Рішення

від 28.03.2013 по справі 5006/11/219пд/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.03.13 р. Справа № 5006/11/219пд/2012

Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді Соболєвої С.М , суддів Осадчої А.М., Уханьової О.О.,

при секретарі Макогон Я.С. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа», м.Горлівка Донецької області, ЄДРПОУ 03337007,

до відповідача, Колективне підприємство Горлівський завод «Побутрадіотехніка», м.Горлівка Донецької області, ЄДРПОУ 03051883,

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Комунального підприємства «Кіровський», м.Горлівка Донецької області, ЄДРПОУ 31685415,

про прийняття неузгоджених пунктів договору у редакції Позивача, -

за участю представників сторін:

від позивача: Требік Т.Ю. - за довіреністю,

Недвига О.Л. - за довіреністю,

від відповідача: Щукін А.Л. - за довіреністю,

від третьої особи: не з'явився, -

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Горлівськтепломережа», м.Горлівка Донецької області, позивач, звернулось до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Колективного підприємства Горлівський завод «Побутрадіотехніка», м.Горлівка Донецької області, про зобов'язання відповідача прийняти редакцію пунктів 1.6, 2.1, 3.1.3, 3.1.7, 3.2, 3.4.1, 4.1.2, 4.2, 4.5, 4.6, 5.1, 5.2, 5.4, 6.3, 6.5, 7.3, 7.6, 9.1 договору на постачання теплової енергії №107 від 15.10.2012р. у редакції запропонованій позивачем.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на договір про постачання теплової енергії №107 від 15.10.2012р. із описом вкладення та фіскальним чеком у підтвердження його направлення відповідачу, лист №610 від 12.11.2012р. із протоколом розбіжностей до договору №107 від 15.10.2012р., лист №08/12353 від 04.12.2012р., лист №611 від 06.12.2012р. разом із протоколом узгодження розбіжностей №08/12353 від 04.12.2012р. до договору №107 від 15.10.2012р., лист №08/9456 від 04.10.2012р. та №25-02-33-22 від 08.10.2012р., рішення виконавчого комітету Горлівської міської ради №822 від 04.08.2010р., ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 08.06.2012р., рішення господарського суду Донецької області від 21.01.2008р. по справі №2/383пд, а також акти на включення опалення від 17.10.2011р. та від 15.10.2012р.

Правовими підставами позовних вимог Позивач визначив ст.ст.179, 181, 187, 275 Господарського кодексу України, приписи Закону України «Про теплопостачання», Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.1, 54 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач надав відзив на позовну заяву №614 від 24.12.2012р., доповнення до відзиву на позовну заяву №632 від 21.01.2013р., пояснення по справі №662 від 11.03.2013р. в яких позовні вимоги не визнав, посилаючись на необхідність викладення спірних пунктів договору у запропонованій ним редакції. Окрім того, зауважив на наявність підстав залишення даного позову без розгляду на підставі п.2 ст.81 Господарського процесуального кодексу України.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Комунального підприємства «Кіровський», надав 14.03.2013р. через канцелярію суду пояснення, відповідно до яких зазначив, що останній обслуговує житловий будинок №25 по вул.Пушкінська згідно рішення Горлівської міської ради №605 від 17.10.2001р. «Про обслуговування житлового фонду міської ради» та між ним і Відповідачем не укладено договору на постачання теплової енергії, у зв'язку з тим, що Комунальне підприємство «Кіровський» є виконавцем по обслуговуванню будинків і при будинкових територій.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Як встановлено судом, листом №08/10874 від 31.10.2012р. позивачем на адресу відповідача було направлено проект договору №107 від 15.10.2012р. на постачання теплової енергії.

Сторона, яка одержала проект договору, згідно із ст.181 Господарського кодексу України у разі згоди з його умовами оформляє договір і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Листом від 12.11.2012р. №610 відповідачем на адресу позивача було повернуто договір №107 від 15.10.2012р. разом із протоколом розбіжностей до нього.

Статтею 181 Господарського кодексу України передбачено, що сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Листом від 04.12.2012р. №08/12353 позивачем на адресу відповідача було направлено протокол узгодження розбіжностей до договору №107 від 15.10.2012р., який відповідач підписав та повернув на адресу позивача.

У зв'язку з тим, що в результаті укладення договору №107 від 15.10.2012р. сторони не досягли домовленості щодо змісту пунктів 1.6, 2.1, 3.1.3, 3.1.7, 3.2, 3.4.1, 4.1.2, 4.2, 4.5, 4.6, 5.1, 5.2, 5.4, 6.3, 6.5, 7.3, 7.6, 9.1 означеного договору, Приватне акціонерне товариство «Горлівськтепломережа» звернулось до господарського суду Донецької області із вимогами про зобов'язання відповідача прийняти ці спірні пункти правочину у наступній редакції:

- п.1.6. - Виконання Постачальником зобов'язань за договором підтверджується актами включення опалення житлових будинків, у які вбудовані нежитлові приміщення Споживача, підписаними Постачальником та підприємством, на утриманні якого знаходяться вказані житлові будинки, рішеннями органів місцевого самоврядування про закінчення опалювального сезону;

- п.2.1. - Період поставки теплової енергії - в період опалювального сезону (за умови наявності лімітів на паливно-енергетичні ресурси у Постачальника);

- п.3.1.3. - Обладнати вбудоване у житловий будинок нежитлове приміщення окремою від житлової частини будинку системою опалення із своїм приладом обліку тепло споживання, згідно ДБН В.2.2.-15-2005 «Жилые здания. Основные положения»;

- п.3.1.7. - Щорічно в міжопалювальний період готувати займане приміщення і виконувати роботи по підготовці до нового опалювального сезону: виконувати роботи по утепленню двірних і віконних отворів, згідно СНіП, проводити ремонт або заміну нагрівальних приладів і стояків опалення, що вийшли з ладу в процесі експлуатації, ліквідувати усі врізки відкритого розбору теплоносія, заповнювати системи теплопостачання після промивки. Виконання вказаних робіт оформляти і здавати по акту Постачальнику не пізніше 25 вересня щорічно. При невиконанні вимог цього пункту, Постачальник не несе відповідальність за невідповідність параметрів теплоносія в тепловому вузлі та температури усередені приміщень Споживача санітарним нормам;

- п.3.2. - Споживач не має права самовільно, порушуючи порядок, передбачений чинним законодавством України, проводити переобладнання, реконструкцію, демонтаж і відключення внутрішніх систем теплоспоживання вбудованих нежитлових (житлових) приміщень, збільшувати поверхню нагріву, встановлювати нагрівальні прилади на балконах, лоджіях, при будинкових тамбурах і ін. приміщеннях, в яких установка нагрівальних приладів не передбачена проектом. При самовільному виконанні вищезазначених дій, Споживач зобов'язаний сплатити Постачальнику п'ятикратну вартість теплової енергії, передбачену розділом 5 цього договору, протягом всього періоду порушення до моменту відновлення системи теплоспоживання, що фіксується актом, підписаним обома сторонами цього договору;

- п.3.4.1. - Забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу до межі розподілу теплових мереж між Постачальником та підприємством, на утриманні якого знаходиться житловий будинок, в який вбудовано нежитлове приміщення Споживача;

- п.п.4.1.2. п.4.1. - Постачальник має право не проводити включення теплопостачання, обмежувати або повністю припиняти постачання теплової енергії у разі: п.4.1.2. - Підключення Споживачем теплового обладнання без дозволу Постачальника;

- п.4.2. - Постачальник має право не проводити включення теплопостачання, обмежувати або повністю припиняти постачання теплової енергії, попередивши Споживача за 3 доби, у випадках: п.4.2.1. - Несплати теплової енергії у строки та об'ємах, встановлених цим договором;

- п.4.5. - Постачальник відновлює поставку тепла тільки після усунення причин, що викликали це припинення, і за умови відшкодування Споживачем Постачальнику всіх заподіяних цим матеріальних витрат, зокрема пов'язаних з виконанням робіт по припиненню та відновленню теплопостачання. Час відновлення теплопостачання Споживачу визначається Постачальником з урахуванням пріоритетності своїх поточних робіт, але не більш 5 днів з моменту усунення порушення;

