Ухвала

від 09.04.2013 по справі 812/1368/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Мирончук Н.В.

Суддя-доповідач - Юрченко В.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2013 року справа №812/1368/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Юрченко В.П., Старосуд М.І., Чебанова О.О., при секретарі судового засідання Крамській С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Луганська Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Завод гірничорятувальної техніки "Горизонт" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкової вимоги з ПДВ № 42 від 08.01.2013 р., -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Завод гірничорятувальної техніки "Горизонт" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районні міста Луганська Луганської області Державної податкової служби, визнано протиправною та скасовано податкову вимогу №42 Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби від 08.01.2013р. про сплату Публічним акціонерним товариством "Завод гірничорятувальної техніки "Горизонт" податкового боргу з ПДВ у сумі 6648,98грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу на обґрунтування якої зазначив, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Так, судом не прийнято до уваги, що дії відповідача повністю відповідають вимогам чинного законодавства. Відповідач вважає, що були законні підстави для нарахування пені, відповідно до вимог п.п.129.1.2 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України, про що була прийнята вимога №42 від 08.01.2013р. про нарахування пені, а тому, на думку відповідача, підстави для задоволення позову відсутні. Крім того, на думку відповідача, оскільки 13.02.2013р. зазначена в податковій вимозі №42 від 08 січня 2013 року нарахована сума боргу - пені, позивачем була сплачена, то вимога вважається відкликаною, а тому позов не підлягає задоволенню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства "Завод гірничорятувальної техніки "Горизонт" за період з 01.01.2009 по 31.12.2010, за результатами якої було складено акт від 25.05.2011р. №1327/23/00159404. Перевіркою встановлено заниження податку на додану вартість позивачем у період з 01.01.2009 по 31.12.2010, в зв'язку з чим, позивачу було направлено податкове повідомлення-рішення від 02.06.2011р. №0000552310 з податку на додану вартість. (а.с.15).

Визначено податковим органом сума грошового зобов'язання з ПДВ була сплачена в той же день - 02.06.2011р.

08 січня 2013 року відповідач направив ПАТ "Завод гірничорятувальної техніки "Горизонт" податкову вимогу за №42, якою визначено позивачу сплату боргу в сумі 6648,98грн. за узгодженими грошовими зобов'язаннями з податку на додану вартість. Розрахунок пені здійснено

Відповідно до розрахунку суми пені, наданої відповідачем у судовому засіданні, зазначена за період з 30.10.2009р. по 11.06.2011р. у розмірі 6636,57 грн.(а.с.66-68).

13.02.2013р. зазначена в податковій вимозі №42 від 08 січня 2013 року нарахована сума боргу у розмірі 6648,98грн. позивачем була сплачена. (а.с.17).

Як вбачається з матеріалів справи, сума пені була нарахована на підставі п.п.129.1.2 п.129.1 ст.129 ПК України, Інструкції про порядок нарахування по погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПС України від 17.12.2010 №953, за наслідками проведеної планової виїзної перевірки за період з 01.01.2009 по 31.12.2010, тобто, як зазначає податковий орган, за весь період заниження податкового зобов'язання суми ПДВ.

Відповідно до п.59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п.2.2 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1113 від 24.10.2012, податкова вимога формується, якщо:

- платник податків не сплатив суми податкового зобов'язання, зазначеної у поданій ним податковій декларації, у встановлені Кодексом строки;

- платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеної в податковому повідомленні-рішенні, у встановлені законом строки;

- платник збору не сплатив узгодженої суми збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності у встановлені строки;

- платник єдиного податку першої або другої групи не сплатив суми авансового внеску у встановлені строки;

- контролюючий орган, що визначив суми грошового зобов'язання платника податків, не є органом державної податкової служби та надіслав відповідному органу державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що інших підстав для прийняття податкових вимог нормами Податкового кодексу України та Порядку №1113 від 24.10.2012 не передбачено.

Апелянт доводить суду, що відповідно до п.п.129.1.2 Податкового кодексу, - пеня нараховується на весь період заниження податкового зобов'язання, тобто, починаючи з 01.01.2009 року, що встановлено під час перевірки.

Тобто, спірним в даних правовідносинах є питання щодо визначення періоду заниження податкового зобов'язання. На думку податкового органу, - це весь період з 01.01.2009 р. і до фактичної сплати податкового зобов'язання. На думку платника податків, - це період, після прийняття податкового повідомлення-рішення (02.06.2011р.) і до фактичної сплати цього зобов'язання. Оскільки податкове повідомлення-рішення і фактична сплата відбулась в один день, то відсутні підстави для нарахування пені.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для нарахування пені з таких підстав.

Відповідно до п.п.14.1.162 ст.14 Податкового кодексу України, пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Відповідно до п.п.14.1.39 статті 14 зазначеного Кодексу, грошове зобов'язання платника податків це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що пеня нараховується виключно на суму грошового зобов'язання, яке своєчасно не сплачено. В даному випадку, сума грошового зобов'язання визначена податковим повідомлення-рішенням. Таким чином, доводи апелянта, що весь період заниження - це період з моменту неправильного формування податкового кредиту, тобто з 01.01.2009 р. і до фактичної сплати податкового зобов'язання не узгоджується з приписами податкового законодавства.

Суд першої інстанції правильно зробив висновком, що вимогами Податкового кодексу України не передбачено винесення податкових вимог окремо на суми нарахованої пені, без наявності узгодженої суми грошового зобов'язання (податкового зобов'язання або штрафних (фінансових) санкцій).

Крім того, податковим органом пеня нарахована відповідно до п.п.129.1.2 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, при тому, що факти завищення податкового кредиту мали місце до 01.01.2011 року.

Згідно статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Оскільки нормами Податкового кодексу України передбачено право податкового органу на нарахування пені лише з 01.01.2011 року, і ці норми обтяжують відповідальність особи, то приписи Податкового кодексу України, не підлягають застосуванню в частині нарахування пені у тих правовідносинах, що виникли до набрання ним чинності.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини по справі з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 2, 11, 160, 184, ст. 200, ст. 206, 211, 212, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Луганська Луганської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складенні в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала складена 12 квітня 2013 року.

Колегія суддів: В.П.Юрченко

М.І.Старосуд

О.О.Чебанов