Постанова

від 11.04.2013 по справі 914/206/13-г

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2013 р. Справа № 914/206/13-г

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кордюк Г.Т.

суддів Гриців В.М.

Данко Л.С.

При секретарі судового засідання: Ляпінському В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ "Ліхтнер Бетон Львів" № 21-20/03/13 від 20.03.2013 року

на ухвалу господарського суду Львівської області від 15.03.2013 року

у справі № 914/206/13-г

за позовом: ТзОВ "Миколаївське міжгосподарське сортонасінницьке підприємство", с. Тростянець Львівської області

до відповідача: ТзОВ "Ліхтнер Бетон Львів", с. Тростянець Львівської області

про зобов'язання до вчинення дій та відшкодування шкоди

за участю представників:

від позивача : Хом'як О.Г. - представник

від відповідача: Патько Н.Я. - представник

Права та обов'язки сторін, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходило, тому протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81-1 ГПК України без здійснення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 15.03.2013 року у справі № 914/206/13-г (суддя - Яворський Б.І. (головуючий) судді Іванчук С.В., Кидисюк Р.А.), частково задоволено заяву ТзОВ «Миколаївське міжгосподарське сортонасінницьке підприємство» про забезпечення позову, накладено арешт на об'єкт нерухомого майна, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Ліхтнер Бетон Львів» згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 01.10.2009 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: побутовий корпус, А-1, 22.1 м. кв.; адміністративний корпус, Б-1, 18.5 кв. м.; операторський пульт управління, В-1, 13.0 кв. м.; електрощитові, Г-1, 7.1 кв. м.; відкритий склад, Д; загрузочна рампа, 1 загрузочна рампа, 2; бетонна площадка під бетонозмішувальну установку, 3; ємність для миття автобетономіксерів, 4; бетонна площадка під силоси цементу, 5 та призначено будівельно-технічну експертизу.

Місцевий господарський суд мотивував ухвалу тим, що п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Оскільки зміст повторно поданої заяви не відрізняється від тієї, яка уже розглядалася судом, та враховуючи те, що позивач не подав будь-яких інших доказів на її обґрунтування, підстави для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборонити відповідачу та іншим особам вчиняти дії, що можуть призвести до зміни власника чи користувача земельної ділянки, яка розташована за адресою: вул. Зелена, 6 «Б», с. Тростянець Миколаївського району Львівської області; індексний кадастровий номер якої: 4623081200:12:000:0019, загальною площею 0,54 га. відсутні.

Задовольняючи заяву позивача про накладення арешту на майно відповідача, місцевий господарський суд виходив з того, що зміна власника нерухомого майна може утруднити виконання судового рішення у даній справі, адже позовні вимоги позивача звернені до відповідача, як власника нерухомого майна, суд вбачає підстави для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, що належить на праві власності ТзОВ «Ліхтнер Бетон Львів» згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 01.10.2009 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: побутовий корпус, А-1, 22.1 м. кв.; адміністративний корпус, Б-1, 18.5 кв. м.; операторський пульт управління, В-1, 13.0 кв. м.; електрощитова, Г-1, 7.1 кв. м.; відкритий склад, Д; загрузочна рампа, 1 загрузочна рампа, 2; бетонна площадка під бетонозмішувальну установку, 3; ємність для миття бетономіксерів, 4; бетонна площадка під силоси цементу, 5.

Разом з тим місцевий господарський суд відмовляючи в забезпеченні позову шляхом заборони ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів» здійснювати відчуження або будь-які обтяження на об'єкт нерухомого майна, що належить на праві власності ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів», виходив з того, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно автоматично унеможливлює його відчуження чи встановлення щодо нього будь-яких інших обтяжень.

