Постанова

від 09.04.2013 по справі 801/1571/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 квітня 2013 р. (о 17:31) Справа №801/1571/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Тоскіної Г.Л., за участю секретаря судового засідання Кисельової А.Є.,

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Патраша В.І.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Кримської митниці

про стягнення,

Обставини справи: до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Кримської митниці (далі - відповідач) про стягнення з Кримської митниці на користь ОСОБА_1 кошти у рахунок сплати за вимушений прогул у сумі 144297,32 (сто сорок чотири тисячі двісті дев'яносто сім) грн. 32 коп. з урахуванням податків та зборів.

Позовні вимоги мотивовані несвоєчасним виконанням відповідачем судового рішення про поновлення позивача на роботі, що відповідно до ст. 236 КЗпП України є підставою для стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення суду.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.02.2013 відкрито провадження в адміністративний справі, закінчено підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.03.2013 за клопотанням представника відповідача у зв'язку з необхідністю надання витребуваних судом документів провадження у справі зупинено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.03.2013 провадження у справі поновлено.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.03.2013 від відповідача витребувані докази, за клопотанням представника позивача провадження у справі зупинено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.04.2013 провадження у справі поновлено.

У судових засіданнях позивач та представник позивача підтримали заявлені позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, надали пояснення по суті справи.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував, зазначивши, що позивач не звертався до органів виконавчої служби для примусового виконання рішення суду. Представник відповідача також вказує, що позивач не звертався до відповідача з метою визначення свого бажання працювати після прийняття судового рішення. Крім того, представник відповідача зауважує, що виходячи з вимог ст. 236 КЗпП України спір, який виник між сторонами, повинен розглядатися в порядку ст. 267 КАС України в межах справи про поновлення позивача на роботі.

В обґрунтування правової позиції представник відповідача надав письмові заперечення на адміністративний позов.

Заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно наказу начальника Євпаторійської митниці №115-л від 17.05.97 ОСОБА_1 прийнятий на посаду інспектора до Євпаторійської митниці. Наказом Кримської митниці №1-к від 25.04.08 його призначено на посаду старшого інспектору відділу митного оформлення №1 митного посту "Євпаторія" Кримської митниці.

Актом службового розслідування №09-24/2 від 30.05.08 встановлено, що 26.05.08 старший інспектор відділу митного оформлення №1 ОСОБА_1 очолював оперативну зміну митного посту "Євпаторія" при оформленні митного вантажу 26.05.08 на причалі №4 з теплоходу "Делос". Під час чергування ОСОБА_1 у ніч з 27.05.08 на 28.05.08 біля 23 години залишив зону митного контролю, для прийому їжі, при цьому нікого не сповістив, що у 23 г. 23 хв., цього ж дня, стало можливим для здійснення переміщення за зону митного контролю Пономаревим О.В. митного вантажу - трьох столів для розігріву їжі. Комісією зроблений висновок, що ОСОБА_1 самоусунувся від виконання службових обов'язків, що привело до скоєння сторонньою особою порушення митних правил, у зв'язку з чим, була надана пропозиція про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із митних органів.

Листом від 02.06.08 Кримська митниця повідомила Голову Державної митної служби України про порушення ОСОБА_1 присяги державного службовця і просила притягти до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із митних органів.

Наказом Державної митної служби України від 27.06.08 №1124-к та наказом Кримської митниці від 01.07.08 №158-к ОСОБА_1 звільнений з органів митної служби за порушення службової дисципліни відповідно до ст.ст.21,22, п.6 ст.23 Дисциплінарного статуту митної служби України, що виявилося у самоусуненні від виконання службових обов'язків щодо забезпечення режиму зони митного контролю, та призвело до скоєння сторонньою особою порушення митних правил.

