Справа №1304/5095/12
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 квітня 2013 року м.Львів
Галицький районний суд м.Львова
в складі:
головуючого судді Юрківа О.Р.
при секретарі Куц Н.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд "Свобода слова" про визнання інформації недостовірною, спростування неправдивої інформації ,-
В С Т А Н О В И В:
позивачі звернулися до суду із позовом до ОСОБА_3, ТзОВ "Фонд "Свобода слова" про визнання інформації недостовірною, спростування неправдивої інформації. В обгрунтування позовних вимог покликаються на те, що в черговому номері газети "Експрес" від ІНФОРМАЦІЯ_3 року НОМЕР_1, та НОМЕР_2 опубліковано статті під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_4" та "ІНФОРМАЦІЯ_5" за авторством ОСОБА_3 В зазначеній статті поширена інформація щодо господарської діяльноісті ТзОВ "Корпорація колійні ремонтні технології" із його контрагентами, та згадано про матір та дружину позивачів - ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а саме:
"...У ході журналістського розслідування ми встановили, що саме у той період, коли правоохоронні органи виявили інтерес до описаних оборудок, несподівано іде на той світ головний бухгалтер ТОВ «Корпорація «КРТ» пані ОСОБА_5. Це одна із ключових постатей цього підприємства яка знала дуже багато. І її несподівана смерть викликає багато запитань.".
"...Інформація, яку ми днями отримали, лише посилює наші підозри, що раптова смерть головного бухгалтера ТОВ «Корпорація КРТ» ОСОБА_5 у той час, коли правоохоронні органи зацікавилися описаними вище махінаціями, не була випадковою".
Вважають, що поширена інформація є недостовірною та негативною, такою що підлягає спростуванню, а відповідачі перевищили межі допустимої критики, та порушили особисті немайнові права позивачів, як членів сім'ї померлої ОСОБА_5 Зазначають, що відповідач - ОСОБА_3 не висловлював свою особисту думку, а висвітлював причину смерті ОСОБА_5 як раптову, пов'язану із невідомими, невипадковими обставинами, подав інформацію як факт. Така інформація є недостовірною. Повязаність автором статті смерті ОСОБА_5 із незаконними, злочинними «махінаціями та оборудками» є недостовірною, та негативною інформацією. Просять зобов'язати ОСОБА_3 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фонд "Свобода слова" спростувати поширену недостовірну інформацію у спосіб, в який така була поширена.
В судовому засіданні представники позивачів позовні вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні до викладених у позовній заяві, просять позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився повторно, хоча належним чином неодноразово повідомлений про час та місце розгляду справи, наслідки неявки.
Відповідно до ст.169 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов'язки та взаємовідносини сторін.
В судовому засіданні представник відповідача ТзОВ "Фонд "Свобода слова" Малярчук О.О. проти вимог позову заперечив та пояснив, що позовні вимоги є необґрунтованими. Жодних неправдивих відомостей, які б принижували честь та гідність позивача вони не розповсюджували. ТзОВ "Фонд "Свобода слова", надрукувало статті "ІНФОРМАЦІЯ_4" та "ІНФОРМАЦІЯ_5" у газеті «Експрес» на підставі рішень судів, та актів перевірки ТзОВ "Корпорація колійні ремонтні технології", не маючи наміру нанести образи позивачам, просить у позові відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши інші матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що в черговому номері газети "Експрес" від ІНФОРМАЦІЯ_3 року НОМЕР_1 та НОМЕР_2 опубліковано статті під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_4" та "ІНФОРМАЦІЯ_5" за авторством ОСОБА_3. В зазначених статтях поширена інформація щодо матері та дружини позивачів - ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а саме:
"...У ході журналістського розслідування ми встановили, що саме у той період, коли правоохоронні органи виявили інтерес до описаних оборудок, несподівано іде на той світ головний бухгалтер ТОВ «Корпорація «КРТ» пані ОСОБА_5. Це одна із ключових постатей цього підприємства яка знала дуже багато. І її несподівана смерть викликає багато запитань.".
"...Інформація, яку ми днями отримали, лише посилює наші підозри, що раптова смерть головного бухгалтера ТОВ «Корпорація КРТ» ОСОБА_5 у той час, коли правоохоронні органи зацікавилися описаними вище махінаціями, не була випадковою".
ІНФОРМАЦІЯ_3 року в черговому номері газети «Експрес» НОМЕР_1 опубліковано статтю під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_4», авторством якої є ОСОБА_3 Дана стаття містить інформацію про господарську діяльність ТОВ «Корпорація колійні ремонтні технології» із його контрагентами. Крім того, в публікації під авторством ОСОБА_3, міститься інформація про ОСОБА_5 наступного змісту:
"..У ході журналістського розслідування ми встановили, що саме у той період, коли правоохоронні органи виявили інтерес до описаних оборудок, несподівано іде на той світ головний бухгалтер ТОВ «Корпорація «КРТ» пані ОСОБА_5. Це одна із ключових постатей цього підприємства , яка знала дуже багато. І її несподівана смерть викликає багато запитань."
Після цього, в наступному номері газети «Експрес» НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_3 року в черговій своїй «статті-сенсації» під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_5»: ще чотири приголомшливі зізнання...» про господарську діяльність ТОВ «Корпорація КРТ» вдруге поширює інформацію про ОСОБА_5 аналогічного змісту:
"…Інформація, яку ми днями отримали, лише посилює наші підозри, що раптова смерть головного бухгалтера ТОВ «Корпорація КРТ» ОСОБА_5 у той час, коли правоохоронні органи зацікавилися описаними вище махінаціями, не була випадковою".
Поширена інформація є недостовірною, негативною, та такою що принижує честь та гідність ОСОБА_5 та членів сімї.
Згідно з пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист честі, гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред'явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім'ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права. Якщо поширено недостовірну інформацію про особу, яка померла, з відповідним позовом вправі звернутися члени її сім'ї, близькі родичі та інші заінтересовані особи, навівши у заяві такі обставини: характер свого зв'язку з особою, щодо якої поширено недостовірну інформацію; у який спосіб це порушило особисті немайнові права особи, яка звертається до суду.
Пунктом 9 цієї ж постанови Пленуму Верховного Суду України передбачено, що відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Якщо позов пред'явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції, оскільки згідно зі статтею 21 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації за дорученням засновника (співзасновників) здійснює редакція або інша установа, що виконує її функції.
Крім того, в пункті 3 визначено, що вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. У зв'язку з цим суди повинні брати до уваги, що відповідно до статті 275 ЦК України захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь, заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права тощо.
Наведена інформація порушує право позивача на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, оскільки містить недостовірні дані. Поширені відомості були доведені до відома значної кількості осіб, серед яких були колеги та друзі ОСОБА_5
У відповідності до п. 15 Постанови ПВСУ № 1 від 27.02.2009 року, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:
а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;
б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;
в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;
г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Згідно з цим же пунктом Постанови ПВСУ № 1 від 27.02.2009 року, під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Спірна інформація була поширена в черговому номері газети "Експрес" від ІНФОРМАЦІЯ_3 року НОМЕР_1 опубліковано статті під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_4" та в номері газети "Експрес" від ІНФОРМАЦІЯ_3 року НОМЕР_2 в статті під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_5" за авторством ОСОБА_3
З вихідних даних, зазначених на стор. 32 газети "Експрес", редакцією є ТзОВ "Фонд "Свободи слова".
Що стосується твердження про несподівану смерть ОСОБА_5, та те, що смерть останньої не була випадковою не відповідає дійсності, оскільки у ОСОБА_5 діагностовано злоякісні пухлини (рак) третьої стадії. Так, в результаті тяжкого захворювання, ракової інтоксикації ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, серія НОМЕР_3.
Згідно з ч.3 ст. 277 ЦК України, негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа яка її поширила не доведе протилежного.
