Ухвала

від 15.04.2013 по справі 16/5009/3396/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 квітня 2013 року Справа № 16/5009/3396/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М. - головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є., розглянувши матеріали касаційної скаргиучасника товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних теплоізоляційних матеріалів" - Півоварова Геннадія Вікторовича, м. Ульянівск, Російська Федерація на ухвалу на "постанову" та ухвалувід 20.02.2013 р. Донецького апеляційного господарського суду від 29.11.2012 р. господарського суду Запорізької області від 16.06.2011 р. господарського суду Запорізької області у справі№ 16/5009/3396/11 господарського суду Запорізької області за заявою Управління пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних теплоізоляційних матеріалів", м. Запоріжжя провизнання банкрутом ліквідаторарбітражний керуючий Короленко І.М. В С Т А Н О В И В :

Подана учасником ТОВ "Завод будівельних теплоізоляційних матеріалів" - Півоваровим Г.В. касаційна скарга від 28.02.2013 р. (без номеру) не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України ) з наступних підстав.

Так, відповідно до норм ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні.

Нормами пп. 17 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено розмір ставки судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги у справі про банкрутство - 0,5 розміру мінімальної заробітної плати, який станом на 01.01.2013 року (у якому скаржником подано касаційну скаргу) складає 1147 грн. 00 коп., тобто 0,5 розміру від цієї суми (ставка судового збору з касаційної скарги у справі про банкрутство) становить, відповідно, 573 грн. 50 коп.

Однак, заявником, в порушення викладених вище норм законодавства, до касаційної скарги не було додано жодних доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі, що є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду відповідно до норм п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України.

Крім цього, відповідно до норм п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.

Як вбачається з касаційної скарги, вимоги скарги полягають у одночасному скасуванні ухвали господарського суду Запорізької області від 16.06.2011 р., "постанови" цього ж суду від 29.11.2012 р. та ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2013 р. про припинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою Півоварова Г.В. на вказані судові рішення місцевого суду.

Таким чином, заявником касаційної скарги водночас оскаржуються три процесуальні документи суду першої та апеляційної інстанцій. При цьому, слід звернути увагу на те, що визначена у якості предмету касаційного оскарження "постанова" господарського суду Запорізької області від 29.11.2012 р. у матеріалах справи відсутня, тоді як міститься ухвала місцевого суду від цієї ж дати - про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі.

Припиняючи апеляційне провадження за скаргою Півоварова Г.В. на ухвалу про порушення провадження у справі та про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі, апеляційний суд, проаналізувавши право скаржника на апеляційне оскарження вказаної ухвали, послався та застосував, у тому числі, норми ст.ст. 80, 91, 106 ГПК України.

Скаржник же в касаційній скарзі, пославшись на норми законодавства, заперечував лише факти правомірності порушення та здійснення провадження у справі про банкрутство боржника, визнання його банкрутом та затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Отже, в порушення вищезазначених приписів п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України скаржником не зазначено, у чому полягає порушення, допущені апеляційним судом при прийнятті оскаржуваної ухвали про припинення апеляційного провадження за скаргою Півоварова Г.В. на ухвалу про порушення провадження у справі та про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі та які норми (назва нормативного акту, номер статті тощо) при цьому були порушені цим судом.

Крім цього, виходячи зі змісту ст.ст. 107, 111 13 ГПК України, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду .

За приписами норм п. 7 ч. 1 ст. 106 та ч. 1 ст. 111 13 ГПК України передбачено право на оскарження окремо від рішення ухвали про припинення провадження у справі (у даному випадку - припинення апеляційного провадження).

Отже, ухвала місцевого господарського суду підлягає касаційному оскарженню тільки після перегляду цієї ухвали в апеляційному порядку та прийняття постанови. Відсутність же здійснення такого перегляду по суті та постанови суду апеляційної інстанції виключає, згідно до вимог ст. 107 ГПК України, оскарження такої ухвали суду першої інстанції в касаційному порядку.

Також, враховуючи повноваження суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги, передбачені нормами ст. 111 9 ГПК України, сумісне касаційне оскарження (згідно однієї касаційної скарги) ухвали суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції про припинення апеляційного провадження з перегляду цієї ухвали не допускається, а перегляд в касаційному порядку вказаної ухвали суду апеляційної інстанції здійснюється окремо.

У зв'язку з цим та враховуючи, що в касаційній скарзі одночасно заявлені вимоги про скасування, як ухвал суду першої інстанції, так і ухвали про припинення апеляційного провадження з перегляду цих ухвал місцевого суду, такі вимоги мають бути роз'єднані з подачею належно оформленої скарги, враховуючи положення ст. 107 ГПК України, лише на ухвалу суду апеляційної інстанції про припинення апеляційного провадження.

До викладеного слід додати, що заявник оскаржує у тому числі і ухвалу господарського суду Запорізької області від 16.06.2011 р., якою порушено провадження у справі, призначено її до розгляду, введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, а боржника зобов'язано надати суду витребувані документи, тоді як виходячи з приписів п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 111 13 ГПК України чинним законодавством не передбачено можливості оскарження ухвали про порушення провадження у справі.

За таких обставин, оскарження водночас ухвал місцевого господарського суду та ухвали апеляційного господарського суду про припинення апеляційного провадження з перегляду вказаних ухвал суду першої інстанції є неможливим, а допущені скаржником порушення вимог розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України є самостійною підставою для повернення касаційної скарги без розгляду відповідно до приписів п. 6 частини 1 статті 111 3 ГПК України.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що в порушення норм п. 3 ч. 1 ст. 111 ГПК України заявником в касаційній скарзі не вказано сторін у справі, зокрема ініціюючого кредитора, боржника та інших кредиторів боржника.

Відповідно до норм ч. 3 ст. 111 3 ГПК України після усунення обставин, зазначених в пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.

Керуючись ст. 129 Конституції України, нормами ст. 4 Закону України "Про судовий збір" та ст.ст. 4 1 , 53, 65, 86, 80, 91, 93, 97, 106, 107, 110, 111, 111 1 , п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 111 3 , ст.ст. 111 9 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу учасника товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних теплоізоляційних матеріалів" - Півоварова Геннадія Вікторовича на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2013 р., "постанову" господарського суду Запорізької області від 29.11.2012 р. та ухвалу господарського суду Запорізької області від 16.06.2011 р. у справі № 16/5009/3396/11 повернути заявнику.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич