000134 від 02.10.2012р., №РН-0000135 від 03.10.2012р., №РН-0000136 від 04.10.2012р., №РН-0000137 від 06.10.2012р., №РН-0000138 від 07.10.2012р., №РН-0000140 від 08.10.2012р., №РН-0000142 від 11.10.2012р., №РН-0000143 від 12.10.2012р., №РН-0000144 від 13.10.2012р., №РН-0000148 від 16.10.2012р., №РН-0000150 від 17.10.2012р., №РН-0000152 від 18.10.2012р., №РН-0000154 від 19.10.2012р., №РН-0000156 від 20.10.2012р., №РН- 0000157 від 21.10.2012р., №РН-0000158 від 21.10.2012р. (а.с.129-137).

Факт здійснення оплати TOB «Аграна Джус Україна» за придбаний у TOB «Наші фрукти» товар підтверджується наступними платіжними дорученнями: №1881 від 02.10.2012р., №1923 від 05.10.2012р., №2000 від 17.10.2012р., №2010 від 19.10.2012р., №2077 від 30.10.2012р. (а.с. 138-142).

З матеріалів справи встановлено, що TOB «Аграна Джус Україна» є підприємством, яке зареєстроване та проводить свою господарську діяльність відповідно до вимог законодавства, що підтверджується:

- випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серія ААБ № 496974 від 08.07.2011 р.;

- довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серія АА №687655 від 15.10.2012р.;

- довідка про взяття на облік платника податків (форма 4-ОПП) №1136 від 15.10.2012р.;

- свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100346885 від 04.08.2011р.;

- інформація з інформаційно-ресурсного центру - Пошук в ЄДР від 19.03.2013р. (а.с.147-153).

Крім того, з матеріалів справи та показів свідка судом встановлено, що в жовтні 2012 року ТОВ "Наші фрукти" реалізовувало товар ТОВ «Аграна Джус Україна», який був придбаний також у інших контрагентів, зокрема, ФГ «Поділля» (в кількості 16,517 т) та Пат «Сад Поділля» (в кількості 97. 529 т).

В матеріалах справи також міститься копія листа ТОВ "Стронг ІНГ" № 10/22 від 05.04.2013р. (а.с.169) зі змісту якого вбачається, що товар (яблука), який постачався від ТОВ "Стронг ІНГ" до ТОВ "Наші фрукти" в жовтні 2012 року на підставі Договору на постачання плодо-ягідної продукції № 28.09 від 28.09.2012р. в кількості 149,360 тон на загальну суму 167 283, 2 грн., в т.р. ПДВ - 27 880 грн. 54 коп., ТОВ "Стронг ІНГ" придбавало (набувало у власність) шляхом здійснення їх закупівлі у населення. Вказаний товар (яблука) до місця поставки (м. Вінниця, вул. Тарногородського, 32) на ім'я ТОВ "Наші Фрукти" відповідно до умов поставки, передбачених п. 2.6 Договору на постачання плодо-ягідної продукції № 28.09 від 28.09.2012р. постачались за рахунок та силами ТОВ "Стронг ІНГ" шляхом їх перевезення найманим вантажним автотранспортом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16 липня 1999 року N 996-XIV (надалі - Закон N 996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з ч. 2 ст.9 Закону N 996-XIV, п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 (надалі - Положення № 88) первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що усі вище перераховані видаткові та податкові накладні, які були оформлені в результаті здійснення господарських операцій в жовтні 2012 року між TOB «Наші Фрукти» та TOB «Стронг ІНГ», відповідно до ст. 9 Закону N 996 XIV та п. 2.4. Положення № 88, є первинним документами, оформленими належними чином.

Відповідно до п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.п. а) п. 185.1. ст. 185 Податкового кодексу України (надалі -ПК України) об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Постачання товару на ТОВ «Наші Фрукти», згідно Договору поставки відбулось на митній території України, що підтверджується видатковими та податковими накладними.

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Факт відвантаження товару TOB «Наші Фрукти», згідно Договору поставки, та виникнення в результаті даної події податкового зобов'язання в останнього зі сплати ПДВ в жовтні 2012 року в результаті здійснення господарських операцій з TOB «Стронг ІНГ» підтверджується вище переліченими видатковими та податковими накладними.

Згідно з ч. 1 п. 188.1. ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг (ч. 2 п. 188.1. ст. 188 ПК України).

Відповідно до п.п. а) п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів /послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (ч. 1 п. 198.3 ст. 198 ПК України).

Як вже було встановлено судом, факт отримання товару TOB «Наші Фрукти», згідно Договору поставки, та виникнення в результаті даної події в останнього права на віднесення суми 27 880,54 грн. до податкового кредиту в березні 2012 року, підтверджується видатковими накладними, податковими накладними та відповідними ТТН.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (ч. З п. 198.3 ст. 198 ПК України ).

Відповідно до ч. 1 п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.1 1 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (ч. 2 п. 198.6. ст. 198 ПК України).

В даному випадку, TOB «Наші фрукти» віднесло 27 880,54 грн. до податковою кредиту, за жовтень 2012 року, внаслідок здійснення господарських операцій з TOB «Стронг ІНГ» на підставі відповідних податкових накладних, які були видані останніми позивачу, а також первинних документів (видаткові накладні та ТТН), що засвідчують факт здійснення господарських операцій.