Зазначені обставини встановлені постановою Окружного адміністративного суду АР Крим у справі №2а-3144/08/6/0170 від 01.04.2009.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим у справі №2а-3144/08/6/0170 від 01.04.2009, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2010 позов задоволений повністю; визнані протиправними та скасовані Накази Голови Митної служби України №1124-к від 27.06.08 та Начальника Кримської митниці №158-к від 01.07.08 про звільнення з митних органів старшого інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста "Євпаторія" Кримської митниці ОСОБА_1; зобов'язано Голову Митної служби України та Начальника Кримської митниці поновити ОСОБА_1 у посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста "Євпаторія" Кримської митниці; стягнуто з Кримської митниці на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 29136,96 грн. без врахування обов'язкових платежів та зборів; допущено негайне виконання постанови суду у частині поновлення ОСОБА_1 у посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №1 митного посту "Євпаторія" Кримської митниці; допущено негайне виконання постанови суду у частині стягнення з Кримської митниці заробітної плати ОСОБА_1 за один місяць у сумі 3237,44 грн. без врахування обов'язкових платежів та зборів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем до Державної митної служби України була спрямована заява від 15.04.2009 про поновлення на роботі. Листом Державної митної служби України від 22.05.09 №1 1/9-10.21/4882 було повідомлено про відмову у добровільному виконанні судового рішенні та поновленні на посаді старшого інспектора митного поста «Євпаторія» Кримської митниці й зазначено про обов'язкове примусове виконання цього рішення відповідно із Законом України «Про виконавче провадження».

04.11.12 позивачем були спрямовані звернення до Державної митної служби України та Кримської митниці з вимогою про поновлення на роботі.

Згідно листа від 07.12.2012 р. вих. №17-07/9266 Кримська митниця повідомила, що прийом осіб, у тому числі повторний, на службу в митниці здійснюється за наказами Держмитслужби.

Відповідно до наказу Державної митної служби України від 17.12.12 №2886-К скасований наказ Державної митної служби України від 27.06.08 №1124-К та ОСОБА_1 поновлений на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Євпаторія» з 02.07.08.

На виконання зазначеного наказу Державної митної служби України був виданий наказ Кримської митниці від 18.12.12 №976-К «По особовому складу», згідно якого наказ Кримської митниці від 01.07.08 №158-К скасований та ОСОБА_1 поновлений на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Євпаторія» з 02.07.08.

Згідно наказу Кримської митниці віл 18.12.2012 №978-к ОСОБА_1 звільнено з займаної посади 18.12.2012 за згодою сторін, відповідно до п. 1 статті 36 КЗпП України.

Судом встановлено, що листом від 24.12.2012 позивач звернувся до Кримської митниці з проханням виплатити грошові кошті за вимушений прогул за період з 01.04.2009 по 18.12.2012.

Листом від 18.01.2013 вих. № 05-19/465 Кримська митниця повідомила про відсутність підстав для оплати за період з 01.04.2009 по 18.12.2012, оскільки ці питання відповідно до ст. 236 КЗпП України вирішує орган, який розглядав трудовій спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника.

Позивач вважає, що відповідно до вимог ст. 236 КЗпП України Кримська митниця повинна відшкодувати середнього заробітку за затримку виконання постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.04.2009 по адміністративній справі №2а-3144/08/6/0170 від 01.04.2009.

Перевіряючи законність та обґрунтованість позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Суд вказує, що позивач дізнався про порушення своїх прав після отримання листа Кримської митниці від 18.01.2013 вих. № 05-19/465, відповідно до якого відповідач повідомив про виконання постанови Окружного адміністративного суду АР Крим №2а-3144/08/6/0170 від 01.04.2009, та фактично відмовив у виплаті сум, які складають предмет спору (за несвоєчасне виконання судового рішення за період з 01.04.2009 по 18.12.2012).

А відтак позивач про порушення своїх прав дізнався після отримання листа від 18.01.2013.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду 07.02.2013, про що свідчить штам пошти на конверті.

Отже позивачем строки звернення до суду, встановлені ч. 3 ст. 99 КАС України, не пропущені.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до положень частин 2-3 статті 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України, їх невиконання тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць, поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Частиною 2 статті 257 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відповідно до вимог статті 235 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередні роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з вимогами частини п'ятої статті 235 КЗпП України прийняте судом рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.

Водночас, негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.

Отже, постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.04.2009 по адміністративній справі №2а-3144/08/6 від 01.04.2009 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді підлягала негайному виконанню відповідачами.

Статтею 236 КЗпП України визначено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Державної митної служби України про поновлення на посаді згідно Постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від №2а-3144/08/6/0170 від 01.04.2009.

Листом від 22.05.09 №1 1/9-10.21/4882 було повідомлено про відмову у добровільному виконанні судового рішенні та поновленні на посаді старшого інспектора митного поста «Євпаторія» Кримської митниці й зазначено про обов'язкове примусове виконання цього рішення відповідно із Законом України «Про виконавче провадження».

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу Державної митної служби України від 17.12.12 №2886-К скасований наказ Державної митної служби України від 27.06.08 №1124-К та ОСОБА_1 поновлений на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Євпаторія» з 02.07.08.

На виконання зазначеного наказу Державної митної служби України був виданий наказ Кримської митниці від 18.12.12 №976-К «По особовому складу», згідно якого наказ Кримської митниці від 01.07.08 №158-К скасований та ОСОБА_1 поновлений на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Євпаторія» з 02.07.08.

Згідно з п.34 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.92 "Про практику розгляду судами трудових спорів" стосовно до правил ст.24 КЗпП України рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Виконання рішення вважається завершеним з моменту фактичного допущення зазначеного працівника до виконання попередніх обов'язків на підставі відповідного акта органу, що прийняв незаконне рішення про звільнення працівника (частина перша статті 77 Закону України "Про виконавче провадження").

Отже виконання судового рішення про поновлення робітника на роботі включає два етапу: перший - видання відповідного наказу, другий - допущення працівника до роботи.

Відповідно Наказу Держмитслужби України від 23.01.2008 № 35 «Про призначення на посади та звільнення з посад» (із змінами та доповненнями) встановлено, що згідно з наказами Держмитслужби України здійснюється: прийняття, у тому числі повторне, осіб на державну службу в митниці, регіональні митниці, спеціалізовані митні установи та організації; звільнення посадових осіб з державної служби в митних органах відповідно до п. п. 2 - 5, 7 - 8 ст. 40 , ст. 41 КЗпІІ України, п. п. 1 - 2, 4 - 7 ст. 30 Закону України "Про державну службу", п. 6 ст. 23, ст. 28 Дисциплінарного статуту митної служби України.

Отже, виходячи з встановлених судом обставин та наведених правових норм, судове рішення у справі №2а-3144/08/6 від 01.04.2009 в частині поновлення позивача на посаді було фактично виконано 17.12.2012, з дня видання наказу Державної митної служби України від 17.12.12 №2886-К.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на порядок примусового виконання рішень суду, оскільки відповідно до норм процесуального закону вказане рішення підлягало виконанню негайно.

Водночас, наявність виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду, яке допущено до негайного виконання, не звільняє від обов'язку вчинити відповідачем визначені рішенням заходи.

Суд вказує, що ВАСУ в ухвалі від 21.11.2006 у справі №К-6058/05/06 дотримується наступної думки: «…суди дійшли вірного висновку, що позивачці слід виплатити середній заробіток за період з дати винесення рішення судом про поновлення на роботі по фактичне поновлення на роботі, тобто з 23.06.97 року по 06.10.97 року, хоча вона і не зверталась до відповідача про стягнення даної суми, оскільки відповідно до статті 236 Кодексу законів про працю України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.».

Крім того, матеріали справи свідчать, що позивач звертався до Держмитслужби України з заявою від 15.04.209 про виконання судового рішення та поновлення на посаді

Суд вважає неспроможними доводи представника відповідача, що вказаний спір повинен розглядатися в межах справи про поновлення позивача на роботі в порядку, передбаченому ч. 9 ст. 267 КАС України, та зважає на наступне.