- п.4.6. - На Споживача (в особі його керівника) покладається відповідальність за наслідки, пов'язані з частковим або повним припиненням постачання теплової енергії, викликані неналежним технічним станом, обслуговуванням і експлуатацією системи теплоспоживання, яка знаходиться у межах експлуатаційної відповідальності Споживача;

- п.5.1. - Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються шляхом попередньої оплати Споживачем відпущеної теплової енергії згідно платіжній вимозі - дорученню від Постачальника, протягом 10-ти днів після її отримання;

- п.5.2. - Споживач оплачує відпущену теплову енергію в грошовій формі по об'єктах, які не обладнані приладами комерційного обліку теплової енергії: на опалення загальної площі 375,80 м.кв., виходячи з розрахунку вартості теплової енергії 1 м.кв. опалювальної площі у сумі 20,02 грн. за 1 м.кв., сума оплати 7 523,52 грн., окрім того ПДВ 20% в сумі 1 504,70 грн. Сума оплати в місяць опалювального періоду 9 028,22 грн.

З 10.12.2011р. на опалення загальної площі 375,80 м.кв. виходячи з розрахунку вартості теплової енергії 1 м.кв. опалювальної площі у сумі 28,63 грн. за 1 м.кв., сума оплати 10 759,15 грн., окрім того ПДВ 20% в сумі 2 151,83 грн. Сума оплати в місяць опалювального періоду 12 910,98 грн.;

- п.5.4. - У разі зміни уповноваженими органами тарифів, норм витрат теплової енергії на виробництво послуг з опалення, системи оплати, сторони автоматично вводять зміни в розрахунки за послуги теплопостачання з часу введення змін в дію;

- п.6.3. - Акт-претензія складається Споживачем і представником Постачальника та скріплюється їх підписами. У разі неприбуття представника Постачальника у встановлений строк або необґрунтованої відмови від підписання акту - претензії він вважається дійсним, якщо його підписав уповноважений представник міської ради;

- п.6.5. - У разі неякісного надання послуг з теплопостачання, перерахунок вартості послуг проводиться відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведенню, затвердженими постановою КМУ №630 від 21.07.2005р., Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010р. №151;

- п.7.3. - За весь період несвоєчасної оплати теплової енергії, Споживач оплачує Постачальнику пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу;

- п.7.6. - За самовільне переобладнання, реконструкцію, демонтаж, відключення внутрішніх систем теплоспоживання вбудованих нежитлових (житлових) приміщень, збільшування поверхні нагріву, встановлення нагрівальних приладів на балконах, лоджіях, прибудованих тамбурах і ін.приміщеннях (згідно п.3.2 договору), - Споживач оплачує Постачальнику п'ятикратну вартість теплової енергії з моменту порушення п.3.2 договору, згідно розрахунку Постачальника;

- п.9.1. - Строк дії цього договору з 16.10.2011р. по 30.09.2015р., а в частині розрахунків - до їх повного проведення;

Відповідач у свою чергу вважає за доцільне викласти зазначені пункти у його редакції, а саме:

- п.1.6. - Виконання Постачальником зобов'язань за Договором підтверджується актами включення опалення житлових будинків, у які вбудовані нежитлові приміщення Споживача, підписаними Постачальником та Споживачем, рішеннями органів місцевого самоврядування про закінчення опалювального сезону;

- п.2.1. - Період поставки теплової енергії - з моменту підписання по 15.04.2013р.;

- п.3.1.3. - Виробник повинен підвести свою тепломагістраль безпосередньо до приміщення Споживача;

- п.3.1.7. - останнє речення «При невиконанні вимог...» - виключити;

- п.3.2. - виключити;

- п.3.4.1. - Забезпечити постачання теплової енергії безпосередньо в приміщення Споживача;

- п.п.4.1.2 п.4.1 - виключити;

- п.4.2. - Замість слів «Постачальник має право» викласти «Постачальник не має права...»;

- п.4.5. - виключити;

- п.4.6. - виключити;

- п.5.1. - Розрахунок здійснюється після закінчення розрахункового місяця за безготівковим розрахунком;

- п.5.2. - виключити;

- п.5.4. - Зміна умов договору здійснюються шляхом підписання додаткової угоди між сторонами;

- п.6.3. - доповнити словами «... або представником іншої організації/орендарем і т.п./»;

- п.6.5. - У разі неякісного постачання теплоенергії/температура у приміщенні буде нижче 18С/ Споживач має право не сплачувати даний місяць, а Постачальник сплачує Споживачу двократну вартість теплової енергії за той місяць та відшкодовує збитки;

- п.7.3. - За несвоєчасну оплату Споживач оплачує 0,1% від суми прострочки, але не більш чим за місяць;

- п.7.6. - виключити;

- п.9.1. - З моменту підписання до 15.04.2013р.

Порядок укладання договорів визначений ст.ст.179-188 Господарського кодексу України.

В силу ч.3 ст.179 Господарського кодексу України укладання господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 4 цієї ж статті при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади.

Особливості укладання господарських договорів на основі примірних і типових договорів передбачені ст.184 ГК України. Так, відповідно до ч.3 ст.184 ГК України укладенні господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Згідно ст.187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Дослідивши наданий позивачем договір, суд дійшов до висновку, що спірний договір про постачання теплової енергії за своїм змістом та своєю правою природою є договором енергопостачання, який підпадає під правове регулювання норм ст.714 Цивільного кодексу України та ст.ст.275- 277 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Преамбулою Закону України «Про теплопостачання» визначено, що ним регулюються відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії та інші.

Ліцензіями серії АВ №597429 від 08.06.2012р., серії АВ №597430 від 08.06.2012р. та серії АВ №597431 від 08.06.2012р. Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг Публічному акціонерному товариству «Горлівськтепломережа» надано право на виробництво теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії), транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами та право на постачання теплової енергії.

Таким чином, в силу сфери господарювання, предмету діяльності, позивач є теплогенеруючою та теплопостачальною організацією, одночасно виробником та виконавцем комунальних послуг, зокрема, з опалення (постачання теплової енергії).

Відповідно до Рішення виконавчого комітету Горлівської міської ради №822 від 04.08.2010р. «Про визначення виконавців послуг у житловому фонді міста Горлівка» виконавцями послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової територій визначені житлово-комунальні підприємства, незалежно від форм власності, що обслуговують житловий фонд, який перебуває в комунальній власності міста.

Як свідчить лист Департаменту муніципального розвитку Горлівської міської ради №25-02-3322 від 08.10.2012р., балансоутримувачем житлового будинку у м.Горлівка по вул.Пушкінська, 25, постачання теплової енергії у який є предметом спірного правочину, є Комунальне підприємство «Кіровський».

Дане також вбачається з рішення виконавчого комітету Горлівської міської ради №605 від 17.10.2001р. «Про обслуговуванню житлового фонду міської ради».

Одночасно, у поясненнях Комунального підприємства «Кіровський», що представлені суду 14.03.2013р., останнім визначено, що він є виконавцем по обслуговуванню будинків та при будинкової території.

Викладені обставини не спростовані у порядку встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони та факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

Так, рішенням господарського суду Донецької області від 21.10.2010р. по справі №14/99пд за позовом Закритого акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» до Колективного підприємства Горлівський завод «Побутрадіотехніка» про зобов'язання укласти договір в редакції позивача, яке не спростовано у встановленому законодавством порядку, не змінено та є чинним по теперішній час, встановлено, що Відповідачу на праві власності належить вбудоване приміщення загальною площею 660,1 кв.м., що розташоване у жилому будинку за адресою: Донецька область, м.Горлівка, вул.Пушкінська, 25.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками таких відносин є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Зазначена норма закону кореспондується із пунктом 2 ст. 22 та пунктом 4 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», за змістом яких передбачений обов'язок виробника укласти договір з виконавцем про умови надання житлово-комунальних послуг. Зазначені відносини регулюються окремим договором між виробником та виконавцем, в разі якщо останній не є виробником.