Не погоджуючись із ухвалою місцевого господарського суду, ТзОВ "Ліхтнер Бетон Львів" подано апеляційну скаргу, в якій відповідач просить ухвалу господарського суду Львівської області від 15.03.2013 року скасувати в частині накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, що належить на праві власності ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів» згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 01.10.2009 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: побутовий корпус, А-1, 22.1 м. кв.; адміністративний корпус, Б-1, 18.5 кв. м.; операторський пульт управління, В-1, 13.0 кв. м.; електрощитова, Г-1, 7.1 кв. м.; відкритий склад, Д; загрузочна рампа, 1 загрузочна рампа, 2; бетонна площадка під бетонозмішувальну установку, 3; ємність для миття бетономіксерів, 4; бетонна площадка під силоси цементу, 5. Зокрема, в апеляційній скарзі апелянт покликається на те, що:

· в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення;

· відповідач не може без згоди позивача, який володіє часткою у Статутному капіталі ТзОВ «Ліхтнер Бетон Львів» у розмірі 45%, відчужити об'єкти нерухомості, що належать Товариству в тому числі й ті, на які накладено арешт оскаржуваною ухвалою, адже для прийняття такого рішення необхідно більш ніж 60 відсотків голосів від загальної кількості голосів учасників, якими окремо не володіє жоден із засновників Товариства;

· в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції посилається на ст. 33 ГПК України, зазначаючи, що обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Місцевий господарський суд викладає позицію, яка суперечить вказаному, адже за відсутності доказового обґрунтування необхідності застосування заходів забезпечення позову (що є обов'язком заявника), суд протиправно зазначає, що заперечення відповідача щодо неможливості відчуження об'єктів нерухомості без згоди позивача не впливає на наявність обставин для забезпечення позову та не може бути підставою для відмови у цьому. При цьому, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не зазначив, які саме обставини свідчать про необхідність вжиття заходів забезпечення позову;

· вимоги позивача стосуються відбудови об'єктів нерухомості, вартість яких приблизно в десять разів менша вартості будівель та споруд, які він просить знести та на які судом першої інстанції накладено арешт, - є однозначним свідченням того, що такий захід забезпечення позову не співвідноситься з вартістю майна, на яке накладено арешт.

Відповідач подав через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду письмові пояснення (вх. ЛАГС - 05-04/1230/13 від 05.04.2013 року) , у яких просить ухвалу господарського суду Львівської області від 15.03.2013 року скасувати в частині накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, що належить на праві власності ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів», покликаючись на те, що суд першої інстанції не перевірив та не витребував від позивача доказів на підтвердження факту можливого відчуження майна відповідача.

Позивач у судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу вимоги апеляційної скарги заперечив, просить ухвалу господарського суду Львівської області від 15.03.2013 року залишити без змін, апеляційну скаргу ТзОВ "Ліхтнер Бетон Львів" без задоволення, покликаючись на те, що предметом спору у даній справі є об'єкти нерухомого майна, які знаходяться на земельній ділянці площею 0,54 га, орендодавцем якої є Миколаївська РДА, а орендарем ТзОВ "Ліхтнер Бетон Львів", що підтверджується договором оренди землі від 12.05.2010 року. Позивачу стало відомо, про вжиття відповідачем дій, щодо зміни власника земельної ділянки, на якій були розташовані об'єкт нерухомого майна, що належали на праві власності позивачу. Доказом того є розпорядження Миколаївської РДА № 343 від 02.08.2011 року, яким було надано дозвіл ПП «Центр ринкових досліджень» на визначення експертної грошової оцінки земельної ділянки для продажу у власність відповідачу. Оскільки предметом спору у справі є об'єкти нерухомого майна які знаходяться на вказаній земельній ділянці, то невжиття такого заходу, як накладення арешту на об'єкти нерухомого майна, що належать на праві власності відповідачу, може утруднити чи унеможливити виконання імовірного рішення господарського суду щодо знесення будівель та споруд, розташованих на вказаній земельній ділянці і відбудови незаконно знесених об'єктів нерухомого майна позивача з метою відшкодування шкоди в натурі. Тому позивач вважає, що такий захід забезпечення позову буде дієвим і виправданим засобом, спрямованим на попередження порушень прав та законних інтересів позивача.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, заслухавши доводи та заперечення представника позивача та відповідача, Львівський апеляційний господарський суд вважає, що ухвалу господарського суду належить змінити, апеляційну скаргу ТзОВ «Ліхтнер Бетон Львів» без залишити задоволення, виходячи з наступного:

