Рішення

від 27.03.2013 по справі 5006/11/160/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.03.13 р. Справа № 5006/11/160/2012

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів Головуючого судді Соболєвої С.М., суддів Осадчої А.М., Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Макогон Я.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Квант», м. Одеса

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Сонце», м. Донецьк

про стягнення 121477,47 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

представник ДПІ у Ленінському районі м. Донецька: не з'явився;

представник ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Квант», м. Одеса звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Сонце», м. Донецьк про стягнення 121477,47 грн.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем обов'язків за Мировою угодою сторін від 30.05.2012р., затвердженою Ухвалою Господарського суду Донецької області від 11.06.2012р., а також грошових зобов'язань за договором поставки №98-58/03В від 01.01.2010р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії: договору поставки №98 від 01.01.2010р., видаткових накладних №299 від 28.04.2012р., № 298 від 28.04.2012р., № 352 від 31.05.2012р., №438 від 20.07.2012р., Накладної на повернення від покупця № 36 від 26.07.2012р., Виписки за особовим рахунком ТОВ Фірма «Квант» у АТ «Укрсиббанк», Мирової угоди від 30.05.2012р., Ухвали Господарського суду Донецької області від 11.06.2012р. у справі № 5006/15/44/2012, Листа-вимоги від 14.09.2012р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 549, 625 Цивільного кодексу України.

03.12.2012р. представник Позивача надав клопотання про слухання справи за відсутності його представника.

Відповідач надав відзив на позов, згідно якого позовні вимоги не визнає та вказує, що у даному позові, укладеному договорі поставки, видаткових накладних, на які посилається Позивач, Покупцем та Відповідачем по справі вказано ТОВ «Торговий Дім «Сонце», проте як назва самого Відповідача - ТОВ «Торгівельний дім «Сонце». До того ж Відповідачем зазначено, що у видаткових накладних, на які посилається Позивач, відсутні реквізити одержувача, та посади особи, яка провадила отримання товару. Замовлення за договором поставки товару № 98 від 01.01.2010р. та його приймання Відповідачем не здійснювались, що обумовлює відсутність заборгованості у Відповідача перед Позивачем. Стосовно позовних вимог про стягнення несплаченої суми згідно затвердженої мирової угоди Відповідач зазначає, що не пов'язаний будь-якими строками у сплаті визначеної заборгованості.

До матеріалів справи представником Відповідача долучено копії платіжних доручень №949 від 28.08.2012р., №882 від 08.08.2012р., №789 від 17.07.2012р., №775 від 13.07.2012р., № 769 від 11.07.2012р., №770 від 11.07.2012р., №743 від 04.07.2012р.,№ 728 від 03.07.2012р.

20.12.2012р. представником Відповідача надано клопотання про продовження строку розгляду справи 5006/11/160/2012 на 15 днів.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.12.2012р. продовжено строк розгляду означеної справи по 08.01.2013р.

Розпорядженням Голови Господарського суду Донецької області від 08.01.2013р. призначено судову колегію для розгляду справи №5006/11/160/2012 у складі Головуючого судді Соболєвої С.М., суддів Уханьової О.О., Сич Ю.В.

.

11.02.2013р. представник Позивача надав письмові пояснення по справі, згідно яких у період з 28.04.2012р. по 13.08.2012р. на підставі Договору поставки №98 від 01.01.2010р. Позивачем Відповідачу було поставлено товар на підставі належним чином оформлених видаткових накладних. Крім того, Позивачем виписані на поставлену продукцію Відповідачу податкові накладні.

У підтвердження викладених обставин до матеріалів справи Позивачем долучено копії Реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2012 року, травень 2012 року, липень 2012 року серпень 2012 року, Податкових накладних №298 від 28.04.2012р., № 299 від 28.04.2012р., №352 від 31.05.2012р., №438 від 20.07.2012р., №478 від 13.08.2012р..

Розпорядженням Голови Господарського суду Донецької області від 28.02.2013р. змінено склад судової колегії по справі №5006/11/160/2012, а саме замінено суддю Уханьову О.О. на суддю Осадчу А.М.

