Постанова

від 11.12.2012 по справі 0870/9506/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2012 року Справа № 0870/9506/12 м.Запоріжжя за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ВУГЛЕКОМПОЗИТ"

до: Запорізької митниці Державної митної служби України

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.09.2012 № 71 та № 72,-

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.

при секретарі судового засідання Петрусь Д.К.

за участі представників сторін:

від позивача - Матузко Ю.О. (довіреність №8 від 03.10.2012)

Пасицька Т.Ф. (довіреність № 87 від 07.08.2012)

від відповідача - Лактіонова О.М. (довіреність № 07-01-14-23/6005 від 31.05.2012)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ВУГЛЕКОМПОЗИТ" (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Запорізької митниці Державної митної служби України (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.09.2012№71,№72.

Ухвалою суду від 06.11.2012, відкрито провадження у адміністративній справі №0870/9506/12 та призначено до судового розгляду на 04.12.2012. Провадження у справі зупинялось до 11.12.2012.

У засіданні 11.12.2012, судом, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Позивач підтримав вимоги позовної заяви. В обґрунтування своєї позиції вказує, що податкові рішення форми «Р» №№71 і 72 про застосування штрафних (фінансових) санкцій Запорізькою митницею від 04 вересня 2012р. на суму 700,2 грн. і на суму 140,05 грн. відповідно є безпідставними та такими, що прийняті всупереч чинному законодавству України так, як податкові рішення форми «Р» Запорізької митниці №№46 та 47 від 15.06.2012 року оскаржені позивачем в судовому порядку, а тому грошові зобов'язання по сплаті ввізного мита у сумі 2801,05 грн. і по сплаті ПДВ 560,21 грн., визначені в цих рішеннях, в порядку абзацу 4 п. 46.18 ст.58 Податкового кодексу України вважаються неузгодженими від дня оскарження до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Тому, у Запорізької митниці були відсутні підстави застосовувати по відношенню до підприємства позивача будь-які штрафні (фінансові) санкції на той же період часу.

Відповідач проти позову заперечив та вказав на обґрунтованість вчинених дій та прийнятих рішень. Обґрунтовуючи свою позицію, посилався на таке : підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у разі, зокрема, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

За результатами проведеної у 2012 році невиїзної документальної перевірки стану дотримання законодавства України з питань митної справи на адресу ТОВ «Торговий Дім «Вуглекомпозит» направлені податкові повідомлення форми «Р» від 15.06.12 №46, №47 із вимогою сплатити донараховані суми податкових зобов'язань без урахування штрафних санкцій: ввізне мито (вид 020) у сумі 2 801,05 грн.; ПДВ (вид 028) у сумі 560,21 грн.

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Кодексу у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання на підставах, визначених підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, зазначене тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання; при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання - 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання.

В зв'язку з вищезазначеним, на податкове зобов'язання ТОВ «Торговий Дім «Вуглекомпозит», визначене за результатами проведеної Запорізькою митницею перевірки, суми штрафних санкцій нараховані відповідно до абзацу 1 пункту 123.1 статті 123 ПКУ (у розмірі 25%) з урахуванням статті 114, пункту 116.1 статті 116 ПКУ та направлені податкові повідомлення від 04.09.12 №71, №72 на суму донарахованих штрафних санкцій: ввізне мито (вид 020) у сумі 700,26 грн.; ПДВ (вид 028) у сумі 140,05 грн.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Контроль правильності визначення митної вартості здійснює митний орган згідно з положенням Митного Кодексу України.

Відповідно до статті 260 Митного кодексу України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень Митного кодексу.

Відповідно до статті 42 Митного кодексу України під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ "Торговий дім "Вуглекомпозит" (код ЄДРПОУ 36911804) подано до митного оформлення товар "пресовані заготовки з рекристалізаційного (штучного) графіту: графіт дрібнозернистий штучний марки ZІ-82", заявлений за ВМД № 112030000/2012/004038 від 08.02.2012 за кодом 3801.10.00.00 згідно з УКТЗЕД, ставка ввізного мита 5%. Даний код товару був визначений Рішенням про визначення коду товару від 06.02.2012 № КТ-112-0030-2012, яке було видано сектором контролю за класифікацією та кодуванням товарів відділу митних платежів.