На виконання вказаних вимог законів, між Публічним акціонерним товариством «Горлівськтепломережа» (виробник) та Комунальним підприємством «Кіровський» (виконавець) укладений відповідний договір купівлі-продажу теплової енергії №680 від 24.09.2012р.

Відповідно до предмету зазначеного договору, виробник забезпечує виробництво теплової енергії, транспортування її магістральними (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії у багатоквартирний житловий фонд Виконавця для забезпечення Споживачів послугами з централізованого опалення згідно з підписаними сторонами актами і схемами меж розподілу теплових мереж і експлуатаційної відповідальності в необхідних об'ємах (додаток №1, 2). Перелік житлових будинків, в які подається теплова енергія, додається (додаток №3). Технічне обслуговування та поточний ремонт ділянок теплових мереж до житлових будинків виконує Виробник за окремим договором між виробником та виконкомом Горлівської міської ради.

Межею розподілу теплових мереж і експлуатаційної відповідальності є зовнішня поверхня стіни теплової камери у бік Виконавця, в якій встановлені засувки на відгалуження до Виконавця по ходу гарячого теплоносія, які належать виробникові або місце підключення трубопроводів теплопостачання до одного будинку.

Виконавець здійснює утримання, ремонт і технічне обслуговування теплових мереж від межі розподілу теплових мереж і експлуатаційної відповідальності до об'єктів теплоспоживання, внутрішньобудинкових мереж, відповідно до діючих норм та правил і забезпечує розподіл і регулювання теплової енергії, що подається Виробником, між Споживачами у середині будинку.

Для реалізації умов договору Виробник приймає на себе зобов'язання поставляти теплову енергію для забезпечення централізованого опалення Виконавцю відповідно до діючих норм до межі розподілу.

За цим договором Виконавець забезпечує розподіл, регулювання подачі теплової енергії, відповідно до діючих норм, для забезпечення централізованого опалення у середині будинку, здійснює утримання, ремонт та технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення.

Отже, як вбачається зі змісту вказаного договору, рішення Горлівської міськради, Комунальне підприємство «Кіровський» ніяких зобов'язань із теплозабезпечення та теплопостачання житлових будинків та приміщень в них не має.

Як виходить з вищенаведеного, за поясненнями сторін та вбачається з матеріалів справи, будинок, в якому знаходиться вказане приміщення Відповідача, є багатоквартирним житловим будинком. При цьому, внутрішня система опалення цього житлового будинку є централізованою, теплопостачання здійснюється по централізованим мережам від зовнішньої мережі позивача та є єдиною із системою опалення приміщення, яке належать відповідачу.

Доказів на підключення приміщення відповідача до будь-яких інших джерел теплопостачання, ніж до централізованої системи, у тому числі, автономного, децентралізованого, змішаного, сторонами суду не надано.

Приписами ст.25 Закону України «Про теплопостачання» встановлено, що теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами.

Разом з цим, згідно ст.24 Закону України «Про теплопостачання», основним обов'язком споживача теплової енергії - є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Згідно ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Також, законом визначений обов'язок споживача сплачувати за отриману теплову енергію саме теплопостачальній організації.

Таким чином, за висновками суду, договір на постачання теплової енергії до вбудованого приміщення, що розташоване у жилому будинку за адресою: Донецька область, м.Горлівка, вул.Пушкінська, 25, є обов'язковим для сторін.

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24.06.2004р. визначено, що балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Частинною 2 ст.24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що обов'язками балансоутримувача є забезпечення управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном та забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

У п.5 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005р. вказано, що рішення про початок та закінчення опалювального сезону приймається виконавчими органами відповідних сільських, селищних та міських рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації, нормами санітарного законодавства та іншими нормативними документами.

З огляду на зміст викладеного та приписи наведеного нормативного акту, вбачається, що сторонами не може бути визначений самостійно період опалювального сезону або його змінено.

Пунктом 3, 32 наведених Правил встановлено, що послуги надаються Споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв, визначених відповідно до ч.3 ст.16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», своєчасно, в установлених обсягах, належної якості, безпечні для його життя, здоров'я та які не спричиняють шкоди його майну, відповідно до вимог законодавства та цих Правил.

Відтак, аналізуючи означені положення чинного законодавства, обов'язок Позивача розпочати надання теплової енергії, як і її фактичне постачання, нерозривно пов'язаний із початком опалювального періоду, який визначається рішенням виконавчих органів відповідних сільських, селищних та міських рад або місцевими державними адміністраціями з дотримання відповідних норм.

Випадки неналежного надання або ненадання послуг Виконавцем та дії, які слугують наслідком цього, визначені Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005р., а також Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №151 від 17.02.2010р., та здебільш ними є перерахунок вартості наданих послуг.

При цьому, слід зауважити, що у розумінні ст.5 Закону України «Про теплопостачання» регулювання відносин у сфері теплопостачання має особливості, визначені цим Законом. Ці особливості викликані такими об'єктивними умовами функціонування систем теплопостачання: наявністю поділу господарської діяльності у сфері теплопостачання на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії; існуванням різних технологій виробництва теплової енергії, у тому числі технологій комбінованого виробництва електричної і теплової енергії та з використанням нетрадиційних і поновлюваних джерел енергії; централізованим теплопостачанням споживачів від теплоелектроцентралей і котелень, які входять до об'єднаної енергетичної системи України; існуванням об'єктів теплопостачання різних форм власності; суттєвою сезонною відмінністю режимів виробництва і споживання теплової енергії протягом року; особливим статусом суб'єктів природних монополій, який мають деякі суб'єкти господарювання у сфері теплопостачання.

Тобто, враховуючи той факт, що приміщення Відповідача є частиною комунального житлового будинку, балансоутримувачем якого є комунальне підприємство і яке відповідно до вищезазначених норм повинне здійснювати управління житловим будинком та нести відповідальність за його експлуатацію, достатнім підтвердженням виконання Позивачем зобов'язання з надання Споживачу теплової енергії, а саме включення та відключення, є акти на включення опалення та відповідно на відключення опалення, підписані представником теплопостачальної організації та балансоутримувачем у день початку опалювального періоду та його закінчення, визначені уповноваженими на це органами місцевого самоврядування.

Отже, викладеним спростовуються аргументи Відповідача стосовно того, що сам факт включення опалення не може слугувати виконанням зобов'язань за договором, без врахування того, яким чином здійснювались ці зобов'язання протягом опалювального періоду.

Зважаючи на таке, суд вважає редакцію пункту 1.6 спірного договору, запропоновану Позивачем, такою, що є правомірною.

Відповідач просить прийняти п.2.1. у наступній редакції: «Період поставки теплової енергії - з моменту підписання по 15.04.2013р.», обґрунтовуючи це тим, що у відповідності до п.2 ст.180 Господарського кодексу України договір вважається укладеним якщо між сторонами досягнута угода за всіма його суттєвими умовами та, вважає, що обумовлення Позивачем виконання зобов'язань наявністю лімітів на паливно-енергетичні ресурси не відповідає законодавству.

Частиною 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, мають право тимчасово визначати інші норми споживання, якості та режими надання житлово-комунальних послуг з урахуванням технічних можливостей підприємств, кліматичних та інших місцевих умов.

Тому, враховуючи також і вищевикладені норми матеріального права, зокрема п.5 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005р., сторони на власний розсуд не можуть встановить період поставки - межі опалювалювального сезону, а також умови, за яких вони можуть бути надані, оскільки останні чітко визначені чинним законодавством. Тому, за відсутності лімітів на паливно-енергетичні ресурси у Постачальника (Позивача) надання спірних послуг не можливо.

З огляду на таке, суд не приймає до уваги мотивацію Відповідача в обґрунтування доцільності запропонованої ним редакції та вважає правомірною редакцію п.2.1 договору на постачання теплової енергії №107 від 15.10.2012р. викладену Позивачем.

