Постанова

від 11.04.2013 по справі 822/1523/13-а

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/1523/13-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2013 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіШевчука О.П. при секретарі Заїці О.В. за участі:представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Світ Спецодягу" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.12.2012 року форми "Р" №0009232301/4093, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.12.2012 року форми "Р" №0009232301/4093, яким збільшено суму грошового зобов'язання приватному підприємству "Світ Спецодягу" по ПДВ в розмірі 51472,00 грн.

Позивач вважає, що податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню, оскільки висновки відповідача в акті перевірки № 6198/22-2/35703186 від 14.11.2012 року суперечать нормам Закону України "Про податок на додану вартість", Податкового кодексу України, так як господарська операція з приватним підприємством "Торгтехсиз" фактично здійснювалась та була направлена на настання правових наслідків, обумовлених укладеним між сторонами договорами, взаємовідносини з вищевказаним підприємством підтверджується первинними бухгалтерськими документами, які надані посадовим особам відповідача під час проведення перевірки.

В судовому засіданні представник позивача позивні вимоги підтримала та просила суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечила, вважає позовні вимоги необґрунтованими, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення законними, оскільки факт порушення позивачем вимог Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України, встановлений під час позапланової виїзної перевірки позивача та зафіксований в акті № 6198/22-2/35703186 від 14.11.2012 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.

Позивач - приватне підприємство "Світ Спецодягу", ідентифікаційний код 35703186, зареєстроване виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 25.01.2008 року, взяте на податковий облік в ДПІ у м. Хмельницькому 26.01.2008 року за №22064 та зареєстроване платником ПДВ згідно свідоцтва від 12.03.2008 року №100103985, індивідуальний податковий номер платника ПДВ - 357031822256.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 28.03.2013 року (запис №1) основними видами діяльності позивача є виробництво робочого одягу, виробництво іншого верхнього одягу, оптова торгівля одягом і взуттям, неспеціалізована оптова торгівля.

Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому Хмельницької області Державної податкової служби на підставі наказу № 3754 та направлення № 003007 від 02.11.2012 року проведена позапланова виїзна перевірка приватного підприємства "Світ Спецодягу" з питань підтвердження відомостей, отриманих від приватного підприємства "Торгтехсиз" за період з 01.10.2010 року по 30.09.2011 року. По результатах перевірки відповідачем складений акт № 6198/22-2/35703186 від 14.11.2012 року.

На підставі висновків вказаного акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0009232301/4093 від 04.12.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 51472,00 грн., в тому числі : за основним платежем - 43934,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 7538 грн.

Перевіркою встановлено, що на порушення п.п. 7.2.6, п. 7.2, п.п. 7.4.1 та 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", та п. 185.1, ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України приватним підприємством "Світ Спецодягу" занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 43934,00 грн., оскільки позивачем безпідставно віднесено до податкового кредиту з ПДВ 46669,00 грн., в розрізі звітніх періодів : листопаді 2010 року - 4713 грн., грудні 2010 року - 13920,00 грн., січні 2011 року - 6558,00 грн., лютому 2011 року - 113,00 грн., березні 2011 року - 1247,00 грн., квітні 2011 року -1201,00 грн., травні 2011 року - 2320,00 грн., червні 2011 року - 4571,00 грн., липні 2011 року - 3269,00 грн., серпні 2011 року -4909,00 грн., вересні 2011 року - 3848,00 грн., по господарській операції з придбання ТМЦ у приватного підприємства "Торгтехсиз", ідентифікаційний код 37159565, що фактично не здійснювалась в межах господарської діяльності підприємства, не мала реального товарного характеру та не направлена на настання правових наслідків.

Так як під час перевірки відповідачем встановлено завищення позивачем задекларованих податкових зобов`язань по податку на додану вартість в сумі 2735,00 грн. за березень та серпень 2011 року, тому приватному підприємству "Світ Спецодягу" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість за основним платежем - на суму 43934,00 грн., а не 46669,00 грн.

Суд встановив, що позивач в період з листопада 2010 року по вересень 2011 року придбав у приватного підприємства "Торгтехсиз" спецодяг та інші ТМЦ на загальну суму 280014,00 грн., в тому числі ПДВ 46669,00 грн. Вказану суму ПДВ віднесено позивачем до податкового кредиту, що підтверджується показниками в рядках 10-17 податкових декларацій з ПДВ та реєстрах отриманих податкових накладних за період з листопада 2010 року по вересень 2011 року.

На підтвердження здійснення господарської операції між приватним підприємством "Світ Спецодягу" та приватним підприємством "Торгтехсиз", позивачем надані суду видаткові та податкові накладні, договори купівлі - продажу №51 від 01.01.2011 року, №56 від 04.01.2011 року, виписки з банківських рахунків позивача за період з листопада 2010 року по вересень 2011 року, угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 25.03.2011 року.