ТзОВ «Миколаївське міжгосподарське сортонасінницьке підприємство» звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до ТзОВ «Ліхтнер Бетон Львів» про зобов'язання до вчинення дій та відшкодування шкоди.

Одночасно із поданням позовної заяви, ТзОВ «Миколаївське міжгосподарське сортонасінницьке підприємство» подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, у якій просить заборонити відповідачу та іншим особам вчиняти дії, що можуть призвести до зміни власника чи користувача земельної ділянки, яка розташована за адресою: вул. Зелена, 6-б, с. Тростянець Миколаївського району Львівської області, індексний кадастровий номер якої: 4623081200:12:000:0019, загальною площею 0,54 га.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 05.02.2013 року у вжитті заходів забезпечення позову відмовлено, оскільки позивачем не обґрунтовано, яким чином невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання імовірного рішення суду про задоволення позовних вимог та не підтверджено доказами наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

14.02.2013 року представником позивача повторно подано заяву про забезпечення позову, у якій згідно з доповненням до заяви про забезпечення позову від 26.02.2013 року просить суд накласти арешт на об'єкт нерухомого майна, що належить на праві власності ТзОВ «Ліхтнер Бетон Львів» згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 01.10.2009 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: побутовий корпус, А-1, 22.1 м. кв.; адміністративний корпус, Б-1, 18.5 кв. м.; операторський пульт управління, В-1, 13.0 кв. м.; електрощитові, Г-1, 7.1 кв. м.; відкритий склад, Д; загрузочна рампа, 1 загрузочна рампа, 2; бетонна площадка під бетонозмішувальну установку, 3; ємність для миття бетономіксерів, 4; бетонна площадка під силоси цементу, 5, та заборонити ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів» здійснювати відчуження або будь-які обтяження такого нерухомого майна.

Зазначену заяву позивач обґрунтовує тим, що на час подання заяви, ТзОВ «Ліхтнер Бетон Львів» є користувачем земельної ділянки загальною площею 0,54 га на вул. Зеленій, 6-б у с. Тростянець Миколаївського району Львівської області, кадастровий номер 4623081200:12:000:0019, на підставі розпорядження голови Миколаївської районної державної адміністрації від 12.05.2010 року № 280 та договору оренди землі від 12.05.2010 року. А зміна власника земельної ділянки унеможливить виконання рішення суду у даній справі.

Відповідно до приписів ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

У вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (п. 1, 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

З матеріалів справи вбачається, що на вказаній земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, а саме: побутовий корпус, А-1, 22.1 м. кв.; адміністративний корпус, Б-1, 18.5 кв. м.; операторський пульт управління, В-1, 13.0 кв. м.; електрощитові, Г-1, 7.1 кв. м.; відкритий склад, Д; загрузочна рампа, 1 загрузочна рампа, 2; бетонна площадка під бетонозмішувальну установку, 3; ємність для миття бетономіксерів, 4; бетонна площадка під силоси цементу, 5, які позивач у заявленому позові просить суд зобов'язати відповідача знести будівлі відбудувати незаконно знесені об'єкти нерухомого майна які знаходились на земельній ділянці, що передавалась в суборенду та належали на праві власності ТзОВ "Миколаївське міжгосподарське сортонасінницьке підприємство", а саме: заправка. В-1, 13,0 кв. м; майстерня, Д-1, 202,8 кв. м.; склад, Ж-1, 317,2 кв. м.