Згідно з ст. 6 ЗУ «Про теплопостачання» від 02.06.2005 р. №2633-ІV державна політика у сфері теплопостачання базується на принципах додержання стандартів, правил і норм усіма суб'єктами відносин у сфері теплопостачання; заборони відключення в опалювальний період об'єктів теплопостачання від систем енерго-, газо-, водопостачання як об'єктів життєзабезпечення та стратегічного призначення; встановлення відповідальності суб'єктів теплопостачання за порушення законодавства у сфері теплопостачання; забезпечення впровадження засобів обліку і приладів регулювання споживання теплової енергії.

Згідно з п.7. Правил користування тепловою енергією» затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007р. усі системи теплопостачання і теплоспоживання повинні бути забезпечені вузлами обліку відповідно до затверджених технічних умов і проектів.

У п.3 «Правил користування тепловою енергією» наведені терміни, які вживаються у правилах, зокрема «система теплопостачання» - сукупність джерел теплової енергії, магістральних та/або місцевих (розподільних) теплових мереж, засобів розподілення теплової енергії, які об'єднані спільним режимом виробництва, транспортування та постачання теплової енергії.

Нежитлове приміщення Відповідача, розташоване в житловому будинку №25 по вул.Пушкінська, є вбудованим та має єдину систему опалення.

Приймаючи до уваги акт технічного огляду системи теплопостачання від 26.08.1999р. та акт технічного огляду теплопостачання вбудованого приміщення, яке займає Відповідач у будинку №25 по вул.Пушкінська, від 15.08.2007р. та від 24.07.2008р., прилад обліку теплової енергії не встановлений, зазначено, що приміщення вбудовано в означений житловий будинок. Доказів протилежного суду не надано.

Зважаючи на приписи п.5.2 договору на постачання теплової енергії №107 від 15.10.2012р. та інших правочинів, укладених учасниками судового провадження стосовно постачання теплової енергії у наведений об'єкт нерухомості, копії яких містять матеріали справи, та на копії реєстрів платіжних документів, представлених суду, Відповідач оплачує відпущену теплову енергію згідно встановленим тарифам у залежності від площі, яку займає (обумовлену договором).

Відповідно до п.23 Правил № 1198 у споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Крім того п.12 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України N630 від 21.07.2005р. встановлено, що у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку.

Зважаючи на вищенаведене, суд робить висновок, що діюче законодавство не ставить в залежність можливість укладання договору на теплопостачання з наявністю у абонента приладу обліку теплової енергії, а відтак, вимоги Позивача щодо внесення до договору спірного пункту є безпідставними.

Крім того, п.18 Правил №1198 встановлено, що прилади комерційного обліку теплової енергії в діючій системі теплопостачання, які використовуються для розрахунків за теплову енергію між теплопостачальною організацією та споживачем, повинна придбати і встановити теплопостачальна організація за умови, що такі витрати передбачені в договорі. Якщо використовуються інші джерела фінансування придбання та встановлення приладів комерційного обліку, то відносини між теплопостачальною організацією та споживачем визначаються окремою угодою відповідно до законодавства.

Отже, п.3.1.3 договору у редакції Позивача слід виключити з тексту договору, бо його зміст не узгоджується з приписами ст.6 Закону України «Про теплопостачання» №2633-ІV від 02.06.2005р., п.п.7, 17, 18, 23 «Правил користування тепловою енергією», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007р., п.11 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 р.

Редакція п.3.1.3 запропонована Відповідачем не приймається до уваги за цих же підстав.

Відповідач просить останнє речення п.3.1.7 договору «При невиконанні вимог...» виключити, коли Позивач наполягає на власній редакції пункту, а саме: «Щорічно в міжопалювальний період готувати займане приміщення і виконувати роботи по підготовці до нового опалювального сезону: виконувати роботи по утепленню двірних і віконних отворів, згідно СНіП, проводити ремонт або заміну нагрівальних приладів і стояків опалення, що вийшли з ладу в процесі експлуатації, ліквідувати усі врізки відкритого розбору теплоносія, заповнювати системи теплопостачання після промивки. Виконання вказаних робіт оформляти і здавати по акту Постачальнику не пізніше 25 вересня щорічно. При невиконанні вимог цього пункту, Постачальник не несе відповідальність за невідповідність параметрів теплоносія в тепловому вузлі та температури усередені приміщень Споживача санітарним нормам».

Пункт 3.1.7. договору №107 від 15.10.2012р. приймається судом в редакції Позивача, з огляду на таке.

Відповідно до п.40 Правил №1198 встановлений обов'язок споживача теплової енергії в міжопалювальний період виконувати обов'язкові обсяги робіт з підготовки до опалювального періоду і оформити акт про готовність об'єкту до опалювального періоду або надати рішення (лист) щодо гарантії забезпечення безпечної експлуатації системи теплоспоживання.

За визначеннями Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду, затверджених наказом Міністерство палива та енергетики, Міністерство з питань житлово-комунального господарства України №620/378 від 10.12.2008р.) перед початком опалювального періоду суб'єкти відносин у сфері теплопостачання проводять перевірку готовності систем опалення та системи теплопостачання у цілому шляхом виконання пробного пуску з метою визначення їх готовності до роботи. Пробний пуск здійснюється після закінчення робіт з підготовки систем теплопостачання до опалювального періоду. Початок і тривалість пробного пуску встановлюються графіком ДТ (теплопостачальної організації, надавача послуг), який слід довести до відома споживачів не пізніше ніж за три доби до початку пробного пуску. До 1 жовтня поточного року повинні бути закінчені всі планові роботи на устаткуванні ДТ, ТМ, ТП, системах опалення, вентиляції та гарячого водопостачання та усунуті всі порушення і дефекти, виявлені в період підготовки до опалювального періоду.

Згідно п.1 Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду, вони поширюються на суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, транспортування теплової енергії та надання послуг з теплопостачання (опалення та ГВП), а також на споживачів теплової енергії незалежно від організаційно-правових форм та форм власності.

За приписами ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини.

Пунктом 38 Правил №1198 встановлено, що теплопостачальна організація не несе матеріальної відповідальності перед споживачем за відпуск теплової енергії із зниженими значеннями параметрів за ту добу, протягом якої споживач допускав перевищення лімітів споживання або не дотримувався визначених договором режимів споживання теплової енергії.

Отже, визначення у п.3.1.7 договору обставин, які лише констатують очевидне, як то «При невиконанні вимог цього пункту, Постачальник не несе відповідальність за невідповідність параметрів теплоносія в тепловому вузлі та температури усередені приміщень Споживача санітарним нормам» не суперечить чинному законодавству.

Стосовно тверджень Відповідача в частині того, що вимоги цього пункту не можуть бути виконані, адже встановлений ним строк до 25 вересня сплинув, а проект договору направлений в кінці листопада, не приймаються як належне обґрунтування, оскільки правочин спрямований на довготривалі договірні відносини, обумовлені правомірністю надання послуг з теплопостачання у межах опалювального періоду лише за їх наявності (тобто договору), а отже викладення п.3.1.7 у редакції Позивача є правомірним та доцільним.

Стосовно п.3.2 договору, який Позивач просить прийняти в його редакції, а Відповідач виключити, суд виходить з наступного.

Частина перша наведеного спірного пункту, а саме: «Споживач не має права самовільно, порушуючи порядок, передбачений чинним законодавством України, проводити переобладнання, реконструкцію, демонтаж і відключення внутрішніх систем теплоспоживання вбудованих нежитлових (житлових) приміщень, збільшувати поверхню нагріву, встановлювати нагрівальні прилади на балконах, лоджіях, при будинкових тамбурах і ін. приміщеннях, в яких установка нагрівальних приладів не передбачена проектом» відповідає вимогам п.11, п.40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007р., п.25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005р. та Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженому наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №4 від 22.11.2005р.