У відповідності до п. 15 Постанови ПВСУ № 1 від 27.02.2009 року, негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Таким чином, в силу положень п. 15 Постанови ПВСУ № 1 від 27.02.2009 року, відповідачами здійснено поширення інформації, поширена інформація стосується інтересів позивачів, як членів родини ОСОБА_5, що випливає зі змісту статті, та є недостовірною, тобто такою, яка не відповідає дійсності оскільки містить в собі фактичні дані щодо сумнівної смерті ОСОБА_5 без посилання на конкретні докази чи будь-які інші обставини, що не потребують доведення. В сукупності наведені обставини, вказують на порушення особистих немайнових прав позивачів, тобто завдання шкоди честі та гідності родини ОСОБА_2.
Поширена відповідачами інформація в пресі, відтак, значна кількість осіб, в яких склалося враження про невипадкову смерть ОСОБА_5, як головного бухгалтера ТзОВ "Корпорація колійні ремонтні технології" - є значною.
У відповідності до п. 4 ст. 277 ЦК України, спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила цю інформацію. Крім цього, згідно з п. 25 Постанови ПВСУ № 1 від 27.02.2009 року, спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.
Згідно з п. 24 Постанови Пленуму ВСУ, задовольняючи позов, суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права. Якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформації, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа, тощо). У судовому рішенні також має бути зазначено строк, у межах якого відповідь чи спростування повинно бути оприлюднено.
Відповідно до ст.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", згідно з положенням ст.277 ЦК України і ст.10 ЦПК України, обов'язок довести, що інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Відповідно ст. 277 ЦК України та п.15 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" № 1 від 27.02.2009 р. негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Згідно ч. 4 ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе, членів сім'ї.
Частиною 1 ст. 10 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, передбачено право особи на вільне поширення інформації та ідей. Проте, частиною другою вказаної норми передбачена можливість обмеження цього права на підставі закону з легітимною метою за умови, що таке обмеження є необхідним у демократичному суспільстві. Такою легітимною метою визначається охорона репутації осіб - фігурантів інформації.
У судовому засіданні встановлено, що спірна інформація викладена позивачем, не відповідає дійсності, викладена частково в образливій формі, не підтверджена жодними достовірними доказами, порушує право позивачів на повагу до гідності, честі та ділової репутації і ставить під сумнів набуту ними суспільну оцінку.
Відповідачем не надано суду жодних доказів у підтвердження достовірності розповсюдженої інформації.
Отже, судом встановлено, що відповідачі поширили інформацію, що стосується позивачів, яка не відповідає дійсності, є образлива, принижує та порушує немайнові права.
Дані обставини справи стверджуються також матеріалами справи які не викликають сумніву у їх об'єктивності
Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє ствердження в судовому засіданні, а тому підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 169, 208, 209, 212-216, 218 ЦПК України, ст.ст.16, 94, 277, 299 ЦК України, суд ,-
В И Р І Ш И В:
позов задовольнити повністю.
Визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності інформацію, поширену в номерах газети "Експрес" від ІНФОРМАЦІЯ_3 року та ІНФОРМАЦІЯ_3 року №52, НОМЕР_2 в статтях під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_4" та "ІНФОРМАЦІЯ_5" за авторством ОСОБА_3 наступного змісту:
"...У ході журналістського розслідування ми встановили, що саме у той період, коли правоохоронні органи виявили інтерес до описаних оборудок, несподівано іде на той світ головний бухгалтер ТОВ «Корпорація «КРТ» пані ОСОБА_5. Це одна із ключових постатей цього підприємства яка знала дуже багато. І її несподівана смерть викликає багато запитань.".
"...Інформація, яку ми днями отримали, лише посилює наші підозри, що раптова смерть головного бухгалтера ТОВ «Корпорація КРТ» ОСОБА_5 у той час, коли правоохоронні органи зацікавилися описаними вище махінаціями, не була випадковою".
Зобов'язати ОСОБА_3 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фонд "Свобода слова" (79026, м. Львів, вул. В.Великого, 5А ЄДРПОУ 30649575), не пізніше одного місяця з дня набрання рішенням суду законної сили, спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом опублікування, на тій самій шпальті газети "Експрес" і тим самим шрифтом, спростування.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя О.Р.Юрків.
Суд | Галицький районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 03.04.2013 |
Оприлюднено | 20.05.2013 |
Номер документу | 30683821 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Галицький районний суд м.Львова
Юрків О. Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні