Ухвала

від 01.07.2013 по справі 801/1571/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/1571/13-а

01.07.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кобаля М.І.,

суддів Лядової Т.Р. ,

Курапової З.І.

секретар судового засідання Чумаченко Н.Г.

за участю сторін:

позивач, - ОСОБА_2 - паспорт серії НОМЕР_1 виданий Євпаторійським МВГУ МВС України в Криму від 15.04.2000 року,

представник відповідача, Кримської митниці- Башкатов Владислав Михайлович, довіреність № 17-07/3605 від 13.06.13,

розглянувши апеляційну скаргу Кримської митниці на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л. ) від 09.04.13 у справі № 801/1571/13-а

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,97491)

до Кримської митниці (вул. Мальченка, 22,Сімферополь, Аерофлотський,Сімферополь, місто, Автономна Республіка Крим,95491)

про стягнення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.04.13 адміністративний позов ОСОБА_2 до Кримської митниці про стягнення, задоволено частково.

Стягнуто з Кримської митниці на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час затримки виконання постанови Окружного адміністративного суду АР Крим у справі №2а-3144/08/6/0170 від 01.04.2009 в розмірі 144143,16 грн. (з подальшим відрахуванням при виплаті податків та обов'язкових платежів).

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням , відповідач, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.04.13 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У апеляційній скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було прийнято усіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, об'єктивного дослідження обставин справи, чим порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Позивач, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність апеляційної скарги, просить відмовити в її задоволенні, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, як законну та обґрунтовану.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим у справі №2а-3144/08/6/0170 від 01.04.2009, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2010 визнані протиправними та скасовані Накази Голови Митної служби України №1124-к від 27.06.08 та Начальника Кримської митниці №158-к від 01.07.08 про звільнення з митних органів старшого інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста "Євпаторія" Кримської митниці ОСОБА_2; зобов'язано Голову Митної служби України та Начальника Кримської митниці поновити ОСОБА_2 у посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста "Євпаторія" Кримської митниці; стягнуто з Кримської митниці на користь ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 29136,96 грн. без врахування обов'язкових платежів та зборів; допущено негайне виконання постанови суду у частині поновлення ОСОБА_2 у посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №1 митного посту "Євпаторія" Кримської митниці; допущено негайне виконання постанови суду у частині стягнення з Кримської митниці заробітної плати ОСОБА_2 за один місяць у сумі 3237,44 грн. без врахування обов'язкових платежів та зборів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем до Державної митної служби України була спрямована заява від 15.04.2009 про поновлення на роботі. Листом Державної митної служби України від 22.05.09 №1 1/9-10.21/4882 було повідомлено про відмову у добровільному виконанні судового рішенні та поновленні на посаді старшого інспектора митного поста «Євпаторія» Кримської митниці й зазначено про обов'язкове примусове виконання цього рішення відповідно із Законом України «Про виконавче провадження».

04.11.12 позивачем були спрямовані звернення до Державної митної служби України та Кримської митниці з вимогою про поновлення на роботі.

Згідно листа від 07.12.2012 р. вих. №17-07/9266 Кримська митниця повідомила, що прийом осіб, у тому числі повторний, на службу в митниці здійснюється за наказами Держмитслужби.

Відповідно до наказу Державної митної служби України від 17.12.12 №2886-К скасований наказ Державної митної служби України від 27.06.08 №1124-К та ОСОБА_2 поновлений на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Євпаторія» з 02.07.08.

На виконання зазначеного наказу Державної митної служби України був виданий наказ Кримської митниці від 18.12.12 №976-К «По особовому складу», згідно якого наказ Кримської митниці від 01.07.08 №158-К скасований та ОСОБА_2 поновлений на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Євпаторія» з 02.07.08.

Отже, рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Євпаторія фактично виконано відповідно до наказу ДМС України №2886-К , лише 17.12.2012.

Обставини справи свідчать про те, що листом від 24.12.2012 позивач звернувся до Кримської митниці з заявою про стягнення коштів у зв'язку з тривалим невиконанням судового рішення, але відповідач з посиланням на ст. 236 КЗпП надав відповідь, викладену у листі від 18.01.2013 вих. № 05-19/465 що за таких умов кошти за затримку виконання судового рішення стягуються на підставі ухвали органу, що поновив особу на посаді.

У зв'язку із наведеним, позивач 07.02.2013 звернувся до суду першої інстанції із позовною заявою про стягнення на його користь середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі. Позивач вважає, що відповідно до вимог ст. 236 КЗпП України Кримська митниця повинна відшкодувати середнього заробітку за затримку виконання постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.04.2009 по адміністративній справі №2а-3144/08/6/0170 від 01.04.2009, оскільки Кримською митницею несвоєчасно видано наказ про поновлення його на роботі.

Задовольняючи вимоги позивача суд першої інстанції виходив з того, що чинне трудове законодавство передбачає покладання на роботодавця відповідальність за затримку виконання судового рішення у вигляді стягнення середнього заробітку, Отже, оскільки за період затримки виконання судового рішення позивачу, в порушення вимог ст.236 КЗпП України, середній заробіток за час затримки його поновлення виплачено не було, вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, виходячи з наступного.

Відповідно частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 256 КАС України передбачено негайне виконання судових рішень щодо поновлення на посаді у відносинах публічної служби, тобто ще до набрання цим судовим рішенням законної сили. Згідно аналізу вказаної норми сторони можуть оскаржити рішення суду про негайне виконання рішення, однак подача апеляційної скарги не зупиняє виконання цього рішення.

Згідно ч. 2, 3 ст. 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.04.2009 по адміністративній справі №2а-3144/08/6 від 01.04.2009 в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді підлягала негайному виконанню відповідачами.

Між тим, як свідчать матеріали справи, Державна митна служба України безпідставно зволікала з виконанням рішення суду і лише 17 грудня 2012 року рішення суду було фактично виконано, що підтверджується наказом Державної митної служби України від 17 грудня 2012 року №2886-к та наказом Кримської митниці від 18 грудня 2012 року №976- к (а.с.70,71 ).

Тобто, матеріалами справи підтверджується, що постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.04.2009 по адміністративній справі №2а-3144/08/6 від 01.04.2009 в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді реально виконана відповідачем лише 17.12.2012, з дня видання наказу Державної митної служби України від 17.12.12 №2886-К.

Таким чином, період з 01.04.2009 по 17.12.2012 є часом затримки в поновленні позивача на посаді в митних органах.

Судом перевірений факт працевлаштування позивача в період з 01.04.2009 по 17.12.2012 та встановлено, що в зазначений період часу позивач не працював, на обліку в центрі зайнятості як безробітний не перебував, що підтверджується довідкою з Євпаторійського міського центру зайнятості від 29.03.2013 вих. №1035, відповідно до якої ОСОБА_2 з 01.07.2008 по 18.12.2012 на обліку у Євпаторійському центрі зайнятості як безробітний не знаходився, копією трудової книжки позивача, довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 29.03.2013.

Колегія суддів звертає увагу, що жодного доказу щодо наявності обставин, що унеможливлюють виконання судового рішення, яке набрало законної сили, або доказів поважності причин невиконання такого рішення суду, відповідачем не надано.

За таких обставин, затримка виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого ОСОБА_2 за період з 01.04.2009 по 17.12.2012 здійснена відповідачем без поважних причин та саме з вини відповідача позивач не був поновлений на посаді своєчасно.

Статтею 236 КЗпП України закріплено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Таким чином, підставою для виплати незаконно звільненому працівнику середнього заробітку є затримка власником або уповноваженим ним органом виконання рішення про поновлення на роботі.

Між тим, за вказаний період позивачу, в порушення вимог ст.236 КЗпП України, середній заробіток за час затримки його поновлення виплачено не було. Згідно частини 2 статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Оскільки чинне трудове законодавство передбачає покладання на роботодавця відповідальність за затримку виконання судового рішення у вигляді стягнення середнього заробітку, а отже працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення таких сум без обмеження будь-яким строком, як це передбачено ст. 233 КЗпП України.

З огляду на викладене, посилання апелянта на пропуск заявником строку звернення до суду із відповідними вимогами є безпідставними.

Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про покладення обов'язку виплати середньої заробітної плати за час затримки виконання постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.04.2009 по адміністративній справі №2а-3144/08/6 від 01.04.2009 на відповідача .

Як вбачається з постанови Окружного адміністративного суду АР Крим №2а-3144/08/6/0170 від 01.04.2009 середньомісячна заробітна плата позивача складає 3237,44 грн. Саме з цієї суми судом був визначений розмір заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Згідно довідки Кримської митниці від 03.04.2013 №05-19/2334 середньомісячна заробітна плата становить 3237,44 грн.

Судом першої інстанції правомірно розраховано тривалість невиконання рішення суду за період з 01.04.2009 по 17.12.2012, а тому на користь позивача вірно стягнуто 144143,44 грн. з подальшим відрахуванням податків та обов'язкових платежів (44 міс. х 3237,44 грн. + 1695,80 грн. (3237,44 : 21 (кількість робочих днів у грудні 2012) х 11 (кількість робочих днів у грудні за період з 01.12.2012 по 17.12.2012).

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача в частині стягнення з Кримської митниці на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час затримки виконання постанови Окружного адміністративного суду АР Крим у справі №2а-3144/08/6/0170 від 01.04.2009 за період з 01.04.2009 по 17.12.2012 (включно) в розмірі 144143,16 грн. (з подальшим відрахуванням при виплаті податків та обов'язкових платежів)

В силу приписів ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатньо беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності своїх дій щодо невиплати заробітної плати за час затримки виконання судового рішення.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, колегія суддів Севастопольського апеляційного адміністративного суду України приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції у даній справі є обґрунтованою та законною, суд правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, зокрема положення ст.236 КЗпП України та норми ст.256 КАС України та вірно встановив всі обставини справи, а тому постанову слід залишити без змін.

Доводи відповідача є не переконливими, не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, оскільки спростовуються наведеним вище та відповідно, не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кримської митниці, - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л. ) від 09.04.13 у справі № 801/1571/13-а,-залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 08 липня 2013 р.

Головуючий суддя підпис М.І. Кобаль

Судді підпис Т.Р.Лядова

підпис З.І.Курапова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.І. Кобаль