Ухвала

від 23.05.2013 по справі 822/1523/13-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/1523/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області Державної податкової служби на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Світ Спецодягу" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2013 року приватне підприємство «Світ Спецодягу» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.04.2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, те, що документи щодо придбання ТМЦ, які були оформлені між ПП «Світ Спецодягу» та його постачальником ПП «Торгтехсиз» не відповідають визначеним вимогам чинного законодавства, тобто місять помилки у їх заповненні. Крім того, відповідач вказує, що під час перевірки контрагента позивача встановлено, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться, а директор даного підприємства ОСОБА_2 є підставною особою.

Сторони в судове засідання не з'явились про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином.

За таких обставин, враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів, у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції - ПП "Світ Спецодягу", ідентифікаційний код 35703186, зареєстроване виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 25.01.2008 року, взяте на податковий облік в ДПІ у м. Хмельницькому 26.01.2008 року за №22064 та зареєстроване платником ПДВ згідно свідоцтва від 12.03.2008 року №100103985, індивідуальний податковий номер платника ПДВ - 357031822256.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 28.03.2013 року (запис №1) основними видами діяльності позивача є виробництво робочого одягу, виробництво іншого верхнього одягу, оптова торгівля одягом і взуттям, неспеціалізована оптова торгівля.

Податковим органом на підставі наказу № 3754 та направлення № 003007 від 02.11.2012 року проведена позапланова виїзна перевірка ПП "Світ Спецодягу" з питань підтвердження відомостей, отриманих від приватного підприємства "Торгтехсиз" за період з 01.10.2010 року по 30.09.2011 року. За результатами перевірки відповідачем складений акт № 6198/22-2/35703186 від 14.11.2012 року.

На підставі висновків вказаного акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0009232301/4093 від 04.12.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 51472,00 грн., з яких за основним платежем - 43934,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 7538 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що взаємовідносини між позивачем та його контрагентом - ПП "Торгтехсиз" мали реальний характер та були направлені на настання правових наслідків, підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Вказані правові норми кореспондуються з положеннями Податкового кодексу України.

Так, в акті перевірки №6198/22-2/35703186 від 14.11.2012 року встановлено порушення позивачем п.п. 7.2.6, п. 7.2, п.п. 7.4.1 та 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", та п. 185.1, ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ПП "Світ Спецодягу" занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 43934,00 грн., оскільки позивачем безпідставно віднесено до податкового кредиту з ПДВ 46669,00 грн., в розрізі звітніх періодів : листопаді 2010 року - 4713 грн., грудні 2010 року - 13920,00 грн., січні 2011 року - 6558,00 грн., лютому 2011 року - 113,00 грн., березні 2011 року - 1247,00 грн., квітні 2011 року -1201,00 грн., травні 2011 року - 2320,00 грн., червні 2011 року - 4571,00 грн., липні 2011 року - 3269,00 грн., серпні 2011 року -4909,00 грн., вересні 2011 року - 3848,00 грн., по господарській операції з придбання ТМЦ у приватного підприємства "Торгтехсиз", що фактично не здійснювалась в межах господарської діяльності підприємства, не мала реального товарного характеру та не направлена на настання правових наслідків.

На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0009232301/4093 від 04.12.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 51472 грн., з яких 43934 грн. за основним платежем та 7538 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Оскільки, під час перевірки відповідачем встановлено завищення позивачем задекларованих податкових зобов`язань по податку на додану вартість в сумі 2735,00 грн. за березень та серпень 2011 року, тому позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем - на суму 43934,00 грн., а не 46669,00 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що між ПП "Світ Спецодягу" та ПП "Торгтехсиз" було укладено договір №51 від 01.01.2011 року, відповідно до якого продавець (ПП «Торгтехсиз») зобов'язується передати у власність покупця (позивач) товар, а покупець зобов'язується у порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити суму за товар, який визначено в рахунку-фактурі або видатковій накладній. Також між тими самими сторонами було укладено договір №56 від 04.01.2011 року, відповідно до якого продавець (позивач) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, виготовити і поставити робочий одяг, робоче взуття, засоби індивідуального захисту, господарчі товари, а покупець (ПП «Торгтехсиз») зобов'язується в порядку та умовах, визначених цим договором прийняти та оплатити таку продукцію. У вказаному договорі визначено, що загальна кількість продукції, що є предметом поставки за договором, її дольове співвідношення за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються у накладній.

Здійснення вказаних господарських операцій підтверджується, зокрема, податковими накладними, видатковими накладними, накладними, виписками з банківських рахунків позивача за спірний період, угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 25.03.2011 року, договором оренди транспортного засобу від 01.11.2010 року, товарно-транспортними накладними, довіреностями, оборотно-сальдовими відомостями, аналізом товарів, актами здачі-прийняття, реєстрами виданих та отриманих накладних, остаточними калькуляціями вартості виробництва продукції.

Крім того, позивачем також було укладено договори з Райковецькою виправною колонією № 78 про надання послуг щодо виготовлення швейних виробів - пошиву верхнього одягу №120 від 14.01.2010 року та №12 від 04.01.2011 року.

Відповідно до зазначених договорів виконавець (Райковецька виправна колонія № 78) зобов'язується на свій ризик виконати за дорученням замовника (позивач) у відповідності з умовами даного Договору виготовлення швейних виробів - пошиву верхнього одягу, а Замовник зобов'язується прийняти їх та оплатити цю роботу. Роботи проводяться з матеріалів і сировини Замовника, їх якість повинна відповідати до вимог виготовленої продукції.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, або помилки у їх оформленні не можуть слугувати підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Таким чином, позивачем доведено факт реального здійснення господарських операцій з ПП «Торгтехсиз» та, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

В апеляційній скарзі податковий орган наголошує, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що контрагент позивача не знаходиться за юридичною адресою, а його директор є підставною особою.

Однак, суд апеляційної інстанції не бере до уваги дані твердження відповідача, оскільки податкове законодавство не містить такі підстави для відмови у включенні до податкового кредиту, як неотримання в ході перевірки відомостей щодо його контрагентів, їх відсутність за юридичною адресою та наявність або відсутність у них технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів тощо.

Отже, за відсутності доказів проведення посадовими особами чи представниками позивача фіктивних господарських операцій та при наявності належним чином оформлених первинних документів по операціям з купівлі товарів (робіт, послуг), які передбачені правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, висновок податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту за такими операціями не може вважатися законним та обґрунтованим.

Лише сам факт наявності господарських відносин з контрагентом, який порушує податкове законодавство, не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту, оскільки платник податків може бути необізнаним стосовно таких порушень та дійсних намірів тих фізичних осіб, які представляють його контрагента.

Таким чином, вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області Державної податкової служби, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Білоус О.В.

Залімський І. Г.