Постанова

від 10.04.2013 по справі 2а-5139/10/0870

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2013 року м. Київ К/9991/12417/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі - ДПІ)

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.08.2010

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2011

у справі № 2а-5139/10/0870

за позовом приватного підприємства "Комплект" (далі - Підприємство)

до ДПІ

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.08.2010, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2011, позов задоволено частково; визнано протиправними дії ДПІ, що полягали у невизнанні податковою звітністю декларації позивача з ПДВ за травень 2010 року; відповідача зобов'язано визнати зазначену декларацію податковою звітністю; у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним рішення ДПІ про невизнання спірної декларації податковою звітністю, оформленого листом від 23.06.2010 № 18066/10/28-213/2, відмовлено.

На вказані судові акти ДПІ подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить їх скасувати та повністю відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає про подання позивачем спірних документів податкової звітності з порушенням порядку їх заповнення.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне змінити оскаржувані судові рішення з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що підставою для невизнання контролюючим органом податковою звітністю поданої Товариством податкової декларації з ПДВ за травень 2010 року стало невірне зазначення позивачем назви податкового органу, до якого було подано декларацію, про що позивача було повідомлено листом ДПІ від 23.06.2010 № 18066/10/28-213/2 «Про невизнання як податкової звітності».

Відповідно до абзацу першого підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

За змістом абзацу п'ятого підпункту 4.1.2 пункту 4.1 цієї ж статті Закону податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Пунктом 4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України (додаток № 1 до наказу Державної податкової адміністрації України від 31.12.2008 № 827) передбачено, якщо податкова звітність, надана органу ДПС платником податків, заповнена всупереч правилам, визначеним у затвердженому порядку її заповнення, то вона може бути не визнана органом ДПС як податкова звітність. Підставою про невизнання податкової звітності є: відсутність підпису відповідних посадових осіб (факсиміле не дозволяється); відсутність скріплення печаткою підписів платника податків; відсутність обов'язкових реквізитів податкового документа; відсутність обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності; неможливість прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті); наявність порваних аркушів, підчищень, помарок, виправлень, дописок і закреслювань; подання ксерокопії звітних документів; порушення загальних вимог оформлення документів податкової звітності.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що підставою для відмови податкового органу визнати податкову звітність як податкову декларацію є такі дефекти її заповнення, що впливають на адміністрування податку органом державної податкової служби.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком попередніх інстанцій про те, що неповне зазначення назви органу державної податкової служби (за умови фактичного подання платником цієї декларації до податкового органу за місцем реєстрації) не може бути розцінено як відповідний недолік.

А відтак у ДПІ були відсутні підстави для невизнання податковою звітністю декларації позивача з ПДВ за травень 2010 року.

Доводи ДПІ, зазначені у касаційній скарзі, були предметом дослідження в судах першої та апеляційної інстанцій, цим доводам були надано належну правову оцінку, а тому ці доводи підлягають відхиленню касаційним судом з огляду на відсутність у касаційної інстанції повноважень переоцінювати обставини, встановлені судами під час вирішення спору.

Водночас слід зазначити, що задоволення судом позовних вимог щодо визнання протиправною відмови контролюючого органу прийняти податкову декларацію означає, що відповідне рішення податкового органу не створило жодних правових наслідків для платника, а спірна податкова декларація є поданою. Таке рішення суду сприяє належному відновленню порушених прав платника.

Однак при цьому необхідним заходом для належного захисту прав платника є зазначення у резолютивній частині постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог дати, з якої податкова декларація вважається поданою платником до органу державної податкової служби.

За таких обставин Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне змінити оскаржувані рішення попередніх інстанцій, визначивши момент подання спірної декларації Товариства датою її фактичного отримання ДПІ.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя задовольнити частково.

2. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.08.2010 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2011 у справі № 2а-5139/10/0870 змінити, виклавши пункт 3 резолютивної частини постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 12.08.2010 у такій редакції:

«Визнати декларацію товариства з обмеженою відповідальністю "Комплект" з податку на додану вартість за травень 2010 року такою, що подана у день її фактичного отримання державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя».

3. В решті постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.08.2010 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2011 у справі № 2а-5139/10/0870 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько