Рішення

від 03.04.2013 по справі 318/135/13- ц

КАМ'ЯНСЬКО-ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 318/135/13- ц

Номер провадження №2/318/58/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2013 р. м. Кам'янка-Дніпровська

Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Васильченка В.В.; при секретарі Гниляк Ю.В.; за участю представників: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ДП «Центр державного земельного кадастру» в особі Кам'янсько-Дніпровського районного виробничого відділу ЗРФ, треті особи: Благовіщенська сільська рада Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, відділ Держкомзему у Кам'янсько-Дніпровському районі, відділ Держземагентства у м. Енергодар Запорізької області про захист права власності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Кам'янсько-Дніпровського районний суд з вищезазначеним позовом в якому зазначає, що після смерті батька - ОСОБА_5, 17.10.2008 року, він успадкував земельну ділянку площею 0,29 га для особистого підсобного господарства, розташовану в АДРЕСА_1 яка належала батьку на підставі державного акту серії ЗП № 000008 від 03.01.1994 року, зареєстрованого під № 213. На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВМІ № 017403 від 25.06.2009 року, виданого державним нотаріусом Кам'янсько-Дніпровської нотаріальної контори Запорізької області Чайкою Т.П. та зареєстрованого в реєстрі за № 1083, ним було отримано державний акт направо власності на земельну ділянку серії ЯК № 881406 від 16.03.2010 року, зареєстрований під № 011027000071, площею 0,2840 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий № 2322480500:01:001:0110. Його земельна ділянка межує із сусідніми земельними ділянками ОСОБА_7, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_8, розташованої за адресою: АДРЕСА_3. Сусід ОСОБА_7 має державний акт про право власності на земельну ділянку і під час оформлення ним технічної документації, межі наших земельних ділянок були погодженні. Із сусідом ОСОБА_8 який згодом помер, межі земельної ділянки батька також були погодженні, ОСОБА_8 ніяких претензій щодо меж земельної ділянки батька не мав.

Після смерті ОСОБА_8 його спадкоємцем є ОСОБА_4, яка належним чином спадщину не оформила та державний акт про право власності на земельну ділянку не отримала. Земельні ділянки батька та ОСОБА_8 розділяв тимчасовий паркан (по вулиці шиферний, по суміжній межі - залізний), які ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_9 самовільно зняла і побудувала тимчасові споруди. На неодноразові вимоги відновити межі земельної ділянки та вимоги знести тимчасові будівлі, які знаходяться на його земельній ділянці, ОСОБА_4 не реагувала. 24.11.2010 року він звернувся до Благовіщенської сільської ради із заявою про створення відповідної комісії для встановлення меж його земельної ділянки. 14.12.2010 року в присутності сільського голови Дрязгіної Л.С., представника ТОВ "Аспект" Овчатова І.М. та інженера-землевпорядника сільської ради Грібінюкової О.С. був складений акт про винесення меж моєї земельної ділянки в натурі, в наслідок чого з'ясувалося, що земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_3, якою користується ОСОБА_4, накладається на його земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, на 1 м 49 см. В цьому ж акті, отриманому ОСОБА_4, 28.12.2010 року, їй було запропоновано убрати паркан вздовж вулиці на вказану відстань, однак вона цього не зробила. Вважає, що ОСОБА_4 самовільно порушила межі моєї земельної ділянки площею 0,2840 га та захопила її частину на 1 м 49 см. По всій довжині вздовж межі, та відмовляється прибрати самовільно збудовані на його земельній ділянці господарські споруди, чим порушує моє право власності. Рішенням виконкому Благовіщенської сільської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області № 65 від 20.09.1994 року було вирішено передати земельні ділянки у власність громадянам безкоштовно по населеним пунктам і в розмірах згідно з додатком № 1. Під № 22 в додатку № 1 до вищевказаного рішення вказаний ОСОБА_5 (батько) за адресою: АДРЕСА_1, якому передано у власність 0,29 га землі. До рішення виконкому Благовіщенської сільської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області № 65 від 20.09.1994 року "Про передачу земельних ділянок у власність" також мається накреслений від руки малюнок земельної ділянки із зазначенням його розмірів і підписами сусідів на той час - ОСОБА_8 та ОСОБА_13, які погоджують ці розміри. Рішенням виконкому Благовіщенської сільської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області № 5о від 26.09.1996 року "Про передачу земельних ділянок" було вирішено передати земельні ділянки у власність громадянам безкоштовно по населеним пунктам і в розмірах згідно з Додатком. Під № 24 в Додатку до вищевказаного рішення вказана ОСОБА_14 (мати ОСОБА_4) за адресою: АДРЕСА_3, якій передано у власність 0.27 га землі. До рішення виконкому Благовіщенської сільської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області № 50 від 26.09.1996 року "Про передачу земельних ділянок" також є накреслений від руки малюнок земельної ділянки із зазначенням його розмірів і підписами сусідів на той час. 19.11.2012 року, їм був укладений договір та виготовлена технічна документація із землеустрою щодо встановлення фактичних меж моєї земельної ділянки в натурі (на місцевості) кадастровий № 2322480500:01:001:0101, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, згідно цієї технічної документації, межі його земельної ділянки по вулиці звужені з боку ОСОБА_4 на 1,11м, а площа його земельної ділянки зменшилась на 0,0244га.

Просив суд захистити його право власності на земельну ділянку площею 0,2840 га розташовану в АДРЕСА_1 шляхом відновлення її стану до порушення права з боку ОСОБА_4 та зобов'язати Кам'янсько-Дніпровський районний виробничий відділ Запорізької регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" відновити межі земельної ділянки площею 0,2840 га розташованої в АДРЕСА_1 згідно з даними земельно-кадастрової документації.

З боку відповідача ОСОБА_4 надійшли письмові заперечення, в яких вона позов не визнала, просила відмовити в задоволенні вимог у повному обсязі посилаючись на те, що її батько ОСОБА_8 приблизно в 70-х роках, за наказами по радгоспу, отримав в користування земельну ділянку загальною площею 0,35 га по АДРЕСА_3. При передачі земельної ділянки були винесенні в натурі та передані на зберігання землекористувачам тверді межі, які існують по цей день. На земельній ділянці в період часу з 1970 року по 1980 рік були збудовані жилий будинок та господарські споруди. Всі споруди були збудовані на відведеній земельній ділянці з врахуванням державних будівельних норм та необхідних виступів. За встановленими межами здійснювалось землекористування та до 80-го року минулого століття була встановлена огорожа з дротової сітки, яка існує до теперішнього часу. По сусідству, за адресою: с.Благовіщенка вул. Пушкіна, 101, мешкав ОСОБА_5, який ніколи ніяких заперечень щодо меж не мав. В 2008 році ОСОБА_5 помер. Позивач ОСОБА_3, відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 25.06.2009 року, успадкував майно. ОСОБА_3 почав процедуру переоформлення державного акту на землю на себе, при цьому замовив виготовлення технічної документації в ТОВ "Аспект". Необхідною умовою видачі йому державного акту було відновлення меж земельної ділянки. При виготовлені технічної документації повинно було відбуватись відновлення існуючих меж по межовим знакам та технічної документації з землеустрою, а при її відсутності, межові знаки повинні були встановлені виходячи із фактичного землекористування. ОСОБА_3 при виготовленні технічної документації ТОВ "Аспект", повідомив посадовим особам цієї ліцензійної установи неправильні дані щодо фактичних меж користування земельними ділянками. ТОВ "Аспект" виготовило план-схему земельної ділянки для ОСОБА_3 не за фактичними межами та існуючими межовими знаками, а зі слів замовника - позивача. Був порушений порядок виготовлення державного акту, а саме не були встановлені тверді межові знаки та вони не були передані на відповідальне зберігання у відповідності до норм діючого законодавства. Це підтверджується тією обставиною, що позивач після отримання державного акту звертався до органу місцевого самоврядування з заявою про встановлення межових знаків. Після цього ОСОБА_3 попросив сусідніх землевласників підписати акт погодження меж. В цьому акті стоїть підпис, який не належить його батькові. Відповідно до тексту акту погодження меж, землекористувачі земельних ділянок заявили, що претензій до фактично існуючих меж земельної ділянки не мають. До фактичних меж, які існували приблизно з 1970 років ніхто претензій не мав.

