Рішення

від 10.04.2013 по справі 5011-32/16197-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-32/16197-2012 10.04.13

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, м.Київ

до відповідача Приватного акціонерного товариства "КОНЦЕРН ОРАНТА", м. Київ

про визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити дії

за участю представників сторін:

від прокуратури: Дорошенко В.М. - прокурор

від позивача: Моренко Ю.І. - юрисконсульт, Онисимчук О.О. - юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

За клопотанням прокурора, з урахуванням виняткових обставин справи, значного обсягу доказів, витребування від учасників судового процесу додаткових матеріалів, які підлягають належної правової оцінки, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.

СУТЬ СПОРУ : Прокурор Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Відкритого акціонерного товариства "КОНЦЕРН ОРАНТА", зокрема:

· визнати недійсним договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Святошинського району м. Києва № 21-70/101-10 від 18.05.2010 року, укладеного між Управлінням освіти Святошинської районної у м. Києві державною адміністрацією та Відкритим акціонерним товариством "КОНЦЕРН ОРАНТА";

· зобов'язати Відкрите акціонерне товариство "КОНЦЕРН ОРАНТА" повернути частину нежилого приміщення на 2 поверсі ДНЗ № 179 площею 12,9 кв. м. за адресою: вул. Якуба Коласа, буд. 19А у м. Києві.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 28.01.2013 року дану справу передано судді Підченку Ю.О.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Прокурор у судовому засіданні наполягав на заявлених позовних вимогах, просив позов задовольнити.

Представники позивача проти позову заперечили та просили у позові відмовити, свої заперечення мотивовано тим, що:

· розпорядженням Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації від 16.04.2010 року № 379 "Про надання в орендне користування частини приміщення дошкільного навчального закладу № 179 по вул. Я. Коласа, 19А ВАТ «КОНЦЕРН ОРАНТА" надано дозвіл Управлінню освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації укласти договір оренди частини приміщення дошкільного навчального закладу № 179 по вул. Якуба Коласа, 19А;

· ст. 61 Закону України "Про освіту" та ст. 37 Закону України "Про дошкільну освіту" передбачено здача в оренду вільних приміщень закладів освіти та визначені заходи від надання в оренду приміщень є додатковим джерелом фінансування закладів освіти.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах, приймаючи до уваги доводи позивачів, суд встановив:

До прийняття рішення по справи прокурор надав суду заяву про уточнення позовних вимог, у зв'язку з якою просив суд зобов'язати Відкрите акціонерне товариство "КОНЦЕРН ОРАНТА" повернути частину нежилого приміщення на 2 поверсі ДНЗ № 179 площею 12,9 кв. м. за адресою: вул. Якуба Коласа, буд. 19А у м. Києві до Управління освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації. В іншій частині позовні вимоги не змінено. Дана заява відповідає вимогам статті 22 ГПК України і не порушує процесуальні права учасників судового процесу.

Позов прокурора мотивовано тим, що між Управлінням освіти Святошинської районної у м. Києві державною адміністрацією, далі Орендодавець, та Відкритим акціонерним товариством "КОНЦЕРН ОРАНТА" (назву змінено на Приватне акціонерне товариство "КОНЦЕРН ОРАНТА"), далі Орендар, був укладений договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Святошинського району м. Києва № 21-70/10-10 від 18.05.2010 року, далі Договір.

На підставі розпорядження голови Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації від 16.04.2010 року № 379 та ордеру від 29.04.2010 року № 88 Орендодавець передає в оренду нежиле приміщення, будівлю, споруду за адресою вул. Якуба Коласа, 19А ДНЗ № 179 для розміщення офісу (пункт 1.1 Договору).

Однак, на думку прокурора, зазначений договір оренди є незаконним, оскільки його зміст суперечить чинному законодавству, а тому має бути визнаний недійсним. Також прокурор просить зобов'язати відповідача повернути Управлінню освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації об'єкт оренди.

Після звернення прокурора з позовом до суду, згідно акту прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.02.2013 року ВАТ "КОНЦЕРН ОРАНТА" здало, а Управління освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації прийняло приміщення за адресою: м. Київ, вул. Якуба Коласа, буд. 19А, загальною площею 12,9 кв.м., а тому провадження у справі в даній частині слід припинити за ознаками частини першої пункту 1-1 статті 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Пунктом 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. Так, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди комунального майна, тому до спірних правовідносин слід застосувати спеціальні норми права, які передбачені Законом України "Про оренду державного та комунального майна", далі Закон. Сторони у справі досягли всіх суттєвих умов передбачених законом для договорів даного виду: зокрема щодо предмету оренди, за його індивідуально - визначеними ознаками, ціни, строку його дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст. ст. 10, 12, 18, 26 Закону, п. п. 1, 2 ст. 180, п. 1 ст. 181, ст. 283 ГК України та ст. ст. 627, 628, 638, 759 ЦК України.

Натомість, прокурор у якості нормативного обґрунтування позову посилається на порушення сторонами під час укладення договору оренди вимог законів та інших нормативно-правових актів.

Частиною 1 ст. 760 ЦК України передбачено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу ( ч. 1 ст. 284 ГК України).

Відповідно до абзацу 2 ч. 5 ст. 16 Закону України "Про дошкільну освіту" майно, яке є державною або комунальною власністю (земельні ділянки, будівлі, споруди, обладнання тощо), придбання чи відокремлення якого призначене для здобуття дітьми дошкільної освіти, використовується виключно із зазначеною метою.

Згідно до абзацу 1 ч. 6 ст. 16 Закону України "Про дошкільну освіту" засновник (власник) державного чи комунального дошкільного навчального закладу не має права безпідставно ліквідувати його, зменшувати в ньому площу території, кількість груп, а також здавати в оренду приміщення (будівлі).

Пунктом 53 Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 № 305 встановлено, що дошкільний навчальний заклад за погодженням із засновником (власником) може здавати в оренду приміщення, споруди, обладнання юридичним та фізичним особам для провадження освітньої діяльності згідно з законодавством.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Законодавець визначає, що при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Відповідно до Цивільного кодексу України підставою для визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України ( ч. 1 статті 215 ЦК України).

Частиною 1 ст. 216 ЦК України зазначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім, ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства (частина перша статті 207 ГК України), є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків. Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов'язання, а також наявність наміру у кожної із сторін.

Прокурором доведено, що даний договір оренди негативно впливає на реалізацію державної політики щодо збереження достатньої для задоволення потреб населення мережі дошкільних навчально-виховних закладів, створення належних умов реалізації громадянами права на доступну і безоплатну дошкільну освіту та забезпечення здобуття обов'язкової дошкільної освіти дітьми старшого дошкільного віку.

Відповідно до наведених норм законодавства приміщення дошкільних навчальних закладів дозволено передавати в оренду лише для провадження освітньої діяльності, а діяльність відповідача не пов'язана з освітньою. Відповідно до Статуту ВАТ "КОНЦЕРН ОРАНТА" основною метою діяльності є отримання прибутку від надання посередницьких послуг з продажу страхових продуктів НАСК "Оранта", ЗАТ СК "Оранта-Життя" та інших страхових компаній України та іноземних країн.

Підставою для укладення Договору було розпорядження Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації від 16.04.2010 року № 379 "Про надання в орендне користування частини приміщення дошкільного навчального закладу № 179 по вул. Я. Коласа, 19А ВАТ «КОНЦЕРН ОРАНТА", але рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 26.01.2012 року скасовано дане розпорядження, оскільки воно не відповідає чинному законодавству.

На підставі викладеного, позов прокурора обґрунтований та підлягає задоволенню, у зв'язку з чим, слід визнати договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Святошинського району м. Києва № 21-70/10-10 від 18.05.2010 року, укладений між Управлінням освіти Святошинської районної у м. Києві державною адміністрацією та Відкритим акціонерним товариством "КОНЦЕРН ОРАНТА" (назву змінено на Приватне акціонерне товариство "КОНЦЕРН ОРАНТА") - недійсним.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі - Приватне акціонерне товариство "КОНЦЕРН ОРАНТА", згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 10.04.2013 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, після виходу суду з нарадчої кімнати, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 18, 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 16 Закону України "Про дошкільну освіту", ст.ст. ч. 1 ст. 203, 215, 216, 627, 628, 638, 759, 760 Цивільного кодексу України, ст.ст. 180, 181, 283, 284 Господарського кодексу України, ст.ст. 4 2 , 4 3 , 22, 33, 34, 43, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі за позовом прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Приватного акціонерного товариства "КОНЦЕРН ОРАНТА" щодо зобов'язання Приватного акціонерного товариства "КОНЦЕРН ОРАНТА" повернути частину нежилого приміщення на 2 поверсі ДНЗ № 179 площею 12,9 кв. м. за адресою: вул. Якуба Коласа, буд. 19А у м. Києві - припинити.

2. Позовні вимоги прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Приватного акціонерного товариства "КОНЦЕРН ОРАНТА" задовольнити частково.

3. Визнати договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Святошинського району м. Києва № 21-70/10-10 від 18.05.2010 року, укладений між Управлінням освіти Святошинської районної у м. Києві державною адміністрацією та Відкритим акціонерним товариством "КОНЦЕРН ОРАНТА" (назву змінено на Приватне акціонерне товариство "КОНЦЕРН ОРАНТА") - недійсним.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "КОНЦЕРН ОРАНТА", 05052, м. Київ, провулок Нестерівський буд. 7, кім. 14, код ЄДРПОУ 25404572, на користь державного бюджету України судовий збір в сумі 1 073 грн., видавши наказ та надіславши його на виконання до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 15.04.2013 року.

Суддя Ю.О. Підченко