Ухвалами Господарського суду Донецької області від 08.01.2013р., 20.02.2013р. викликано до участі в судове засідання уповноважених представників ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька та ДПІ у Ленінському районі м. Донецька для дачі пояснень по справі та надання належним чином засвідчених копій податкових накладних щодо поставки товару Позивачем Відповідачу.

Представник ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька в судові засідання не з'явився, письмових пояснень по справі не надав.

Представник ДПІ у Ленінському районі м. Донецька в судові засідання не з'являвся, листом № 4722/10/10-013-5 від 05.03.2013р повідомив про відсутність відомостей стосовно відображення у податковому обліку ТОВ «Торговий дім «Сонце» (ЄДРПОУ 36381137) зобов'язань по видатковим накладним №299 від 28.04.2012р., №352 від 31.05.2012р., №438 від 20.07.2012р.. Належним чином засвідчені копії податкових накладних ДПІ у Ленінському районі м. Донецька не має можливості надати у зв'язку з їх відсутністю в інспекції.

Згідно письмових пояснень Позивача від 18.03.2013р., на підставі Договору поставки №98 від 01.01.2010р. 13.08.2012р. Відповідачу було поставлено Позивачем товар на суму 17610,6 грн. Відповідачем означена сума сплачена своєчасно, вона не увійшла до розрахунку простроченої заборгованості відповідача та суми боргу, на яку нараховувались штрафні санкції.

Позивачем долучено до матеріалів справи копію видаткової накладної №478 від 13.08.2012р.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку щодо наступного.

01.01.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Квант» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД»Сонце» укладено договір поставки №98. До вказаного договору сторонами погоджено Протокол розбіжностей.

Відповідно до п.1.1 договору Позивач (Постачальник) зобов'язується передати у власність Відповідачу (Покупець) сік в асортименті, томатну пасту та інші види продукції (надалі - товар), а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його.

За умовами п.2.1. Договору, поставка товару здійснюється партіями. Асортимент та кількість товару визначається у заявці Покупця, що узгоджується із Продавцем. Поставка товару здійснюється на протязі 10 календарних днів з моменту отримання Продавцем заявки Покупця (п.2.2.).

Сторони у п.2.3 Договору домовились про те, що поставка товару здійснюється на склад Покупця за рахунок Постачальника. Прийом товару Покупцем підтверджує факт надання заявки, передбаченої п.2.1. Договору, і позбавляє його права посилатися на не замовлення товару, а також підтверджує факт повного виконання Постачальником своїх обов'язків за даним Договором стосовно кожної конкретної партії Товару (п.2.4.).

Як встановлено у п.2.5. Договору, прийом товару за кількістю здійснюється у відповідності до товарної накладної, що підписується представниками сторін та скріплюється печатками сторін. Прийом товару по якості здійснюється у відповідності до інструкції про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю (№п - 7) від 24.04.1966р (п.2.7.). Продавець несе відповідальність за якість товару. На момент передачі, а також до закінчення строку придатності товару до споживання (у разі забезпечення належних умов зберігання), Товар повинен відповідати нормам, стандартам або технічним умовам, що діють в Україні на момент поставки відповідної партії товару (п.2.8.).

Згідно розділу 4 Договору, ціна товару встановлюється в українських гривнях (п.4.1.). Оплата за отриману партію товару здійснюється Покупцем Продавцеві у безготівковій формі впродовж 35 календарних днів з моменту прийому партії товару у відповідності до п.2.5. Договору (п.4.2.).

За несвоєчасну оплату поставленого товару, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальникові за вимогою останнього пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення від суми несвоєчасно оплаченого Товару за весь період такого прострочення (п.6.2.).

Договір діє до 31 грудня 2011 року. У разі, якщо жодна зі сторін, не пізніше ніж за місяць до закінчення дії Договору, не заявить про намір розірвати даний Договір, він вважається пролонгованим на один рік (п.9.2.). Закінчення строку Договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п.9.3.).

Внаслідок невиконання умов договору з боку ТОВ «Торгівельний дім «Сонце», у Відповідача виникла заборгованість за поставлений товар Позивачем, що зумовило звернення останнього з позовом до Господарського суду Донецької області.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 11.06.2012р. у справі №5006/15/44/2012 затверджено мирову угоду, укладену між ТОВ Фірма «Квант» та ТОВ «Торгівельний дім «Сонце».