В березні 2012 року ОСОБА_3 звертався до суду з позовом "Про усунення порушень права власності на землю" в якому просив суд зобов'язати громадянку ОСОБА_4 усунути порушення права власності на земельну ділянку площею 0,2840 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 шляхом вчинення наступних дій: ліквідування (знесення) побудованих господарських споруд, а також інших споруд, які знаходяться на суміжній межі з перенесенням їх не менше як на 1 м. 49 см з його земельної ділянки. Відступити від суміжної межі не менше ніж на 1 метр. Рішенням Апеляційного суду від 07.11.2012 року ухвалене нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 було відмовлено у повному обсязі. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим що позивач не довів, що ОСОБА_4 порушила межу та є необхідність відновлення межі та знесення споруд побудованих відповідачем та позивач не надав суду земельно-кадастрової документації яка б свідчила про те що відповідач порушив межу. До нового позову ОСОБА_3 надав технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) вироблену Кам'янсько-Дніпровським районним виробничим відділом Запорізької регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру", в якій встановлені фактично існуючі межі. Позивач в позові не зазначив про будь-які порушення з боку ОСОБА_4 Обставина, що розміри земельної ділянки зазначені в державному акті на земельну ділянку АДРЕСА_1 не відповідає земельно-кадастровій документації, не є доказом будь-яких порушень з боку відповідача.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_1 викладені у позовній заяві позовні вимоги підтримали та надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача ДП "Центр ДЗК" в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, правову позицію щодо поданого позову не висловили.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, з'явився її представник за довіреністю ОСОБА_15, який надав пояснення аналогічні письмовим запереченням до позову.

Представник Благовіщенської сільради в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив справу розглядати у свою відсутність, заперечень по суті позову не мають.

Представник відділу Держземагентства у м. Енергодар Запорізької області в судове засідання не з'явився, суду надіслав заяву в якій просив справу розглядати у їх відсутність, правову позицію щодо поданого позову не висловили.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належить земельна ділянка 0,2840 га, за адресою АДРЕСА_1, яку він отримав у спадщину, що підтверджується відповідним державним актом (а.с. 10) та свідоцтвом про право на спадщину за законом (а.с. 8).

ОСОБА_4 є землекористувачем земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_3. ОСОБА_4 в порядку спадкування отримала у спадщину після смерті батька житловий будинок на земельній ділянці. На земельну ділянку не отриманий держаний акт. Ці обставини не заперечувались сторонами.

Між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виник спір щодо розташування межі суміжних земельних ділянок.

ОСОБА_3 за договором № 8081094 від 19.11.2012 року в ДП "Центр ДЗК", яке має відповідну ліцензію, замовив виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі.

ДП "Центр ДЗК" виготовило технічну документацію, відповідно до якої були визначені межі земельної ділянки, розроблений план встановлення проектних меж. Відповідно розробленої технічної документації, площа земельної ділянки позивача складає 0,2596 га (а.с. 16-20). Позивачем прийняті виконані роботи по розробці технічної документації, ніяких заперечень щодо технічної документації не надано.

Між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в 2012 році вже мав місце судовий спір щодо межі земельних ділянок, що підтверджується наданими судовими рішеннями. Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 07.11.2012 року ОСОБА_3 було відмовлено в задоволені позову за недоведеністю позовних вимог (а.с. 38, 39). Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 18.12.2012 року заяву ОСОБА_3 про перегляд рішення апеляційного суду Запорізької області від 07.11.2012 року у зв'язку з нововиявленими обставинами також залишено без задоволення (а.с. 40, 41).

У відповідності до ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленим цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виник спір. Юридична заінтересованість позивача у цивільному процесі зобов'язує його довести як наявність спірних матеріальних правовідносин, так і ту обставину, що на даного відповідача має бути покладено відповідальність. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст. 158 ЗК України земельні спори з приводу володіння, користування земельними ділянками, що перебувають у власності громадян вирішуються судами.

Згідно ст. 107 ЗК України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Відповідно до ст. 55 Закону України "Про землеустрій в Україні" встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Документація із землеустрою щодо встановлення меж житлової та громадської забудови розробляється у складі генерального плану населеного пункту, проектів розподілу територій і є основою для встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Інструкція «Про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками», затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376 визначає механізм встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками та встановлення (відновлення) меж земельної ділянки здійснюється з метою визначення в натурі (на місцевості) метричних даних земельної ділянки, у тому числі місцеположення поворотних точок її меж та їх закріплення межовими знаками.

Відповідно до п. 4.1 Інструкції відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок.

Відповідно до п. 3.10. Інструкції середньоквадратична похибка місцезнаходження межового знака відносно найближчих пунктів державної геодезичної мережі, геодезичних мереж згущення, міських геодезичних мереж не повинна перевищувати: у селах - 0,3 м.

Пункт 4.4 Інструкції передбачає, що у разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки встановити неможливо, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У разі коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема зі встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

В даному випадку, позивач, який вважає, що межі його земельної порушені, в порядку передбаченим законодавством, замовив виготовлення технічної документації для встановлення (відновлення) меж в натурі у виконавця - юридичної особи, яка має відповідну ліцензію. ДП "Центр ДЗК", діючи на договірних засадах, в межах своїх повноважень, при розробці технічної документації із землеустрою, у відповідності до вимог Земельного кодексу, зазначеної вище Інструкції та технічного завдання, склало план встановлення проектних меж у відповідності до встановлених на місці обставин та за фактичним землекористуванням, тобто по історично межі. ОСОБА_3 прийняв виконані роботи, заперечень не надав.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про землеустрій в Україні" зміни до документації із землеустрою вносяться за рішенням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, які затвердили проекти землеустрою.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про державний земельний кадастр" відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до ст. 107 ЗК України.

Таким чином, розроблена позивачем технічна документація про встановлення меж земельної ділянки в натурі є підставою для внесення відомостей про існуючи межі земельної ділянки до Державного земельного кадастру та документації із землеустрою, а не доказом порушення меж земельної ділянки сусідніми землевласниками.

Суд також враховує, що передбачена законодавством похибка розташування межових знаків в 0,3 м, може суттєво вливати на загальну площу земельної ділянки та невідповідність поточного розміру земельної ділянки попередньому державному акту, ніяким чином не підтверджує захват земельної ділянки з боку інших землевласників.

Позивач не надав суду належних доказів, які б підтверджували захоплення земельної ділянки з боку, наприклад, викопіювання будівельного кварталу, проекти відведення суміжних земельних ділянок, кадастрові плани кварталів, кадастрові плани суміжних земельних ділянок, докази щодо встановлення на місцевості межових знаків суміжних ділянок та передачі їх сторонам на зберігання при передачі земельних ділянок у користування, власність та при переоформленні прав, докази щодо розташування цих межових знаків по відношенню до певних об'єктів тощо. Суд, без належних доказів щодо встановлення межових знаків, доказів їх розташування по відношенню до пунктів геодезичної зйомки або інших об'єктів при наданні у власність ділянки ОСОБА_5, при переоформленні прав на позивача ОСОБА_3, позбавлений можливості зробити будь-які висновки щодо порушення меж, оскільки ці межі визначаються виключно межовими знаками. Тим більш, суд враховує висновки апеляційного суду Запорізької області від 07.11.2012 року по справі № 22-5469/12 по земельному спору між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про недоведеність вимог позивача відносно наявності порушень.

Вимога до ДП "Центр ДЗК" про зобов'язання відновити межі земельної ділянки позивача згідно з даними земельно-кадастрової документації також не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до розробленої належним чином технічної документації, яка є єдиним документом для відновлення меж, межі спірних земельних ділянок визначені по фактичному землекористуванню існуючому на даний час, а відповідно така вимога безпідставна.

У відповідності до приписів ст. 88 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі ст.ст. 107, 158 ЗК України, ст.ст. 31, 55 Закону України "Про землеустрій в Україні", керуючись ст.ст. 3, 6, 10, 11, 15, 60, 61, 208-216, 218 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ДП «Центр державного земельного кадастру» в особі Кам'янсько-Дніпровського районного виробничого відділу ЗРФ, треті особи: Благовіщенська сільська рада Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, відділ Держкомзему у Кам'янсько-Дніпровському районі, відділ Держземагентства у м. Енергодар Запорізької області про захист права власності залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Кам'янсько-Дніпровський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дати проголошення рішення.

Особи які, брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя В.В. Васильченко