Відповідно до ст.319 Цивільного кодексу України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Пунктом 41 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007р. визначено, що споживач несе відповідальність за самовільне переобладнання системи теплопостачання.

При цьому, згідно п.35 наведених Правил, теплопостачальна організація має право вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушенням, допущеним ним під час споживання теплової енергії.

Разом з тим, розмір такого відшкодування не визначено.

Пунктом 5 ст. 277 Господарського кодексу України визначено, що відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.

Позивачем не доведено суду раціональність, обґрунтування застосування відповідальності при самовільному виконанні вищезазначених дій у вигляді сплати Споживачем Постачальнику п'ятикратної вартості теплової енергії, передбачену розділом 5 цього договору, протягом всього періоду порушення до моменту відновлення системи тепло споживання, а також правомірність визначення її саме у такому розмірі, не наведено існування правових підстав для включення запропонованих ним наслідків порушення зобов'язання за договором на теплопостачання.

Виходячи з зазначеного, п.3.2 договору необхідно викласти у наступній редакції суду: «Споживач не має права самовільно, порушуючи порядок, передбачений чинним законодавством України, проводити переобладнання, реконструкцію, демонтаж і відключення внутрішніх систем теплоспоживання вбудованих нежитлових (житлових) приміщень, збільшувати поверхню нагріву, встановлювати нагрівальні прилади на балконах, лоджіях, при будинкових тамбурах і ін. приміщеннях, в яких установка нагрівальних приладів не передбачена проектом.

При самовільному виконанні вищезазначених дій, Споживач зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані порушенням, допущеним ним під час споживання теплової енергії, протягом всього періоду порушення до моменту відновлення системи теплоспоживання, що фіксується актом, підписаним обома сторонами цього договору».

Одночасно, за викладених обставин, п.7.6 договору у редакції Позивача слід виключити з тексту договору.

Щодо п.3.4.1 договору, слід зауважити таке.

Як вже було зазначено, Позивач наполягає на викладеній ним редакції цього пункту, а саме: «Забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу до межі розподілу теплових мереж між Постачальником та підприємством, на утриманні якого знаходиться житловий будинок, в який вбудовано нежитлове приміщення Споживача».

Відповідач у свою чергу не погоджується з Позивачем та вважає правомірною редакцію цього пункту, що полягає у наступному: «Забезпечити постачання теплової енергії безпосередньо в приміщення Споживача».

Дане спірне питання, між Позивачем та Відповідачем, вже було предметом дослідження господарського суду Донецької області у справі №2/383пд, проте у межах іншого правочину.

Разом з тим, рішенням суду від 21.01.2008р. по справі №2/383пд, що є чинним по теперішній час, встановлено таке.

Вбудоване приміщення, розташоване у жилому будинку за адресою: Донецька область, м. Горлівка, вул. Пушкінська, 25 належить Відповідачу на праві власності.

Будинок, в якому знаходиться вказане приміщення Відповідача, є багатоквартирним житловим будинком.

Судом встановлено, що внутрішня система опалення цих житлових будинків є централізованою, теплопостачання здійснюється по централізованим мережам від зовнішньої мережі позивача (котелен № 6, № 2), та є єдиною із системою опалення приміщень, які належать відповідачу. Внутрішня система опалення знаходиться на балансах, на утриманні та в експлуатаційному обслуговуванні вищевказаних комунальних підприємств.

Доказів на підключення приміщень відповідача до будь-яких інших джерел теплопостачання, ніж до централізованої системи, у тому числі, автономного, децентралізованого, змішаного, сторонами суду не надано.

Система опалення приміщень Позивача була запроектована та є єдиною цілісною з внутрішньою системою опалення будинків, тобто всі центральні стояки опалення, що проходять у будинках - спільні. У зв'язку з чим, встановити межу балансової належності безпосередньо між Колективним підприємством Горлівський завод «Побут радіотехніка» та ПАТ «Горлівськтепломережа» на внутрішній системі опалення житлового будинку, в які вбудовані нежитлові приміщення Відповідача та інших власників, неможливо з технічного обґрунтування.

Встановлено, що Відповідач, відповідно до визначення в Законі України «Про теплопостачання» є споживачем теплової енергії, фактично користується тепловою енергією, що поставляється Позивачем за вказаною адресою.

За приписами ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, зважаючи на наведену норму процесуального законодавства, судом прийнято до уваги викладене.

Особливості регулювання відносин у сфері теплопостачання, визначені статтею 5 Закону України «Про теплопостачання», вони викликані об'єктивними умовами функціонування систем теплопостачання, у тому числі, централізованим теплопостачанням споживачів від теплоелектроцентралей і котелень, які входять до об'єднаної енергетичної системи України. У зв'язку з чим, та в силу ст.19 цього ж Закону, споживач або суб'єкт теплоспоживання має право вибирати (змінювати) теплопостачальну організацію, якщо це технічно можливо.

Приписами ст.25 Закону України «Про теплопостачання» встановлено, що теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами.

Разом з цим, згідно статті 24 Закону України «Про теплопостачання», основним обов'язком споживача теплової енергії - є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Згідно ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Також, законом визначений обов'язок споживача сплачувати за отриману теплову енергію саме теплопостачальній організації, а ні підприємству, на утриманні якого знаходяться теплові мережі.

Викладеним спростовуються аргументи Відповідача.

Таким чином, суд вважає редакцію п.3.4.1 спірного договору, запропоновану Позивачем, такою що є правомірною та задовольняється судом в редакції Позивача.

Згідно п.28 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007р., у разі несплати за спожиту теплову енергію теплопостачальна організація має право обмежити або припинити постачання теплової енергії споживачеві та нарахувати штрафні санкції.

Відповідно до п.30 Правил користування тепловою енергією» затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007р. теплопостачальна організація відповідно до договору має право частково або повністю припиняти постачання теплової енергії споживачеві у разі:

несплати за спожиту теплову енергію протягом строку, визначеного в договорі, крім споживачів, відключення яких заборонено законодавством;

невиконання регламентних робіт з підготовки та випробування теплових мереж споживача (з оформленням відповідного акта і попередженням за три доби до припинення постачання);

самовільного підключення споживачів до системи теплопостачання;

введення в експлуатацію системи теплоспоживання без відповідного допуску;

експлуатації системи теплоспоживання з пошкодженими пломбами, що встановлені теплопостачальною організацією на вузлі обліку споживача;

обмеження вільного доступу представників теплопостачальної організації до системи теплоспоживання або до вузла обліку теплової енергії;

утримання в антисанітарному стані приміщень вузлів управління та технічних підвалів, де проходять теплові мережі теплопостачальних організацій, розміщення в них складів, організацій, магазинів, офісів, контор тощо; псування обладнання системи теплоспоживання в межах будівель;

пошкодження власних теплових мереж;

неготовності споживача до опалювального періоду - відсутності відповідного акта про готовність об'єкта доопалювального періоду або рішення (листа) щодо гарантії забезпечення безпечної експлуатації системи теплоспоживання балансоутримувачами.

Приймаючи до уваги викладене, законодавцем визначений вичерпний перелік випадків, за наявності яких Позивач має право частково або повністю припиняти постачання теплової енергії.

Позивач, при підготовки проекту договору №107 від 15.10.2012р. у п.4.1 та п.4.2 визначив власні права, які полягають у наступному: п.4.1. Постачальник має право не проводити включення теплопостачання, обмежувати або повністю припиняти постачання теплової енергії у разі, зокрема, п.4.1.2. - Підключення Споживачем теплового обладнання без дозволу Постачальника;

п.4.2. - Постачальник має право не проводити включення теплопостачання, обмежувати або повністю припиняти постачання теплової енергії, попередивши Споживача за 3 доби, у випадках: п.4.2.1. - Несплати теплової енергії у строки та об'ємах, встановлених цим договором.

Відповідач не погоджується з даним та вважає за необхідне - п.п.4.1.2 п.4.1 - виключити;

п.4.2. - замість слів «Постачальник має право» викласти «Постачальник не має права...».