За вказаною мировою угодою Відповідач зобов'язувався здійснити оплату простроченої суми боргу в розмірі 37587,71 грн. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача (р/р 260050163469 у відділенні Укрексімбанку м. Одеси, МФО: 328618). А також компенсувати позивачеві витрати по сплаті судового збору у зв'язку із пред'явленням позову та розглядом справи у господарському суді Донецької області у розмірі 3 903, 46 грн. Загалом Відповідач зобов'язувався сплатити Позивачу згідно означеної Мирової угоди 41491,17 грн.

Внаслідок невиконання в повній мірі своїх обов'язків за Мировою угодою від 30.05.2012р. Відповідачем, Позивач звернувся з даним позовом до Господарського суду.

Вищим господарським судом України у постанові «Про зміну способу виконання рішення» від 16.08.2007р. у справі №37/103 встановлено, що мирова угода за своєю правовою природою це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не призводить до вирішення спору по суті. Сторони не вирішують спору, не здійснюють правосуддя, що є прерогативою судової влади, а, досягнувши угоди між собою, припиняють спір.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 р. встановлено, що одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову (частини перша і третя статті 78 ГПК). Мирова угода підписується особами, уповноваженими представляти сторони в господарському суді (стаття 28 ГПК).

В ухвалі про затвердження мирової угоди у резолютивній частині докладно й чітко викладаються її умови і зазначається про припинення провадження у справі (пункт 7 частини першої статті 80 ГПК), а також вирішується питання про розподіл між сторонами судових витрат. Затвердження судом мирової угоди з одночасним припиненням провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розглядатися як два самостійних акти - окремо щодо затвердження мирової угоди і щодо припинення провадження.

Відповідно до п.7.9. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України №9 від 17.10.2012р. (із змінами, внесеними згідно з Постановами Вищого господарського суду № 2 від 16.01.2013р. та №3 від 16.01.2013р.) ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом згідно з пунктом 2 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" і як виконавчий документ повинна містити у своїй резолютивній частині не лише вказівку про затвердження мирової угоди, а й інші передбачені законодавством (статтею 86 ГПК та статтею 18 названого Закону) ознаки та відомості, зокрема, щодо умов, розміру і строків виконання зобов'язань сторін тощо. За недодержання відповідних вимог ухвала про затвердження мирової угоди не може вважатися виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою.

Якщо ухвала про затвердження мирової угоди не відповідає вимогам, встановленим для виконавчих документів (стаття 18 Закону України "Про виконавче провадження"), і державним виконавцем з цих підстав буде відмовлено у відкритті виконавчого провадження, заінтересована сторона вправі звернутися до господарського суду з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, в разі задоволення якого господарським судом видається відповідний наказ.

Водночас відповідно до п. 3.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ.

Оскільки ухвала господарського суду від 11.06.2012 року у справі №5006/15/44/2012, якою затверджена мирова угода сторін від 30.05.2012, не містить усіх даних (ознак та відомостей) щодо умов і строків виконання зобов'язання сторонами тощо, обов'язковість яких передбачена ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" та наявність яких є необхідною умовою для набрання вказаною ухвалою суду статусу виконавчого документу, то така ухвала не є виконавчим документом для її виконання державною виконавчою службою, а тому позов ТОВ Фірма «Квант» про зобов'язання виконання зазначеної мирової угоди ТОВ «Торгівельний дім «Сонце» по сплаті суми заборгованості є правомірним.

Враховуючи надані до матеріалів справи копії платіжних доручень №949 від 28.08.2012р., №882 від 08.08.2012р., №789 від 17.07.2012р., №775 від 13.07.2012р., № 769 від 11.07.2012р., №770 від 11.07.2012р., №743 від 04.07.2012р.,№ 728 від 03.07.2012р., Виписок за особовим рахунком ТОВ Фірма «Квант» у АТ «Укрсиббанк», накладної на повернення від покупця №36 від 26.07.2012р., у Відповідача на момент винесення рішення по даній справі є наявна заборгованість перед Позивачем у сумі 6020,66 грн.

Означена заборгованість Представником Відповідача по справі не спростовується, проте ним вказується, що за умовами затвердженої мирової угоди він не пов'язаний строком виконання зобов'язання щодо оплати Позивачеві передбаченої суми.

З означеними твердженнями Відповідача господарський суд не може погодитись враховуючи наступне.

За умовами затвердженої ухвалою Господарського суду Донецької області від 11.06.2012 року у справі №5006/15/44/2012 мирової угоди від 30.05.2012р., Відповідач зобов'язувався Позивачу здійснити оплату простроченої суми боргу в розмірі 37587,71 грн. та компенсувати витрати по сплаті судового збору у зв'язку із пред'явленням позову та розглядом справи у господарському суді Донецької області у розмірі 3 903, 46 грн.

Частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки, сторони не обумовили строк вказаних оплат, означений обов'язок Відповідача має обраховуватися, у відповідності із приписами частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, а саме після направлення Позивачем листа-вимоги N 14/09 від 14.09.20012 р. згідно поштової квитанції №6809 від 15.09.2012р. та листу опису вкладення у семиденний строк з дня отримання означеної вимоги.

Матеріали справи не містять доказів, які б вказували на дату отримання Відповідачем листа-вимоги Позивача, проте факт отримання означеного листа Відповідачем не спростований.

До того ж у Мировій угоді від 30.05.2012р., укладеній між сторонами, відсутні умови щодо розстрочки виконання Відповідачем власних зобов'язань, а саме встановлено обов'язок сплати сум в цілому.

Відповідачем згідно платіжних доручень №949 від 28.08.2012р., №882 від 08.08.2012р., №789 від 17.07.2012р., №775 від 13.07.2012р., № 769 від 11.07.2012р., №770 від 11.07.2012р., №743 від 04.07.2012р.,№ 728 від 03.07.2012р. вживались заходи щодо оплати наявної заборгованості перед Позивачем, проте не в повній мірі.

Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що строк виконання зобов'язання Відповідача зі сплати суми заборгованості, встановленій у мировій угоді від 30.05.2012р. є таким, що настав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ТОВ Фірма «Квант» про стягнення ТОВ «Торгівельний дім «Сонце» заборгованості за Мировою угодою від 30.05.2012р., затвердженою Ухвалою Господарського суду Донецької області від 11.06.2012р. у справі №5006/15/44/2012 у сумі 6020,66 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Заявляючи даний позов Позивач також просить стягнути з Відповідача заборгованість за поставлений товар згідно Договору поставки №98 від 01.01.2010р. за період 28.04.2012р. по 13.08.2012р., а саме 109856,52 грн.

Відповідачем по справі вказується, що у самому договорі поставки №98 від 01.01.2010р. та у зазначених видаткових накладних Покупцем товару визначено «Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Сонце», проте як дійсною назвою Відповідача є «Торгівельний дім «Сонце», що обумовлює факт укладання договору поставки з іншою особою. До того ж Відповідач зазначає, що на товар згідно спірних видаткових накладних ним замовлень не робилось.

Стосовно цього господарський суд вказує наступне.

Як вбачається з копії самого договору поставки та протоколу розбіжностей до нього, в означених документах Покупцем вказується ТОВ «ТД «Сонце», підписані вони з боку Покупця «Мазаєвою» та скріплені печатками підприємств.

До того ж факт укладання між ТОВ «Торгівельний дім «Сонце» та ТОВ Фірма «Квант», встановлений в Ухвалі Господарського суду Донецької області від 11.06.2012р. у справі №5006/15/44/2012, не спростований Відповідачем.

З копій видаткових накладних, долучених до матеріалів справи, вбачається, що Покупцем товару визначено «Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сонце».

На означених видаткових накладних проставлений підпис невідомої особи без зазначення посади та номеру довіреності на отримання матеріальних цінностей. Проте усі видаткові накладні скріплені печатками як Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Квант», так і Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Сонце»

Ідентифікаційний код, відображений на печатках Відповідача, проставлених на договорі поставки та видаткових накладних №299 від 28.04.2012р., № 298 від 28.04.2012р., № 352 від 31.05.2012р., №438 від 20.07.2012р, збігається з ідентифікаційним кодом юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Сонце» згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АБ № 247687 від 19.12.2011р.

Згідно вказаного Витягу, у графі «Прізвище, ім'я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори» визначено підписанта - Мазаєву Оксану Олегівну.

Таким чином, посилання Відповідача на невірне зазначення найменування юридичної особи - Покупця за договором поставки та видаткових накладних як підставу того, що в даних документах вказана інша юридична особа, господарським судом не приймаються за наявністю інших ідентифікуючих ознак того, що правовідносини за означеними документами склались у ТОВ Фірма «Квант» саме з ТОВ «Торгівельний дім «Сонце».

Водночас господарський суд вказує наступне.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Стаття 203 ЦК України містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, ч. 2 ст. 203 ЦК передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Аналогічні приписи містяться і в ч.1 ст. 181 ГК України, відповідно до якої господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що підпис сторони на видаткових накладних підтверджує лише її письмову форму, а відповідно, сам факт вчинення правочину юридичними особами підтверджується наявністю печатки на документі, що має письмову форму. Наявність печатки на спірних видаткових накладних є свідченням скріплення не підпису особи, а самого документа.

Крім того, господарський суд зазначає, що посилаючись на те, що видаткові накладні не мають відношення до ТОВ «Торгівельний дім «Сонце», Відповідачем не надано пояснень щодо наявності на вказаних документах печатки підприємства - Відповідача, а також не надано до матеріалів справи даних, які б свідчили про факт викрадення його печатки чи інших доказів реагування з метою захисту права у випадку порушення такого.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Враховуючи норми ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами Господарського процесуального кодексу України, судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За умовами п.2.1. Договору поставки №98 від 01.01.2010р., поставка товару здійснюється партіями. Асортимент та кількість товару визначається у заявці Покупця, що узгоджується з Продавцем. Прийом товару Покупцем підтверджує факт надання заявки, передбаченої п.2.1. Договору, і позбавляє його права посилатися на не замовлення товару, а також підтверджує факт повного виконання Постачальником своїх обов'язків за даним Договором стосовно кожної конкретної партії Товару (п.2.4.).

В матеріалах справи відсутні замовлення Відповідача на поставку товару.

У підтвердження поставки товару Відповідачу, у межах наведеного правочинну, Позивачем до матеріалів справи надано копії видаткових накладних, за якими вбачається поставка соку на наступні суми:

- за видатковою накладною №299 від 28.04.2012р. на суму 30014,16 грн. (з ПДВ) ;

- за видатковою накладною №298 від 28.04.2012р. на суму 30014,16 грн. (з ПДВ);

- за видатковою накладною №352 від 31.05.2012р. на суму 28809 грн. (з ПДВ)

- за видатковою накладною №438 від 20.07.2012р. на суму 21019,2 грн. (з ПДВ).

Відповідно до вищеперелічених накладних Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 109856,52 грн.

Згідно ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні являються первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статті 34 ГПК України повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

В інформаційному листі Вищого Господарського суду України від 17.07.2012 р. N 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" зазначено: "Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Таким чином, якщо припустити, що поставка проводилась не по договору, а згідно видаткових накладних, як спрощеної форми договору, право вимоги у Позивача щодо виконання Відповідачем власних грошових зобов'язань з оплати товару на підставі означених видаткових накладних є таким, що настало.

Окрім цього, Позивачем до матеріалів справи долучені копії Податкових накладних №298 від 28.04.2012р., № 299 від 28.04.2012р., №352 від 31.05.2012р., №438 від 20.07.2012р., №478 від 13.08.2012р., № 438 від 20.07.2012р., № 352 від 31.05.2012р., №299 від 28.04.2012р., №298 від 28.04.2012р.

ТОВ фірма «Квант» до матеріалів справи також долучено копії Реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2012 року, травень 2012 року, липень 2012 року серпень 2012 року, з яких вбачається відображення означених податкових накладних.

Як встановлено у п. 201.1. Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача). Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (п.201.4.).

Згідно з нормами п.201.7, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п.201.6).

