Постанова

від 11.04.2013 по справі 5023/4777/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 року Справа № 5023/4777/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В., суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О. (доповідач) розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Київмедпрепарат" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 06.02.13 у справі№ 5023/4777/12 Господарського суду Харківської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Київмедпрепарат" доТовариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Енерджи" проповернення коштів у розмірі 656 700,96 грн.

за участю представників сторін від:

позивача : Зима І.П. (дов. від 10.01.13),

відповідача : не з'явилися, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Київмедпрепарат" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Енерджи", в якому, з урахуванням уточнень, просило стягнути 656 700,96 грн. боргу. В обґрунтування позову, позивач вказував на те, що відповідачем на підставі договору поставки № 2-ТП-2010-ЭН від 20.04.10 було поставлене позивачеві неналежної якості обладнання - таблетковий прес моделі GZРТ-26. Втім, відповідач виявлені недоліки обладнання не усунув, сплачену його вартість не повернув. При цьому позивач посилався на приписи статей 525, 526, 611, 663, 678, 693, 1212 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.12.12, ухваленим суддею Інте Т.В., у позові відмовлено. Вмотивовуючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що підтвердженням факту виконання відповідачем всіх необхідних робіт з монтажу та запуску обладнання має бути складений акт виконаних робіт, який підписується обома сторонами. Водночас суд дійшов висновку про те, що не складання акту виконаних робіт свідчить про невиконання відповідачем ще всіх необхідних дій з монтажу та запуску обладнання, та в зв'язку з чинністю договору, така можливість останнім не втрачена. З огляду на що, суд дійшов висновку про відсутність підстав визнати відповідача таким, що не виконав своїх зобов'язань в частині введення в експлуатацію обладнання, а відтак і безпідставність вимог позивача щодо повернення коштів. При цьому суд керувався приписами статей 626, 628, 651, 712, 837, 853 Цивільного кодексу України.

Харківський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Слободін М.М. - головуючого, Гончар Т.В., Гребенюк Н.В., постановою від 06.02.13 перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін. Водночас, вмотивовуючи постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач звернувся із неналежним способом захисту порушеного права. Також апеляційний суд дійшов висновку про те, що зменшивши вартість спірного обладнання, шляхом укладення додаткової угоди від 12.01.12 № 1 до договору, сторони визнали поставку обладнання з істотним порушенням вимог щодо якості товару, які не можна усунути. При цьому апеляційний суд керувався приписами статей 16, 628, 678, 712, 837 Цивільного кодексу України, статей 265, 268 Господарського кодексу України.

Не погоджуючись з винесеними у справі судовими актами, Відкрите акціонерне товариство "Київмедпрепарат" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник вказує на помилковий висновок апеляційного суду щодо обрання позивачем неналежного способу захисту. Вказує при цьому, що предметом позову є стягнення коштів за поставлене неякісне обладнання, що є тотожним поняттю повернення сплаченої за товар грошової суми, передбаченого частиною 2 статті 678 Цивільного кодексу України. Також зазначає, що саме неможливість використання таблеткового пресу за його цільовим призначенням і стало підставою зменшення його ціни шляхом укладення додаткової угоди. При цьому посилається на неправильне застосування судами приписів статей 16, 678 Цивільного кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходило.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення представника позивача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що 20.04.10 між Відкритим акціонерним товариством "Київмедпрепарат" (покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВКФ Енерджи" (продавцем) було укладено договір № 2-ТП-2010-ЭН на поставку обладнання, відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити обладнання - таблетковий прес моделі GZPT-26, а також здійснити монтаж та запуск поставленого обладнання, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити обладнання на умовах договору (пункти 2.1., 2.2.). Загальна вартість обладнання, що поставляється за вказаним договором становить еквівалент 134 040 доларів США. Оплата здійснюється в гривні за курсом міжбанківської валютної біржі на дату проведення оплати (пункт 4.1. договору). За умовами пунктів 5.1., 5.3. договору якість обладнання, що поставляється за даним договором, повинна відповідати технічним параметрам, зазначеним у додатку №1 до договору; продавець гарантує високу якість робіт з монтажу та запуску в експлуатацію обладнання, що набувається за даним договором та його відповідність вимогам документації фірми-виробника. Судами також установлено, що на виконання умов договору позивачем було перераховано 951 277,44 грн. на поточний рахунок відповідача в якості оплати за таблетпрес моделі GZРТ-26, що складає 89,5 % вартості обладнання. Обладнання, що є предметом договору, було поставлене позивачу згідно з видатковою накладною № 5 від 20.09.10. Установлено судами і те, що у зв'язку з неможливістю використання таблетпресу моделі GZРТ-26 за його цільовим призначенням та неможливістю заміни , ВАТ "Киїмедпрепарат" та ТОВ "ВКФ Енерджи" домовилися про зменшення ціни таблеткового пресу і встановили її у розмірі 656 700,96 грн. (еквівалент 82 916,79 доларів США по курсу 7,92 грн. за 1 долар), уклавши додаткову угоду № 1 від 12.01.12 до договору та склавши акт про зміну вартості обладнання. Водночас 12.01.12 між сторонами у справі було укладено угоду про зарахування частини грошових коштів у розмірі 298 479,04 грн., що були сплачені за вищезазначений таблетковий прес, за інше обладнання, яке було поставлене ТОВ "ВКФ Енерджи" для ВАТ "Київмедпрепарат" за договорами № 1-МП-2010-ЗН від 02.04.10 та № 3-ММФ-2010-ЄН від 08.04.10. Як убачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимога Відкритого акціонерного товариства "Київмедпрепарат" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Енерджи" 656 700,96 грн., сплачених позивачем за товар коштів. Підставою позову позивачем визначено неналежне виконання відповідачем умов спірного договору щодо поставки якісного товару. Судами обох інстанцій установлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою містить елементи договору поставки та договору підряду (змішаний договір). Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Статтею 673 Цивільного кодексу України унормовано, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі - продажу. Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу . У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується . Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. За приписами частини 5 статті 268 Господарського кодексу України у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми. Частиною 2 статті 678 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявлялися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право, зокрема, відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми. Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, який відповідно до статей 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння зміна умов зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 Цивільного кодексу України). Водночас, розглядаючи спір по суті, судами попередніх інстанцій наведені норми права враховано не було. При цьому судами не надано належної оцінки обставинам та правовим наслідкам неможливості використання спірного таблетпресу за його цільовим призначенням у зв'язку з наявністю значних дефектів та неможливості його заміни, внаслідок чого сторонами і були укладені угоди про зарахування частини сплачених за таблетпрес грошових коштів в рахунок іншого обладнання зі зменшенням вартості таблетпресу. З огляду на зазначене, судами не з'ясовані питання, з якими пов'язане законне вирішення спору по суті та не вжито заходів для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, а тому судові акти прийняті за неповно з'ясованими обставинами справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору. За приписами статті 84 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин тощо. Судові рішення у справі наведеним вимогам не відповідають. Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням матеріалів справи на новий розгляд до Господарського суду Харківської області. При новому розгляді справи судові необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київмедпрепарат" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.02.13 у справі Господарського суду Харківської області № 5023/4777/12 і рішення Господарського суду Харківської області від 04.12.12 скасувати.

Матеріали справи скерувати для нового розгляду до Господарського суду Харківської області.

Головуючий суддя: Т. Добролюбова

Судді: Т. Гоголь

В. Швець