До митного контролю та митного оформлення подавалися наступні документи:

Інвойс UG 1001 від 18.11.2011;

сертифікат якості б/н від 18.11.2011;

технологічна довідка;

зовнішньоекономічний контракт від 20.10.2011 №HU 111020;

вантажна митна декларація іноземної країни та інші товаросупровідні документи.

Для підтвердження заявленого коду товару підприємством надавався сертифікат якості виробника товару "HAIHAN INDUSTRY", Китай б/н від 18.11.2011.

За результатами розгляду сертифікату якості та інших документів, наданих для митного оформлення можна зробити висновок, що товар "Пресовані заготовки з рекристалізаційного (штучного) графіту: графіт дрібнозернистий штучний марки Z|I-82" відноситься до пресованих заготовок з рекристалізаційного (штучного) графіту у вигляді блоків та використовується для виготовлення деталей електровакуумних печей, з робочою температурою 1700°С.

Згідно виключень товарної позиції 3801, пункт 1 (сі) пояснень до УКТЗЕД "вогнетривкі товари, випалені як кераміка, на основі штучного графіту не включаються до цієї товарної позиції (товарна позиція 6902 або 6903)".

В примітці (В) до групи 69 УКТЗЕД зазначено "У товарних позиціях 6902 та 6903 розглядаються вогнетривкі вироби, тобто випалені вироби, що характеризуються особливою термостійкістю (наприклад, порядку 1500°С та вище), які використовуються в металургії, виробництві скла і т.д.. Залежно від призначення, до вогнетривких виробів можуть також пред'являтися вимоги витримувати великі перепади температур, бути добрими або теплоізоляторами, або теплопровідниками, мати малий коефіцієнт теплового розширення, бути пористими чи мати щільну структуру, витримувати вплив руйнувальних матеріалів, з якими вони контактують, мати високу механічну міцність та зносостійкість і т.д.

Проте для включення до товарної позиції 6902 або 6903 як вогнетривкі вироби ці вироби повинні не лише мати здатність протистояти високим температурам, але і бути призначені для роботи при високих температурах."

Враховуючи фізичні характеристики товару, а саме: малий коефіцієнт теплового розширення; велика теплопровідність; висока механічна міцність, а також призначення вищевказаного товару для виготовлення деталі електровакуумних печей, з робочою температурою 1700°С, тобто вироби, які виготовляються з вказаних графітових блоків використовуються для роботи при високих температурах.

Таким чином товар "Блоки графітові" відповідають критеріям приміток до групи 69 та не відповідають товарній позиції 3801.

Керуючись положеннями правила № 1 Основних правил інтерпретації класифікації товарів УКТЗЕД, виходячи з опису, фізичних характеристик, призначення, даний товар відповідає товарній позиції 6903, товарної підкатегорії 6903.10.00.00 - "Інші вироби з вмістом більш як 50 мас. % графіту або інших форм вуглецю або сумішей цих продуктів", ставка ввізного мита 10%.

Враховуючи вищевикладене, відділом митних платежів Запорізької митниці Рішення про визначення коду товару від 06.02.2012 № КТ-112-0030-2012 скасовано.

Тож, в ході перевірки встановлено, що при митному оформлені за ВМД № 112030000/2012/004038 від 08.02.2012 товару "пресовані заготовки з рекристалізаційного (штучного) графіту: графіт дрібнозернистий штучний марки ZI-82" порушено вимоги Основних правил інтерпретації класифікації товарів УКТЗЕД, зокрема № 1, затверджених Законом України "Про Митний тариф України" від 05 квітня 2001 р. № 2371-ІІІ (із змінами та доповненнями) та Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Держмитслужби від 30 грудня 2010 р. № 1561, що призвело до заниження податкового зобов'язання на загальну суму З 361,26 грн. й підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у разі, зокрема, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

За результатами проведеної у 2012 році невиїзної документальної перевірки стану дотримання законодавства України з питань митної справи на адресу ТОВ «Торговий Дім «Вуглекомпозит» направлені податкові повідомлення форми «Р» від 15.06.12 №46, №47 із вимогою сплатити донараховані суми податкових зобов'язань без урахування штрафних санкцій: ввізне мито (вид 020) у сумі 2 801,05 грн.; ПДВ (вид 028) у сумі 560,21 грн.

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Кодексу у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання на підставах, визначених підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, зазначене тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання; при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання - 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання.