Ухвалами від 08.01.2013р., 20.02.2013р., 28.02.2013р. у справі № 5006/11/160/2012 Господарськиим судом Донецької області викликались до участі в судове засідання уповноважені представники ДПІ у Ленінському районі м.Донецька та ДПІ у Куйбишевському районі м.Донецька та надання відомостей стосовно відображення у податковому обліку зобов'язань щодо видаткових накладних №299 від 28.04.2012р., №298 від 28.04.2012р., №352 від 31.05.2012р., №438 від 20.07.2012р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Сонце», контрагентом якого є Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Квант» за договором №98 від 01.01.2010р.; належним чином засвідчених копій податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сонце» за спірний період, а саме з квітня 2012р. по серпень 2012р.

Листом № 4722/10/10-013-5 від 05.03.2013р представник ДПІ у Ленінському районі м. Донецька повідомив про відсутність відомостей стосовно відображення у податковому обліку ТОВ «Торговий дім «Сонце» (ЄДРПОУ 36381137) зобов'язань по означеним видатковим накладним.

Господарський суд не надає правової оцінки наявності або відсутності розбіжностей за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних у контрагентів, а саме ТОВ Фірма «Квант» та ТОВ «Торгівельний дім «Сонце», оскільки здійснення такого відноситься до компетенції органів державної податкової служби.

Виходячи з системного аналізу вищенаведених норм та обставин, господарський суд вважає, що надані Позивачем документи є належним доказом здійснення передачі Відповідачу обумовленого товару та прийняття його останнім, а позовні вимоги про стягнення 109856,52 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, Позивачем Відповідачу пред'явлено до стягнення 4666,91 грн. пені та 3% річних у сумі 933,38 грн.

З огляду на обумовлений сторонами порядок оплати - 35-ти денний строк з моменту прийому партії товару, встановлений договором поставки №98 від 01.01.2010р. (п.4.2.), дотримуючись приписів п.6 ст.232 Господарського кодексу України, враховуючи межі заявлених позовних вимог, належними періодами прострочення Відповідача з оплати товару за видатковими накладними починається:

- за видатковими накладними № 298, №299 від 28.04.2012р.на загальну суму 60028,32 грн. з 04.06.2012р.;

- за видатковою накладною № 352 від 31.05.2012р. на суму 28809 грн. з 06.07.2012р.;

- за видатковою накладною № 438 від 20.07.2012р. на суму 21019,2 грн. з 25.08.2012р.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство», суд дійшов висновку про задоволення даних позовних вимог Позивача частково, а саме у розмірі 926,75 грн.

За змістом п.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.6.2. Договору поставки №98 від 01.01.2010р., за несвоєчасну оплату поставленого Товару, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальникові, за вимогою останнього пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення від суми несвоєчасного оплаченого товару за весь період такого прострочення.

Перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог щодо стягення пені за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство», суд дійшов висновку про їх часткове задоволення, а саме у сумі 4633,74 грн.

Судові витрати по справі покладаються пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд , -

ВИРІШИВ:

.

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Квант», м. Одеса до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Сонце», м. Донецьк про стягнення 121477,47 грн., а саме 109856,52 грн. основного боргу, 4666,91 грн. пені, 3% річних у сумі 933,38 грн. задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Сонце» (83045, м. Донецьк, вул. Куйбишева,34, ідентифікаційний код 36381137, р/р 2600691448001 у ПАТ «Банк Київська Русь», МФО 319092 ІПН 363811305678 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «КВАНТ» (65007, м. Одеса, вул.. Старосінна, 15, ідентифікаційний код 13917208, р/р 260050163469 у відділенні Укрексімбанку м. Одеси, МФО 328618, ІПН 139172015423) 109856,52 грн. основного боргу за договором поставки, 4633,74 грн. пені, 926,75 грн. 3% річних, 6020,66 грн. заборгованості за Мировою угодою, а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 2427,11 грн.

3.В задоволенні в іншій частині позову відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.У судовому засіданні 27.03.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 01.04.2013р.

Головуючий суддя Соболєва С.М.

Суддя Осадча А.М.

Суддя Сич Ю.В.