Суд вказує, що спір щодо стягнення середнього заробітку за несвоєчасне виконання судового рішення є окремим спором, який виник не у зв'язку з прийняттям протиправних наказів про звільнення, а у зв'язку з несвоєчасним виконанням судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, отже має іншу правову природу виникнення спірних правовідносин.

Більш того, суд звертає увагу представника відповідача, що ст. 267 КАС України регламентує порядок встановлення судового контролю ухваленого судового рішення та розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Отже в межах цієї справи відповідно до ст. 267 КАС України не можуть розглядатися вимоги, які виникли з інших правовідносин.

Суд вважає неспроможними доводи представника відповідача, що на даний час Постанова Окружного адміністративного суду АР Крим у справі №2а-3144/08/6/0170 від 01.04.2009 та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2010 оскаржуються у касаційному порядку, адже рішення у справі на час розгляду вказаного спору набрало законної сили, та спірні правовідносини не пов'язані з розглядом справи №2а-3144/08/6/0170 від 01.04.2009.

А відтак, суд дійшов висновку про затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого ОСОБА_1 за період з 01.04.2009 по 17.12.2012.

Судом перевірений факт працевлаштування позивача в період з 01.04.2009 по 17.12.2012 та встановлено, що в зазначений період часу позивач не працював, на обліку в центрі зайнятості як безробітний не перебував, що підтверджується довідкою з Євпаторійського міського центру зайнятості від 29.03.2013 вих. №1035, відповідно до якої ОСОБА_1 з 01.07.2008 по 18.12.2012 на обліку у Євпаторійському центрі зайнятості як безробітний не знаходився, копією трудової книжки позивача, довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 29.03.2013.

Враховуючи, що позивач перебував у трудових відносинах з Кримською митницею, саме остання має виплатити йому середній заробіток у зв'язку із затримкою виконання судового рішення про поновлення позивача на роботі за цей період.

Основним нормативно-правовим актом, що визначає порядок розрахунку заробітної плати за час вимушеного прогулу є постанова Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 "Про затвердження Порядку розрахунку середньої заробітної плати"(далі - ПКМУ № 100).

Відповідно до п.2 ПКМУ №100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 ПКМУ №100, а саме, виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Як вбачається з постанови Окружного адміністративного суду АР Крим №2а-3144/08/6/0170 від 01.04.2009 середньомісячна заробітна плата позивача складає 3237,44 грн. Саме з цієї суми судом був визначений розмір заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Згідно довідки Кримської митниці від 03.04.2013 №05-19/2334 середньомісячна заробітна плата становить 3237,44 грн.

У зв'язку з чим, сума, яку належить стягнути на користь позивача за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі за період з 01.04.2009 по 17.12.2012, складає 144143,16 грн. з подальшим відрахуванням податків та обов'язкових платежів (44 міс. х 3237,44 грн. + 1695,80 грн. (3237,44 : 21 (кількість робочих днів у грудні 2012) х 11 (кількість робочих днів у грудні за період з 01.12.2012 по 17.12.2012).

Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про стягнення коштів у рахунок сплати за вимушений прогул з урахуванням податків та зборів, а не про середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, як це визначено ст. 236 КЗпП України, якою позивач і обґрунтовує свої позовні вимоги, суд вважає можливим в цій частини вийти за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення з Кримської митниці на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виконання постанови Окружного адміністративного суду АР Крим у справі №2а-3144/08/6/0170 від 01.04.2009 в розмірі 144143,16 грн. (з подальшим відрахуванням при виплаті податків та обов'язкових платежів).

У зв'язку зі складністю справи судом 09.04.2013 проголошено вступну та резолютивну частини постанови, а 15.04.2013 постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Кримської митниці на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виконання постанови Окружного адміністративного суду АР Крим у справі №2а-3144/08/6/0170 від 01.04.2009 в розмірі 144143,16 грн. (з подальшим відрахуванням при виплаті податків та обов'язкових платежів).

3. В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Г.Л.Тоскіна