Відповідно до п. 200.1. ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2. ст. 200 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3. ст. 200 ПК України).

Усі вище перераховані видаткові та податкові накладні, які були оформлені в результаті здійснення господарських операцій в жовтні 2012 року між TOB «Стронг ІНГ» та TOB «Наші Фрукти», відповідно до ст. 9 Закону N 996-XIV та п. 2.4. Положення № 88, є первинним документами, оформленими належними чином та засвідчують факт здійснення поставки (передачі) товару від Продавця (TOB «Стронг ІНГ») до Покупця - TOB «Наші Фрукти», тобто доводять товарність (реальність) господарської операції між вказаними суб'єктами господарювання та настання юридичних наслідків за Договором поставки.

Нормами Податкового кодексу України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця, тобто у TOB «Наші фрукти», належно оформленої податкової накладної.

Наведене дає можливість дійти до висновку, що зазначена податковим органом така підстава для зменшення податкового кредиту, як невірність оформлення товарно-транспортних накладних, в частині не зазначення в останніх певних відомостей, а також ненадання Продавцем під час поставки товару копії свідоцтва про державну реєстрацію, свідоцтва про сплату єдиного податку, свідоцтва платника ПДВ та сертифікату якості товару, є необґрунтованою, оскільки останні, відповідно до вказаних вище норм ПК України не є документами, на підставі яких платник податку відносить грошові суми до податкового кредиту внаслідок здійснення господарських операцій зі своїми контрагентами.

Роблячи висновок про безтоварність господарських операцій податковий орган не перевірив наявність можливості їх здійснення ТОВ "Стронг ІНГ" без залучення інших юридичних осіб. Не врахував характер самої господарської операції, внаслідок чого необгрунтував зв'язок між реальністю даної господарської операції із наявністю відповідної матеріально-технічної бази у контрагента платника податку - ТОВ "Стронг ІНГ", а також в його постачальників - ПП "Компанія КТТ".

Що стосується посилань податкового органу на те, що ТОВ "Стронг ІНГ" має стан "9" - відсутність за місцезнаходженням, то суд вважає зазначити наступне.

Відповідно до п. 45.2. ПК України, податковою адресою юридичної (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Судом встановлено, що на момент здійснення господарських операцій відомості про адресу TOB «Стронг ІНГ» містились у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія ААВ №782260 від 14.08.2012р. (а.с. 81, 82); довідкою з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) серія АА №613335 від 15.08.2012р. (а.с.83); довідкою про взяття на облік платника податків №3220 від 19.09.2012р. (а.с.84); свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №200057026 від 12.07.2012р. (а.с. 85); витягом з ЄДРПОУ станом на 13.02.2013р. (а.с.80).

Крім того, в матеріалах справи містяться копії виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія ААВ №782260 від 14.08.2012р.; довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серія АА №613335 від 15.08.2012р.; довідки про взяття на облік платника податків №3220 від 19.09.2012р.; свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №200057026 від 12.07.2012р.; наказу №3 від 14.08.2012р., наявність яких спростовує посилання податкового органу про ненадання їх Продавцем під час поставки товару Покупцеві.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.

Згідно з ч. 1 ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Отже вказані вище обставини, свідчать про те, що операції по постачанню товару в жовтні 2012 року між TOB «Стронг ІНГ» та TOB «Наші Фрукти», були спрямовані на реальне настання правових наслідків, тобто не здійснювались з метою надання податкової вигоди.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Зі змісту ч. 1 ст. 11 КАС України вбачається, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 1 статті 71 цього Кодексу встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, а саме, рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження безтоварності здійснених позивачем господарських операцій.

Висновок відповідача про безтоварність господарських операцій носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами.

Таким чином, відповідачем не доведено, а судом не встановлено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагентів, як обов'язкової ознаки для застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Відтак, за сукупністю наведених обставин, суд прийшов до висновку про безпідставність висновків податкового органу викладеного в акті перевірки № 363/2201/37058538 від 06.02.2013р., з огляду на поверховість проведеної перевірки, без врахування та оцінки всіх первинних документів та не дослідження всіх істотних для справи обставин.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Мотивація та докази, на які посилається відповідач заперечуючи проти позову, не дають суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували доводи позивача, а встановлені у справі обставини не підтверджують позиції відповідача покладеної в основу оскаржуваних рішень.

Крім того, оскаржувані рішення не відповідають критеріям визначеним у статті 2 КАС України. Відтак, позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Частиною першою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ (Постанова N 845) встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011 р. N 2135/11/13-11.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70, 71, 79, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, Податковим кодексом України, Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Конституцією України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення прийнятті Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Вінницької області Державної податкової служби № 0000032202 та № 0000022202 від 22 лютого 2013 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Наші фрукти" (вул. вул. 50-річчя Жовтня, 8, с. Строїнці, Тиврівського району, Вінницької області, 23340) судовий збір в розмірі 283 грн. (двісті вісімдесят три грн.) шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунку Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (вул. вул. 30-річчя Перемоги 21, м. Вінниця, 21027).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Свентух Віталій Михайлович