Рішення

від 11.04.2013 по справі 913/720/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

11 квітня 2013 року Справа № 913/720/13-г

Провадження №11/913/720/13-г

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз», м. Полтава

до Концерну «Термо», м. Луганськ

про стягнення 13 608 грн. 33 коп.

суддя Москаленко М.О.

в присутності представників сторін:

від позивача - Лук'яненко О.А., довіреність № 241 від 19.12.2012;

від відповідача - не прибув;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у розмірі 2436 грн. 00 коп. за період з 01.04 2011 по лютий 2012 та 3 % річних у сумі 11172 грн. 33 коп. за період з 01.04.2011 по 18.02.2012, нарахованих у зв'язку з невиконанням відповідачем рішень господарського суду Луганської області.

У судовому засіданні представником позивача позовні вимоги підтримані у повному обсязі.

Відповідач явку повноважного представника у засідання суду вдруге не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся належним чином шляхом надсилання за його юридичною адресою процесуальних документів господарського суду Луганської області.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані господарським судом документи відповідачем не надані, у зв'язку з чим справа на підставі приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутнього в судовому засіданні під час судового розгляду справи представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.

Рішенням господарського суду Луганської області від 11.03.2008 у справі № 18/6пд, яке набрало законної сили, встановлено факт перерахування позивачем відповідачу передоплати в загальній сумі 394000,00 грн. за майбутню поставку 4-х модульних транспортабельних міні котелень МТМ-100 на підставі договору купівлі-продажу № 7/57/07 від 18.09.2007 та додатку до нього № 1 (специфікації), укладеним між сторонами за позовом та стягнуто з відповідача на користь позивача 197000 грн. передплати за не здійснену поставку двох міні котелень, витрати зі сплати державного мита в сумі 1970,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання зазначеного судового рішення виданий наказ № 18/6пд від 23.03.2008, який було пред'явлено позивачем для виконання до органів державної виконавчої служби.

Стягнуті вказаним вище рішенням суду грошові суми відповідачем не сплачені, у зв'язку з чим позивач неодноразово звертався до господарського суду Луганської області з позовними заявами про стягнення з відповідача на свою користь інфляційних нарахувань та 3% річних.

Так, рішенням господарського суду Луганської області № 6/15 від 10.03.2009 з концерну «Термо» на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» стягнуто інфляційні нарахування за період березень - листопад 2008 року в сумі 26315 грн. 00 коп., 3% річних за період з 11.03.2008 по 30.11.2008 в сумі 4279 грн. 10 коп., на суму заборгованості 197000,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 305 грн. 94 коп. та 115 грн. 09 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Луганської області № 18/127 від 25.05.2010 з концерну «Термо» на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» стягнуто інфляційні нарахування в сумі 38415 грн. 00 коп. та 3% річних в сумі 7850 грн. 80 коп., за період з грудня 2008 по березень 2010, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 462 грн. 65 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Луганської області № 5/56/2011 від 07.06.2011 з концерну «Термо» на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» стягнуто інфляційні нарахування в сумі 12017 грн. 00 коп. та 3% річних в сумі 5896 грн. 21 коп. за прострочення повернення відповідачем грошових коштів в сумі 197000,00 грн. за період квітень 2010 по березень 2011 (включно).

На час розгляду справи № 913/720/13-г стягнуті вказаними вище рішеннями господарського суду Луганської області грошові суми відповідачем не сплачені, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача на свою користь інфляційних нарахувань у розмірі 2436 грн. 00 коп. за період з 01.04.2011 по лютий 2013 та 3 % річних у сумі 11172 грн. 33 коп. за період з 01.04.2011 по 18.02.2013.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими для виконання на усій території України.

Згідно з приписами ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Луганської області від 11.03.2008 у справі № 18/6пд позивачем в рамках вказаної справи заявлялися вимоги щодо стягнення з відповідача передоплати в сумі 197000,00 грн. за не здійснену поставку двох міні котелень, згідно договору купівлі-продажу № 7/57/07 від 18.09.2007 та додатку до нього № 1 (специфікації), укладеним між сторонами у справі.

Зазначеним рішенням суду встановлено, що відповідач має перед позивачем прострочену заборгованість на суму 197000 грн. 00 коп.

Оскільки стягнута рішенням суду грошова сума відповідачем не сплачена, позивачем в рамках даного позову нараховано та заявлено до стягнення інфляційні нарахування за період з 01.04.2011 по лютий 2013 у розмірі 2436 грн. 00 коп. та 3 % річних за період з 01.04.2011 по 18.02.2013 у сумі 11172 грн. 33 коп.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

При цьому, припиняється зобов'язання, згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст. 202 Господарського кодексу України, виконанням, проведеним належним чином. Якщо ж зобов'язання не виконано або виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а, навпаки, на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, у тому числі передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України, оскільки остання передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної норми кодексу свідчить, що законодавством не встановлено заборони щодо звернення до суду з позовом про стягнення інфляційних нарахувань, річних після задоволення вимоги про стягнення боргу.

Доказів часткової або повної сплати суми заборгованості відповідачем під час судового розгляду справи не надано.

Системний аналіз законодавства свідчить, що обов'язок боржника відшкодувати кредитору причинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст. 625 Цивільного кодексу України.

При цьому застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно частини першої цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Такі підстави передбачені, зокрема, частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, згідно з якою боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В той же час передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зобов'язання відповідача у даній справі щодо сплати грошового зобов'язання в сумі 197000 грн. 00 коп., ґрунтується на умовах договору купівлі-продажу № 7/57/07 від 18.09.2007 та додатку до нього № 1 (специфікації). Обсяг цього зобов'язання підтверджено рішенням господарського суду Луганської області від 11.03.2008 у справі № 18/6пд.

Згідно ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

В даному випадку відповідачем доказів виконання грошового зобов'язання не надано, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі з віднесенням на відповідача витрат зі сплати судового збору згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Концерну «Термо», вул. 50 Лєт Образованія СССР, буд. 59. кв. 1, м. Луганськ, код 34019742, на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз», вул. Козака, буд. 2-а, м. Полтава, код 03351912, інфляційні нарахування у розмірі 2436 грн. 00 коп., 3 % річних у розмірі 11172 грн. 33 коп., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1720 грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 11.04.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення та підписання повного рішення - 16.04.2013.

Суддя М.О. Москаленко