На податкове зобов'язання ТОВ «Торговий Дім «Вуглекомпозит», визначене за результатами проведеної Запорізькою митницею перевірки, суми штрафних санкцій нараховані відповідно до абзацу 1 пункту 123.1 статті 123 ПКУ (у розмірі 25%) з урахуванням статті 114, пункту 116.1 статті 116 ПКУ та направлені податкові повідомлення від 04.09.12 №71, №72 на суму донарахованих штрафних санкцій: ввізне мито (вид 020) у сумі 700,26 грн.; ПДВ (вид 028) у сумі 140,05 грн.

Однак, за результатами розгляду справи, суд вважає безпідставним нарахування позивачу штрафних санкцій та, відповідно податкові повідомлення такими, що винесені всупереч приписам чинного законодавства, з огляду на наступне:

Суми штрафних санкцій, що оскаржуються нараховані у зв'язку із несплатою сум податкових зобов'язань зі сплати ввізного мита у сумі 2801,05 грн. і ПДВ у сумі 560,21 грн. за податковими повідомленнями форми «Р» № 46 та № 47 від 15.06.2012р., відповідно.

Зазначені податкові повідомлення містять у собі зазначення, щодо зобов'язання підприємства позивача сплатити відповідні суми до бюджету у 10 денний строк з дня їх отримання, а при проведені апеляційного узгодження - протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Податкові рішення форми «Р» Запорізької митниці за №№ 46 і 47 від 15.06.2012року позивачем оскаржено, до Запорізького окружного адміністративного суду. Постановою від 20.09.2012 року у справі №2а-0870/6437/12, у задоволенні позовних вимог ТОВ «Торговий дім ВЕГЛЕКОМПОЗИТ» відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись із винесеною постановою, позивач оскаржив її у апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Тож, грошові зобов'язання по сплаті ввізного мита у сумі 2801,05 грн. і по сплаті ПДВ 560,21 грн., визначені в цих рішеннях, в порядку абзацу 4 п. 46.18 ст.58 Податкового кодексу України вважаються неузгодженими від дня оскарження до дня набрання судовим рішенням законної сили.

За приписами Податкового кодексу України (далі - ПКУ), а саме п. 14.1.265, ч. 14.1, ст. 14, - штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно ст. 111 ПКУ, за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Статтею 113 ПКУ передбачено, що строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань».

Строки сплати податкового зобов'язання визначені ст. 57 ПКУ, пунктом 57.3 якої зокрема передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу». «У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження».

Зважаючи на викладене та приймаючи до уваги обставини справи, суд дійшов висновку, що податкові рішення Запорізької митниці форми «Р» №№71 і 72 про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04 вересня 2012р. на суму 700,2 грн. і на суму 140,05 грн., відповідно, є безпідставними та такими, що прийняті всупереч чинному законодавству України, оскільки податкові рішення форми «Р» №№46 та 47 від 15.06.2012 року оскаржені позивачем в судовому порядку, а тому грошові зобов'язання по сплаті ввізного мита у сумі 2801,05 грн. і по сплаті ПДВ 560,21 грн., визначені в цих рішеннях, в порядку абзацу 4 п. 46.18 ст.58 Податкового кодексу України вважаються неузгодженими від дня оскарження до дня набрання судовим рішенням законної сили,що в свою чергу зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні - рішенні (рішенні), на той же строк.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі встановлення факту протиправних дій суд виносить відповідну постанову.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, на підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності прийнятих рішенець щодо застосування до позивача штрафних санкцій за неузгодженими зобов'язаннями зі сплати ввізного мита та податку на додану вартість, а тому заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 4, п. 1 ст. 17, ст. ст. 94, 158, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ВУГЛЕКОМПОЗИТ" до Запорізької митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.09.2012 № 71 та № 72 задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.09.2012 № 71, яким позивача зобов'язано сплатити штрафні санкції в сумі 700,26 грн. за несплату ввізного мита в сумі 2801,05 грн., та № 72, яким позивача зобов'язано сплатити штрафні санкції в сумі 140,05 грн. за несплату податку на додану вартість в сумі 560,21 грн.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ВУГЛЕКОМПОЗИТ" (код ЄДРПОУ 36911804) з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 111 (сто одинадцять) грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 28.12.2012.

Суддя (підпис) О.М. Нечипуренко

постанова не набрала законної сили

Суддя О.М. Нечипуренко