Транспортування придбаних ТМЦ у приватного підприємства "Торгтехсиз" проводилось позивачем на орендованому у ОСОБА_1 транспортному засобі марки:MERCEDES-BENZ, модель : VITO, реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується нотаріально посвідченим договором оренди від 01.11.2010 року, номер за реєстром НОМЕР_2, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, посвідченням водія НОМЕР_4 від 21.07.2007 року, наказом позивача №1 від 01.04.2008 року, товарно-транспортними накладними.

Крім того, позивачем на підтвердження використання придбаних ТМЦ у власній господарській діяльності надано оборотно-сальдові відомості по рахунках : №201 (місця зберігання ТМЦ), №631 (контрагенти, замовлення), аналізи отриманих від приватного підприємства "Торгтехсиз" товарів та відвантажених покупцям за 2010 та 2011 роки, аналіз використання матеріалів, отриманих від приватного підприємства "Торгтехсиз" на виробництво спецодягу за 2011 рік, договори про надання послуг щодо виготовлення швейних виробів - пошиву верхнього одягу №120 від 14.01.2010 року та №12 від 04.01.2011 року, укладених з Райковецькою виправною колонією № 78 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Хмельницькій області, калькуляції виробництва продукції.

Згідно п.1.1. та п.2.4. вказаних договорів виконавець (Райковецька виправна колонія № 78 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Хмельницькій області) зобов'язується на свій ризик виконати за дорученням замовника (приватного підприємства "Світ Спецодягу") у відповідності з умовами даного Договору виготовити швейні вироби - пошив верхнього одягу, а Замовник зобов'язується прийняти їх та оплатити цю роботу. Роботи проводяться з матеріалів і сировини Замовника, їх якість повинна відповідати до вимог виготовленої продукції.

На підтвердження виконання зобов`язань по договорах про надання послуг позивачем під час перевірки надано видаткові та податкові накладні, акти прийому передачі.

Крім того, на підтвердження реалізації в подальшому придбаних у ПП "Торгтехсиз" ТМЦ, а також виготовленої продукції з матеріалів придбаних у вказаного постачальника позивачем надані видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні, накладні на вантаж, довіреності на отримання матеріальних цінностей.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7, Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97р., ( в редакції якій діяв в період виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою 20% протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом пп.7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, який виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7 вказаного Закону визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

За змістом пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну

територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Всього до податкового кредиту з податку на додану вартість в листопаді та грудні 2010 року, січень - вересень 2011 року позивачем віднесено суму 46669,00 грн., по господарській операції з приватним підприємством "Торгтехсиз".

Отже, право на включення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту виникає у платника податку за умови встановлення тієї обставини, що вартість придбаних товарів (робіт, послуг) підлягає віднесенню до складу валових витрат виробництва (обігу) за наявності податкової накладної, яка засвідчує факт поставки товару або надання послуги.

Суд встановив, що в період здійснення господарських операцій позивача з приватним підприємством "Торгтехсиз" державна реєстрація вказаного контрагента не скасована, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 28.03.2013 року. Зазначене підприємство перебувало на податковому обліку та зареєстроване платником податку на додану вартість.

Підтвердженням того, що взаємовідносини між приватним підприємством "Світ Спецодягу" та приватним підприємством "Торгтехсиз" мали реальний характер та направлені на настання правових наслідків, підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

З врахуванням вищезазначеного суд вважає, що господарська операція з реалізації приватним підприємством "Торгтехсиз" позивачу ТМЦ фактично здійснювалась, оскільки представником приватного підприємства "Світ Спецодягу" надані належні докази на підтвердження його придбання, оплати, перевезення, оприбуткування та використання в господарській діяльності.

Таким чином, суд вважає, що приватним підприємством "Світ Спецодягу" надано належні та допустимі докази на підтвердження реального характеру господарської операції позивача з приватним підприємством "Торгтехсиз" по придбанню товарно - матеріальних цінностей, яка мала на меті подальше використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а тому правомірно віднесені позивачем до складу податкового кредиту.

Якщо приватне підприємство "Торгтехсиз", не виконало своїх зобов'язань зі сплати податків до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відтак, приватне підприємство "Світ Спецодягу" не може нести відповідальності за діяння контрагента та третіх осіб.

Вищезазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вище викладене, відповідачем не доведено, а судом не встановлено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0009232301/4093 від 04.12.2012 року, а тому позовні вимоги приватного підприємства "Світ Спецодягу" необхідно задовольнити.

Відповідно до ст.94 КАС України у зв`язку із задоволенням позову понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 158 - 163, 186,254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного підприємства "Світ Спецодягу" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області Державної податкової служби від 04.12.2012 року форми "Р" №0009232301/4093.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Світ Спецодягу" судові витрати в сумі 514 (п`ятсот чотирнадцять) грн. 72 коп., шляхом безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області Державної податкової служби.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 16 квітня 2013 року

Суддя /підпис/О.П. Шевчук "Згідно з оригіналом" Суддя О.П. Шевчук