Розпорядженням Миколаївської районної державної адміністрації від 02.08.2011 року № 343, надано дозвіл ПП «Центр ринкових досліджень» на визначення експертної грошової оцінки земельної ділянки для продажу у власність відповідачу. На думку позивача, з чим погодився місцевий господарський суд, зазначене розпорядження є доказом того, що відповідачем вчиняються дії щодо зміни власника земельної ділянки.

Оскільки на земельній ділянці площею 0,54 га були розташовані об'єкти нерухомого майна, належні на праві власності позивачу, які, як він стверджує, незаконно знесені відповідачем, накладення арешту на об'єкти нерухомого майна, які належать відповідачу унеможливить їх продаж в подальшому, іншим особам, відтак такий захід забезпечення позову буде дієвим і виправданим засобом, спрямованим на попередження порушень прав та законних інтересів позивача.

Колегія судів Львівського апеляційного господарського суду погоджується із висновком місцевого господарського суду про необхідність накладення арешту на спірні об'єкти нерухомого майна з тих підстав, що предметом спору у справі є об'єкти нерухомого майна, які знаходилися на земельній ділянці загальною площею 0,54 га на вул. Зеленій, 6-б у с. Тростянець Миколаївського району Львівської області, кадастровий номер 4623081200:12:000:0019, невжиття такого заходу до забезпечення позову як накладення арешту на об'єкти нерухомого майна може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Висновок господарського суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову в частині заборони ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів» здійснювати відчуження або будь-які обтяження нерухомого майна, що належить на праві власності ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів» згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 01.10.2009 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: побутовий корпус, А-1, 22.1 м. кв.; адміністративний корпус, Б-1, 18.5 кв. м.; операторський пульт управління, В-1, 13.0 кв. м.; електрощитові, Г-1, 7.1 кв. м.; відкритий склад, Д; загрузочна рампа, 1 загрузочна рампа, 2; бетонна площадка під бетонозмішувальну установку, 3; ємність для миття бетономіксерів, 4; бетонна площадка під силоси цементу, 5, Львівський апеляційний господарський суд вважає обґрунтованим, оскільки накладення арешту на це майно виключатиме можливість його відчуження чи встановлення щодо нього будь-яких інших обтяжень.

Разом з тим, колегія суддів відзначає, що відповідно до ч. 2 п. 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 «Про судове рішення», у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду. Проте, місцевий господарський суд помилково не зазначив у резолютивній частині ухвали господарського суд Львівської області від 15.03.2013 року у справі № 914/206/13-г про відмову у задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів» здійснювати відчуження або будь-які обтяження нерухомого майна.

У зв'язку з викладеним п. 2 резолютивної частини оскаржуваної ухвали слід змінити.

З врахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу ТзОВ "Ліхтнер Бетон Львів" - залишити без задоволення.

2. Пункт 2 резолютивної частини ухвали господарського суду Львівської області від 15.03.2013 року у справі № 914/206/13-г змінити. Доповнити п. 2 резолютивної частини ухвали реченням наступного змісту: «В задоволенні заяви позивача про забезпечення позову шляхом заборони ТзОВ «Ліхтнер Бетон Львів» здійснювати відчуження або будь-які обтяження нерухомого майна, яке с предметом спору, а саме: побутовий корпус, А-1, 22.1 м. кв; адміністративний корпус. Б-1, 18.5 кв. м.; операторський пульт управління, В-1, 13.0 кв. м.; електрощитові, Г-1, 7.1 кв. м; відкритий склад, Д; загрузочна рампа, 1 загрузочна рампа, 2; бетонна площадка під бетонозмішувальну установку, 3; ємність для миття бетономіксерів, 4; бетонна площадка під снлоси цементу, 5, - право власності на які підтверджуються свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 01.10.2009 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 01.10.2009 року.» - відмовити.

3. В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, встановлені ст. ст. 109, 110 ГПК України.

Головуючий - суддя Кордюк Г.Т.

суддя Гриців В.М.

суддя Данко Л.С.