Зважаючи на зміст п.п.28, 30 наведених Правил, приймаючи до уваги визначення ним наявності права Позивача, яке полягає у частковому або повному припиненні постачання теплової енергії споживачеві при настанні обставин обумовлених цим положенням, суд дійшов висновку, що пункти у спірній частині необхідно викласти у наступній редакції суду: «п.4.1.2. У інших випадках, визначених п.30 Правил користування тепловою енергією» затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007р.», «п.4.2. Постачальник має право обмежувати або повністю припинити постачання теплової енергії, попередивши Споживача за 3 доби у випадках: 4.2.1. Несплати теплової енергії у строки та об'ємах, встановлених цим договором».

Ґрунтуючись на приписах означених пунктів Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007р., суд не вбачає підстав правомірності запропонованої Відповідачем редакції цих пунктів.

Пунктом 34 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007р. обумовлено випадок, якщо теплопостачання об'єкта було припинено з вини споживача, то теплопостачальна організація поновлює постачання теплової енергії лише після усунення причин, що викликали це припинення, та за умов відшкодування споживачем усіх спричинених теплопостачальній організації збитків.

Отже, редакція п.4.5 договору, запропонована Позивачем є правомірною та не суперечить визначеному.

З огляду на таке, суд не приймає до уваги мотивацію Відповідача у цій частині.

Пунктом 41 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007р. передбачена відповідальність Споживача за технічний стан, обслуговування та експлуатацію систем теплопостачання, що перебуває у межах його балансової належності (експлуатаційної відповідальності).

Про відповідальність за наслідки, пов'язані з частковим або повним припиненням постачання теплової енергії, викликані неналежним технічним станом обслуговування і експлуатацією систем теплоспоживання, яка знаходиться у межах експлуатаційної відповідальності Споживача мова не йдеться.

На підставі зазначеного п.4.6 договору правомірно викласти у наступній редакції суду: «п.4.6. На Споживача покладається відповідальність за технічний стан, обслуговування і експлуатацію системи теплоспоживання, яка знаходиться у межах експлуатаційної відповідальності Споживача».

Дослідивши позицію обох сторін, щодо спірного пункту 5.1, за висновками суду даний пункт підлягає прийняттю в редакції Позивача з огляду на наступне.

За приписами ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно.

Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005р. встановлено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Система оплати послуг (щомісячна або авансова) та форма оплати послуг (готівкова або безготівкова) визначаються у договорі між споживачем і виконавцем.

За змістом ст.25 Закону України «Про теплопостачання», теплопостачальна організація має право отримувати від споживачів авансовий платіж.

Чинне законодавство не встановлює заборони розрахунків за поставлену теплову енергію на умовах попередньої оплати.

Редакція відповідача не передбачає строків внесення платежів.

Для того, щоб поставити теплову енергію Споживачу Позивачу необхідно придбати матеріали, сировину, енергоносії, тощо. Так, для придбання електричної енергії, яка займає вагому долю в собівартості послуг, що надаються, необхідно мати кошти щоб розрахуватися з енергопостачальниками.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що редакція Позивача щодо розрахунку за спожиту теплову енергію шляхом здійснення попередньої оплати Споживачем відпущеної теплової енергії згідно платіжній вимозі-дорученню від Постачальника, протягом 10-ти днів після її отримання є цілком обґрунтованою, на відміну від редакції, запропонованої Відповідачем.

Щодо прийняття п.5.4 договору в редакції Позивача, то суд виходить з наступного.

Приписами ст.6 Закону України «Про ціни та ціноутворення» встановлено, що в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи.

Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України.

Ціни і тарифи на житлово-комунальні послуги (в тому числі на електроенергію і природний газ для комунально-побутових потреб населення України), послуги громадського транспорту і зв'язку встановлюються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Верховною Радою України.

Згідно ст.10 зазначеного Закону, зміна рівня державних фіксованих та регульованих цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг здійснюється в порядку і в строки, що визначаються тими органами, які відповідно до цього Закону затверджують або регулюють ціни (тарифи).

Зміна державних фіксованих та регульованих цін і тарифів може здійснюватись у зв'язку із зміною умов виробництва і реалізації продукції, що не залежать від господарської діяльності підприємств.

Відповідно ст.20 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що тарифи на теплову енергію, реалізація якого здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.

Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування.

Згідно ст.31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Відповідно до ст.144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Пунктом 5 ст.59 Закону України «Про органи місцевого самоврядування в Україні» встановлено, що рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про теплопостачання» теплопостачальні організації зобов'язані при зміні тарифів на теплову енергію повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації.

Статтею 179 Господарського кодексу України визначено, що сторони при укладенні господарського договору узгоджують умови договору на власний розсуд, але такі що не суперечать чинному законодавству.

Крім того, судом не приймаються до уваги посилання Відповідача на п.1 ст.188 Господарського кодексу України. Дійсно, за загальним правилом у господарських відносинах неприпустима одностороння зміна та розірвання господарських договорів, проте, якщо інше не передбачено законом або договором. У даному випадку, нормами законів передбачений особливий порядок зміни тарифів, який викладений вище.

З огляду на зазначене, в разі зміни тарифів за рішенням органа місцевого самоврядування, зміни в розрахунках сторін починаються з дати введення тарифів в дію.

Таким чином п.5.4. договору необхідно викласти в наступній редакції суду: «У разі зміни вартості послуг (тарифів, норм витрат теплової енергії на виробництво послуг з опалення, системи оплати) Постачальник у розумний строк повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обґрунтувань з посиланням на затвердження відповідним органом, та/або повідомляє споживача письмово у місцевих засобах масової інформації. Тарифи вводяться в дію з моменту набрання чинності відповідним рішенням про зміну тарифів».

Стосовно п.6.3 договору, то Позивач наполягає на його викладенні у наступній редакції: «Акт-претензія складається Споживачем і представником Постачальника та скріплюється їх підписами. У разі неприбуття представника Постачальника у встановлений строк або необґрунтованої відмови від підписання акту - претензії він вважається дійсним, якщо його підписав уповноважений представник міської ради».

Відповідач з даною редакцією не погоджується та вважає правомірною редакцію цього пункту в наступному: доповнити словами «... або представником іншої організації/орендарем і т.п./». В обґрунтування даної позиції Відповідач покладає право Постачальника прибути для складання двостороннього акту, а у разі неприбуття - право Споживача запросити представників будь-якої іншої організації (орендаря та т.п.).

Пункт 38 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005р. регулює спірний випадок та визначає, що у разі неприбуття представника виконавця в установлений договором строк для проведення перевірки кількісних та/або якісних показників або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії такий акт вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживача.

Це положення носить імперативний характер.

Отже, враховуючи таке, суд дійшов висновку, що з метою уникнення суперечностей, а також викладення спірної частини цього пункту у відповідностями з визначеннями законодавця, п.6.3 слід викласти у такій редакції суду: «Акт-претензія Споживачем і представником Постачальника та скріплюється їх підписами. У разі неприбуття представника Постачальника у встановлений строк або необґрунтованої відмови від підписання акту - претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживача».

Стосовно п.6.5. договору, який Позивач просить прийняти в його редакції, то суд виходить з наступного.

Приписами ст.22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що виробник зобов'язаний проводити в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості.

Щодо редакції відповідача, то суд виходить з п.1.4. проекту до спірного договору, в якому сторони дійшли згоди, що при виконанні договору вони керуються, зокрема, Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведенню, затвердженими постановою Кабінету міністрів України від 21.07.05рю №630, Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010р. №151, іншими нормативними актами та діючим законодавством України.

Правилами надання послуг по централізованому опаленню, постачанню холодної та гарячої води та водовідведення (затверджені постановою Кабінетів міністрів України від 21.07.2005р. № 630) встановлена нормативна температура повітря в житлових приміщеннях (за умови їх утеплення) відповідає діючим нормам і правилам (18° C, у наружних кімнатах - 20° C).

Зазначеними Правилами детально встановлений порядок розрахунку та перерахунку плати за теплопостачання. А саме, розмір зменшення плати за надані послуги у разі перевищення строку відхилення їх показників, а саме на 5 відсотків за кожний градус відхилення від 18° C до 12° C у житлових приміщеннях (у наріжних кімнатах - від 20° C до 14° C) плати за період відхилення (протягом усього строку відхилення); при температурі в житлових приміщеннях нижче 12° C (у наріжних кімнатах - нижче 14° C) плата за централізоване опалення не справляється.

При двоставкових тарифах перерахунку за ненадані чи неякісно надані послуги справляється лише плата за фактично спожитий об'єм теплової енергії (умовно-змінна частина тарифу).

У Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010р. №151 визначена методика його здійснення.

Відповідач не довів суду, що наявна температура повітря у приміщеннях позивача не відповідає нормативній, а також, той факт, що Позивачем не здійснюються перерахунки, відповідно до вимог законодавства.

На підставі зазначеного, п.6.5. договору необхідно викласти в наступній редакції суду: «В разі неякісного надання послуг (температура в приміщенні не відповідає нижче 18° С) з теплопостачання, здійснюється перерахунок вартості послуг відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведенню, затвердженими постановою КМУ №630 від 21.07.2005р., Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010р. №151».

Одночасно, судом відхиляється запропонована Відповідачем редакція пункту 6.5 договору стосовно права Споживача не сплачувати місяць, у якому відбулось порушення, в разі неякісного постачання теплоенергії/температура у приміщенні буде нижче 18С/ та обов'язку Постачальника сплатити Споживачу двократну вартість теплової енергії за той місяць та відшкодувати збитки.

Пунктом 5 ст. 277 Господарського кодексу України визначено, що відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.

Відповідач не довів суду та не навів існування правових підстав для включення запропонованих ним наслідків порушення зобов'язань за договором на теплопостачання.

Відповідно до ч.5 ст.25 Закону України «Про теплопостачання» у разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами.

Частиною 1 ст.231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Законом України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» № 686-ХІV від 20.05.1999 р., що є спеціальним законом у наведених відносинах, передбачено, що за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченного платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Відповідач за організаційно-правовою формою є Колективним підприємством та відноситься до суб'єктів підприємницької діяльності.

Отже, застосування відповідальності до Відповідача, як оплата Постачальнику пені у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу, за весь період несвоєчасної оплати теплової енергії, є такою, що не суперечить чинному законодавству.

Відповідачем не обґрунтовано та не доведено суду існування обставин чи правових підстав для включення запропонованих ним наслідків порушення зобов'язання за договором на теплопостачання, а отже його заперечення щодо викладеної редакції Позивача судом не приймаються.

Відтак, суд дійшов висновку про прийняття п.7.3 договору на постачання теплової енергії №107 від 15.10.2012р. у редакції Позивача.

Наступний спірний пункт Позивач просить прийняти в редакції: «Строк дії цього договору з 16.10.2011р. по 30.09.2015р., а в частині розрахунків - до їх повного проведення».

Обґрунтуванням такого періоду строку дії правочину Позивач визначає фактичне надання та споживання Відповідачем теплової енергії.

Відповідач з даними доводами не погоджується, просить моментом початку дії договору визначити його підписання, а кінцевою датою «до 15.04.2012р.», оскільки редакція Позивача, за його висновками суперечить ст.58 Конституції України.

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору (ст.3 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно п.4 ст. 179 Господарського кодексу України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Таким чином, оскільки діючим законодавством не передбачено конкретного терміну дії такого виду договору та враховуючи принцип законодавства, такий як «свобода договору», відповідно до якого ніхто не може бути примушений до вступу в договірні відносини на більш тривалий строк, суд робить висновок щодо неможливості зобов'язати Відповідача прийняти п.9.1 договору в редакції Позивача, оскільки це суперечить засадам цивільного законодавства.

Разом з тим, за приписами ст.631 Цивільного кодексу України, по-перше, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, по-друге, договір набирає чинності з моменту його укладення та по-третє, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Зважаючи на вищевстановлене, правовідносини з постачання теплової енергії є специфічною сферою житлово-комунальних послуг та підпадають під правове регулювання спеціальних Законів України.

Як було зазначено, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

За приписами Закону України «Про теплопостачання», основним обов'язком споживача теплової енергії - є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії та споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Також, законом визначений обов'язок споживача сплачувати за отриману теплову енергію саме теплопостачальній організації.

З представлених суду матеріалів вбачається, що Відповідач фактично користується тепловою енергію, що постачається Позивачем у житловий будинок за адресою: Донецька область, м.Горлівка, вул.Пушкінська, 25, невід'ємною частиною якого є приміщення Відповідача, що підтверджується актом на включення опалення від 17.10.2011р. та від 15.10.2012р.

Крім того, матеріали справи містять реєстри платіжних документів, відповідно до яких Відповідачем здійснювались оплати за фактично надані послуги з теплопостачання у періоди 2009р.-2010р.

Отже, за підстави наявності означених актів та викладених обставин, суд вбачає відсутніми підстави вважати відсутнім факт надання теплової енергії у період з жовтня 2011р., також у порівнянні з минулими періодами споживання Відповідачем теплової енергії, що поставляється Позивачем, та дійшов висновку про необхідність врегулювання спірних правовідносин у порядку ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України, шляхом укладення договору з дати складання акта, який підтверджує початок опалювального сезону, а саме з 17.10.2011р.

Також, слід зазначити, що як встановлює законодавець, рішення про початок та закінчення опалювального сезону приймається виконавчими органами відповідних сільських, селищних та міських рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації, нормами санітарного законодавства та іншими нормативними документами.

Тобто, опалювальний період визначається безпосередньо уповноваженим органом місцевого самоврядування та може бути встановлений як до 15.04.2013р. в залежності від певних умов, так і до іншої дати.

При цьому, як вже зазначалось, правовідносини у сфері постачання теплової енергії мають ґрунтуватись на договірних засадах.

Таким чином, на підставі зазначеного, п.9.1 договору необхідно викласти у наступній редакції суду: «Строк дії цього договору з 17.10.2011р. та протягом опалювального сезону 2013р., а в частині розрахунків - до їх повного проведення».

Одночасно, з огляду на таке, цілком обґрунтованою та правомірною є запропонована редакція Позивача п.5.2 договору.

Відповідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з вищевикладених підстав.

Судові витрати підлягають віднесенню на Відповідача, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Клопотання від 18.06.2010р. №328 Колективного підприємства Горлівський завод „Побутрадіотехніка", м.Горлівка про зупинення провадження по справі до отримання висновку Антимонопольного комітету України судом залишено без задоволення, враховуючи, що ст.79 Господарського процесуального кодексу України не передбачено такої підстави для зупинення провадження по справі.

Клопотання Колективного підприємства Горлівський завод «Побут радіотехніка», про залишення позову без розгляду згідно п.2 ст.81 Господарського процесуального кодексу України судом залишено без задоволення, виходячи з того, що підстави для вчинення означених вказаною нормою законодавства процесуальних дій відстуні, предметом розгляду справи №4/29пд між цими ж сторонами не є спірний правочин та викладені пункти.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4-2, 4-3, 22, 32-38, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа», м.Горлівка Донецької області, до відповідача, Колективного підприємства Горлівський завод «Побутрадіотехніка», м.Горлівка Донецької області, про зобов'язання відповідача прийняти редакцію пунктів 1.6, 2.1, 3.1.3, 3.1.7, 3.2, 3.4.1, 4.1.2, 4.2, 4.5, 4.6, 5.1, 5.2, 5.4, 6.3, 6.5, 7.3, 7.6, 9.1 договору на постачання теплової енергії №107 від 15.10.2012р. у редакції запропонованій позивачем., задовольнити частково.

Пункт 1.6. договору №107 від 15.10.2012р. прийняти в редакції Публічного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа», а саме: «Виконання Постачальником зобов'язань за договором підтверджується актами включення опалення житлових будинків, у які вбудовані нежитлові приміщення Споживача, підписаними Постачальником та підприємством, на утриманні якого знаходяться вказані житлові будинки, рішеннями органів місцевого самоврядування про закінчення опалювального сезону».

Пункт 2.1. договору №107 від 15.10.2012р. прийняти в редакції Публічного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа», а саме: «Період поставки теплової енергії - в період опалювального сезону (за умови наявності лімітів на паливно-енергетичні ресурси у Постачальника)».

Пункт 3.1.3. договору №107 від 15.10.2012р.: «Обладнати вбудоване у житловий будинок нежитлове приміщення окремою від житлової частини будинку системою опалення із своїм приладом обліку теплоспоживання, згідно ДБН В.2.2.-15-2005 «Жилые здания. Основные положения» - виключити з тексту договору.

Пункт 3.1.7. договору №107 від 15.10.2012р. прийняти в редакції Публічного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа», а саме: «Щорічно в міжопалювальний період готувати займане приміщення і виконувати роботи по підготовці до нового опалювального сезону: виконувати роботи по утепленню двірних і віконних отворів, згідно СНіП, проводити ремонт або заміну нагрівальних приладів і стояків опалення, що вийшли з ладу в процесі експлуатації, ліквідувати усі врізки відкритого розбору теплоносія, заповнювати системи теплопостачання після промивки. Виконання вказаних робіт оформляти і здавати по акту Постачальнику не пізніше 25 вересня щорічно. При невиконанні вимог цього пункту, Постачальник не несе відповідальність за невідповідність параметрів теплоносія в тепловому вузлі та температури усередені приміщень Споживача санітарним нормам».

Пункт 3.2. договору №107 від 15.10.2012р. викласти в редакції суду, а саме: «Споживач не має права самовільно, порушуючи порядок, передбачений чинним законодавством України, проводити переобладнання, реконструкцію, демонтаж і відключення внутрішніх систем теплоспоживання вбудованих нежитлових (житлових) приміщень, збільшувати поверхню нагріву, встановлювати нагрівальні прилади на балконах, лоджіях, прибудинкових тамбурах і ін. приміщеннях, в яких установка нагрівальних приладів не передбачена проектом.

При самовільному виконанні вищезазначених дій, Споживач зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані порушенням, допущеним ним під час споживання теплової енергії, протягом всього періоду порушення до моменту відновлення системи теплоспоживання, що фіксується актом, підписаним обома сторонами цього договору».

Пункт 3.4.1. договору №107 від 15.10.2012р. прийняти в редакції Публічного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа», а саме: «Забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу до межі розподілу теплових мереж між Постачальником та підприємством, на утриманні якого знаходиться житловий будинок, в який вбудовано нежитлове приміщення Споживача».

Пункт 4.1.2. п.4.1. договору №107 від 15.10.2012р. викласти в редакції суду, а саме: «У інших випадках, визначених п.30 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007р.».

Пункт 4.2. договору №107 від 15.10.2012р. викласти в редакції суду, а саме: «Постачальник має право обмежувати або повністю припиняти постачання теплової енергії, попередивши Споживача за 3 доби, у випадках:...».

Пункт 4.5. договору №107 від 15.10.2012р. прийняти в редакції Публічного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа», а саме: «Постачальник відновлює поставку тепла тільки після усунення причин, що викликали це припинення, і за умови відшкодування Споживачем Постачальнику всіх заподіяних цим матеріальних витрат, зокрема пов'язаних з виконанням робіт по припиненню та відновленню теплопостачання. Час відновлення теплопостачання Споживачу визначається Постачальником з урахуванням пріоритетності своїх поточних робіт, але не більш 5 днів з моменту усунення порушення».

Пункт 4.6. договору №107 від 15.10.2012р. викласти в редакції суду, а саме: «На Споживача покладається відповідальність за технічний стан, обслуговування і експлуатацію системи теплоспоживання, яка знаходиться у межах експлуатаційної відповідальності Споживача».

Пункт 5.1. договору №107 від 15.10.2012р. прийняти в редакції Публічного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа», а саме: «Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються шляхом попередньої оплати Споживачем відпущеної теплової енергії згідно платіжній вимозі - дорученню від Постачальника, протягом 10-ти днів після її отримання».

Пункт 5.2. договору №107 від 15.10.2012р. прийняти в редакції Публічного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа», а саме: «Споживач оплачує відпущену теплову енергію в грошовій формі по об'єктах, які не обладнані приладами комерційного обліку теплової енергії: на опалення загальної площі 375,80 м.кв., виходячи з розрахунку вартості теплової енергії 1 м.кв. опалювальної площі у сумі 20,02 грн. за 1 м.кв., сума оплати 7 523,52 грн., окрім того ПДВ 20% в сумі 1 504,70 грн. Сума оплати в місяць опалювального періоду 9 028,22 грн.».

З 10.12.2011р. на опалення загальної площі 375,80 м.кв. виходячи з розрахунку вартості теплової енергії 1 м.кв. опалювальної площі у сумі 28,63 грн. за 1 м.кв., сума оплати 10 759,15 грн., окрім того ПДВ 20% в сумі 2 151,83 грн. Сума оплати в місяць опалювального періоду 12 910,98 грн.;

Пункт 5.4. договору №107 від 15.10.2012р. викласти в редакції суду, а саме: «У разі зміни вартості послуг (тарифів, норм витрат теплової енергії на виробництво послуг з опалення, системи оплати) Постачальник у розумний строк повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обґрунтувань з посиланням на затвердження відповідним органом, та/або повідомляє споживача письмово у місцевих засобах масової інформації. Тарифи вводяться в дію з моменту набрання чинності відповідним рішенням про зміну тарифів».

Пункт 6.3. договору №107 від 15.10.2012р. викласти в редакції суду, а саме: «Акт-претензія Споживачем і представником Постачальника та скріплюється їх підписами. У разі неприбуття представника Постачальника у встановлений строк або необґрунтованої відмови від підписання акту - претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживача».

Пункт 6.5. договору №107 від 15.10.2012р. викласти в редакції суду, а саме: «В разі неякісного надання послуг з теплопостачання (температура в приміщенні не відповідає нижче 18° С), здійснюється перерахунок вартості послуг відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведенню, затвердженими постановою КМУ №630 від 21.07.2005р., Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010р. №151»;

Пункт 7.3. прийняти в редакції Публічного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа», а саме: «За весь період несвоєчасної оплати теплової енергії, Споживач оплачує Постачальнику пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу».

Пункт 7.6. договору №107 від 15.10.2012р.: «За самовільне переобладнання, реконструкцію, демонтаж, відключення внутрішніх систем теплоспоживання вбудованих нежитлових (житлових) приміщень, збільшування поверхні нагріву, встановлення нагрівальних приладів на балконах, лоджіях, прибудованих тамбурах і ін.приміщеннях (згідно п.3.2 договору), - Споживач оплачує Постачальнику п'ятикратну вартість теплової енергії з моменту порушення п.3.2 договору, згідно розрахунку Постачальника» - виключити з тексту договору.

Пункт 9.1. договору №107 від 15.10.2012р. викласти в редакції суду, а саме: «Строк дії цього договору з 17.10.2011р. та протягом опалювального сезону 2013р., а в частині розрахунків - до їх повного проведення».

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з Колективного підприємства Горлівський завод «Побутрадіотехніка» (84646, Донецька область, м.Горлівка, пр.Перемоги, 106, ЄДРПОУ 03051883, р/р26009200900100 у ДФ АКБ «Укрсоцбанк» м.Донецьк, МФО 334011) на користь Публічного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» (84601, Донецька область, м.Горлівка, вул.Академіка Павлова, 13, ЄДРПОУ 03337007, п/р26003040400033 у ПАТ «ВіЕйБі», МФО 3800537) відшкодування сплаченого судового збору в сумі 476,89 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 28.03.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 02.04.2013р.

Головуючий суддя Соболєва С.М.

Суддя Осадча А.М.

Суддя Уханьова О.О.